Рішення № 128171170, 17.06.2025, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1027/25

Провадження №: 2-а/343/25/25

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2025 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

суддi - Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області адміністративну справу № 343/1027/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АВ № 00003488 від 09.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, відносно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

29 травня 2025 року позивач подав до суду вказану вище позовну заяву, в якій просить: поновити строк на подання адміністративного позову та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АВ № 00003488 від 09.12.2024, винесену головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельовим М.В., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що він є комерційним директором ТОВ "ПРОТЕКТОР". 20 грудня 2024 року він відправився у відрядження до Республіки Німеччина, де перебував аж до 06.01.2025. 27 листопада 2024 року Державною службою України з питань безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) щодо нього було зафіксовано в автоматичному режимі адміністративне провопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, про що винесено постанову серії АВ № 00003488 від 09.12.2024 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 гривень. Вказану постанову було направлено йому засобами поштового зв`язку, однак таку він не отримав.

02 квітня 2025 року Долинський відділ ДВС у Калуському районі Івано-Франківської області направив йому постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови № 00003488 від 09.12.2024 та виклик державного виконавця, які 11.04.2025 отримала його мама, оскільки він перебував у відрядженні. Всі листи, які надходять на поштову адресу, отримує його мама, яка передає їх бухгалтеру фірми. Бухгалтер ТОВ "ПРОТЕКТОР", не розібравшись в правомірності та законності даної постанови, сплатила від його імені та без його відома штраф у розмірі 34000 гривень.

Однак він уважає, що вказана постанова винесена протиправно та внаслідок неправильного застосування допустимих норм навантаження на осі та відсутності перевищення загальної маси. Так, в постанові серії АВ № 00003488 зазначено, що транспортний засіб марки "RENAULT MAGNUM", д.н.з. НОМЕР_1 , має такі параметри: Кількість осей: 5. Спарені колеса: 2-га, 3-тя, 4-та, 5-та осі. Відстань між осями: 1-2: 4090 мм; 2-3: 9410 мм; 3-4: 1340 мм; 4-5: 1320 мм. Фактичне навантаження на осі, яке вказане в постанові: 1-ша вісь 8100 кг, 2-га вісь 17500 кг, 3-тя вісь 7950 кг, 4-та вісь 7100 кг, 5-та вісь 7450 кг. Загальна маса: 48100 кг

На даний час офіційні допустимі норми (згідно з постановою КМУ № 879 від 27.06.2007 зі змінами) для п`ятиосьового транспортного засобу з такими відстанями між осями діють такі норми: одиночна вісь (1-ша) до 11000 кг, спарена вісь (2-га, 3-тя, 4-та, 5-та): при відстані між осями в тележці (тобто між 3-4 та 4-5) менше ніж 1350 мм 16000 кг; при відстані від 1350 мм і більше 18000 кг. Натомість в постанові зазначено такі відстані між осями : Між 3-4: 1340 мм > норма 16000 кг. Між 4-5: 1320 мм > норма 16000 кг. Між 2-3: 9410 мм > не вважається тележкою, це незалежні осі, кожна спарена вісь до 18000 кг. Загальна допустима маса для 5-осьового ТЗ з такими відстанями: 11000 + 18000 + 18000 + 16000 + 16000 = 79000 кг. Загальна маса вказана в постанові: 48100 кг, що значно менше, ніж допустині норми навантаження.

На підставі викладеного, вважає, що постанова винесена щодо нього неправомірно та підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування допустимих норм навантаження на осі та відсутності перевищення загальної маси.

16 червня 2025 року представник відповідача в системі "Електронний суд" сформував відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Свою позицію мотивує тим, що, відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 09.12.2024 серії АВ №00003488 встановлено, що 27.11.2024 о 21 год 01 хв, за адресою Н-10, км 32+582, Івано-Франківська обл., зафіксовано транспортний засіб марки "RENAULT MAGNUM", державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна оcоба допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 7.75% (1.395 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Вказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 56, 056*00 (свідоцтва про повірку №23-21/000196 та № 35-02/3826). За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги", рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У той же час, відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (надалі - Правила проїзду), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно із ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (надалі Порядок № 1174).

Так, згідно із п. 2 Порядку № 1174, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі система) взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до п. 7 Порядку № 1174, фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно - телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п. 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення.

Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей: про транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (пункти 2, 16 Порядку № 1174).

Закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи, а також унеможливлює наявність корупційної складової.

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частини друга, третя статті 132-1 КУпАП).

Відповідно до статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відтак, вказані вище норми врегульовують окремі особливості притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП.

У той же час, відповідно до статті 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Положеннями статті 279-7 КУпАП врегульовано підстави для звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, проте позивачем не було надано документів, визначених у вказаній статті, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Постановою серії АВ №00003488 від 09.12.2024 встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу марки NAULT MAGNUM, державний номерний знак НОМЕР_1 на 8,225% (3.29 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 27,826% (3.2 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон.

Окрім того, зазначені фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; 3 вісь; 4 вісь; 5 вісь; відстань між вісями 1-2: 4090 мм, 2-3: 9410 мм, 3-4: 1340 мм, 4-5: 1320 мм, навантаження на вісь 1 - 8100 кг, 2 - 17500 кг, 3 - 7950 кг, 4 - 7100 кг, 5 - 7450 кг, загальна маса - 48100 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу: загальна маса - 43290 кг, навантаження на одиночну вісь - 14700 кг.

Також у оскаржуваній постанові міститься посилання в Інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та ідентифікатор доступу.

Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так: ((48 100 40 000 - 10% * 48 100) / 40 000) * 100 = 8,225% (3.29 тон). Розрахунок відсоткового перевищення навантаження на одинарну вісь виглядає так: ((17 500 11 500 - 16% * 17 500) / 11 500) * 100 = 27,826% (3.2 тон).

З огляду на наведене вище, твердження позивача про невірні розрахунки навантаження транспортного засобу є хибними та такими, що не відповідають дійсності.

Щодо суб`єкта відповідальності, за яким зареєстровано транспортний засіб, зазначив, що ряд відомостей, які враховуються під час розгляду справи про адміністративне правопорушення надаються з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, ведення якого здійснюється уповноваженими посадовими особами Головного сервісного центру МВС.

З огляду на це, суб`єкт відповідальності не міг бути встановлений неналежним чином під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, оскільки інформація про відповідальну особу (власника транспортного засобу) надходить Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті автоматично, не може бути жодним чином змінена та не може піддаватися сумнівам.

Таким чином, постанова серії АВ № 0003488 від 09.12.2024 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку № 1174, а отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

В судове засідання позивач не з`явився, його представник подав заяву, в якій позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, а розгляд справи проводити за їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

29 травня 2025 року через канцелярію суду поступив адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АВ № 00003488 від 09.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, відносно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, а також заява про поновлення строку звернення до суду.

Згідно з ухвалою 30.05.2025, суд визнав поважними причини пропуску звернення до суду з даним позовом, поновив його, прийняв позовну заяву, відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду.

05 червня 2025 року представник відповідача у системі "Електронний суд" сформував клопотання про відкладення судового засідання для дистанційного ознайомлення з матеріалами справи. Цього ж дня йому було скерово на електронну адресу матеріали справи та роз`яснено можливість ознайомлення з такими у системі "Електронний суд".

16 червня 2025 року відповідач у системі "Електронний суд" сформував відзив на позовну заяву, до якого долучив докази на його обгрунтування.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:

як установлено з постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АВ № 00003488 від 09.12.2024, яка винесена головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Шмельовим М.В., 27 листопада 2024 року о 21:01 год за адресою Н-10, км 32+582, Івано - Франківська область Юхман І.С., як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу марки "RENAULT MAGNUM", д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5. ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,225% (3,29 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 27,826% (3,2 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн (а.с. 16).

В даній постанові вказано такі фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеси - 2 вісь; 3 вісь; 4 вісь; 5 вісь. Відстань між вісями 1-2: 4090 мм, 2-3: 9410 мм, 3-4: 1340 мм, 4-5: 1320 мм. Навантаження на вісь 1-8100 кг, 2 - 17500 кг, 3 - 7950 кг, 4 - 7100 кг, 5 - 7450 кг; загальна маса - 48100 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортьного засобу: загальна маса 43290 кг, навантаження на одиночну вісь - 14700 кг.

В постанові є відмітка про набрання нею законної сили 06.01.2025, строк пред`явлення до викнання до 05.02.2025. Також зазначено, що, згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, в разі несплати штрафу в строк, установлений ч. 2 ст. 300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови орган державної виконавчої служби з порушника стягне штраф у подвійному розмірі - 68000 грн.

У постанові також зазначено, що правопорушення зафіксоване за допомогою приладу WIM 56, 056*002.

Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2025, старший державний виконавець Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відкрив провадження з примусового виконання постанови № 00003488, виданої 09.12.2024 Укртрансбезпекою про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави штрафу в сумі 68000,00 грн (а.с. 25). Також державний виконавець здійнив виклик ОСОБА_1 для надання пояснень за фактом невиконання виког виконавчого документа (а.с. 26).

Натомість, як зазначив позивач, оскаржувану постанову йому було відправлено засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації, однак на момент прибуття відправлення до відділення 31.12.2024 він перебував у відрядженні за кордоном, що підтверджується відповідним наказом про відрядження та відміткою в закордонному паспорті (а.с. 17, 19). А відтак отримати постанову він особисто не міг. За місцем реєстрації проживає його мама, проте її теж ніхто не повідомляв про надходження на їхню адресу будь-якого поштового відправлення. За вказаних обставин поштове відправлення 02.01.2025 було повернуто відправнику "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 20). Вказане підтверджується і долученими відповідачем документами, а саме: згідно з довідкою про повернення поштового рекомендованого відправлення, таке повернулось з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 73, 74).

02 квітня 2025 року Долинський відділ ДВС у Калуському районі Івано-Франківської області направив постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання оскаржуваної постанови та про виклик до державного виконавця, які 11.04.2024 отримала мати ОСОБА_1 , осільки останній знову перебував у відрядженні. Отримані документи були передані його бухгалтеру, яка від його імені оплатила штраф у розмірі 34000 грн, пр що свідчить квитанція № 2382201078 від 15.04.2025 (а.с. 27). Оскаржуваної постанови не було долучено до вказаних документів, а відтак зміст її не міг бути відомий ні позивачу, ні особам, які отримали постанову державного виконавця.

Тобто про існування виконавчого провадження, відкритого на підставі постанови, за оскарженням якої він звернувся до суду, він дізнався вже від бухгалтера.

05 травня 2025 року він звернувся на гарячу лінію АТ "Укрпошта" за отриманням інформації щодо направленого йому поштового відправлення (постанови), на що йому повідомлено, що 01.01.2025 таке було видано в доставку водію-листоноші, а 02.01.2025 повернуто, оскільки за адресою доставки відсутня поштова скринька, а залишене повідомлення про надходження поштового відправлення, ймовірно, забрав вітер (а.с. 22-23).

Не дочекавшись 14-ти днів, протягом яких хтось міг звернутись за отриманням такого повідомлення, працівники пошти просто його повернули. Тобто в нього була відсутня можливість у встановлений законом строк оскаржити постанову, з якою він не погоджується, що порушує його право на захист та на доступ до правосуддя.

На підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови представник відповідача надав:

- копію оскаржуваної посанови, зміст якої описано вище (а.с. 62);

- копію інформаційної картки габаритно-вагового контролю та копію скріншоту з інформаційно-технічної системи "Система автоматичної фіксації габаритно-вагового контролю транспортних засобів", на яких зазначені фактично зафіксовані параметри транспортного засобу позивача, які містять вичерпний перелік відомостей для встанолвення складу та події адміністративного правопорушення (а.с. 63, 64);

- свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 35-02/3825, яке чинне до 23.09.2025, № 35-02/3826, яке чинне до 23.09.2025, № 23-21/000195, яке чинне до 30.09.2025, які свідчать про те, що засіб вимірювальної техніки, яким зафіксоване правопорушення, відповідає встановленим до нього вимогам ДСТУ (65-66, 67-68, 69).

Таким чином між сторонами виник спір відносно правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача та наявності/відсутності підстав для її скасування.

Оцінка суду та норми права, які застосував суд:

взявши до уваги письмові заяви сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Як передбачено ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно із ст. 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно із ч. 1 ст. 287 КУпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує із п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі Положення № 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 Положення № 103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Пункт 7 Положення № 103 передбачає, що Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема, в автоматичному режимі.

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення № 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, вживає заходів щодо стягнення під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Отже, відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу та положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 917/210/19.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", установлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

Згідно із ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги", рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 , передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5. ПДР України.

Відповідно до положень п. 22.5 ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

При цьому, пунктом 4 Правил передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Однак, ні позивачем, ні його представником дозвіл на участь у дорожньому русі транспортного засобу "RENAULT MAGNUM", д.н.з. НОМЕР_1 , вагові або габаритні параметри якого перевищують нормативні суду не надано.

Згідно із ч. 2 ст. 258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 623).

Згідно із п. 2 Порядку №1174, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, це взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку №1174).

Відповідно до п. 12 Порядку №1174, автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційної телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційної телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п. 14 Порядку №1174).

Відповідно до п. 13 даного Порядку, під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

У відповідності до п. 3 Вимог до облаштування автоматичних пунктів фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті (додаток до Порядку № 1174), у місці установки вимірювального обладнання автоматичного пункту повинні бути здійснені заходи, які відповідають вимогам, наведеним в описі типу засобу вимірювання, а також вжиті організаційно-технічні заходи, спрямовані на запобігання ухилення від габаритно-вагового контролю.

Пунктом 8 Порядку №1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.

Згідно із п. 9 вказаного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Суд установив, що технічні засоби - вимірювальне обладнання WIM 56, яким було зафіксовано адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ від 13.01.2016 №94, що підтверджено свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки, що описані вище.

Згідно із п. 15 Порядку №1174, метадані повинні містити дані про:

засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);

місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);

найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 "Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку", повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);

фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;

відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності)..

Пунктом 17 Порядку № 1174 визначено, що у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП.

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.

Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - cистема), необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова).

На першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа, за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знака зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.

Вимогами ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу вебсайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, а саме: за перевищення нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5. ПДР України.

В оскаржуваній постанові наявні відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу вебсайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі.

При цьому суд, зісканувавши за допомогою смартфону наявний в оскаржуваній постанові QR-код, переконався в наявності на Сервісі перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті, зафіксованих в автоматичному режимі, інформації про винесення 09.12.2024 постанови № АА00003488 за вчинене 27.11.2024 порушення, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,225% (3,29 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 27,826% (3,2 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон. За посиланням також наявні зображення вказаного транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення та дані, які зафіксовані технічними засобами в автоматичному режимі. Скріншоти зазначеного вище також долучив до матеріалів справи й відповідач.

З огляду на викладене вище, оскаржувана постанова містить усі передбачені положеннями ст. 283 КУпАП обов`язкові відомості щодо події правопорушення, суб`єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанови, й інші обов`язкові відомості, визначені ст. 283 КУпАП та Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі.

Таким чином, приймаючи до уваги, що дотримання ПДР України є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо - транспортних пригод та їх наслідків, суд приходить переконання, що відповідач належними та допустимими доказами довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних парамертів, зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,225% (3,29 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 27,826% (3,2 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, натомість, доказів, які б спростовували факт вчинення позивачем вказаного правопорушення, суд під час розгляду справи не здобув.

Оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та містить додаткову інформацію про транспортний засіб, визначену Інструкцією № 512, є законною та обґрунтованою, оскільки при її винесенні виконано усі вимоги чинного законодавства, та на підставі повного і всебічного з`ясування обставин вирішено справу, а тому скасуванню не підлягає.

Більше того, суд звертає увагу на те, що після отримання інформації про винесення оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 проводить оплату призначеного йому штрафу в розмірі 34000 грн, фактично погодившись із вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. При цьому, зважаючи на обставини направлення/вручення постанови, підстав уважати, що позивач ухилявся від сплати штрафу у встановлений ч. 2 ст. 300-2 КУпАП, строк суд не має.

Таким чином, з урахуванням установленого вище, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АВ № 00003488 від 09.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, відносно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України слід відмовити в повному обсязі.

Питання поновлення строку на звернення до суду з даним позовом було вирішено в ухвалі від 30.05.2025, якою визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з даним позовом та поновлено строк звернення до суду. Доказів, які б спростовували дані про отримання оскаржуваної постанови відповідачем, за інших обставин, позивачем не надано.

Розподіл судових витрат:

оскільки у задоволенні позову відмовлено, тому, зважаючи на вимоги ст. 139 КАС України, понесені позивачем витрати відповідачем не відшкодовуються.

На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, ст. 2, 9, 72-77, 90 КАС України, ст. 7, 9, 14-3, 20, 33, 132-1, 245, 251, 252, 280, 287 КУпАП, ст. 14, 29 Закону України "Про дорожній рух", ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги", п. 22.5 Правил дорожнього руху, Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 623), Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 1197, Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103, Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512, Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512, керуючись ст. 254, 293, 294 КУпАП, ст. 157, 241, 243, 246, 250-251, 255, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АВ № 00003488 від 09.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, відносно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, місцезнаходження: м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845.

Суддя С. М. Монташевич