Рішення № 128161437, 21.05.2025, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/16/25

Провадження № 2/0203/751/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Кринюк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Донецької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На випадок своєї смерті останній заповіту не залишив. Після його смерті відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належала останньому на підставі свідоцтва про право власності №4703 від 28.07.1977 року. Єдиними спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 була позивачка та їх донька ОСОБА_2 , яка відмовилась від прийняття спадщини після померлого батька. Восени 2024 року позивача звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Швецової О.С. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого чоловіка. Проте, постановою нотаріуса від 29.11.2024 року було відмовлено у вчиненні нотаріально дії, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була відсутня інформація про право власності спадкодавця на нерухоме майно. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила суд визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року №2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ» змінено територіальну підсудність Ворошиловського районного суду м.Донецька на Селидівський міський суд Донецької області.

Рішенням Вищої ради правосуддя №2584/0/15-24 від 29.08.2024 року змінено територіальну підсудність судових справ Селидівського міського суду Донецької області шляхом їх передачі до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська з 02.09.2024 року.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська (після зміни найменування Центральний районний суд міста Дніпра) від 08.01.2025 року позов було прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Протокольною ухвалою суду від 06.03.2025 року було задоволено клопотання представника позивача та залучено в якості співвідповідача по справі Донецьку міську раду.

Протокольною ухвалою суду від 03.04.2025 року було закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті.

В наданій заяві представник позивачки просив розглянути справу без участі позивачки та її представника, зазначивши про підтримання позову та просивши його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в наданій заяві просила розглядати справу без її участі, зазначивши, що не заперечує проти позовних вимог.

Донецька міська рада явку свого представника не забезпечила, про причини неявки не повідомила, відзиву на позов не надала.

З урахуванням зазначеного та положень ст.ст.211,223,247 ЦПК України, суд визнав за можливе провести розгляд справи по суті за відсутності сторін, за наявними у справі матеріалами та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, зокрема свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.09.1975 року.

Від шлюбу мають доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 31.05.2024 року у справі №335/6005/24, провадження №2-о/335/236/2024, яке набрало законної сили, було встановлено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьку.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 18.06.2024 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру (будинок) № НОМЕР_4 , виданого 28.07.1997 року представництвом Фонду державного майна України в м.Донецьку на підставі розпорядження №4703 від 28.07.1997 року, посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності (по 1/3 частці) належить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

На вказаному свідоцтві зроблено реєстраційний надпис Державного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька», щодо реєстрації права власності зазначених в свідоцтві осіб на відповідні частки квартири в реєстрову книгу №8/18 ДК-(42) за реєстровим №164 від 03.10.1997 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Швецовою О.С. було заведено спадкову справу №36/2024, згідно матеріалів якої, після смерті чоловіка з заявою про прийняття спадщини 20.06.2024 року звернулась позивачка.

Донькою померлого відповідачкою ОСОБА_2 , 20.06.2024 року нотаріусу подано заяву, згідно якої вона відмовилась від прийняття спадщини після померлого батька.

Постановою приватного нотаріуса Швецової О.С. від 29.11.2024 року позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого чоловіка ОСОБА_3 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 з тих підстав, що в Державному реєстрі прав власності відсутня інформація про зареєстроване право власності спадкодавця, оскільки таке виникло до 01.01.2013 року, а також неможливість отримання інформації у компетентних органів, що проводили державну реєстрацію прав до 01.01.2013 року, в зв`язку з їх перебуванням на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218ЦК Українивстановлено,що доскладу спадщинивходять усіправа таобов`язки,що належалиспадкодавцеві намомент відкриттяспадщини іне припинилисявнаслідок йогосмерті.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст.ст.1269,1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.ч.1,5,6 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

Частинами 1,3 ст.1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ч.1 ст.1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

В п.23Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 30.05.2008року «Просудову практикуу справахпро спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З досліджених судом письмових доказів вбачається, що позивачка є спадкоємцем за законом першої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_3 та у встановлений законом шестимісячний строк прийняла спадщину, подавши відповідну заяву до нотаріуса.

Інший спадкоємець за законом першої черги після померлого ОСОБА_3 його донька ОСОБА_2 , відмовилась від спадщини, подавши нотаріусу відповідну заяву в порядку ст.1273 ЦК України, яка протягом встановленого законом строку для прийняття спадщини не відкликалась.

Відповідно до матеріалів нотаріальної справи та наявних в ній витягів зі спадкових реєстрів, інші особи з заявами про прийняття спадщини не звертались. ОСОБА_3 за життя заповіт не складався. Відомостей щодо наявності осіб, які мають право на обов`язку частку у спадщині з матеріалів нотаріальної справи не вбачається та в ході розгляду справи судом не встановлено.

Також матеріалами справи підтверджено, що за життя ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належала 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним правовстановлюючим документом - свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок) № НОМЕР_4 , виданим 28.07.1997 року представництвом Фонду державного майна України в м.Донецьку на підставі розпорядження №4703 від 28.07.1997 року.

Право власності ОСОБА_3 на відповідну частку квартири було зареєстровано у встановленому на той час порядку відповідним органом реєстрації - Державним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька», в реєстровій книзі №8/18 ДК-(42) за реєстровим №164 від 03.10.1997 року.

Таким чином, до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 увійшла відповідна 1/3 частка спірної квартири, право на спадкування якої набула позивачка, як єдиний спадкоємець за законом, що прийняв спадщину.

Оскільки в позасудовому порядку позивачка позбавлена можливості оформити свої садкові права, з огляду на постанову нотаріуса від 29.11.2024 року, суд приходить до висновку про обгрунтованість, доведеність та необхідність задоволення позовних вимог, визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи під став та предмет позову, а також відсутність відповідних вимог позивачки, понесені нею по справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору покладаються на останню.

Керуючись ст.ст.1217,1218,1220,1223,1269,1270,1273,1296-1298 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,141,211,223,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Донецької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Понесені позивачкою по справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору покласти на останню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 травня 2025 року.

Суддя С.Ю.Казак