Рішення № 128164281, 17.06.2025, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1490/25

Провадження № 2/639/940/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючогосудді Борисенка О.О.,

секретаря судового засіданняШелеховської О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 639/1490/25 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

06.03.2025 до Жовтневого районного суду м. Харкова (після перейменування Новобаварський районний суд міста Харкова) надійшла позовна заява КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 58083,42 грн, що виникла за зобов`язанням з утримання нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , та судові витрати у розмірі 3108,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що КП «Харківські теплові мережі» як теплопостачальна організація, відповідно до законодавства, надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води мешканцям багатоквартирних будівників м. Харкова. Постачання теплової енергії на потреби опалення у багатоквартирні будинки м. Харкова КП «Харківські теплові мережі» здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а на потреби гарячого водопостачання протягом року. За особовим рахунком НОМЕР_1 утворилась заборгованість за послуги теплопостачання з листопада 2016 року. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав, відповідач набула право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 19.09.2019, як спадкоємець. Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати отриманих послуг станом на 01.02.2025 у відповідача утворилась заборгованість в сумі 55372,92 грн, з яких: 46427,73 грн за послугу постачання теплової енергії за період з 01.11.2016 по 31.01.2025; 940,80 грн за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.01.2025; 6236,15 грн за послугу з постачання гарячої води за період з 01.11.2016 по 31.01.2025; 528,24 грн за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.01.2025; 935,58 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.01.2025; 304,42 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.01.2025. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги відповідачу нараховані інфляційні втрати в сумі 1967,03 грн та три відсотки річних у сумі 743,47 грн.

07.03.2025 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, призначено підготовче засідання. Витребувано з Другої Харківської міської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи щодо видачі 19.09.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , свідоцтва про право на спадщину серії та номер 7-164 від 19.09.2019, зокрема, щодо успадкування нею квартири АДРЕСА_2 (а.с.21-22).

29.04.2025 суд на місці долучив до матеріалів справи витребувану судом з Другої Харківської міської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 87/2016р. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , що надійшла до суду 01.04.2025 (а.с.33-70).

29.04.2025 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.85).

Представник позивача Суржан Р.Д., який діє в порядку самопредставництва (а.с.72-73), подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив проводити розгляд справи без участі сторони позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.83).

Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно з п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явилася, в порушення ч. 3ст. 131 ЦПК Українипро причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подавала.

Відповідно до ч. 2ст. 43 ЦПК Україниособи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3ст. 131 ЦПК Українипередбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно зістаттею 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

17.06.2025 суд постановив ухвалу про розгляд справи у заочному порядку.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( частини 1, 2 та 4 ст. 10 ЦПК України).

Відповідно до вимог п.4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Правовідносини, пов`язані зі стягненням заборгованості з житлово-комунальних послуг, а також стягнення заборгованості з спадкоємців врегульовані Цивільним кодексом України (далі ЦК України). Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» ( далі Закон).

Суд установив, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.09.2019, виданого державним нотаріусом Другої Харківської міської державної нотаріальної контори р. № 7-164, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповіді № 1178297 від 07.03.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.5,20,67).

Відповідно до відповіді № 1178303 від 07.03.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, наданої на електронний запит суду, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.19).

З копії спадкової справи № 87/2016р до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 вбачається, що до П`ятої Харківської державної нотаріальної контори 10.02.2016 звернулася ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим 10.06.2003 П`ятою ХДНК за р. № 4-526, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

19.09.2029 ОСОБА_1 подала до Другої Харківської міської державної нотаріальної контори заяву про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , що складається з квартири АДРЕСА_2 . 19.09.2019 державний нотаріус Другої Харківської міської державної нотаріальної контори видала ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом за р. № 7-164, на спадщину що складається з № 10 в будинку АДРЕСА_4 , що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 12.04.1994 Харківським приладобудівним заводом ім.. Т.Г. Шевченка за реєстром №680, зареєстрованого у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 13.05.1994 за реєстром №В-10209 (а.с.34-69).

