Постанова № 128154615, 16.06.2025, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/347/25

Провадження № 3/139/153/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року селище Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Ліщина Т.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (у тексті - КУпАП), відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Північ», громадянина України,

У С Т А Н О В И В:

10.06.2025 з Головного управління ДПС у Вінницькій області до суду надійшла справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 486 від 11.04.2025 (а. с. 1), ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора ТОВ «Солар Північ» вчинив порушення порядку ведення податкового обліку, чим порушено ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, п. 36.1. ст. 36, п. 44.1. ст. 44, п. 198.1., п. 198.3 ст. 198, п. 200.1., п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України (у тексті - ПК України), в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 21 Декларації) за грудень 2024 року на суму 1623035 грн; п. 44.6. ст. 44, п. 85.2. ст. 85 ПК України, до перевірки надано первинні документи не в повному обсязі.

Крім протоколу про адміністративне правопорушення № 486 від 11.04.2025, матеріали справи містять перший і останній аркуші акту документальної позапланової невиїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість № 8577/02-32-07-10/42002529 від 01.04.2025 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Солар Північ» (код ЄДРПОУ 42002529) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість задекларованого у попередніх звітних періодах та поданих уточнюючих розрахунків (у тексті - акт перевірки № 8577/02-32-07-10/42002529 від 01.04.2025) (а. с. 2 - 3).

Згідно абз. 26 п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів, у тому числі за ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до статті 221 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 163-1 КУпАП, розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ч. 1 ст. 276 КУпАП).

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ст. 8 КУпАП).

Враховуючи наведене, протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою нате посадовоюособою,а справа підвідомча Мурованокуриловецькому районному суду Вінницької області.

ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи 16.06.2025 не з`явився, при тому, що про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином (а. с. 12), про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно норм ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не є обов`язковою.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У п. 41 рішення Європейського суду з прав людини (у тексті - ЄСПЛ) від 03.04.2008 № 3236/03 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях ЄСПЛ, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також суд звертає увагу, що на офіційному веб-порталі «Судова влада України» будь-яка особа в онлайн-режимі може отримати актуальну інформацію про стан судової справи та стадії її розгляду, дату і час кожного судового засідання у всіх справах, які розглядаються судами України.

Враховуючи наведене обґрунтування і встановлені судом обставини, справа вирішується за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши та оцінивши під час розгляду справи про адміністративне правопорушення наявні у ній матеріали за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до таких висновків

Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст.254КУпАП провчинення адміністративногоправопорушення складаєтьсяпротокол уповноваженимина тепосадовою особоюабо представникомгромадської організаціїчи органугромадської самодіяльності.

З наявних у даній справі матеріалів судом встановлено, що за результатами перевірки з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2024 року, 01.04.2025 складено акт перевірки № 8577/02-32-07-10/42002529. 11.04.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення № 486.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.07.2018 у справі № 308/8763/15-а (адміністративне провадження № К/9901/12342/18) зазначив наступне: «Верховний суд зауважує, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку. Отже, враховуючи сплив строку накладення адміністративного стягнення, суди дійшли обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне про адміністративне правопорушення саме на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП».

Як вбачається зі змісту статті 38 КУпАП, початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.04.2018 у справа № 804/401/17 (провадження № К/9901/11172/18), триваюче правопорушення це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 18.12.2019 у справі № 158/286/17 (провадження № К/9901/30906/18) та від 19.05.2020 у справі № 404/1794/16-а (2-а/404/924/16) (провадження № К/9901/39780/18).

Отже, триваючими є такі проступки, що пов`язані з тривалим, непереривним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, і припиняється або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Тобто, триваюче правопорушення характеризується тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності), ці дії (бездіяльність) безперервно порушують закон протягом якогось часу.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, за своєю правовою природою не є триваючими, оскільки вважається вчиненими з моменту порушення порядку ведення податкового обліку.

Згідно п. 198.5. ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації.

Відповідно до абз. 14 п. 201.10. ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Відповідно до акта перевірки № 8577/02-32-07-10/42002529 від 01.04.2025 і протоколу про адміністративне правопорушення № 486 від 11.04.2025 ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення,передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у грудні 2024 року. Враховуючи зазначену обставину і положення ч. 2 ст. 38 КУпАП, тримісячний строк (з днявчинення правопорушення) накладення на ОСОБА_1 стягнення за вчинення даного адміністративного правопорушення, закінчився.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи.

Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У зв`язку з встановленням судом обставин, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, що виключають накладення адміністративного стягнення, судовий збір з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, стягненню не підлягає.

Керуючись ст. 38, п. 7 ч. 1 і ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 163-1, ст. ст. 221, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області.

Суддя Тарас ЛІЩИНА