Рішення № 128172394, 17.06.2025, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1488/25

Провадження № 2/317/931/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Нікітіна В.В.

при секретарі судового засідання Хижняк Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування позову позивач зазначила наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

У Свідоцтві № 229 від 22.05.1989 про право особистої власності на житловий будинок помилково ім`я та по батькові матері позивачки вказано у чоловічому відмінку російською мовою « ОСОБА_4 » замість вірного « ОСОБА_4 ».

У травні 2024 року ОСОБА_3 звернулась до Запорізького районного суду Запорізької області із заявою про встановлення факту належності їй свідоцтва про право власності на житловий будинок.

Ухвалою від 27.08.2024 Запорізького районного суду Запорізької області провадження у справі закрито у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 .

В Свідоцтві про народження позивачки невірно вказано прізвище її та матері ОСОБА_5 замість вірного ОСОБА_6 .

Іще при житті мати позивачки 18.06.2024 склала заповіт, в якому вона зробила наступне заповідальне розпорядження : все належне їй на час смерті майно вона заповідала позивачці.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.01.2025 №8/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, у зв`язку із неможливістю встановити, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 у зв`язку з різним написанням прізвищ в документах та актових записах реєстру ДРАЦС, а також у зв`язку з тим, що нотаріус позбавлений можливості встановити належність правовстановлюючого документу спадкодавцеві.

В зв`язку з тим, що оформити свої спадкові права на спадковий житловий будинок в нотаріальному порядку позивач не має змоги, вона вимушена була звернутися до суду з цим позовом.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав заяву про визнання позову, розгляд справи просить провести без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Факт смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджено Свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , виданого 20.07.2024 Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 1676.

Відповідно до заповіту, посвідченого 18.06.2024 приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Підтикан-Жигуновою О.В., ОСОБА_3 все те, що на день її смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 .

Факт родинних відносин ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 , виданим повторно 18.01.2023, актовий запис № 7, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00049028420 від 28.01.2025; Свідоцтвом про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_3 , виданим повторно 18.01.2023; Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_4 , виданим повторно 15.04.2010.

Проте, в Свідоцтві про народження позивачки невірно вказано прізвище її та матері ОСОБА_5 замість вірного ОСОБА_6 .

Право власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 підтверджено Свідоцтвом № 229 від 22.05.1989 про право особистої власності на житловий будинок, Технічним паспортом на житловий будинок складений станом на 15.10.1987; Архівним витягом від 03.07.2024; Рішенням виконавчого комітету Запорізької райради № 138; випискою з по господарської книги.

Проте, в Свідоцтві № 229 від 22.05.1989 про право особистої власності на житловий будинок помилково ім`я та по батькові матері позивачки вказано у чоловічому відмінку російською мовою « ОСОБА_4 » замість вірного « ОСОБА_4 ».

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.01.2025 №8/02-31 приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Підтикан-Жигуновою О.В. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, у зв`язку із неможливістю встановити, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 у зв`язку з різним написанням прізвищ в документах та актових записах реєстру ДРАЦС, а також у зв`язку з тим, що нотаріус позбавлений можливості встановити належність правовстановлюючого документу спадкодавцеві.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суду підтвердити, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_1 та те, що ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно на праві приватної власності належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухоме майно потребують державної реєстрації.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, є рішення суду про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна.

Згідно з ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкоємство здійснюється за заповітом чи за законом.

Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 2 статті 315 ЦПК У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» - справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Вимоги про встановлення фактів та визнання права власності у порядку спадкування можуть розглядатися разом в межах позовного провадження - ВС КЦС № 691/1237/20 від 03.11.2021 року.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст.9Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Вищезазначене приводить суд до висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, про наявність підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182, 392, 1216-1218, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 211, 47, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин та визнати, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності в порядку спадкування згідно зі заповітом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Нікітін