Ухвала суду № 128172847, 17.06.2025, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3610/24

Номер провадження 1-кп/629/45/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м.Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора- ОСОБА_3 , обвинуваченого- ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42015220380000043 від 20.07.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 296, ч.1 ст.122, ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1ст. 177 КПК України. Зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 296, ч.1 ст.122, ч.3 ст.185 КК України, офіційно не працевлаштований, одружений, має малолітню дитину, тривалий час був оголошений у розшук, а отже є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду у зв`язку з мірою покарання, яка йому загрожує. Обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення. За таких обставин, враховуючи існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1ст. 177 КПК України, прокурор просив продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів.

Суд роз`яснив ОСОБА_4 , що на момент судового розгляду закінчились строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 296, ч.1 ст.122 КК України, що є правовою підставою, передбаченоюст. 49 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченомуКПК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.

Обвинувачений та захисник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зауважили, що ОСОБА_4 під час досудового розслідування від слідства не переховувався, незаконно на свідків і потерпілих не впливав, не перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином, та не має наміру ухилятися від суду, незаконно впливати на будь-яких осіб чи перешкоджати судовому провадженню. Враховуючи ці обставини, просили змінити запобіжний захід на найбільш м`який, а саме-особисте зобов`язання. Обвинувачений просив не вирішувати питання про звільнення його від кримінальної відповідальності та не розглядати копотання захисника про закриття кримінального провадження відносно нього за ч.2 ст.296,ч.1ст.122КК України у зв`язку з закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченого ст.49КК України, аж поки не буде забезпечена явка в судове засідання потерпілого ОСОБА_6 та не вислухано його думку.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, судові повістки повернуто на адресу суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення. Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Згідност.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1ст.183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України.

Статтею 177 КПК Українивизначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.

Згідно п.1, п.3, п. 5 ч.1ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню ( Бекчиєв проти Молдови §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти ( Ідалов проти Росії , Гарицьки проти Польщі , Храїді проти Німеччини , Ілійков проти Болгарії ).

Суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність та тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_4 а саме, що останній обвинувачується у вчиненні кількох епізодів умисних кримінальних правопорушень, за одне з яких передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років(ч.3 ст.185 КК України). Також суд враховує вік обвинуваченого та стан його здоров`я. Суд приймає до уваги ту обставину, що ОСОБА_4 одружений і має малолітню дитину. Разом з тим останній офіційно не працевлаштований та за місцем реєстрації не мешкає. За змістом ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного судуХарківської областівід 21 травня 2024 року у справі 629/2984/24,- 05.10.2015 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 185 КК України, та цього ж дня відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ч. 6 ст. 135 КПК України, рекомендованим листом відправлено за останнім відомим місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . 12.10.2015 постановою слідчого досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України та ОСОБА_4 оголошено в розшук. Ухвалою слідчого судді від 07.02.2024 року було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 та доставку його в суд з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За змістом ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного судуХарківської областівід 27 березня 2024 року у справі №629/5166/18, ОСОБА_4 було затримано 27.03.2024 року, відповідно до протоколу затримання № 18/86.

На теперішній час свідки у кримінальному провадженні не допитані, докази передбаченіст.84 КПК Україниз боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, а відтак, з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини регламентовані п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177, п. п. 1-3 ч. 1 ст.194вказаногоКодексує дійсними.

Зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачений, усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі, може переховатися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177, п. п. 1-3 ч. 1 ст.194 КПК Українина цей час є реальними, враховуючи зміст пред`явленого обвинувачення, а також тяжкість кримінальних правопорушень, характер та обставини протиправних дій, в яких ОСОБА_4 обвинувачується.

При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченимист. 177 КПК України.

Вказані обставини судом враховані при розгляді клопотання прокурора.

А відтак, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Оскільки термін дії запобіжного заходу, визначеного судом, спливає 06.07.2025 року, закінчити розгляд справи до вказаного строку не є можливим, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п.1 ч.4ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу,має правоне визначитирозмір заставиу кримінальномупровадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Дані положення КПК наділяють правом, а не зобов`язують не визначати розмір застави.

Згідно з п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до п. 2 ч. 5ст.182КПК України суд встановлює ОСОБА_4 заставу 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст.177,182,183,194,331 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Клопотання прокурора -задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 15 серпня 2025 року, включно.

Визначити суму застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 коп.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою, призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу, мірою запобіжного заходу, прізвище, ім`я, по-батькові обвинуваченого.

У разі внесення застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, на нього покладаються обов`язки, визначені ухвалою суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до суду за першою вимогою;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з приводу обставин кримінального провадження з потерпілими та свідками по даному кримінальному провадженню.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання вказаних обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити начальнику ДУ "Харківський слідчий ізолятор" - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1