Ухвала суду № 12816672, 28.09.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2009 р.справа № 5/473/08-АП-23/

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Кожана М.П.

суддів: Проценко О.А. Мірошниченка М.В.

при секретарі судового засідання:Ганноченко А.О.

за участю представників сторін:

позивача- представник не зявився

відповідача - представник не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької митниці

на постанову Господарського суду Запорізької області від 05.12.2008року у справі №5/473/08-23/541/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Експрес-Трейд”

до Запорізької митниці

про скасування податкових повідомлень, -

встановила:

15.09.2008р. Позивач звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просить скасувати податкове повідомлення форми «Р», №52 від 11.09.08р. про донарахування ввізного мита в сумі 22838грн.30коп, у т.ч. 21750грн.76коп за основним платежем та 1087грн.54коп. штрафу; скасувати податкове повідомлення форми «Р»№53 від 11.09.08р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 74839грн.33коп., у т.ч. 71275грн.55коп. за основним платежем та 3563грн.78коп.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 05.12.2008р. по справі № 5/473/08-АП-23/541/08-АП позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення форми «Р» Запорізької митниці від 11.09.2008р. №52 та №53.

Дана постанова обґрунтована тим, що спірні податкові повідомлення винесені з порушенням норм діючого Закону, в звязку із чим повинні бути визнані протиправними.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати спірну постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що винесені спірні податкові повідомлення повністю обґрунтовані та визначені у них суми нараховані відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідач зазначає, що TOB „Експрес-Трейд" при митному оформленні товару „Пакувальна стрейч плівка з поліетилену низького тиску (непориста, неармована, не ламінована, без підкладки і не з'єднана з іншими матеріалами, недрукована, щільністю 0,92г/см2)" за ВМД від 22.04.08 № 112000002/8/005821, від 22.04.08 № 112000002/8/005823 не надані в повному обсязі документи які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766, а інформація яка міститься у наданих до митного оформлення документах носить суперечливий характер та не надає можливість ідентифікувати товар з метою підтвердження заявленої митної вартості. На підставі пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Тому, на підставі підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями), сума податкового зобов'язання збільшена та становить 93 026,31 грн. й підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Суд належним чином повідомив учасників адміністративного процесу про дату, час і місце слухання справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи.

Позивач правом на участь у судовому засіданні не скористався, письмових заперечень чи пояснень до суду не направив, про поважність причин не явки його представників у судове засідання суд не повідомив, за таких обставин справа розглядається за відсутності його представників.

На адресу суду 04.09.09 надійшла заява щодо розгляду справи без участі представника Запорізької митниці.

Розпорядженням в.о. голови суду В.Ю.Поплавського від 28.09.09р. справу передано на розгляд колегії суддів: Кожана М.П., Проценко О.А., Мірошниченка М.В.

Відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи на підставі наказу Запорізької митниці від 27.06.2008р. №345 «Про проведення камеральної перевірки стану дотримання законодавства з питань митної справи на ТОВ «Експрес-Трейд», проведено камеральну перевірку дотримання вимог митного законодавства, при митному оформленні за вантажними митними деклараціями від 22.04.2008р. №112000002/8/005821 та №112000002/8/005823.

За результатами перевірки Відповідачем складено Акт камеральної перевірки №9/8/112000000/0035216180 від 23.07.2008 стану дотримання законодавства з питань митної справи на TOB "Експрес - Трейд" (код ЕДРПОУ 35216180).

В акті перевірки зазначено, що 22.04.2008 за ВМД №112000002/8/005821 та №112000002/8/005823 був оформлений товар "Пакувальна стрейч плівка з поліетилену низького тиску, виробник SWANSON PLASTICS (MALAYSIA) SDN BHD МАЛАЙЗІЯ" за ціною 0,18 дол. США/кг. Митна вартість товару визначена за методом 1 (ст. 267 МКУ).

Згідно цінової інформації надісланої Держмитслужбою України листом від 18.04.08 №11/2-16/4428-ЕП "Про рівні цін на поліетилен й етилен та посилення контролю за правильністю визначення митної вартості поліетилену та виробів з нього" вартість сировини для виробництва подібного товару, а саме поліетилену виробництва Малайзія становить 1,06 - 1,73 дол. СПІА/кг. Вартість продукції, яка виготовлена з цієї сировини не може бути меншою ніж вартість самої сировини. Але, вартість оформленого за ВМД від 22.04.2008 №112000002/8/005821, від 22.04.08 № 112000002/8/005823 товару "Пакувальна стрейч плівка з поліетилену низького тиску, виробник SWANSON PLASTICS (MALAYSIA) SDN BHD МАЛАЙЗІЯ" становить значно менше ніж вартість сировини, яка зазначена у ціновій інформації надісланої Держмитслужбою України листом від 18.04.2008 № 11/2-16/4428-ЕП.

Враховуючи цінову інформацію щодо вартості поліетилену, наданих до митного оформлення документів, недостатньо для підтвердження митної вартості товару.

Також, перевіркою встановлено, що при митному оформлені зазначеного вище товару, в порушення вимог пункту 11 постанови КМУ від 20.12.06 № 1766, копії експортних декларацій країни експорту, а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару, калькуляція фірми - виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження сертифікат про походження товару та інші, TOB "Експрес - Трейд" не подавались.

Відповідно положень пунктів 14 та 19 постанови КМУ від 20.12.06 № 1766, митною службою зроблено висновок, що митна вартість товару повинна бути визнана за 6 методом визначення митної вартості (ст.273 МКУ), враховуючи цінову інформацію Держмитслужби, надісланої листом від 18.04.08 № 11/2-16/4428-ЕП "Про рівні цін на поліетилен й етилен та посилення контролю за правильністю визначення митної вартості поліетилену та виробів з нього" та відповідно складатиме за ВМД:

від 22.04.08 № 112000002/8/005821 - 43450,68 дол. США. в грн. еквіваленті на дату митного оформлення 219 425,93.

від 22.04.08 № 112000002/8/005823 - 30535,57 дол. СІЛА, в грн. еквіваленті на дату митного оформлення 154 204,63.

За результатами перевірки встановлені порушення вимог статті 264 Митного кодексу України, пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження документів" (зі змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.07 № 713).

На підставі підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами та доповненнями), сума податкового зобов'язання збільшена до 93026,31 грн., з них:

-ввізне мито (вид 020) 21750,76 грн. (нарахування податкового зобов'язання здійснене на підставі статті 3 і 4 Закону України "Про Єдиний митний тариф" від 05.02.92 №2097-ХП (зі змінами та доповненнями);

-ПДВ (вид 028) - 71 275,55 грн. (нарахування податкового зобов'язання здійснене на підставі підпункту 4.3 пункту 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

11.09.2008 Запорізькою митницею прийняти податкові повідомлення форми "Р":

-№52 від 11.09.2008 про донарахування ввізного мита в сумі 22 838,30 грн., у т.ч. 21750,76 грн. за основним платежем та 1 087,54 грн. штрафу;

-№ 53 від 11.09.08 р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 74839,33грн., у т.ч. 71 275,55 грн. за основним платежем та 3 563,78 грн. штрафу.

Відповідно до ст.259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 266 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товару є ціна угоди, за якою імпортується товар, чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які імпортуються.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2007 TOB "Експрес-Трейд" (Покупець) було укладено з Компанією AVV General Traiding FZC (Продавець) контракт № 1 (далі - контракт), відповідно до якого Продавець продає, а Покупець покупає товар в кількості, асортименті та за цінами згідно інвойсів, направлених Продавцем на ім'я Покупця, які є невід'ємною частиною цього Контракту.

Пункт 2.1 Контракту передбачає, що ціна на товар встановлюється в доларах США на умовах DDU (в редакції INCOTERMS 2000) відповідно до інвойсів.

Так, Продавцем було направлено на адресу Покупця рахунок-фактура (інвойс) №А0218 від 18.02.2008 на суму 4495,00 дол. США та № А0221 від 21.02.2008 на суму 3228,48 дол. США. Платіжним дорученням № 4 від 21.04.2008 р. Позивач оплатив придбаний за Контрактом товар "LLDPE STRETCH WRAP FILM" за контрактом № 1 від 24.12.2007 на загальну суму 7723,48 дол. США.

22 квітня 2008 за ВМД №112000002/8/005821 та №112000002/8/005823 Позивачем оформлений товар "Пакувальний стрейч плівка з поліетилену низького тиску, виробник SWANSON PLASTICS (MALAYSIA) SDN BHD Малайзія". Митна вартість товару була визначена за методом визначення митної вартості товару за ціною договору.

Згідно ст.86 Митного кодексу України, Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Згідно п.7 "Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", затвердженого постановою КМУ України від 20.12.2006 №1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

TOB "Експрес-Трейд" подало митному органу документи для визначення митної вартості товару: контракт № 1 від 24.12.2007, інвойс № А0218 від 18.02.2008, № А0221 від 21.02.2008, платіжне доручення від 21.04.2008, пакувальні листи від 18.02.2008 та від 21.02.2008.

Пункт 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження»передбачає обов'язок декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу.

Як свідчать матеріали справи, ні в момент митного оформлення товару, ні перед початком перевірки Відповідач не звертався з вимогою надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Факт прийняття відповідним підрозділом митниці до оформлення митної декларації у повної відповідності з вимогами Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" та наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 р. № 314 "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" свідчить про визнання всіх наданих Позивачем документів (у т.ч. документів, підтверджуючих митну вартість товару) достатніми для митної оформлення товару відповідно до ВМД.

Крім того, разом з зауваженнями до акту перевірки TOB "Експрес-Трейд" направило додаткові документи, які підтверджують задекларовану вартість товару, а саме: прайс-лист підприємства-виробника SWANSON PLASTICS (MALAYSIA) SDN BHD, в якому вказані ціни на експорт на 2008 рік; експортні декларації, які підтверджують за якою ціною було придбано товар Продавцем у виробника; висновки щодо якісної характеристики товару акти випробувань температури плавлення стрейч плівки. Проте, в листі № 07-01-18-24/4626 від 14.08.2008 р. Відповідач необґрунтовано не прийняв ці документи до уваги.

Таким чином, твердження Запорізької митниці про порушення декларантом п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", не відповідає дійсності та не може бути підставою для донарахування податків.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно із ст. 313 Митного кодексу України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених у УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей обов'язковими для підприємств і громадян.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1)за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2)за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3)за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4)на основі віднімання вартості;

5)на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6)резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положенням статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якої оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267- 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:

1)ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2)системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3)ціни товарів на внутрішньому ринку країни-ескспортера;

4)вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;

5)ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6)мінімальної митної вартості;

7)довільної чи фіктивної вартості.

Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган пов'язаний письмово проінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що згідно цінової інформації надісланої Держмитслужбою України листом від 18.04.08 № 11/2-16/4428-ЕП „Про рівні цін на поліетилен й етилен та посилення контролю за правильністю визначення митної вартості поліетилену та виробів з нього" вартість сировини для виробництва подібного товару, а саме поліетилену виробництва Малайзія становить 1,06 - 1,73 дол. США/кг. Вартість продукції, яка виготовлена з цієї сировини не може бути меншою ніж вартість самої сировини. Але, вартість оформленого за ВМД від 22.04.08 №112000002/8/005821, від 22.04.08 2000002/8/005823 товару "Пакувальна стрейч плівка з поліетилену низького тиску, виробник SWANSON PLASTICS (MALAYSIA) SDN BHD МАЛАЙЗІЯ" становить значно менше ніж вартість сировини, яка зазначена у ціновій інформації надісланої Держмитслужбою України листом від 18.04.08 № 11/2-16/4428-ЕП.

Статтею 267 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, п підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ст. 265 Митного кодексу України, у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумніві у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з користуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

На виконання вимог ст. 273 Митного кодексу України Запорізької митницею не було надана цінова інформація позивачу, яка є в його розпорядженні, лише використавши таку інформацію під час визначення митної вартості товару.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. «в»пп.4.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо він внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Спірні повідомлення прийняті за результатами камеральної перевірки, проте, відповідач не вказав, які саме арифметичні чи методологічні помилки були допущені позивачем у деклараціях. Натомість відповідач в акті камеральної перевірки зазначив, що позивачем не надано йому додаткові документи на підтверджено митної вартості товарів, що стало причиною прийняття спірних повідомлень.

Проте, як встановлено судом відповідач не звертався до позивача і не витребував вказані додаткові документи, що підтверджує порушення відповідачем встановленого законодавством порядку визначення митної вартості товару, що призвело до помилкового прийняття спірних повідомлень.

Відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративної позову.

З урахуванням вимог чинного законодавства України та наданням необхідних документів позивачем для визначення митної вартості товару, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття рішень щодо визначення митної вартості товару і методом № 6 (резервний).

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції обєктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами, рішення суду прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими по справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, п.1.ч.1 ст.198, 200, п.1.ч.1.ст.205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці на постанову Господарського суду Запорізької області від 05.12.2008року у справі №5/473/08-23/541/08-АП залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 05.12.2008року у справі №5/473/08-23/541/08-АП - залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги з моменту складення у повному обсязі.

Ухвалу складено в повному обсязі 01.12.2009р.

Головуючий:М.П. Кожан

Судді:О.А Проценко

М.В. Мірошниченко