Рішення № 128156737, 17.06.2025, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2025 р. Справа153/729/25

Провадження2/153/236/25-ц

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №153/729/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №7374101 від 30.03.2024 у сумі 11304 грн. та 2422,40 грн. сплаченого судового збору. На обґрунтуванняпозовних вимогпозивач посилавсяна те,що 30.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №7374101, згідно з умовами якого відповідач отримав 4000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, повернення кредиту та сплати комісії та процентів відповідачем не було внесено. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору. Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного договору підтверджує Анкета-заява на кредит №7374101 позичальника від 30.03.2024, що заповнена відповідачем. 25.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення права вимоги №107-МЛ від 25.06.2024. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором №7374101 від 30.03.2024, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором №7374101 від 30.03.2024 було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно договору відступлення прав вимоги №107-МЛ від 25.06.2024. Сума заборгованості відповідача становить 11304 грн., з яких: 4000 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7104 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків; 200 грн. прострочена заборгованість за комісією. Позивачем було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих.№23690558/3349 від 09.04.2025. Отже, первинний кредитор ТОВ «Мілоан» передав ТОВ «ФК» Кредит-Капітал» відповідно до Договору відступлення прав вимоги №107-МЛ від 25.06.2024 разом з матеріалами кредитної справи і Довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що відповідач, з якою укладено Кредитний договір №7374101 від 30.03.2024 ідентифікований. Акцепт договору відповідачем вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Оскільки відповідач не погашає заборгованість, тому, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.

16 травня 2025 року відповідно до ухвали судді відкрито спрощене позовне провадження у цій справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 17 червня 2025 року.

Сторони у судове засідання не з`явилися, так як не викликалися. Про дату та час проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала, хоча про день розгляду справи повідомлялася належним чином рекомендованими повідомленнями вих..№0610253342261, яке повернулося із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.115-117), що згідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 вважається належним повідомленням про дату судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Заяви, клопотання: клопотання позивача про долучення доказів (а.с.42-78).

Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.39-41), про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із копії Договору про споживчий кредит №7374101 від 30.03.2024 судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала договір, згідно якого ОСОБА_1 видано кредит у сумі 4000 грн., на строк 15 днів, остання була ознайомлена із графіком платежів та підписала заяву на отримання кредиту №7374101, надавши свої персональні дані та контакти (а.с.46-53).

Із копії Анкети-заяви на кредит №7374101 від 30.03.2024 (а.с.54) судом встановлено, що ОСОБА_1 заповнила анкету про надання кредиту у сумі 4000 грн., на строк 15 днів з 30.03.2024, дата повернення 14.04.2024, сума до повернення 4680,00 грн., комісія за надання кредиту 200,00, проценти за користуванням кредитом 480,00 грн..

Із копії платіжного доручення №126954527 від 30.03.2024 (а.с.55) судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» перераховано кошти (кредит) у сумі 4000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Із копії відомості про щоденні нарахування та погашення (а.с.55 на зворотній стороні-56) судом встановлено, що з 30.03.2024 по 24.06.2024 нарахована комісія за оформлення кредиту та нараховувалися проценти згідно п.п.1.5.2, та нестандартні проценти договору.

Із копії виписки з особового рахунка за кредитним договором №7224293 від 28.12.2023 (а.с.56 зворотній стороні) судом встановлено, що у боржника ОСОБА_1 наявна заборгованість у сумі 11304,00 грн., з яких: 4000 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 7104 грн. прострочена заборгованість за сумою відсотків; 200 грн. прострочена заборгованість за комісією.

Із копій договору відступлення прав вимоги №107-МЛ від 25.06.2024, Акту прийому-передачі реєстру боржників, платіжної інструкції та Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги (а.с.57-67) судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір, за яким «Мілоан» передає (відступає) ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, а саме до ОСОБА_1 .

Із копії претензії від 09.04.2025 вих.№23690558/3349 (а.с.67 на зворотній стороні) судом встановлено, що на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про погашення заборгованості у сумі 11304 грн.

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано, відтак розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом.

Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими відповідачеві були надані грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором позики, відповідач зобов`язалася повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов`язання не виконала.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що після підписання договору про споживчий кредит, відповідач взяла на себе зобов`язання оплачувати послуги Банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів, згідно Тарифів.

Відповідно до ч.1 ст.1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1ст.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно з ч.1ст.1049 ЦК Українизобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики,стаття 1050 ЦК Українизобов`язує його сплатити грошову суму відповідно дост. 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 ЦК України.

Відповідно дост.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно дост.527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредиторприйняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно дост.530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1ст.623 ЦК Україниборжник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 610 ЦК Українивстановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що кредитний договір укладався між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІУ від 22.05.2003, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»). Порядок укладення електронного договору визначений ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання банківських послуг в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №751/861/17 (провадження №61-28582ск18).

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з ст.22ЗУ «Проплатіжні системита переказкоштів України» документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.

Відповідно до п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом, і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 04вересня 2024 року у справі №426/4264/19.

Матеріали справи містять виписку з особового рахунку, в якому зазначено про те, що тіло кредиту за договором від 30.03.2024 складає 4000 грн., а також платіжне доручення про перерахування коштів.

Тобто, суду позивачем надано докази видачі відповідачеві кредитних коштів у сумі 4000 грн. 30 березня 2024 року.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановленіЗаконом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Подібні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц

Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. А саме, суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту на загальну суму 11304,00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №7752 від 25.04.2025, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2422,40 грн., а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79018, місто Львів вулиця Смаль-Стоцького,1 корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236 IBAN: НОМЕР_3 АТ «Креді Агріколь Банк») заборгованість за кредитним договором №7374101 від 30.03.2024 у сумі 11304.00 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2422,40 грн., а всього 13726 (тринадцять тисяч сімсот двадцять шість) гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк