Рішення № 128166920, 06.06.2025, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2025 р. Cправа №902/37/25

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., за участю:

прокурора: Войцишеної Г.В. (посвідчення №072238 від 01.03.2023),

сторони - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комарівської сільської ради, с.Комарів Ніжинського району Чернігівської області

до Фізичної особи-підприємця Омельченка Олександра Олександровича, с.Борівка Могилів-Подільського району Вінницької області

про стягнення 70292,08 грн "штрафних санкцій" за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.

До Господарського суду Вінницької області звернувся прокурор в інтересах держави в особі Комарівської сільської ради до Фізичної особи-підприємця Омельченко Олександра Олександровича про стягнення 70292,08 грн "штрафних санкцій" за договором №5 від 11.05.2023, нарахованих в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань в частині поставки товару.

Ухвалою суду від 16.01.2025 відкрито провадження в справі №902/37/25, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 27.02.2025.

Однак 27.02.2025 судове засідання в справі №902/37/25 не відбулось в зв`язку з надходженням повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Вінницької області, а тому ухвалою суду від 04.03.2025 його було відкладено до 03.04.2025.

18.04.2025 на адресу суду надійшли письмові пояснення прокурора №52-77-1596вих-25 від 12.03.2025 (а.с.56-59) з розрахунком позовних вимог, в яких заявником зазначено, що стягненню з відповідача підлягає 22052,42 грн пені та 48239,66 грн штрафу за договором №5 від 11.05.2023.

Ухвалою суду від 03.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №902/37/25 до судового розгляду по суті на 13.05.2025.

13.05.2025 судове засідання в справі №902/37/25 не відбулось в зв`язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога", а тому ухвалою суду від 13.05.2025 відкладено судове засідання до 06.06.2025.

На визначену судом дату, 06.06.2025, з`явилась прокурор Войцишена Г.В.

Сторони правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про направлення ухвали від 13.05.2025 на адреси електронної пошти сторін (вих. канц. суду №3-пр від 19.05.2025), а також до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС позивача; відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про направлення ухвали від 13.05.2025 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вих. канц. суду №3-пр від 19.05.2025).

Втім, поштове повідомлення (лист з ухвалою суду від 13.05.2025) 09.06.2025 повернулось на адресу суду з підстав - "адресат відсутній за вказаною адресою", про що свідчить довідка оператора поштового зв`язку від 05.06.2025.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

В судовому засіданні, 06.06.2025, прокурор позов підтримав.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, відповідно до положень ч.2 ст.178 ГПК України, судом вирішено спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

11.05.2023 Комарівська сільська рада (далі - Замовник) та Фізична особа-підприємець Омельченко Олександр Олександрович (далі - Постачальник уклали договір №5 (далі - Договір) (а.с.21-25).

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити та передати у власність Замовника товар належної якості та кількості за визначеним предметом : Дрова паливні (код за ЄЗС ДК 021:2015:03410000-7 Деревина) (далі - Товар) у кількості та за ціною, вказаних у специфікації (далі - Додаток №1) до Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити такий Товар.

Джерело фінансування - кошти місцевого бюджету (п.1.3 Договору).

Згідно з п.1.4 Договору найменування (асортимент), кількість, якісні (споживчі) характеристики та ціна Товару визначаються специфікацією до Договору.

Поставка Товару здійснюється до 31.08.2023 (п.1.7 Договору).

Постачальник повинен передати (поставити) Замовнику товар відповідно до документів (видаткових накладних) (п.2.1 Договору).

Зобов`язання Постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними у повному обсязі з моменту передачі товару у власність Замовника в місці поставки та підписання відповідних документів (видаткових накладних) (п.2.3 Договору).

Згідно з пунктами 3.1, 3.3 Договору сума такого складає 689 138,00 грн, в тому числі ПДВ (без ПДВ), ціна на Товар визначена в специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.4.1 Договору оплата Товару здійснюється Замовником у національній грошовій одиниці України на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунків та накладних, наданих Постачальником протягом 10 (десяти) банківських днів після поставки Товару.

Поставка товару здійснюється протягом 2023 року з врахуванням вимог п.1.7 Договору згідно заявок Замовника, поданих у порядку, передбаченому цим Договором. Датою поставки товару є дата у видатковій накладній, проставленій Замовником у день його прийняття (п.5.1, 5.4 Договору).

Відповідно до пп.6.1.1, 6.1.2, 6.2.1, 6.2.2 Договору Замовник, серед іншого, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товар згідно з наданою заявкою та видатковою накладною; має право вимагати поставки товару своєчасно у строки, у кількості та якості, встановлених цим Договором; контролювати поставку товарів у строки, у кількості та якості, встановлених цим Договором.

Підпунктами 6.3.1 та 6.3.2 Договору визначено, що Постачальник зобов`язаний забезпечити своєчасну поставку товару у строки, кількості та якості, встановлених цим Договором; мати в наявності товар у достатній кількості для забезпечення його поставки за заявкою Замовника у встановлені цим Договором терміни.

Відповідно до п.7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим Договором:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості поставленого товару Постачальник зобов`язаний сплатити Замовнику штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісного товару;

- за порушення строків виконання зобов`язання, зокрема прострочення поставки товару згідно заявок, надісланих Замовником у порядку, встановленому цим Договором, сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з п.8.1 Договору, згаданий набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2023, а в частині виконання своїх зобов`язань - до повного їх виконання.

03.10.2023 сторонами укладено додаткову угоду (а.с.26), відповідно до п.1 якої: ними погоджено припинення дії Договору, зменшено загальну вартість договору на 689138,0 грн.

Відповідно до п.2 додаткової угоди від 03.10.2023 загальна сума Договору становить 0,00 грн.

В листі Комарівської сільської ради №1035 від 23.10.2024 (а.с.31), який надісланий у відповідь на лист Ніжинської окружної прокуратури №52.77-7049вих-24 від 09.10.2024, зазначено, що підставою укладення додаткової угоди "за згодою сторін" від 03.10.2023 є несвоєчасне постачання дров паливних ФОП Омельченком О.О. та необхідність забезпечення паливними матеріалами установ Комарівської сільської ради в зв`язку з наближенням паливного сезону; заявки в письмовій формі відповідачу не направлялись, замовлення постачання дров паливних відбувалось засобами телефонного зв`язку.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Вирішуючи питання стосовно того, чи мав прокурор право на звернення з цим позовом в інтересах держави в особі Комарівської сільської ради, суд враховує таке.

Відповідно до ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч.3 ст.41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У статті 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За правилами ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на правовий висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №922/3219/20: "...системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах."

Як зазначено в висновку щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18: "...прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим."

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.99: "...Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах."

Звертаючись із цим позовом до суду прокурор обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту: відповідачем не виконано вимоги Договору на поставку дров паливних; стягнення неустойки з відповідача за невиконання вимог Договору слугуватиме інтересам держави, оскільки наповнить місцевий бюджет.

Отже, підставою позову прокурор самостійно визначив наявність факту порушення інтересів Комарівської сільської ради як сторони Договору.

Матеріалами справи підтверджується, що Комарівська сільська рада не зверталась до суду з вимогами щодо стягнення 70292,08 грн неустойки за Договором (а.с.31).

Оскільки Комарівська сільська рада є стороною Договору та на її користь, у випадку задоволення позову, буде стягнута неустойка, така сільська рада правомірно визначена прокурором позивачем у справі.

Вирішуючи цей спір по суті, суд відзначає, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, положення якого врегульовано главою 54 ЦК України.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст.662 ЦК України).

Відповідно до ст.633 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

За правилами ч. 1 ст. 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами ч.1 ст.193 ГК України.

Як встановлено судом: поставка Товару мала бути здійснена в строк до 31.08.2023 (п.1.7 Договору).

Ухвалюючи це рішення суд враховує, що у процесуальному законі принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі №917/1307/18, від 21.12.2020 року у справі №916/401/17).

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження поставки Товару за Договором, суд доходить висновку, що обставина невиконання відповідачем своїх зобов`язань є доведеною.

Надалі, 03.10.2023, сторонами розірвано Договір за взаємною згодою.

Проте суд зауважує, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.4 ст.631 ЦК України).

За наведених обставин позивач набув права на стягнення неустойки за порушення зобов`язань, які мали місце під час дії Договору.

Таким чином, розглядаючи вимоги щодо стягнення 22052,42 грн пені, яка нарахована з посиланням на порушення відповідачем зобов`язань за період дії Договору (з 01.09.2023 по 02.10.2023), суд зазначає таке.

У відповідності до ч.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на положення п.1.7 Договору відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань з 01.09.2023.

За порушення строків виконання зобов`язання, зокрема прострочення поставки товару згідно заявок, надісланих Замовником у порядку, встановленому цим Договором, сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п.7.1 Договору).

Суд також враховує, що за правилами ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч.2 ст.343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки (п.2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Здійснивши перевірку правильності нарахування розміру пені за період з 01.09.2023 по 02.10.2023, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, суд дійшов висновку про задоволення заявленого позову в межах вимог, заявлених до стягнення, в розмірі 22052,42 грн.

Щодо вимог про стягнення штрафу, розрахованої в сумі 48239,66 грн, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За порушення строків виконання зобов`язання, зокрема прострочення поставки товару згідно заявок, надісланих Замовником у порядку, встановленому цим Договором, сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п.7.1 Договору).

Оскільки строк прострочення виконання зобов`язань відповідача за Договором становив понад 30 днів, вимоги щодо стягнення 48239,66 грн штрафу (689 138,00 грн х 0,07) є правомірними та обґрунтованими.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо судових витрат.

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст.7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов у справі №902/37/25 задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Омельченка Олександра Олександровича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Комарівської сільської ради (місцезнаходження: вул.Соборна, буд.4, с.Комарівка, Ніжинський р-н, Чернігівська обл., 16442; ідентифікаційний код: 04412225) 22052,42 грн пені, 48239,66 грн штрафу та 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повний текст рішення надіслати учасникам справи.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

6. Повне рішення складено 16 червня 2025 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. рішення:

1 - до справи;

2, 3 - Ніжинській окружній прокуратурі - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС (Чернігівській окружній прокуратурі) та на адресу електронної пошти (nizhin.prok@chrg.gp.gov.ua);

4, 5 - Комарівській сільській раді - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (04412225@mail.gov.ua);

6, 7 - ФОП Омельченку О.О. ( АДРЕСА_1 ) - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )