Ухвала суду № 128160736, 17.06.2025, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10720/25

Провадження № 1-кс/161/3290/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 17 червня 2025 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , дізнавача ОСОБА_4 , представника скаржника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу директора ТзОВ «Спецкомунтех» ОСОБА_6 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030580000756,

В С Т А Н О В И В

02.06.2025до Луцькогоміськрайонного судуВолинської областінадійшла скарга директора ТзОВ «Спецкомунтех» ОСОБА_6 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030580000756.

Скаргу мотивує тим, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження від 16.05.2025 є незаконною, передчасною, винесеною без належного з`ясування всіх обставин справи. Просить скасувати постанову дізнавачавід 16.05.2025про закриттякримінального провадження,яке внесенедо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№12025030580000756.

В судовому засіданні представник скаржника подану скаргу підтримала з викладених у ній мотивів та просила її задовольнити.

Прокурор та дізнавач у судовому засіданні заперечили щодо задоволення скарги та просили відмовити у її задоволенні, оскільки вважають постанову мотивованою та обґрунтованою.

Заслухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, оглянувши матеріали кримінального провадження №12025030580000756, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Зі змісту ч.1 ст.26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України, є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення. Провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим, дізнавачем, прокурором всіх зібраних і перевірених доказів.

Питання про визнання досудового розслідування неповним та таким, що не відповідає кримінальним процесуальним нормам відноситься до повноважень слідчого судді при виконанні функції судового контролю в кримінальному провадженні. Так, слідчий суддя наділений компетенцію на прийняття рішень, якими може зобов`язати дізнавача, слідчого, прокурора вчинити певну процесуальну дію або прийняти певне рішення по кримінальному провадженню або вирішити питання про законність процесуальних рішень слідчого, прокурора в рамках кримінального провадження. Поряд з цим ч.4 ст.40-1 КПК України визначає, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

В судовому засіданні встановлено, що СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025030580000756 від 15.02.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.356 КК України.

Постановою дізнавача СД Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 від 16.05.2025 вказане кримінальне провадження було закрите.

Своє рішення дізнавач мотивував тим, що ОСОБА_8 правомірно використовує автомобіль марки «Audi» моделі «Q8», оскільки являється співвласником ТОВ «Спецкомунтех».

Як вбачається із оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, дізнавачем в повній мірі дотримано вказаних вимог закону, зокрема і вимоги ст.110 КПК України.

В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12025030580000756 допитані свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , розглянуто клопотання ТОВ «Спецкомунтех», здійснено ряд інших процесуальних дій, зокрема і виконані запити.

Главами 20-21 КПК України передбачено перелік слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

Положеннями ст.ст. 36, 40, 40-1 КПК України передбачено повноваження, які відносяться до дискреційних повноважень слідчого (дізнавача), прокурора відповідно до вимог закону.

Слідчий суддя не може підміняти і приймати рішення, котрі віднесені до компетенції органу досудового розслідування або прокурора, які є самостійними у прийнятті таких рішень відповідно до положень ст.ст.36, 40, 40-1 КПК України. Протилежне суперечило би принципу диспозитивності, згідно з яким слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які віднесені до його повноважень цим Кодексом (ч.3 ст.26 КПК України). Слідчий суддя, суд не вправі перебирати на себе функції інших учасників кримінального провадження, зокрема функцію процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється прокурором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 01 грудня 2022 року (справа № 522/7836/21, провадження №51-2328 км22).

У скарзі фактично не вказано жодної слідчої (розшукової) дії чи негласної слідчої (розшукової) дії, які потрібно провести, або про доцільність проведення таких дій, з метою виконання завдань кримінального провадження.

Доводи в скарзі про неповноту проведення досудового розслідування, не можуть бути прийняті до уваги та визнані підставами для скасування постанови дізнавача, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, органами досудового розслідування фактично було проведено всі можливі та необхідні слідчі та процесуальні дії.

Більше того, як можна зрозуміти зі змісту скарги, товариство ставить за мету саме повернення транспортного засобу як в порядку цивільного, так і в порядку кримінального судочинства.

Слідчим суддею встановлено, що дізнавачем прийнято обґрунтоване рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, будь-яких нових доказів, які б давали підстави для скасування постанови про закриття кримінального провадження матеріали скарги не містять.

Таким чином, слідчий суддя констатує, що дізнавач, оцінивши кожний доказ та сукупність зібраних доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, цілком обґрунтовано дійшов висновку про закриття кримінального провадження, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.384 КК України.

Постанова про закриття кримінального провадження вмотивована, винесена із врахуванням належного з`ясування всіх обставин справи, на підставі зібраних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 110, 284, 303-307, 309, 376 КПК України,

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні скарги директора ТзОВ «Спецкомунтех» ОСОБА_6 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030580000756, відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя