Рішення № 128179720, 06.06.2025, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1342/24

провадження № 2/691/200/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2025 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Гергель М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 283993647 від 20.06.2021 у сумі 60105 грн. 00 коп., судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 20.06.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було укладено кредитний договір № 283993647, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, що створений за допомогою одноразового персонального ідентифікатора в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний через його сайт та/або мобільний додаток.

ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленої кредитної лінії у розмірі 22000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 30 днів, з нарахуванням відсотків за його користування за дисконтною процентною ставкою у розмірі 138 грн. 70 коп., що становить 0,38 % від суми кредиту за кожен день користування. У разі продовження строку дисконтного періоду, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою у розмірі 555 грн. 57 коп., що становить 1,52 %.

20.06.2021 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало ОСОБА_1 перший транш грошових коштів у сумі 15000 грн. шляхом переказу на банківську картку.

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало свої зобов`язання надавши ОСОБА_1 грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого останньому перейшло право грошової вимоги у тому числі за кредитним договором № 283993647.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01, якою продовжено строк договору до 31.12.2020.

31.12.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01, якою продовжено строк договору до 31.12.2021 та сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.

31.12.2021 сторони уклали додаткову угоду № 27, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2022, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу 31.12.2020.

31.12.2022 сторони уклали додаткову угоду № 31, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2023, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу 31.12.2020.

31.12.2023 сторони уклали додаткову угоду № 32, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2024.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021.

У подальшому між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено ряд додаткових угод № 2, № 3, якими продовжено строк дії договору факторингу.

30.09.2024 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 3009/24, за умовами якого останньому перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 283993647.

Всупереч умов договору, відповідач не виконала свого зобов`язання та не здійснила погашення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Обласов С.А. подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 28.11.2018, боргові зобов`язання за кредитним договором № 283993647 від 20.06.2021 ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору на час відступлення права вимоги.

Доказів на підтвердження оплати за договором про відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28.11.2018 позивачем не надано.

Тому між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на час укладення договору про відступлення прав вимоги від 28.11.2018 не були погоджені його істотні умови, що перейшли до нового кредитора і договором не могли бути охоплені зобов`язання відповідача, які виникли після укладення договору.

Представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що п. 2.1. р. 2 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 передбачено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому, п. 1.3 договору факторингу.

Перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Реєстр не є разовим документом, оскільки договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 156 від 19.10.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 40095 грн.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021. У подальшому сторони уклали ряд додаткових угод: № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.

Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 60105 грн.

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 3009/24 від 30.09.2024 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 60105 грн., що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 3009/24 від 30.09.2024.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами.

Ознайомившись із матеріалами справи суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За правилами з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом установлено, що 20.06.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було укладено договір кредитної лінії № 283993647, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді кредитної лінії на суму 22000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальники зобов`язався сплати проценти за його користування.

Відповідно до умов п. 1.2 договору, сума указаного кредитного ліміту це максимальна сума, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні клієнта.

За умовами п. 1.3, 1.4 договору, кредитодавець надає перший транш у сумі 15000 грн. одразу після укладення договору. Позичальник у будь-який час протягом дисконтного періоду дії договору може збільшити суму кредиту в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті.

Пунктом 1.7 договору визначено, що кредитна лінія надається строком на 30 днів, від дати отримання кредиту

Умовами п. 1.9 договору визначено порядок нарахування відсотків за користування кредитом, зокрема, п. 1.9.1 на строк, визначений в п. 1.7 договору за дисконтною процентною ставкою у розмірі 138 грн. 70 коп., що становить 0,38 % річних від суми кредиту за кожен день користування, та відповідно п. 1.9.2. у разі продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8 договору, з наступного дня після закінчення строку вказаного у п. 1.7., нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою у розмірі 555 грн. 57 коп., що становить 1,52 % в день від суми кредиту.

Розділом 3 вище указаного договору передбачено відповідальність сторін за порушення умов договору.

За умовами п. 4.2 договору, строк дії договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора до закінчення строку надання кредиту.

Відповідно до платіжного доручення від 20.06.2021 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало ОСОБА_1 кошти згідно договору № 283993647 від 20.06.2021 у сумі 15000 грн. для зарахування на платіжну картку.

До договору кредитної лінії № 283993647, позивачем долучено паспорт споживчого кредиту «СМАРТ» у якому викладено інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнованої загальної вартості кредиту для споживача, з умовами якого була ознайомлена ОСОБА_1 .

Однак наданий паспорт не є належним і допустимим доказом у справі, оскільки він не містить електронного підпису ОСОБА_1 .

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії № 283993647, за період з 20.06.2021 по 19.10.2021, складений ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 33645 грн. та складається з: 15000 грн. нарахованого тіла боргу та 33645 грн. нарахованих відсотків.

Як неодноразово зазначено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 300/438/18, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Із викладеного вбачається, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок отримання процентів установлюється договором, протягом дії якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до умов договору. А після закінчення дії договору, у випадку наявності невиконаного зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконання боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування, грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість у будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника.

При цьому судом установлено, що за умовами п. 1.7 Договору № 283993647, кредитна лінія встановлюється на 30 днів від дати отримання кредиту.

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало ОСОБА_1 кошти згідно договору - 20.06.2021.

Відповідно до п. 1.4 Договору, позичальник у будь-який час, протягом дисконтного періоду дії договору, може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту.

Доказів того, що позичальник ініціював отримання чергового траншу, позивачем суду не надано.

Згідно п. 1.14.1 кредитного договору, орієнтовна загальна вартість кредиту за першими траншем становить 16710 грн. та включає 1710,00 грн. процентів за користування кредитом і 15000,00 суми кредиту.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, здійсненого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ОСОБА_1 здійснила погашення заборгованості 20.07.2021 на суму 1710,00 грн. та 19.08.2021 на суму 6840,00 грн. При цьому обоє платежі були зараховані на погашення процентів.

Однак суд не погоджується з такими діями кредитодавця, оскільки за умовами п. 1.14.1 кредитного договору сума процентів за весь строк кредитування (30 днів) становить 1710,00 грн. Тому платіж у сумі 6840,00 грн. мав бути зарахований на погашення тіла кредиту.

А тому заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» становить 15000,00-6840,00=8160,00 грн. за тілом кредиту.

Тому всі подальші переходи права вимоги до ОСОБА_1 за договорами факторингу можливі лише в межах суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8160,00 грн.

При цьому вимоги про відповідальність позичальника у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.

Позивачем, у якості доказу переходу прав вимоги до боржників щодо стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 283993647, надано договір факторингу № 28/1118-01 укладеного 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», за умовами якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передає/відступає ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» приймає належні ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» права вимоги до боржників, що вказані в реєстрах прав вимоги до боржників.

Сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами реєстру прав вимоги, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

28.11.2019 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 19, за умовами якої сторони погодили викласти п. 8.2 договору новій редакції, зокрема строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 8.1 договору та закінчується 31.12.2020.

31.12.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01, за умовами якої, строк дії договору продовжено до 31.12.2021 та сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.

31.12.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01, за умовами якої, строк дії договору продовжено до 31.12.2022.

31.12.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01, за умовами якої, строк дії договору продовжено до 31.12.2023.

31.12.2023 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01, за умовами якої, строк дії договору продовжено до 31.12.2024. Також сторони погодили доповнити договір п. 11.10 та викласти р. 3 у новій редакції, зокрема за п. 3.1. «В загальному порядку розмір фінансування, що підлягає сплаті фактором клієнту (п. 1.6 договору), встановлюється сторонами у окремому реєстрі прав вимоги… Строки сплати фінансування погоджуються сторонами у кожному відповідному реєстрі прав вимоги».

На підтвердження переходу права грошової вимоги позивач надав реєстр боржників за № 156 від 19.10.2021, в якому під п/н НОМЕР_1 зазначено про заборгованості ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 283993647 у сумі 40095 грн. У розділах 2, 3 цього реєстру сторони погодили, що сума фінансування, належна до сплати клієнту за цим реєстром прав вимог, складає 8743639,24 грн., яка підлягає сплаті у чотири етапи, до 20 числа кожного календарного місяця. Кожний платіж повинен бути не менше 25% від суми фінансування.

Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012, від 15.04.2024 у справі № 2221/2373/12).

Позивач не надав суду доказів, що підтверджують факт оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, а тому, відповідно, позивач не довів перед судом перехід права вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 283993647 від 20.06.2021 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

Усі подальші переходи прав вимоги до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є похідними та залежними від доведеності першочергового переходу права вимоги.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, ст. 76 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежності від характеру рішення (Seryavin and Oters v. Ukraine, № 4909/04 від 10.02.2010). Рішення суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (Хірвісаарі проти Фінляндії).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з не доведення позивачем набуття ним права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Суддя Л. В. Подорога