Рішення № 128155803, 17.06.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3061/25

Провадження № 2/202/2745/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,

секретар судового засідання Пономаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою

Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є споживачем послуги теплопостачання, що надаються за адресою: АДРЕСА_1 , та повинен оплачувати дані послуги щомісяця. Відповідач використав надану позивачем послугу для задоволення власних потреб, однак неналежно виконував обов`язки по сплаті послуг з теплопостачання, у зв`язку з чим станом на 28.03.2025 за ним утворилась заборгованість в сумі 54594,21 гривень, в тому числі: 38607,16 гривень сума основного боргу; 2562,14 гривень 3% річних від суми боргу; 10303,89 гривень інфляційні збитки; 3121,02 гривень пеня. Тому позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості по сплаті за теплопостачання та витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 02.04.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, натомість через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі та не заперечував про ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст.280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що позивачем, відповідно до державної програми забезпечення населення України, протягом опалювальних періодів з листопада 2021 року по березень 2024 року надавались послуги з теплопостачання квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 , де за даною адресою відкрито особистий рахунок № НОМЕР_1 .

Таким чином, між позивачем і відповідачем встановились фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з опалення, оскільки позивач фактично надавав відповідачу послуги з опалення, а відповідач користувалась даними послугами для задоволення власних потреб та не відмовлялась від них.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно п. 35 Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» № 830 від 21 серпня 2019 року розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, але відповідач несвоєчасно оплачує спожиті комунальні послуги.

Згідно ст. 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 13 ЦК України, а саме цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли відносини, що породжують права та обов`язки, оскільки позивач надає житлово-комунальні послуги, а відповідач ними користується.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, одностороння відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року №6-2951цс15.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до вимог ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази, які заявник повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається, як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність або відсутність підстав для задоволення заяви чи відмови у її задоволенні,- повинні бути виключно належними та допустимими.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання відповідачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.

Тобто, докази, які відповідачі повинні подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які вони посилаються, як на підставу невизнання позовних вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, повинні бути виключно належними та допустимими.

У порушення ст.ст.67, 68 ЖК України відповідач ОСОБА_1 не здійснював оплату за надану позивачем теплову енергію та має заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума боргу складає 38607,16 гривень.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з юридичної природи правовідносин, що виникли між сторонами, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

На підставі викладеного, суд також вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2562,14 гривень 3% річних від суми боргу; 10303,89 гривень інфляційних збитків; 3121,02 гривень пені.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 10 жовтня 2019 року по справі № 205/1460/15-ц, провадження № 61-13198св19.

За таких обставин, оцінюючи всі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, підлягають задоволенню, а тому на користь позивача з відповідача підлягають стягненню заборгованість по оплаті послуг теплопостачання станом на 28.03.2025 в розмірі 54594,21 гривень, з яких: 38607,16 гривень сума основного боргу; 2562,14 гривень 3% річних від суми боргу; 10303,89 гривень інфляційні збитки; 3121,02 гривень пеня.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

За звернення до суду з позовною заявою, позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 гривень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки позов підлягає задоволенню, у відповідності до ст. 141 КПК України, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись ст.ст.4,10,141, 263-265,280-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 32688148, заборгованість по оплаті послуг з теплопостачання у розмірі 54594,21 гривень, з яких: 38607,16 гривень сума основного боргу; 2562,14 гривень 3% річних від суми боргу; 10303,89 гривень інфляційні збитки; 3121,02 гривень пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міськоїради, код ЄДРПОУ 32688148, понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте Індустріальним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою рішення, у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суддя склав 17.06.2025.

Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО