Рішення № 128181060, 16.06.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2400/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Опті Транс Україна» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Опті Транс Україна» (далі ТзОВ «Опті Транс Україна») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 11 жовтня 2024 року №UA205140/2024/000317/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/002743 від 11 жовтня 2024 року.

Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення в режимі імпорту товару (вантажний автомобіль - цистерна) декларант позивача подав до Волинської митниці митну декларацію (далі МД) №24UA205140064464U6, в якій митну вартість визначив за основним методом, тобто за ціною договору (контракту), й до фактурної вартості - 25000,00 євро додано також витрати на транспортування у сумі 24279,00 грн. Однак відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення товарів від 11 жовтня 2024 року №UA205140/2024/000317/2, яким провів коригування митної вартості за резервним методом, з тих підстав, що подані документи не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується з таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом, а у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Заперечуючи твердження митного органу про заниження транспортних витрат у зв`язку із непропорційним розподілом витрат до та після кордону України, позивач зазначив, що такі висновки Волинської митниці є помилковими, засновані на припущеннях, надуманій методиці формування вартості транспортних послуг. Визначаючи вартість послуг, відповідач прийняв до уваги лише один показник - відстань. Натомість умови, за яких надавалися транспортні послуги по маршруту Бакум (Німеччина) до кордону України та по території України від кордону до селища Локачі, не є рівнозначними і не завжди залежить виключно від кілометражу, адже має значення вплив стану доріг на технічний стан транспортних засобів та інші обставини (суми відрядних водіям, військовий стан, запроваджений на території України, якість та вартість пального, час витрачений на перетин кордону, час на подолання однакової відстані на різних і трасах). При цьому митний орган не уповноважений перевіряти економічну доцільність визначення вартості транспортування транспортного засобу до митного кордону України та подальшу вартість такого транспортування до пункту призначення, оскільки такі складові загальної вартості і транспортування самостійно визначаються стороною, що здійснює таке транспортування.

Позивач вказав і на безпідставність зауважень митного органу стосовно не зазначення в графі 22 МД №24UA205140064464U6 відомостей про вартість витрат страхування. Відповідно до положень пункту 2.1 контракту від 17 вересня 2024 року №17-09-2024 товар поставлявся на умовах EXW, за якими покупець мав доступ до вантажу на складі постачальника та на нього (покупця) був покладений тягар витрат із організації перевезення товару. Оскільки за умовами контракту від 17 вересня 2024 року №17-09-2024 страхування товару не здійснювалось, то обов`язок подання страхових документів у декларанта відсутній.

Позивач вважає, що відповідачем не доведені обставини, які зумовили витребування додаткових документів, а спірне рішення не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55, статті 64 МК України: у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем; відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.

З урахуванням наведеного позивач просив задовольнити позов, скасувавши рішення відповідача та як наслідок - картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.55-64). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при проведенні відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару за МД №24UA205140064464U6 від 10 жовтня 2024 року відбулось автоматичне спрацювання декількох профілів ризику (105-2, 210-1, 991-1) Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). Під час перевірки документів встановлено, що митна вартість товарів не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності. Так аналіз калькуляції транспортних витрат від 09 жовтня 2024 року №09/10/1 свідчить про можливе заниження транспортних витрат в частині непропорційного розподілу витрат до та після кордону України. Крім того, умови поставки EXW передбачають, що на покупця покладені обов`язки з оплати страхування, однак в графі 22 МД №24UA205140064464U6 від 10 жовтня 2024 року відсутні відомості про вартість витрат страхування. Також митна декларація країни відправлення від 08 жовтня 2024 року №24DE535544268818A4 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, оскільки не містить вартісних та статистичних даних товару. На пропозицію надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару ТзОВ «Опті Транс Україна» надало додаткові документи (банківський платіжний документ від 01 жовтня 2024 року №5, лист від 11 жовтня 2024 року №11/10), які не спростували усіх розбіжностей. У зв`язку з відсутністю в митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, вартісної основи для розрахунку митної вартості, можливим було застосування лише резервного методу, митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі ЄАІС Держмитслужби) на рівні 40700,00 євро (використано МД №UA400040/2024/007555 від 13 березня 2024 року).

З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення та картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів відповідає вимогам митного законодавства.

У відповіді на відзив (а.с.109-114) позивач підтримав доводи позову та наголосив, що подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену ТзОВ «Опті Транс Україна» митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Натомість відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.119-123).

Ухвалою суду від 21 березня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні (а.с.107).

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

17 вересня 2024 року між ТзОВ «Опті Транс Україна» (покупець) та компанією Truck GmbH (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №17-09-2024, за умовами якого продавець продає, а покупець купує кормовоз, що був у використанні, марки Mercedes-Benz (а.с.29-30).

10 жовтня 2024 року для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару за описом «Вантажний автомобіль-цистерна, призначений для перевезення вантажів дорогами загального користування: марка Mercedes-Benz, модель Antos 2736, календарний рік випуску - 2014, модельний рік випуску - 2014, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , об`єм двигуна - 10677 см.куб, тип двигуна - дизельний, потужність двигуна - 365 kw, тип кузова - вантажний, обладнаний цистерною для перевезення сипучих речовин (кормів), маса в разі максимального завантаження - 27000 кг, вантажопідйомність - 15 350 кг, кількість посадочних місць (включаючи водія) - 2, категорія T3-N3, колісна формула - 6x2» (далі - товар) декларант в інтересах ТзОВ «Опті Транс Україна» в порядку електронного декларування подав МД №24UA205140064464U6 (а.с.23). Фактурна вартість імпортованого товару становить 25000,00 євро. Митну вартість визначено з урахуванням транспортних витрат у сумі 24279,00 грн. Для підтвердження митної вартості додано: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 17 вересня 2024 року №17-09-2024 (а.с.29-30), проформу-інвойс від 17 вересня 2024 року №995117 (а.с.31), комерційний інвойс від 05 жовтня 2024 року №49151 (а.с.32), банківський платіжний документ у формі SWIFT-переказу від 01 жовтня 2024 року на суму 25000,00 євро із відміткою, що проведено банківською установою (а.с.33), платіжну інструкцію в іноземній валюті від 01 жовтня 2024 року №5 (а.с.34), довідку про вартість транспортних витрат від 09 жовтня 2024 року №09/10/1, декларацію країни відправлення від 08 жовтня 2024 року №24DE535544268818А4 (а.с.35), експертну довідку від 10 жовтня 2024 року №2410-11В (а.с.36), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 (а.с.89-90).

Митним органом в електронному повідомленні декларанту вказано про розбіжності в поданих документах та відсутність усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним декларантом методом: 1) відповідно до калькуляції транспортних витрат від 09 жовтня 2024 року №09/10/1 витрати на транспортування по маршруту Бакум (Німеччина) Ягодин (Україна) становлять 24279,00 грн (за відстань 1293 км, або 18,77 грн/км); витрати на транспортування по маршруту пункт пропуску Ягодин Локачі становлять 4449,50 грн (за 190 км, або 23,42 грн/км), що свідчить про можливе заниження транспортних витрат в частині непропорційного розподілу витрат до та після кордону України; 2) умови поставки EXW передбачають, що на покупця покладені обов`язки з оплати транспортних витрат, страхування; в графі 22 ДМВ відсутні відомості про вартість витрат страхування, що свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості; 3) митна декларація країни відправлення №24DE535544268818A4 від 08 жовтня 2024 року дозволяє ідентифікувати товар, але не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує заявлену декларантом митну вартість, тому що не містить вартісних та статистичних даних товару. Декларанту запропоновано в 10-дениий термін надати: 1) договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, 6) транспортні (перевізні) документи, 7) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 8) копію митної декларації країни відправлення; 8) інші документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - за бажанням декларанта.

На електронне повідомлення митниці ТзОВ «Опті Транс Україна» надало пояснення від 11 жовтня 2024 року №11/10 (а.с.26-28), копію платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах від 01 жовтня 2024 року (а.с.34), копію митної декларації країни відправлення від 08 жовтня 2024 року №24DE535544268818А4 (а.с.35).

11 жовтня 2024 року Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА205140/2025/000317/2 (а.с.20). Як зазначено у графі 33 рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності (тут дослівно ті, про які зазначено в повідомленні декларанту). Зважаючи на неподання декларантом усіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації в ЄАІС Держмитслужби - МД №UA400040/2024/007555 від 13 березня 2024 року на рівні 40700,0 євро.

Також 11 жовтня 2024 року Волинська митниця сформувала картку №UA205140/2024/002743 відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.21).

Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140064767U5 від 11 жовтня 2024 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України (а.с.24).

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як передбачено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України обумовлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27 березня 2020 року у справі №540/2605/18, від 21 жовтня 2021 року у справі №420/4820/19.

Неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, не тягне для нього безумовних негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише в тому разі, коли у митниці будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребовування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими й додатково витребовуваними документами (вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 року у справі № 300/784/24).

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 17 вересня 2024 року №17-09-2024 (а.с.29-30) проформу-інвойс від 17 вересня 2024 року №995117 (а.с.31), комерційний інвойс від 05 жовтня 2024 року №49151 (а.с.32), банківський платіжний документ у формі SWIFT-переказу від 01 жовтня 2024 року на суму 25000,00 євро (а.с.33), платіжну інструкцію в іноземній валюті від 01 жовтня 2024 року №5 (а.с.34), довідку про вартість транспортних витрат від 09 жовтня 2024 року №09/10/1 (а.с.37).

Разом із цими документами декларантом було надано декларацію країни відправлення від 08 жовтня 2024 року №24DE535544268818А4 (а.с.35), експертну довідку від 10 жовтня 2024 року №2410-11В (а.с.36), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 (а.с.89-90).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Контрактом від 17 вересня 2024 року №17-09-2024 визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця (Truck GmbH) та покупця (ТзОВ «Опті Транс Україна») (а.с.29).

Так відповідно до пунктів 1, 2, 3 цього контракту продавець продає, а покупець купує кормовоз, що був у використанні, марки Mercedes-Benz, модель Antos 2736, календарний рік випуску - 2014, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , вартістю 25000,00 євро; оплата товару здійснюється у формі повної попередньої оплати вартості товару.

Відповідно до проформи-інвойсу від 17 вересня 2024 року №995117 (а.с.31) та інвойсу від 05 жовтня 2024 року №49151 (а.с.32) вартість товару Mercedes-Benz, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , становить 25000,00 євро, що відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205140064464U6 від 10 жовтня 2024 року (графа 22).

Банківським платіжним документом (SWIFT) від 01 жовтня 2024 року (а.с.33) та платіжною інструкцією в іноземній валюті від 01 жовтня 2024 року №5 (а.с.34) на суму 25000,00 євро підтверджено проведення оплати за товар.

Отже, заявлена декларантом за першим методом фактурна вартість оцінюваного товару підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні будь-які розбіжності, що не заперечує відповідач.

За правилами частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 6).

Згідно з пунктами 6, 8 частини другої статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, лише якщо здійснювалося страхування.

Як вбачається зі змісту контракту від 17 вересня 2024 року №17-09-2024, сторонами узгоджено умови поставки товару EXW-Бакум (Німеччина).

За умовами поставки EXW вважається, що продавець виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Покупець бере на себе всі подальші ризики та витрати, пов`язані з транспортуванням товару до місця призначення, включаючи навантаження, митне оформлення та страхування.

Визначаючи митну вартість за першим методом, декларант відповідно до частини десятої статті 58 МК України до фактурної вартості додав також витрати з перевезення товару на заявлених умовах поставки до кордону України у сумі 24279,00 грн.

Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов`язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

ТзОВ «Опті Транс Україна» для підтвердження понесення витрат на транспортування відповідачу було надано до митного оформлення довідку про вартість транспортних витрат від 09 жовтня 2024 року №09/10/1 (а.с.37), у якій вказано, що витрати з доставки імпортованого товару з міста Бакум (Німеччина) - через пункт пропуску Дорогуськ Ягодин місто Локачі з пробігом 1483 км в загальному становлять 28728,50 грн, з них витрати за межами території України (Бакум (Німеччина) митний пост Ягодин) становлять 24279,00 грн (включені до митної вартості), а на території України 4449,50 грн.

З приводу висновку відповідача про непропорційність транспортних витрат (вартість перевезення товару за один кілометр по Україні перевищує вартість перевезення товару за один кілометр за межами України), то суд погоджується із позивачем, що перевізник самостійно визначає розмір транспортних витрат по всьому маршруту, формуючи ціну з огляду на різні ціноутворюючі фактори (вартість пального, відрядні витрати, технічний стан доріг, витрачений час у дорозі і т.п.). При цьому митний орган не уповноважений у рішенні про коригування митної вартості товарів перевіряти економічну доцільність визначення вартості перевезення товару до митного кордону України та подальшу вартість такого перевезення товару до пункту призначення.

З огляду на викладене твердження відповідача про заниження позивачем понесених витрат на перевезення вантажу не доведені належними та допустимими доказами, тому є надуманими.

Умови поставки EXW передбачають, що всі ризики і витрати, пов`язані з транспортуванням, лягають на покупця та покупець повинен самостійно подбати про страхування вантажу, якщо це є необхідним.

ТзОВ «Опті Транс Україна» наголошувало митному органу у додаткових поясненнях від 11 жовтня 2024 року №11/10 (а.с.26-28), що окрім витрат на транспортування жодних інших витрат (у т.ч. на страхування товару) ним понесено не було (інше не випливає з умов контракту).

Отже, суд вважає, що надані під час митного оформлення товару документи підтверджують як вартість самого товару, так і витрати, пов`язані із транспортуванням товару, які були враховані у митну вартість, що не заперечує відповідач.

У повідомленні декларанту митним органом було запропоновано надати договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, транспортні (перевізні) документи, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; копію митної декларації країни відправлення та інші документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (за бажанням декларанта).

Декларант не надав частину із цих документів, бо такі у нього відсутні і їх наявність не була передбачена договірними відносинами між учасниками операцій з імпорту товару, про що було повідомлено митний орган в додаткових поясненнях від 11 жовтня 2024 року №11/10 (а.с.26-28).

Воднораз, витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Однак за обставин позивач надавав митному органу експертну довідку від 10 жовтня 2024 року №2410-11в (а.с.36).

З приводу ненадання до митного оформлення виписки з бухгалтерської документації, то це не може бути підставою для коригування митної вартості оцінюваного товару, адже оплата проведена позивачем банківським платіжним документом у формі SWIFT-переказу від 01 жовтня 2024 року, який було надано.

Також, на думку суду, відсутність каталогів, прайс-листів від виробника товару (у цьому разі постачався транспортний засіб, що був у використанні, а не новий) за наявності документів, які надавали можливість перевірити правильність числових значень митної вартості за першим методом, не є підставою для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо недоліків у заповненні митної декларації країни відправлення (експортної декларації), на які вказав відповідач (не містить вартісних та статистичних даних товару), то необхідно зазначити, що така декларація не є основним документом в цілях підтвердження митної вартості (частина друга статті 53 МК України) та вона лише підтверджує проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення (легальний вивіз з країни відправлення), проте ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Суд наголошує, що вимога про надання документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідач же не встановив таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.

У спірному рішенні неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості декларантом, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA400040/2024/007555 від 13 березня 2024 року), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару (суду не надано), що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.

Між тим принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2025 у справі №300/784/24).

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача від 11 жовтня 2024 року №UA205140/2024/000317/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 256 МК України відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості (постанови Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №520/3246/20, від 19 серпня 2020 року у справі №140/754/19).

Враховуючи, що картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 11 жовтня 2024 року №UA205140/2024/002743 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та у зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 11 жовтня 2024 року №UA205140/2024/000317/2, яке судом визнано протиправним і скасовано, тому вказана картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 6306,25 грн, які підтверджуються платіжною інструкцією від 07 березня 2025 року №458, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.19, 51).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Опті Транс Україна» (45501, селище Локачі, вулиця Шевченка, будинок 43А, ідентифікаційний код юридичної особи 45107909) до Волинської митниці (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 11 жовтня 2024 року №UA205140/2024/000317/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 жовтня 2024 року №UA205140/2024/002743.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Опті Транс Україна» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судові витрати у сумі 6306,25 (шість тисяч триста шість грн 25 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЖ.В. Каленюк