Рішення № 128155847, 12.06.2025, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/647/25

2/180/439/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Тананайської Ю.А.

при секретарі Павлович Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Марганець в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 180/647/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ») звернулося до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що 02.09.2020 АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №26208000469985, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування (УДБО) клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами та доповненнями, затверджений Банком і розміщений на офіційному сайті Банку www.creditdnepr.com.ua та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір. Клієнт, підписанням Кредитного договору підтвердив, що він акцептував УДБО шляхом підписання Заяви-згоди про приєднання і згоден з усіма його умовами в повному обсязі (з урахуванням всіх змін та доповнень), такі умови йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Кредитний договір разом з УДБО та Заявою-згодою складають єдиний договір. Кредитний договір та документи до нього укладено в паперовій формі у відділенні банку шляхом підписання з боку клієнта власноручним підписом. Відповідно до п.1.1., 1.2. Кредитного договору банк зобов`язується надати клієнту грошові кошти (Кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби встановити кредитний ліміт на суму 1 000 000 грн, а Клієнт зобов`язується повернути наданий Кредит, сплатити плату за кредитом (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання. Кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, що відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». У п.1.2. Кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 12 місяців з дня встановлення ліміту, з продовженням на ой же строк та на тих же умовах. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 48% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних.

Після укладення кредитного договору банк свої зобов`язання виконав, встановив кредитний ліміт на картку , відповідач здійснював користування грошовими коштами кредитного ліміту, що відображено у виписках, однак свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, останній платіж на погашення заборгованості здійснено 27.09.2022 року.

У зв`язку із зазначеним, станом на 10.04.2024 року сформувалася заборгованість клієнта перед банком за кредитним договором: залишок простроченого кредиту 8164 гривні 87 коп.; залишок прострочених відсотків 7337 гривень, що разом становить 15501 гривня 87 коп.

11.04.2024 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (Клієнт) та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» (Фактор) був укладений договір факторингу №11/04/24. Відповідно умов договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (Портфель Заборгованості) відповідно до Реєстру боржників згідно додатку №1.

Згідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №26208000469985 від 02.09.2020, сформованої АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на 10.04.2024 (дата, що передує дню відступлення права вимоги) заборгованість боржника/відповідача становить: залишок простроченого кредиту - 8164 гривні 87 коп.; залишок прострочених відсотків 7337 гривень, що разом становить 15501 гривня 87 коп.

, які просять стягнути з відповідача та судові витрати.

Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18.04.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на сайті суду, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, тому суд, відповідно до ч.8 ст.178, ст.ст. 280-281 ЦПК України, вирішує справу у заочному порядку за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Так,в судом встановлено,що підтверджується письмовими матеріалами справи, що 02.09.2020 відповідач ОСОБА_1 уклав з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» кредитний договір №26208000469985, відповідно до умов якого,банк надає клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти, що передбачені договором, а також здійснити всі інші платежі у встановлених договором розмірах і строках та виконати свої зобов`язання в повному обсязі. На картковий рахунок ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт в розмірі 1 000 000 гривень, строк кредитування 12 місяців з дати встановлення ліміту, з пролонгацією на той же строк та умовах. В договорі визначена процентна ставка за користування кредитом, яка є фіксована та нараховується на строкову заборгованість за кредитом: 48 % річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0 % річних.

Розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №26208000469985 від 02.09.2020 станом на 10.04.2024, відповідно до якого залишок простроченого кредиту - 8164 гривні 87 коп.; залишок прострочених відсотків 7337 гривень, що разом становить 15501 гривня 87 коп.

З виписки по особовому рахунку за період з 02.09.2020 по 10.04.2024 вбачається, що ОСОБА_1 частково погашалась заборгованість згідно кредитного договору.

11.04.2024 між АТ«БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (клієнт) та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» (фактор), укладено договір факторингу № 11/04/24, згідно умов якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників, серед яких вимоги до відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу, передачу якого зафіксовано в акті приймання-передачі реєстру боржників за цим договором факторингу. Відповідно до копії платіжної інструкції № 18 від 11.04.2024 ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» перерахувало АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» кошти за права грошової вимоги за вищезазначеним договором факторингу.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно доч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Зазначена правова позиція міститься і в постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.1082 ЦК України,боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові ів цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів,поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , відповідно до укладеного між ним та АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» кредитного договору №26208000469985 від 02.09.2020, отримав кредит однак, свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, не вніс платежі у строки і розмірах, встановлених договором, чим істотно порушив його умови, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка станом на 10.04.2024 становить: залишок простроченого кредиту - 8164 гривні 87 коп.; залишок прострочених відсотків 7337 гривень, що разом становить 15501 гривня 87 коп.

. Вказані обставини відповідачем не спростовані, тому позов підлягає задоволенню, а вказана заборгованість - стягненню з відповідача на користь позивача ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ», яке згідно договору факторингу № 11/04/24 від 11.04.2024 прийняло належні кредиторові права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судовівитрати,пов`язаніз розглядомсправи,покладаються: 1) у разі задоволення позовуна відповідача; 2) у разі відмови в позовіна позивача; 3) у разі часткового задоволення позовуна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст.141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до правової позиції ВСУ, викладеній в постанові від 12.02.2020 у справі 648/1102/19 - витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справинезалежно від того, чи їх уже фактично сплаченостороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Аналізуючи норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, Верховний Суд у справі 686/28627/18 від 27.07.2022 дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» та адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» 01.04.2024 укладено договір про надання правничої допомоги, в акті приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 4 від 16.12.2024 зафіксовано обсяг робіт та послуг, наданих адвокатським об`єднанням та їх вартість.

Вказані обставини дають суду підстави для висновку, що поза розумним сумнівом доведено факт понесення позивачем витрат на правову допомогу та їх розмір, який відповідає критеріям, як реальності наданих позивачу адвокатських послуг, так і розумної необхідності таких витрат, тобто вимогам ч.4 ст.137 ЦПК України, а відтак понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 7 200 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст.207,526,626,628,633, 638,639,1050,1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263- 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68,69, м.Дніпро, ЄДРПОУ 43575686) заборгованість кредитним договором №26208000469985 від 02.09.2020, у розмірі 15501 гривня 87 коп. , яка складається із залишку простроченого кредиту - 8164 гривні 87 коп.; залишку прострочених відсотків 7337 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68,69, м.Дніпро, ЄДРПОУ 43575686) 2422 гривень 40 коп. судових витрат у виді сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу в сумі 7200 (сім тисяч двісті) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 червня 2025 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення 68,69, м.Дніпро

Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя: Ю. А. Тананайська