Рішення № 128181367, 17.06.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/252/25

Провадження № 2/761/4428/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Романишена І.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості.

В позовній заяві представник позивача просив суд: стягнути з відповідача на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 33498, 78 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 2579,41 грн., три відсотки річних у розмірі 754, 41 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення в розмірі 41578,71 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 3201,56 грн., три відсотки річних - 936,38 грн.; заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 4994,57 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 384,58 грн., три відсотки річних - 112,48 грн.; заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 у розмірі 45102,70 грн., інфляційну складову боргу - 3437,70 грн., три відсотки річних - 994,57 грн., пеню в розмірі 828,26 грн.; заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 5641,11 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 410,35 грн., три відсотки річних в розмірі 117,60 грн., пеню в розмірі 98,97 грн.; ??заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1148,68 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 594,55 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 69, 58 грн., витрати пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 43,00 грн., судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3028,00 грн.

Короткий зміст та узагальнені доводи позовної заяви.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтовував тим, що квартира АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить відповідачу, під`єднана до внутрішньо будинкової системи тепло та водопостачання, а отже відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячої води, яку постачає позивач. Разом з тим, відповідач в повному обсязі не оплачує надані позивачем послуги, внаслідок чого у останньої утворилась зазначена вище сума заборгованості. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не сплатила, тому позивач звернувся до суду на захист порушеного права.

Провадження у суді та позиція сторін щодо предмету спору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 року матеріали справи передані для розгляду судді Романишеній І.П.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.01.2025р. вказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

15.01.2025 року представник позивача подав до суду заяву на виконання вимог ухвали суду від 08.01.2025р.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.01.2025р. відкрито провадження у даній цивільній справі розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.03.2025р. задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано від Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" (ЄДРПОУ 03359836, 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительска, 4-В) відомості, що підтверджують право власності/користування об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву відповідачу направлено рекомендованим листом (штрих код 0610226398271) та вказаний лист вручений ОСОБА_1 04.02.2025 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою.

Правом подачі відзиву на позовну заяву відповідач не скористалась, проте 18.02.2025р. на адресу суду засобами поштового зв`язку направила заяву про застосування строків позовної давності.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Фактичні обставини спірних правовідносин сторін, які встановлені судом.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води( послуги з ЦО/ЦПГВ); з 01.11.2021 у зв`язку із зміною законодавства, Позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).

На виконання вимог законодавства, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», на підставі типових договорів, підготовлені та опубліковані/оприлюднені:

- договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від № 34 (5085) (надалі - Договір);

- щодо договору про надання послуг з .ТЕ/ПГВ, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» від 09.11.2017, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Позивачем, на виконання вимог чинного законодавства, на своєму веб-сайті https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/ оприлюднені типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води.

Квартира АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньобудинкової системи тепло та водопостачання, про що свідчать надані позивачем докази.

Право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.07.2024 року.

Відповідач від послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 від послуг з ТЕ/ПГВ, у встановленому чинним законодавством порядку, не відмовлялась (не відключалася).

Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, між позивачем та відповідачем підтверджується діями сторін, а саме: позивач щомісячно надає відповідачу послуги з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 послуг з ТЕ/ПГВ, надсилає відповідачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідач споживає надані послуги та зобов`язані оплатити їх вартість.

Позивач, на підставі Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) (далі Договір цесії) від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» (далі - Кредитор) та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Новий Кредитор), прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн. за вказаною вище адресою.

Згідно п. 3.4.2 Договору цесії Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку № 1 та/або Додатку № 2 до Договору цесії сплати заборгованостей.

Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженого Правилами, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також у газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).

В загальному, станом на 01.11.2024 за відповідачем обліковується наступна заборгованість: заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 33498, 78 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 2579,41 грн., три відсотки річних у розмірі 754, 41 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року по 31.10.2021 року послуги з централізованого опалення в розмірі 41578,71 грн., інфляційна складова боргу в розмірі 3201,56 грн., три відсотки річних - 936,38 грн.; заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 у розмірі 4994,57 грн., інфляційна складову боргу в розмірі 384,58 грн., три відсотки річних - 112,48 грн.; заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 у розмірі 45102,70 грн., інфляційна складова боргу - 3437,70 грн., три відсотки річних - 994,57 грн., пеня в розмірі 828,26 грн.; заборгованість за спожиті послуги з постачання гарячої води за період з 01.11.2021 у розмірі 5641,11 грн., інфляційна складова боргу в розмірі 410,35 грн., три відсотки річних в розмірі 117,60 грн., пеня в розмірі 98,97 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1148,68 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 594,55 грн., заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 69,58 грн., що разом складає 146484,95 грн.

Суд вказує, що представником позивача допущено арифметичну помилку при зазначенні загального розміру заборгованості, оскільки вона складає 146 484, 95 грн., а не 193839,96 грн., як зазначив представник позивача у тексті позовної заяви.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовідносини у сфері наданих послуг з ЦО/ЦПГВ регулювалися Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІУ та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила 630).

Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-УІП, Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019№ 1182) та Постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830).

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених (далі - Правила) споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» (далі - Закон) передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону основним обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Станом на дату подання позовної заяви письмовий договір між позивачем та відповідачем не укладений.

Однак, відсутність укладеного договору не звільняє споживача від сплати за фактично надані послуги.

Зазначена практика правозастосування правових норм у сфері оплати житлово-комунальних послуг є сталою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі 712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 369/3682/16-ц, від 07 лютого 2024 року у справі № 372/2236/21).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.11.2024 року у справі №463/6799/18.

Розрахунки з відповідачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими Постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації, затвердженими відповідними Розпорядженнями КМДА, за кожну відпущену Гігакалорію.

Отже, за період постачання позивачем теплової енергії у гарячій воді при оформленні щомісячно рахунку-фактури останнім застосовувався діючий тариф на теплову енергію, що підтверджується щомісячним обліковим записом до Договору.

Позивачем належним чином здійснювалось постачання теплової енергії та гарячої води до приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується корінцями нарядів, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення Зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 319, 322 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На момент розгляду справи відповідач не сплатила зазначену суму заборгованості. Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості суду надано не було.

В той же час відповідач заявила про застосування строків позовної давності.

Щодо застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки.

Статтею 258 ЦК України визначено вимоги до яких застосовується спеціальна позовна давність, серед іншого, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, обмежене строком давності право на позов у матеріальному розумінні означає право позивача на судовий захист протягом певного часу, поза межами якого цей захист, за загальним правилом, є неможливим.

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, Законом № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, було продовжено перебіг позовної давності для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на час дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), тому заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності підлягала частковому задоволенню судом з урахуванням положень вищенаведеного законодавства, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20, від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21, від 16 листопада 2023 року у справі № 487/1342/21.

З урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину з 12 березня 2020 року у межах позовної давності знаходиться період з 12 березня 2017 року.

Таким чином, з 01 липня 2023 року строки позовної давності мали б продовжуватись, однак 24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Як вбачається з позовних вимог, окрім іншого, представником позивача заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 33498,78 грн., інфляційної складової боргу в розмірі 2579, 41 грн. та 3 відсотків річних - 754,41 грн.

Тобто вимоги, які пред`явлені за період до квітня 2017 року пред`явлені поза межами строку позовної давності.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення/постачання теплової енергії за період з квітня 2017 року до жовтня 2024 року, заявлені в межах позовної давності.

Таким чином, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення заборгованості за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення лише за період з 01.04.2017 по 01.05.2018 року в розмірі 19519,24 грн. У задоволенні ж решти вимог про стягнення заборгованості за період до квітня 2017 року належить відмовити за пропуском строку позовної давності.

В іншій частині складені позивачем розрахунки належних до стягнення платежів здійснено відповідно до періоду надання послуг, з урахуванням площі житлового приміщення, показників лічильника гарячої води, отже суд покладає їх в обґрунтування рішення, оскільки вони виконані за правильними формулами і не спростовані відповідачем належним та допустимими доказами.

При цьому, суд розраховує інфляційне збільшення боргу та 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача від суми заборгованості за період з 01.04.2017 по 01.05.2018 року - 19519, 24 грн., де 1 634, 74 грн. - інфляційне збільшення боргу та 488, 00 грн. - 3 відсотки річних.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, стороною відповідача доводи позову не спростовано, суд вважає, що із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в загальному розмірі 131 294, 33 грн., у зв`язку з чим, позов підлягає частковому задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України суд вважає на необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2714, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-267, 279, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість в загальному розмірі 131 294, 33 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір в розмірі 2 714, 00 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»: м. Київ, вул. І. Франка, буд. 5, ЄДРПОУ 40538421;

ОСОБА_1 : рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення складено 17.06.2025 року.

СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА