Постанова № 12816000, 02.12.2010, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2010 р. Справа № 2а-8073/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Шаповал Є.А.

представника позивача - Сідліченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробнице акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Науково-виробнице акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» (далі по тексту позивач, ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш») до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі по тексту відповідач, ДПІ в м. Суми) з позовом про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0001802306\9 від 30.09.2010 року.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення - рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки підставою для формування податкового кредиту з ПДВ за квітень та травень 2010 року є суми податку на додану вартість, сплачених ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш»у попередніх періодах у складі вартості придбаного товару, однак податкові накладні за такими операціями були отримані від постачальників із запізненням. При цьому позивач зазначає, що за відсутності податкових накладних, позивач не мав правових підстав включати суми сплаченого ПДВ в декларацію з ПДВ, а тому включив їх в декларацію з ПДВ в періоді, коли були отримані податкові накладні, що відповідає вимогам п.п.7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, позивач зазначає, що постачальники товару не відмовлялись надавати податкові накладні, а тому у ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш»не було підстав складати заяви та скарги на їх дії.

Відповідач з позовом не погодився, обґрунтовуючи свою позицію тим, що дії посадових осіб податкового органу щодо зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш»є правомірними, оскільки в порушення вимог п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 та п.п.7.5.1. п.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за квітень 2010 року на суму 11639 грн. 00 коп. та травень 2010 року на суму 84 грн. 10 коп., що потягнуло за собою завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

У звязку з викладеним, відповідач вважає, що податкове повідомлення - рішення повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» зареєстроване юридичною особою згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А 01 № 184247 (а.с. 17), взято на облік в якості платника податків в ДПІ в м. Суми 04.04.1994 року року, зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва від 28.02.00 року № 25752372 про що зазначено в акті перевірки від 06.09.2010 р. № 7009/23-6/00220434\207 (а.с.33).

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Суми було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за квітень 2010 року,яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ , що декларувалось в період за березень 2010 року та червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в період за травень 2010 року, за результатами якої було складено акт від 06.09.2010 р. № 7009/23-6/00220434\207(а.с.32-61).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001802306\9 від 30.09.2010 року (а.с. 4), яким позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 6088 грн. та червень 2010 року на суму 84 грн., всього 6172 грн. 00 коп.

Підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення послугували обставини, зазначені в акті перевірки, які полягають в наступному.

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону. Згідно з цими правилами формування податкового кредиту залежить від наступних факторів:

документальне підтвердження нарахування (сплати) податку;

напрямок використання придбаних товарів (послуг).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону, датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). При цьому, відповідно до пункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином,на переконання відповідача, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця (правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань встановлені пунктом 7.3 статті 7 Закону).

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (підпункт 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону).

При цьому, посадові особи податкового органу вважають, що в разі подання скарги на платника податків, який не надав податкову накладну, скаржник має право на податковий кредит і саме скарга є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

А тому, платник податку, який не отримав податкову накладну, але оплатив товари (послуги) та отримав їх, мав право додати до податкової декларації за звітній податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Таке звернення, на переконання відповідача, дає право отримувачу товарів (послуг) на включення сплачених постачальнику сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Згідно вхідної кореспонденції ДПІ в м. Суми скарги від позивача не надходили. Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, на переконання посадових осіб ДПІ в м. Суми, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку) платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Оскільки податкова накладна згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до пункту 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.97 p. N 799 (далі Порядок N 799), звіти, розрахункові документи і декларації (далі - звіти) приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою «Звіт»та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення. Враховуючи зазначене, податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення. Згідно з пунктом 10 Порядку N 799 у містах Києві та Севастополі, обласних центрах, містах обласного підпорядкування, районних центрах повідомлення про вхідні поштові відправлення доставляються адресатам не пізніше робочого дня, що настає після надходження відправлення до підприємства поштового зв'язку. Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень видаються адресатам під розписку(пункт 11 Порядку N 799). Також пунктом 6 Порядку N 799 передбачено, що відправнику надсилається повідомленняпісляпро вручення поштового відправленняадресату.

Таким чином, на переконання відповідача, документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).

З огляду на те, що позивачем не надано документального підтвердження фактичної дати отримання податкових накладних від:

1.ТОВ «М-ТекстильЦентр»32016462526529.01.201001301322.04.2010отримано з запізненням400.0080.00

2ДП «Сумистанд артметрологія»02568061819725.01.201043943923.04.2010отримано з запізненням113.3722.67

3ДГГ «Сумистанд артметрологія»02568061819725.01.201043843823.04.2010отримано з запізненням113.4022.68

4ДТГ «Сумистанд артметрологія»02568061819725.01.201043743723.04.2010отримано з запізненням744.48148.90

5ДП «Сумистанд артметрологія»02568061819725.01.201043643623.04.2010отримано з запізненням442.1488.43

6ПАТ «Глухівський з-д Електропанель»00213761804825.01.2010161626.04.2010отримано з запізненням208.2341.65

7ГП «Донецкий

экспертно-техн.

Центр»23182900562528.01.201052152129.04.2010отримано з запізненням2004.57400.91

8ТОВГП Промсервіс

Галузеве підпр. ТОВ36066711819919.01.201034034029.04.2010отримано з запізненням11514.202302.84

9ТОВГП Промсервіс Галузеве підпр. ТОВ36066711819925.01.201046246229.04.2010отримано з запізненням14654.422930.88

10ВАТ «Полтавський турбомеханічний завод»00110791632122.01.2010727229.04.2010отримано з запізненням28000.005600.00

Всього 11638,96 то право на податковий кредит в сумі 11639 грн. за квітень 2010р. перевіркою не підтверджено. Таким чином, на переконання посадових осіб податкового органу, на підставі п.п. 7.5.1 п. 7.5. та п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» завищено суму податкового кредиту квітня 2010 року на 11639 грн. З аналогічних підстав позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2010 року на 84 грн., оскільки контрагенти позивача ТОВ «Елга»та КП «Міськводоканал»Сумської міської ради своєчасно не надали податкової накладні. Суд вважає, що вказані висновки ДПІ в м. Суми є безпідставними, виходячи з наступного. Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до п. п. 7.2.3 п.7.2. ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.5 ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з аналізу вказаних норм, право на податковий кредит виникає в момент здійснення однієї з двох подій, які визначені п.7.5 ст. 7 Закону, а підставою для нарахування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна.

В той же час, відповідно до вимог п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

При цьому, в даній нормі закріплено саме право, а не обовязок отримувача товарів подати скаргу на постачальника у разі відмови останнім надати податкову накладну,

Таким чином, ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» не зобовязано було складати заяви та скарги на дії постачальників товару на підставі п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону, оскільки постачальники товару не відмовлялися надавати податкові накладні.

Подання скарги на дії постачальника є правом ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш», а не його обовязком. Відсутність скарги на дії постачальника не може розцінюватись в якості відмови позивача від права на податковий кредит.

Окремо варто зауважити, що відповідно до положень п.п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

З огляду на викладені вище норми, можна дійти висновку, що позивач також мав право включити до складу податкового кредиту з ПДВ в деклараціях за квітень та травень 2010 року суми податку, сплаченого в попередніх періодах, таким чином усуваючи раніше допущену помилку.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Абзацом «а»п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

На переконання суду, з огляду на наведені норми, позивачем правомірно було визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень та червень 2010 року з урахуванням податкового кредиту, що виник за рахунок сплати податку на додану вартість в попередніх періодах, але не включеного до складу податкового кредиту в деклараціях у періоди, коли такий податок був фактично сплачений у звязку із отриманням податкових накладних із запізненням.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник ДПІ в м. Суми, як субєкта владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Суми № 0001802306\9 від 30.09.2010 року необхідно визнати протиправним та скасувати, оскільки воно не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Науково-виробнице акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0001802306\9 від 30.09.2010 року, яким позивачеві було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 6088 грн. та червень 2010 року на суму 84 грн., всього 6172 грн. 00 коп.

За рахунок Державного бюджету України повернути Публічному акціонерному товариству «Науково-виробнице акціонерне товариство «ВНДІкомпресормаш» сплачений при поданні позову до суду судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.М. Соколов

Повний текст постанови складений 07.12.2010 року.