Рішення № 128181474, 09.06.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 рокуСправа №160/9932/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

03.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому з урахуванням уточненого позову просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві № 047050030336 від 27.01.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 23.05.1989 року по 20.01.2025 року (дата звернення до ПФУ) 35 років 7 місяців 28 днів у Дніпровському ордені Леніна металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського, у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», у ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод», у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» та прийняти відповідне рішення про призначення пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 20.01.2025 року з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.01.2025 року, він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заява була опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, яким було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах №047050030336 від 27.01.2025 року. В своєму рішенні пенсійним фондом зазначено, що страховий стаж складає 37 років 1 місяць 12 днів, пільговий стаж за списком №2 відсутній (пільгова довідка не надана). Відповідно до архівної довідки від 22.10.2024 року №Ф-21/2-09/1495 документи до особового складу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» прийняті на довгострокове зберігання до архівного управління Кам`янської міської ради. Позивач зазначає, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 23.05.1989 року по 20.01.2025 року (дата звернення до ПФУ), оскільки ПФУ не враховано архівну довідку від 22.10.2024 року №Ф-21/2-09/1495, оскільки у разі ліквідації підприємства архівні довідки підлягають розгляду Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах в порядку, передбаченому Постановою Правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 року "Про затвердження порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії". До електронної пенсійної справи не долучено рішення Комісії, з питань підтвердження пільгового стажу роботи при Головному управлінні Пенсійного фонду України. Вважає рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 22.04.2025 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву представника позивача.

06.06.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла копія пенсійної справи позивача.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до суду письмовий відзив на адміністративний позов не надходив.

Згідно з довідкою в.о. начальника відділу управління персоналом Лесі Чепурнової від 19.05.2025 року №230 суддя Серьогіна Олена Василівна з 19.05.2025 року по 06.06.2025 року перебуває у щорічній відпустці.

У зв`язку з перебуванням судді Серьогіної О.В. у відпустці, рішення суду ухвалено в перший робочий день судді 09.06.2025 року.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що 20.01.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №604 про призначення пенсії відповідно до п. 2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV.

Вказана заява позивача була опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві за принципом екстериторіальності.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві № 047050030336 від 27.01.2025 року відмовлено позивачу в призначенні пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. В указаному рішенні зазначено, що відповідно наданих до заяви документів (ідентифікаційний код, трудова книжка, уточнюючі довідки) загальний страховий стаж складає 37 років 1 місяць 12 днів. Пільговий стаж за Списком №2 відсутній (пільгова довідка не надана). Відповідно архівній довідці від 22.10.2024 року № Ф-21/2-09/1495 документи з особового складу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» прийняті на довгострокове зберігання до архівного управління Кам`янської міської ради. Рішення Комісії на даний час не надане.

Не погодившись із рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Гарантії конституційного права людини на соціальний захист визначено в положеннях Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі по тексту - Закон №1058-ІV) та Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі по тексту - Закон №1788-ХІІ).

Частиною першою статті 114 Закону №1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно достатті 27та з урахуванням нормстатті 28цього Закону.

Згідно з п.2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць. - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше ЗО років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону №1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Водночас, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 23.07.1986 року останній працював:

- з 03.07.1986 року по 08.08.1986 року працював монтажником 1 розряду у Дніпровському металургійному комбінатів ім. Ф.Е.Дзержинського;

- з 21.09.1987 року по 17.05.1989 року працював лаборантом у Дніпродзержинському індустріальному інституті ім. М.І. Арсенічева;

- з 23.05.1989 року по теперішній час працює електромонтером з ремонту та обслуговуванню електроустаткування у ПАТ «Камет-Сталь»;

Період з 23.05.1989 року по 20.01.2025 року (дата звернення до ПФУ) не були зараховані до пільгового стажу.

При цьому, в період своєї роботи на вищезазначених підприємствах, позивач на умовах повного робочого дня виконував роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Так, наказом (розпорядженням) від 03 травня 1989 року №439 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім. Ф.Е.Дзержинського «Филонович Владимир Алексеевич» (так у документі) 18.01.1970 р.н., прийнятий електромонтером з ремонту та обслуговуванню електроустаткування Зчм2 розряду ділянки «стану 250» вісепрокатного цеху з 23 травня 1989 року.

Розпорядженням від 12 жовтня 1989 року №397 по цеху переведений електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 4чм2 розряду ділянки «стану 250» вісепрокатного цеху з 01 жовтня 1989 року.

Розпорядженням від 14 травня 1992 року №143 переведений електромонтером з ремонту та обслуговуванню електрообладнання 5чм2 розряду ділянки «стану 250» вісепрокатного цеху з 14 травня 1992 року.

Розпорядженням від 18 травня 1999 року №166 по цеху переведений електромонтером ремонту та обслуговуванню електроустаткування вісепрокатного стану бчмі розряду вісепрокатного цеху з 18 травня 1999 року.

Наказом від 20 серпня 2013 року №1000 по комбінату та наказом (розпорядженням) від 30 серпня 2013 року №3951 переведений електромонтером з ремонту та обслуговуванню електроустаткування бчм 1 розряду дільниці технічного обслуговування та ремонту електроустаткування прокатного виробництва електроенергоремонтного цеху ремонтно-сервісного центру з 16 вересня 2013 року.

Наказом від 06 серпня 2020 року №629 та наказом (розпорядженням) від 01 вересня 2020 року №2160 по комбінату переведений електромонтером з ремонту та обслуговуванню електроустаткування 6 розряду дільниці технічного обслуговування та ремонту електроустаткування прокатного цеху з 02 вересня 2020 року.

Наказом від 02 серпня 2021 року №840 по публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат» «Про звільнення працівників комбінату у зв`язку переведенням до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський коксохімічний завод»» ОСОБА_1 звільнений з 02 серпня 2021 року за п.5 ст.36 КЗпП України в порядку переведення до ПРАТ «ДКХЗ».

Вищезазначений загальний стаж роботи за професіями, передбаченими Списком № 2, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, підтверджується наступними документами:

- довідка форми ОК-5 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- копія повідомлення, щодо атестації робочих місць за умовами праці №003/07-1-406-121 від 29.11.2011 р.;

- копія повідомлення, щодо атестації робочих місць за умовами праці №14/1-121 від 26.10.1999 р.;

- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 28.02.2014р. №88 з додатком (вибірково);

- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 25.12.2001р. №1269 з додатком (вибірково);

- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 26.12.2012; №660 з додатком (вибірково);

- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 31.08.2020р. №22 з додатком (вибірково);

- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 26.12.2017р. №28 з додатком (вибірково);

- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 20.10.1994р. №813 з додатком (вибірково);

- копія постанови «Про атестацію робочих місць за умовами праці» від 29.12.2006р. №992 з додатком (вибірково);

- копія архівної довідки від 22.10.2024 року №Ф-21/2-09/1495.

Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу було відмовлено в призначенні пенсії та зазначено, що страховий стаж складає 37 років 1 місяць 12 днів, стаж за списком №2 відсутній. Відповідно архівній довідці від 22.10.2024 року № Ф-21/2-09/1495 документи з особового складу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» прийняті на довгострокове зберігання до архівного управління Кам`янської міської ради. Рішення Комісії на даний час не надане.

Суд зазначає, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до п.2.4 Інструкції № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1 Інструкції № 58).

З аналізу вказаних норм судом встановлено, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року "Про трудові книжки працівників" № 301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року по справі № 677/277/17.

Також слід наголосити, що ведення трудових книжок працівників підприємства, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), оскільки записи до трудової книжки вносяться виключно власником або уповноваженим ним органом, наявність неправильно занесених записів до трудової книжки, не може ставитись в провину власнику трудової книжки.

Також, як вже зазначалося, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи щодо якої внесені такі відомості.

Таким чином, суд наголошує, що позивач не несе відповідальність за порушення третіми особами вимог ведення трудових книжок. Формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Також суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Таким чином, судом встановлено, що в трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином. Трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу позивача, ці записи є належними та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.

Суд, оцінюючи допустимість трудової книжки позивача, як доказу в підтвердження його пільгового стажу, враховує, що відповідач не навів жодного аргументу, який би вказував на невідповідність трудової книжки позивача чи записів у ній вимогам чинного законодавства.

Щодо відсутності довідки про підтвердження пільгового періоду роботи позивача, на якій посилається відповідач суд зазначає, що для призначення пенсії законодавством не передбачено надання додаткових документів в разі наявності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно п.3 ст. 44 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Тобто, у разі необхідності перевірки певних періодів роботи позивача або підтвердження відповідних записів у трудовій книжці, відповідач може самостійно звернутись до підприємства із запитом або з перевіркою.

Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Натомість, відповідач не здійснював ніяких запитів на підтвердження спірних періодів роботи позивача та не надав доказів які б ставили під сумнів дійсність внесених записів до трудової книжки.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач не належним чином дослідив подані позивачем документи, зокрема, відомості трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 23.07.1986 року та не зазначив у спірному рішенні конкретні періоди роботи позивача та причини їх не зарахування, тому спірне рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 23.05.1989 року по 20.01.2025 року (дата звернення до ПФУ) 35 років 7 місяців 28 днів у Дніпровському ордені Леніна металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського, у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», у ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод», у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» суд зазначає, що у спірному рішенні відповідач взагалі не дослідив вказані періоди роботи позивача та не зазначив причини незарахування їх до пільгового стажу, тому вимоги в цій частині є передчасними.

Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав та законних інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №604 від 20.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, дослідивши періоди роботи, зазначені в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 23.07.1986 року, з урахуванням висновків суду в даній справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у сумі 1211,20 грн.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню в сумі 968,96 грн., з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві № 047050030336 від 27.01.2025 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) №604 від 20.01.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, дослідивши періоди роботи, зазначені в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 23.07.1986 року, з урахуванням висновків суду в даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна