Рішення № 128179274, 16.06.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.06.2025Справа № 554/4541/25 Провадження № 2/554/2913/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16 червня 2025 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого суддіМихайлової І.М.,

за участю секретаряВасюти А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у квітні 2025 року звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за договором позики від 03.06.2024 року №2667925 в сумі 25980 грн, з яких: 8000 грн сума заборгованості за основним боргом; 1950 грн сума заборгованості за відсотками, 16000 грн сума заборгованості за пенею; а також за кредитним договором від 14.06.2024 року № 7989010 в сумі 28555 грн, з яких 8000 грн сума заборгованості за основним боргом, 14325 грн сума заборгованості за відсотками, 6230 грн сума заборгованості за пенею, штрафами, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 3028 грн, витрати, пов`язані із розглядом справи, а саме витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в розмірі 1514 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, згідно з умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні їм права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками. Отже, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за договором позики від 03.06.2024 року №2667925.

Відповідно до Реєстру боржників №34 від 08.10.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25980 грн, з яких: 8000 грн сума заборгованості за основним боргом; 1950 грн сума заборгованості за відсотками, 16000 грн сума заборгованості за пенею.

Відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов`язання по поверненню коштів, тому заборгованість по договору позики 03.06.2024 року №2667925 складає 25980 грн, з яких: 8000 грн сума заборгованості за основним боргом; 1950 грн сума заборгованості за відсотками, 16000 грн сума заборгованості за пенею.

22.01.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 22012025/1, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 22.01.2025 року до Договору факторингу № 22012025/1 від 22.01.2025 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28555 грн, з яких 8000 грн сума заборгованості за основним боргом, 14325 грн сума заборгованості за відсотками, 6230 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором від 14.06.2024 року №7989010 в сумі в сумі 28555 грн, з яких 8000 грн сума заборгованості за основним боргом, 14325 грн сума заборгованості за відсотками, 6230 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за договором позики від 03.06.2024 року №2667925 та кредитним договором від 14.06.2024 року № 7989010, право вимоги за якими перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач просив стягнути заборгованість на свою користь з ОСОБА_1 у загальному розмірі 54535 грн та судові витрати у справі.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави (найменування суду змінено на Шевченківський районний суд міста Полтави на підставі Закону України від 26.02.2025 року №4273-ІХ) від 23.04.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце та час слухання справи повідомлений належним чином. Зокрема, надісланий на адресу відповідача рекомендований лист з копією ухвали про відкриття провадження у справі, судовою повісткою про виклик до суду, ОСОБА_1 не було вручено, а поштове відправлення повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд судом цивільної справи, учасником якої він є.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 16.06.2025 року, суд на місці постановив про заочний розгляд зазначеної справи за відсутності відповідача, що відповідає вимогам ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 03.06.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2667925 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою).

Відповідно до п.2 договору позики, сума позики становить 8000 грн на строк 30 днів, зі сплатою відсотків за користування позикою в розмірі 0,825% на добу до дати повернення позики, тобто до 03.07.2024 року, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день встановлена в розмірі 2,70 %, пеня за день 2,70 %, орієнтовна загальна вартість позики 9980 грн.

14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні їм права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №34 до Договору факторингу від 14.06.2021 року № 14/06/21 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за договором позики від 03.06.2024 року №2667925 з огляду на таке.

Згідно з п.1 ч.1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннямист. 514 ЦК Українипередбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

Положеннями ст.ст.1077,1078 ЦК Українивстановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У постанові Верховного Суду від 12.10.2022 року у справі №1005/7136/2012 зазначено, що тлумачення частини першоїстатті 512 ЦК Українидозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третястатті 656 ЦК України); (б) дарування (частина другастатті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України). По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України у постанові від 20.11.2013 року у справі №6-122цс13.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.09.2018 року у справі №909/968/16, договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені устатті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №914/868/17).

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 року у справі №911/3185/20).

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Із матеріалів справи вбачається, що 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», а ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог зазначена у реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною договору.

03.06.2024 року, тобто вже після укладення зазначеного договору факторингу, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з відповідачем ОСОБА_1 договір позики №2667925 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою).

Отже, 14.06.2021 року, на момент укладення договору факторингу договору факторингу між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», боргові зобов`язання ОСОБА_1 за договором позики №2667925 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою), укладеним 03.06.2024 року, ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору на час укладення договору відступлення права вимоги від 14.06.2021 року.

Також, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу (про відступлення права вимоги) від 14.06.2021 року № 14/06/21.

Таким чином, позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не доведено факт набуття права грошової вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 за договором позики №2667925 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою), укладеного з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

У зв`язку з викладеним, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості договором позики від 03.06.2024 року №2667925 з огляду на їх необґрунтованість.

14.06.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №7989010 про надання споживчого кредиту, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Згідно із п.1.3-1.4, 1.5.2 договору №7989010 про надання споживчого кредиту від 14.06.2024 року, сума кредиту 7000 грн, строк кредиту 360 днів, процентна ставка 1,5% за день.

22.01.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 22012025/1, згідно з умовами якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 22.01.2025 року до Договору факторингу № 22012025/1 від 22.01.2025 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 28555 грн, з яких 8000 грн заборгованість по основному боргу; 14325 грнсума заборгованості за відсотками; 6230 сума заборгованості за пенею, штрафами.

Кредитний договір укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі в електронній формі, договори підписано відповідачем електронним цифровим підписом відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію».

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

У пунктах 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст.12Закону України«Про електроннукомерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до ч. 1 ст.12Закону України«Про електроннукомерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови: використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;електронний підпис одноразовим ідентифікатором,визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), що відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.

Згідно вимог дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК Українивизначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту від 14.06.2024 року №7989010, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7000 грн строком на 360 днів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, у відповідача ОСОБА_1 утворилась заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 14.06.2024 року №7989010 в розмірі 28555 грн, з яких: 8000 грнсума заборгованості по основному боргу; 14325 грнсума заборгованості за відсотками; 6230 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Відповідач не спростував вимоги позивача, доказів на підтвердження належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договорів не надав.

Відповідно дост. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент учинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Згідно зіст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст.204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 205 ЦК Українивизначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно достатті 207 ЦК України, правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст.627 ЦК Українивідповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він уважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2ст.639 ЦК України).

Абзац другий частини другоїстатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, уважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 652ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із вимогами ч.1 ст.81, ч.1 ст.89ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням фактичних обставин, встановлених судом, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором, у передбачений в договорі строк кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 14.06.2024 року №7989010 в розмірі 28555 грн, з яких: 8000 грнсума заборгованості по основному боргу; 14325 грнсума заборгованості за відсотками; 6230 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

З огляду на викладене, позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість на загальну суму 28555 грн, з яких: 8000 грнсума заборгованості по основному боргу; 14325 грнсума заборгованості за відсотками; 6230 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 1586,7 грн, оскільки позовні вимоги задоволено на 52,4 %.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265,268,280 ЦПК України, ст.ст.526,530,1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 14.06.2024 року №7989010 в розмірі 28555 грн, з яких: 8000 грнсума заборгованості по основному боргу; 14325 грнсума заборгованості за відсотками; 6230 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1586,7 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою на офіційному вебпорталі судової влади України: https://ok.pl.court.gov.ua/sud1622/.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри,30, код ЄДРПОУ 35625014;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя І.М. Михайлова