Рішення № 128181337, 17.06.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3918/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства ВОЛИНЬОБЛЕНЕРГО про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства ВОЛИНЬОБЛЕНЕРГО про визнання протиправними дії щодо відмови оформленої листом вих.№13/6-2509 від 04.04.2025 у наданні копій документів на адвокатський запит адвоката Коляди Дмитра Ігоровича вих. №122 від 25.03.2025.

Зобов`язання Приватного акціонерного товариства ВОЛИНЬОБЛЕНЕРГО надати адвокату Коляді Дмитру Ігоровичу копії документів на адвокатський запит адвоката Коляди Дмитра Ігоровича вих. №122 від 25.03.2025.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 25.03.2025 позивач діючи в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс», що має у власності земельну ділянку за адресою: місто Ковель, вулиця Варшавська (біля буд №3) (кадастровий номер 0710400000:16:001:0093) на якій невідомими особами було встановлено трансформаторну підстанцію, до Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» було направлено адвокатський запит вих.№122 з проханням надати копії технічної документації на трансформаторну підстанцію 10/0,4 кВ КТП-26516, що знаходиться на земельній ділянці ТОВ «Негабарит-Сервіс».

Листом вих.№13/6-2509 від 04.04.2025 Приватне акціонерне товариство «Волиньобленерго» повідомило про відмову у наданні копії документів на адвокатський запит з причин наявності у них інформації з обмеженим доступом, що не підлягає поширенню серед третіх осіб.

Вважаючи бездіяльність відповідача незаконною, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 02.05.2025 проти позову заперечив з тих підстав, що запитувана інформація, а саме копії технічної документації містили інформацію, яка може ідентифікувати об`єкт критичної інфраструктури або створювати уявлення про потенціал об`єкта в енергосистемі України.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, введеним відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Постанові від 26.03.2022 року №349 «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об`єктів критичної інфраструктури» постановила, що в умовах воєнного стану інформація про місцезнаходження енергетичного обладнання системи передачі та розподілу електричної енергії, геодезична інформаційно-технічна системи об`єктів електроенергетики з прив`язкою до географічних даних у геодезичній інформаційно-технічній системі, технічна інформація (топологія мереж, межі охоронних зон, технічна характеристика об`єктів), інша інформація, яка може ідентифікувати об`єкти критичної інфраструктури або створювати уявлення про потенціал об`єкта в енергосистемі України відноситься в умовах воєнного стану до інформації з обмеженим доступом.

Згаданою вище постановою НКРЕКП зобов`язано ліцензіатів (яким є Товариство) забезпечити, зокрема, обмеження доступу та захист інформації яка може ідентифікувати об`єкти критичної інфраструктури або створювати уявлення про потенціал об`єкта в енергосистемі України.

Оскільки технічна документація на трансформаторну підстанцію 10/0,4 кВ КТП 26516 може ідентифікувати об`єкт критичної інфраструктури, Товариством було обмежено доступ до такої інформації.

Враховуючи вищевикладене, вважає вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають до задоволення, в зв`язку з чим просить в позові відмовити повністю.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 25.03.2025 Коляда Дмитро Ігорович діючи в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Негабарит-Сервіс», що має у власності земельну ділянку за адресою: місто Ковель, вулиця Варшавська (біля буд №3) (кадастровий номер 0710400000:16:001:0093) на якій невідомими особами було встановлено трансформаторну підстанцію, звернувся до Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» із адвокатським запитом вих.№122 про надання копії технічної документації на трансформаторну підстанцію 10/0,4 кВ КТП-26516, що знаходиться на земельній ділянці ТОВ «Негабарит-Сервіс».

Листом №13/6-2509 від 04.04.2025 Приватне акціонерне товариство «Волиньобленерго» повідомило про відмову у наданні копії документів на адвокатський запит з причин наявності у них інформації з обмеженим доступом, що не підлягає поширенню серед третіх осіб.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або межах повноважень та інший спосіб - на свій вибір.

Закон України Про доступ до публічної інформації визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України Про доступ до публічної інформації усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акту, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Стаття 5 Закону України Про доступ до публічної інформації гарантує, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Так, відповідно до статті 1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єкта владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 3 Закону України Про доступ до публічної інформації право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до статті 4 Закону України Про доступ до публічної інформації доступ до публічної інформації здійснюється на принципах:

1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень;

2) вільного отримання, поширення будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;

3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України Про доступ до публічної інформації запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Відповідно до частини статті 20 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України Про доступ до публічної інформації у разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Наведений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Крім того, частиною другою статті 6 Закону передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог (трискладовий тест):

