Рішення № 128165301, 17.06.2025, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1522/25Провадження № 2/724/449/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2025 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судового засідання: Копайгородського Д.Я.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Хотин Чернівецькоїобласті впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі ТОВ «ФК «Ейс») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивованийтим,що 28.01.2024року міжТовариством зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Кредіплюс» (далі ТОВ«ФК «Кредіплюс»)та ОСОБА_1 було укладенодоговір проспоживчий кредит№129509у форміелектронного документаз використаннямелектронного підпису,відповідно доумов якогопозикодавець надаввідповідачу кредиту розмірі5556грн,з яких4000,32грн.перераховано накартковий рахунокпозичальника,1555,68грн.шляхом погашеннязаборгованості закомісією,строком на70днів,а відповідачзобов`язався повернутикредит устрок по07квітня 2024року тасплатити відсоткиза користуваннякредитом урозмірі 600%річних такомісію урозмірі 28%від сумикредиту одноразово.

12 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» і позивачем було укладено договір факторингу №12072024, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а ТОВ «ФК «Ейс» набуло право вимоги за договором про споживчий кредит №129509 від 28.01.2024 року у розмірі 10326,25 гривень,яка складається з наступного: 5556,00 гривень сума заборгованості за кредитом; 4369,25 гривень заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 401,00 гривень заборгованість за комісією.

Оскільки до теперішнього часу на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, тому, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 10326,25 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Процесуальні дії суду. Аргументи учасників справи, подані заяви (клопотання).

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 28.04.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та за клопотанням представника позивача, витребувано з АТ "ПриватБанк" інформацію щодо банківської картки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та?інформацію про рух коштів (виписку) по банківській карті № НОМЕР_1 за період з 28.01.2024 року по 03.02.2024 року включно (а.с.63-64).

Відповідно до ч.5 ст.279ЦПК України роз`яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Ухвалу суду від 28.04.2025р. та копію позовної заяви відповідач не отримав, на адресу суду повернувся конверт із вкладенням з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.69).

Пунктом 2 ч.7ст. 128 ЦПК Українипередбачено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п.4 ч.8ст. 128 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, а тому останній вважається таким, що належно повідомлений про розгляд справи судом.

29.05.2025 року на адресу суду надійшли з АТ КБ «ПриватБанк» витребувані судом документи (а.с.72-73).

Фактичні обставини встановлені судом

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку, встановивши наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 28 січня 2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №129509, який підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефона ОСОБА_1 , містить реквізити та підписи сторін (а.с.13-16).

Відповідно до підпункту 2.1 договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.2.6 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 договору (далі кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Згідно п.п.2.2.1. сума (загальний розмір) кредиту становить 5556,00 грн., надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 4000,32 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 1555,68 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 600,00 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний (п.2.3 договору).

Відповідно до п.2.4. знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що комісія за надання кредиту складає 1 555,68 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 28,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п.2.6. загальний строк кредитування за цим договором складає 70 днів з 28.01.2024 р. (дата надання кредиту) по 07.04.2024 р.

Згідно п.2.6.1. строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 5929.93 грн. Денна процентна ставка складає 1,5247 % (п.2.7. договору).

Згідно п.2.8, п. 2.9.1 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 723 577,27% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом) складає 11485,93 грн.

Істотні умови договорупро споживчий кредит №129509, укладеного міжТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 містяться безпосередньо у цьому договорі, підписаному ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором.

Одночасно з підписанням цього договору ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту та графік платежів (а.с.16 зворот, 23).

За змістом підпункту 2.2.1 договору кредит надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 4000,32 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті.

28.01.2024 позивач перерахував на вказану відповідачем картку № НОМЕР_2 АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 4000,32 грн, що підтверджується копією довідки ТОВ «ФК «Кредіплюс» пропроведені успішнітранзакції перерахуваннякоштів ОСОБА_1 за данимдоговором тавипискою наданоюна виконанняухвали судуз АТКБ «ПриватБанк»по картці№ НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 за період з 28.01.2024 року по 03.02.2024 року, яка містить зарахування на суму 4000,32 грн -28.01.2024 року (а.с.31,72-73).

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

Згідно договору факторингу №12072024 від 12.07.2024 року ТОВ «ФК «Ейс» отримало від ТОВ «ФК «Кредіплюс» право вимоги до боржників (а.с.39-43).

Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №12072024 від 12.07.2024 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» передало, а ТОВ «ФК «Ейс» отримало реєстр боржників і стало кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с.47).

Витягом з Додатку №1 до договору факторингу №12072024 від 12.07.2024 року підтверджено перехід боргових зобов`язань ОСОБА_1 до позивача за кредитним договором №0129509 на загальну суму 10326,25 гривень (а.с.46).

Як вбачається із виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором №129509 від 28.01.2024 року, заборгованість відповідача станом на 19.03.2025 року, становить 10326,25 гривень, яка складається з: 5556,00 гривень прострочена сума заборгованості за кредитом; 4369,25 гривень прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 401,00 гривень прострочена заборгованість за комісією (а.с.38).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір відсотків та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Правовою підставою заявлених ТОВ "ФК «Ейс" вимог є положення цивільного законодавства, які регулюють зобов`язальні правовідношення.

Як вбачається із матеріалів справи, укладений ОСОБА_1 кредитний договір, укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Підписанням цього договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений на сайті кредиторів з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, яка розміщена на його сайті.

Відповідно до частин 1,3,4,7статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналого власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналого власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

ПоложенняЗакону України «Про електронну комерцію»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Щодо нарахування комісії, суд зазначає наступне.

За умовами кредитного договору №129509 від 28.01.2024, а саме п. 2.5 комісія за надання кредиту складає 1 555,68 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 28,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п.2.4. знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Пунктом 5.3 вище зазначеного договору передбачено, що приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`жмними частинами (у тому числі Правилами, Паспортом споживчого кредиту, Графіком платежів) договоур в цілому.

Відповідно до індивідуальної частини договору, до загальних витрат за споживичм кредитом входять витрати позичальника, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та повернення кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, що вказані в цьому договорі.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України "Про споживче кредитування"загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами частини другоїстатті 8 Закону України "Про споживче кредитування"до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином,Законом України "Про споживче кредитування"безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті1та частини другої статті8 Закону України "Про споживче кредитування"Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року N 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону України "Про споживче кредитування"та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлювлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Аналізуючи умови кредитного договору №129509 від 28.01.2024 року, суд приходить до висновку про правомірність дій товариства щодо нарахування заборгованості за комісією, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Дослідженні судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання ОСОБА_1 умов договору. Розрахунок заборгованості по кредитному договору та виписки по рахунку підтверджують існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, які відповідачем не спростовані жодними доказами.

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Також судом встановлено, що за наявним у матеріалах справи, за кредитним договором право вимоги перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Ейс», що підтверджується договором факторингу укладеного між первісним кредитором та позивачем.

Отже, матеріалами справа підтверджується, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, які виникли за кредитним договором №129509 від 28.01.2024 року, укладеним між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 після відступлення права вимоги за цим договором ТОВ «ФК «Кредіплюс» позивачу на умовах договору факторингу №12072024 від 12.07.2024.

Внаслідок невиконання зобов`язання за кредитним договором №129509 від 28.01.2024 року, заборгованість відповідача станом на 19.03.2025 року становить 10326,25 гривень, яка складається з: 5556,00 гривень прострочена сума заборгованості за кредитом; 4369,25 гривень прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, 401,00 гривень прострочена заборгованість за комісією, що також підтверджується витягом з додатку №1 до договору факторингу №12072024 від 12.07.2024 року.

Доказів виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором №129509від 28.01.2024року матеріали справи не містять і відповідачем суду не надано.

З урахуваннямнаведеного,суд приходитьдо висновку,що позовнівимоги простягнення звідповідача заборгованостіза кредитнимдоговором№129509 від 28.01.2024 року, укладеним між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 , право вимоги за яким за договором факторингу №12072024від 12.07.2024, перейшло до ТОВ «ФК «Ейс», позивачу у справі, у вказаному розмірі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Українисуд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 21.04.2025 (а.с.9).

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачені та документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 гривень, то суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частини другоїстатті 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьоюстатті 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною четвертоюстатті 137 ЦПК Українирозмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин п`ятої, шостоїстатті 137 ЦПК Україниу разі недотримання вимог частини четвертоїстатті 137 ЦПК Українисуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20.

Судом встановлено, що адвокат Тараненко А.І. надавав позивачу ТОВ «ФК «Ейс» правову допомогу на підставі договору про надання правової допомоги № 04/02/25-01, укладеного 04.02.2025 між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «Ейс» та Додаткової угоди до нього №4 від 04.02.2025 (а.с.49-52).

Згідно з актом від 04.02.2025 прийманняпередачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 сторони підтверджують, що згідно з умовами договору про надання правової допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025 надано послуги у повному обсязі. Сторони претензій один до одного не мають. Характер правничої допомоги: вивчення матеріалів справи2 години, вартістю 1000 грн; складання позовної заяви 2 години, вартістю 5000 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 година, вартістю 500 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 година, вартюстю 500 грн., всього 7 000 гривень (а.с.53).

Відповідно до п. 3.6. договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 року, сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта.

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. В постанові N 908/2702/21 від 12.01.2023 Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Ураховуючи складність справи та виконаних адвокатом Тараненко А.І. робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, реальність надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи, зокрема ціни позову, суд вважає, що визначений Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Ейс» розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн є завищеним, тому слід обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для справи до 4000 грн.

Керуючись ст. 526,625,626,628,1049,1050,1054 ЦК України та ст. ст. 12, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ейс" (місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за договором про споживчий кредит №129509 від 28.01.2024 року у розмірі 10326 (десять тисяч триста двадцять шість) гривень 25 копійок, яка складається з наступного: 5556,00 гривень заборгованість за тілом, 4369,25 гривень заборгованість за відсотками, 401,00 гривня заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ейс" (місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Ейс", місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 17.06.2025 року.

Суддя Т.М.Ковальчук