Постанова № 128162302, 17.06.2025, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/638/25

Провадження №: 3/343/308/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2025 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано Франківської області Андрусів І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Правопорушення вчинено при таких обставинах.

28 березня 2025 року о 16.40 год., в м. Долина, по вул. Івасюка, 19 Калуського району Івано Франківської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Мазда 626», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров`я, водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про місце і час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Суд бере до уваги, що протягом тривалого часу - з дня надходження справи до Долинського районного суду Івано - Франківської області 02.04.2025, ОСОБА_1 мав можливість реалізувати гарантовані законом права: на ознайомлення з матеріалами справи, на захист, шляхом залучення захисника, подання до суду доказів, пояснень, клопотань.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 суд враховує, що останній був добре обізнаним з фактом складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та у подальшому направленням його до суду, адже це було йому роз`яснено працівниками поліції під час складення адміністративних матеріалів.

Окрім цього, відповідно до матеріалів справи, правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 28.03.2025. Останній про місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується: рекомендованими поштовими повідомленнями із відмітками про вручення особисто (а.с. 17, 19) та телефонограмами, які він прийняв (а.с. 18, 22).

Тому, на переконання судді, такі дії ОСОБА_1 мітять ознаки недобросовісного користування наданими правами, зокрема, такі спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності.

Таким чином, враховуючи те, що у відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП присутність ОСОБА_1 не є обов`язковою та взявши до уваги те, що останній про місце і час розгляду справи був повідомленим у встановленому законом порядку і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, суддя вважає за можливе розгляд справи проводити без його участі за наявними матеріалами справи.

ІІI. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та оптичні диски із відеозаписами:

винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 284268 від 28.03.2025, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке ставиться у вину ОСОБА_1 . Посвідчення водія серії НОМЕР_3 вилучено та надано тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами - серії НОМЕР_4 . Зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомлений та отримав копію такого, що засвідчив власним підписом (а.с. 1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився (а.с. 4);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння в КНП «Долинська БЛ» від 28.03.2025. Проїхати в медичний заклад ОСОБА_1 відмовився (а.с. 5);

- оптичними дисками із відеозаписами (а.с. 14), оглянувши які, суддею встановлено, як патрульний автомобіль поліції прямує за транспортним засобом «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та за допомогою спеціального звукового сигналу подає вимогу про зупинку. За кермом перебував ОСОБА_1 , який не заперечував факт керування ним транспортним засобом. Поліцейський пояснив ОСОБА_1 причину зупинки, а саме порушення ним правил користування ременем безпеки. Водію ОСОБА_1 були роз`яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. В ході розмови із водієм ОСОБА_1 , поліцейським в нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. На вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився. При цьому, останній зазначив, що день перед тим вживав алкогольні напої. Після цього поліцейськими було складено адмінматеріали, ознайомлено з такими водія ОСОБА_1 та вручено йому копії таких.

ІV. Оцінка суду:

оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суддя зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Під всебічним, повним та об`єктивним з`ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допиту свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ст. 7 КУпАП, передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Cуддя вважає за необхідне звернути увагу на те, що ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає позбавлення прав на управління транспортним засобом розглядається Європейським Судом як кримінально - правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті для здійснення діяльності».

Визнання кримінально - правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.

Зокрема, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право на участь у судовому засіданні, право на захист своїх інтересів за допомогою професійного захисника, право на надання доказів та пояснень щодо висунутого обвинувачення, оскарження судових рішень.

Як зазначено в п 1.9. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні встановлено, що водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Мазда 626», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, на вимогу працівника поліції пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або проїхати в найближчий заклад охорони здоров`я відмовився.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надано: протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду, направлення на огляд до закладу охорони здоров`я, оптичні диски із відеозаписами, які є належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини, які мають істотне значення.

Відповідно до абз. 3 п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

При цьому, само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується оглянутими в судовому засіданні оптичними дисками із відеозаписами.

Більше того, із досліджених суддею відеозаписів встановлено, що під час спілкування із водієм ОСОБА_1 у працівника поліції виникла підозра, що останній перебуває в стані алкогольного сп`яніння. На вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому закладі охорони здоров`я водій ОСОБА_1 відмовився. Також слід зазначити, що останній не заперечив факт вживання ним алкогольних напоїв день перед тим. Окрім цього, при перегляді оптичних дисків із відеозаписами такі ознаки алкогольного, як: порушення координації рухів, порушення мови, у водія ОСОБА_1 є очевидними.

Суддя зазначає, що відеозаписи дозволяють послідовно відтворити події, є інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення і надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини адміністративного правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку учасників подій.

Більше того, слід зазначити, що відеозаписи отримані у встановленому законом порядку і здійснені працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, а відтак є належним та допустимим доказом факту відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому закладі охорони здоров`я, та повністю доводить вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, оскільки водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції у встановленому законом порядку та на неодноразову вимогу поліцейського, у якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, відносно нього правомірно складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На переконання судді, водію ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, була забезпечена реальна можливість скористатись своїми процесуальними правами та розпорядитись процесуальними обов`язками з метою захисту своїх прав та інтересів, зокрема: прийняти рішення щодо згоди або відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому закладі охорони здоров`я; ознайомитися зі змістом пред`явленого звинувачення, надати письмові пояснення та заперечення щодо висунутого звинувачення та дій працівників поліції; отримати копію протоколу про адміністративне правопорушення.

Суддя звертає увагу і на те, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують, зокрема, транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Отже, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення.

Проте, у цьому випадку водій транспортного засобу зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в закладах охорони здоров`я.

Суддя звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`янінням у встановленому законом порядку.

Таким чином, з долучених до матеріалів справи про адміністративне правопорушення відеозаписів встановлено, що водій ОСОБА_1 на правомірну, неодноразову вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу або у найближчому закладі охорони здоров`я відмовився.

Отже, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, враховуючи вищевказане, а також те, що будь-яких порушень при провадженні справи про адміністративне правопорушення з боку працівників поліції при перегляді відеозаписів суддею не встановлено, суддя, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб покласти в основу цієї постанови щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за вищевикладених обставин.

Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суддя приходить висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно квалiфiкувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України.

Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 суддя враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним адміністративного правопорушення та його особу.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суддя вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особі, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

V. Вирішення питання судового збору:

відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки суддя дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з нього слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.

На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) - 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днiв до Івано - Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано - Франківської області.

Суддя: І.М.Андрусів