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

3 огляду на вищевказане відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник на запит вказує якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію. В іншому випадку така відмова надати запитувану інформацію є необґрунтованою та такою, що суперечить Закону.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд зазначає, що розпорядник інформації повинен надати відповідь на письмовий запит запитувача інформації, при цьому, такий повинен бути повним, достовірним та точним або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації, у разі наявності підстав, визначених статтею 22 Закону України Про доступ до публічної інформації.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Волиньобленерго» відмовило позивачу у наданні копій документів, зокрема, технічної документації на трансформаторну підстанцію, на адвокатський запит з причин наявності у них інформації з обмеженим доступом, на що судом встановлено наступне.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, введеним відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у Постанові від 26.03.2022 року №349 «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об`єктів критичної інфраструктури» постановила, що в умовах воєнного стану інформація про місцезнаходження енергетичного обладнання системи передачі та розподілу електричної енергії, геодезична інформаційно-технічна системи об`єктів електроенергетики з прив`язкою до географічних даних у геодезичній інформаційно-технічній системі, технічна інформація (топологія мереж, межі охоронних зон, технічна характеристика об`єктів), інша інформація, яка може ідентифікувати об`єкти критичної інфраструктури або створювати уявлення про потенціал об`єкта в енергосистемі України відноситься в умовах воєнного стану до інформації з обмеженим доступом.

Згаданою вище постановою НКРЕКП зобов`язано ліцензіатів забезпечити, зокрема, обмеження доступу та захист інформації яка може ідентифікувати об`єкти критичної інфраструктури або створювати уявлення про потенціал об`єкта в енергосистемі України.

Оскільки технічна документація на трансформаторну підстанцію 10/0,4 кВ КТП 26516 може ідентифікувати об`єкт критичної інфраструктури, Товариством було обмежено доступ до такої інформації.

Таким чином, суд погоджується з відповідачем, що технічна документація на трансформаторну підстанцію 10/0,4 кВ КТП 26516 може ідентифікувати об`єкт критичної інфраструктури, а тому відповідачем правомірно було обмежено доступ до такої інформації.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що адвокатський запит та запит на отримання публічної інформації є двома різними видами запитів зважаючи на наступне.

У запиті на отримання публічної інформації, в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

В свою чергу, адвокатський запит, в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», на відміну від запиту на отримання публічної інформації, може бути адресований як суб`єктам владних повноважень та юридичним особам, так і приватним особам.

Основною відмінністю запиту на отримання публічної інформації і адвокатським запитом є те, що перший може стосуватися будь-якої публічної інформації, незалежно від того, стосується вона запитувача чи ні, а другий - інформації, необхідної адвокату для надання правової допомоги клієнту.

При цьому, як неодноразово у своїх постановах вказувала Велика Палата Верховного Суду (Постанова№520/13981/21 від 18.08.2022, постановаN2 640/7688/21 від 21.03.2021 року) сам собою адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом України «Про доступ до публічної інформації», а більш широкому колу суб`єктів.

Водночас, Верховний Суд зазначає, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить заборони запитувати в адвокатському запиті публічну інформацію, якщо це необхідно для захисту інтересів клієнта.

Тобто, адвокатський запит може стосуватися й надання публічної інформації. Але, у такому разі адвокат у запиті, крім посилання на відповідні статті Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зобов`язаний послатися й на відповідні статті Закону України «Про доступ до публічної інформації», як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, а також дотриматися вимог останнього й звернути увагу суб`єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації.

Наявна в матеріалах справи копія адвокатського запиту від 25.03.2025 №122, містить лише посилання на положення статтей 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Жодної згадки чи посилання на норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» адвокатський запит не містить, а тому суд погоджується з твердження відповідача, що отриманий ним запит не є запитом на отримання публічної інформації, а є адвокатським запитом.

Разом з тим, ч.2 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування. їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських, об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Частиною 1 та 2 статті 21 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу/ а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Оскільки запитувана інформація, а саме копії технічної документації містили інформацію, яка може ідентифікувати об`єкт критичної інфраструктури або створювати уявлення про потенціал об`єкта в енергосистемі України, суд вважає правомірною відмову у наданні такої інформації.

З урахуванням того, що підставою для звернення позивача до суду є ненадання відповідачем інформації на адвокатський запит, зокрема, технічної документації, що містить інформацію, яка може ідентифікувати об`єкт критичної інфраструктури або створювати уявлення про потенціал об`єкта в енергосистемі України, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача за результатами розгляду адвокатського запиту ОСОБА_1 від 25.03.2025.

Відтак, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства ВОЛИНЬОБЛЕНЕРГО про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про доступ до публічної інформації , суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства ВОЛИНЬОБЛЕНЕРГО про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство ВОЛИНЬОБЛЕНЕРГО (43023, м. Луцьк, вул. Яремчука Назарія, 4, код ЄДРПОУ 00131512).

Суддя Ю.Ю. Сорока