Статтею 162 ЖК України установлено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

За змістом частин 1, 2 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістомч.1ст.6Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» учасникамиправовідносин усфері наданняжитлово-комунальнихпослуг є: 1)споживачі (індивідуальніта колективні); 2)управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону, індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначений порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 21, ч. 4 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга зпостачаннятепловоїенергії тапослугазпостачання гарячоїводинадається згіднозумовами договору,що укладаєтьсязурахуваннямособливостей,визначенихцимЗаконом,тавимогамиправил наданняпослугзпостачання тепловоїенергії,щозатверджуютьсяКабінетом МіністрівУкраїни,якщоіншене передбаченозаконом.

Згідно з ст.67 ЖК Україниплата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст.19Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року № 2633-ІУспоживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За змістом ч. 4 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Враховуючи наведене, обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає різні підстави виникнення цивільних прав і обов`язків. Крім договорів і інших угод відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права й обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 205 Цивільного Кодексу України передбачено, що угода, для якої не встановлена обов`язкова письмова форма, враховується вчиненою, якщо поведінка сторін свідчить про їх волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказаний висновок міститься у Постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у цивільній справі № 6-59цс13.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16.

З 01.12.2021 на підставі ч. 5ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017у багатоквартирних будинках набрав чинності індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання та опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua31.10.2021 року (а.с.13,15).

Відповідно до п. 4 зазначених Індивідуальних договорів, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

Згідно з п. 5 Індивідуальних договорів Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.

Розрахунковим періодом відповідно до п. 32 Індивідуальних договорів є календарний місяць.

Відповідно до п. 34 Індивідуальних договорів споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Пунктами 51, 52 Індивідуальних договорів передбачено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51). Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний, період (п. 52).

Виходячи з положень п.4 Індивідуальних договорів датою їх акцептування є 01.12.2021 року, тобто факт отримання послуг.

Аналогічні положення містить також Індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води від 14.02.2024 (в редакції постанови КМУ від 29.12.2023 № 1405) (а.с.17).

Також, з 01.07.2022 набрали чинності Публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та Публічний договір з технічного обслуговування, та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, які опубліковані на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua01.06.2022(а.с.14, 16).

Згідно з п. 2 Публічних договорів договір вважається укладеним між виконавцем та споживачами багатоквартирного будинку через 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця (https://www.hts.kharkov.ua), якщо протягом цього періоду власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, не повідомили виконавця про свою відмову від укладання договору.

Відповідно до п. 4 зазначених договорів фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуг.

Згідно з п. 5 Публічних договорів виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, постачання гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно і в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та умовах, визначених цим Договором.

Пунктами 13, 14, 15 Публічних договорів передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць (п. 13). Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (п. 14). Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги (п. 15).

Згідно з пунктами 30, 31 Публічних договорів договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 30). Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний термін (п. 31).

Згідно з Законом України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Обов`язок споживачів своєчасно сплачувати за житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом, передбачений ст. 68 ЖК України.

За змістом ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, зі смертю позичальника зобов`язання з повернення боргу включаються до складу спадщини.

Отже, правовідносини, що виникли між КП «Харківські теплові мережі» та боржником ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті, та які стосуються стягненню заборгованості за житлово-комунальні послуги, трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника.

Обов`язок власника квартири, набутої у спадщину, оплачувати житлово-комунальні послуги виникає з моменту прийняття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на спадщину та реєстрації права власності. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 401/710/15-ц.

Верховний Суд підкреслив, що відповідно до частини першої статті1297, статті1299 ЦК України, отримання свідоцтва про право на спадщину та проведення його державної реєстрації спадкоємцем, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, є обов`язком спадкоємця. Право власності у спадкоємця на успадковане нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації майна.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Також положення зазначеної правової норми застосовуються у випадку дотримання кредитором положеньстатті 1281 ЦК Українищодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Частинами першою-третьоюстатті 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Про отримання відповідачем свідоцтва про право на спадщину позивач КП «Харківські теплові мережі» дізнався з отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.02.2025.

Вказана обставина відповідачем не спростована, доказів про повідомлення відповідачем ОСОБА_1 позивача КП «Харківські теплові мережі» про відкриття спадщини та прийняття спадщини матеріали справи не містять.

Отже, позивач КП «Харківські теплові мережі», який є кредитором спадкодавця, пред`явив вимогу про стягнення заборгованості до відповідача ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем боржника ОСОБА_2 , у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Як вбачається з відомостей про нарахування та оплату на особовий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , нарахована заборгованість у розмірі: 46427,73 грн за послугу постачання теплової енергії за період з листопада 2016 року по січень 2025 року; 6236,15 грн за послугу з постачання гарячої води за період з листопада 2016 року по січень 2025 року; 935,58 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з липня 2022 року по січень 2025 року; 304,42 грн за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з липня 2022 року по січень 2025 року; 940,80 грн за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з червня 2022 року по січень 2025 року; 528,24 грн за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з червня 2022 року по січень 2025 року (а.с.6-9).

Відповідно до розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води боржнику за період з травня 2019 року по січень 2022 року нараховані інфляційні втрати в сумі 1967,03 грн та три відсотки річних у сумі 743,47 грн (а.с.10).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Доказів того, що послуги відповідачу не надавалися, що вона не користувалася наданими послугами, матеріали справи не містять.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що складений позивачем розрахунок заборгованості є обґрунтованим, доказів про погашення виниклої заборгованості та контррозрахунку відповідачем не надано.

Отже, відповідач ОСОБА_1 зобов`язана сплатити заборгованість за послуги теплопостачання, що надавались на адресу нерухомого майна: АДРЕСА_1 , як спадкоємець нерухомого майна, оскільки вона прийняла спадщину та успадкувала права і обов`язки спадкодавця та має обов`язок сплатити заборгованість за послуги теплопостачання як власник нерухомого майна та споживач наданих послуг.

Згідно зі ст. 257 Цивільного Кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У цих правовідносинах суд позбавлений можливості застосувати позовну давність, оскільки від сторони у спорі заяви про застосування позовної давності не надходили.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц виснувала, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставістатті 625 ЦК Українивиникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усуненняі обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуваннямпостанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою КабінетуМіністрів Українивід 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Українидоповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

ЗазначенийЗакон України від 30.03.2020 №540-IXнабрав чинності 02.04.2020.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану"введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено, та наразі не скасовано.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначеністаттями 257-259,362,559,681,728,786,1293цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З огляду на викладене, на час дії встановленого карантину та воєнного стану, строк позовної давності, встановленийст.257 ЦК України, не спливає та на момент звернення позивача з позовом, в разі існування підстав для застосування позовної давності, такий строк має бути застосований лише до 02.04.2017, оскількиЗакон №540-IХ від 30.03.2020набув чинності 02.04.2020.

Правова позиція щодо застосуваннястатті 257 ЦК Українита пункту 12розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Українивикладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 31.05.2022 у справі №926/1812/21, від 22.06.2022 у справі № 916/1157/21.

Отже, у цих спірних правовідносинахпозовна давність щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, в силу пунктів 12,19Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Українина момент подання позову (06.03.2025) не спливла.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, а також витрати, пов`язані з розглядом справи (за отримання інформації з державного реєстру) у розмірі 80,00 грн (а.с.3,11).

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, та у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи (за отримання інформації з державного реєстру) у розмірі 80,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 6, 7, 12, 13, 19, 76-81, 128, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рахунок НОМЕР_4 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, заборгованість в сумі 58083 (п`ятдесят вісім тисяч вісімдесят три) грн 42 коп., з яких: 46427 грн 73 коп. за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2016 по 31.01.2025; 940 грн 80 коп. за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.06.2022 по 31.01.2025; 6236 грн 15 коп. за послугу з постачання гарячої води за період з 01.11.2016 по 31.01.2025; 528 грн 24 коп. за абонентську плату за індивідуальним договором з постачання гарячої води за період з 01.06.2022 по 31.01.2025; 935 грн 58 коп. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 31.01.2025; 304 грн 42 коп. за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води за період з 01.07.2022 по 31.01.2025; інфляційні втрати в сумі 1967 грн 03 коп., три відсотки річних 743 грн 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рахунок НОМЕР_4 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн та витрати, пов`язані з розглядом справи (за отримання інформації з державного реєстру) у розмірі 80 (вісімдесят) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняна рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 17.06.2025.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО