Рішення № 128149272, 16.06.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2025 р. № 520/34683/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" (далі позивач) до Київської митниці Державної митної служби України (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

1. визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100380/2024/000080/2 від 17.09.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2024/000780 від 17.09.2024;

2. стягнути на користь позивача сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що прийняті 17.09.2024 рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2024/000080/2 та картка відмови №UA100380/2024/000780 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження митної вартості товарів і обраного методу її визначення.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.

07.01.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача зазначено, що заявлена до митного оформлення вартість заявлених до митного оформлення товарів не підтверджується поданими документами, а додаткових підтверджуючих доказів підприємством позивача до митного оформлення подано не було.

26.03.2025 представником позивача надана відповідь на відзив, в якій зазначено, що позивачем був наданий великий та достатній пакет документів, що підтверджує операцію поставки та ціноутворення товару у межах такої операції, надані документи містили повну інформацію щодо ціни товару та не містили в собі розбіжностей.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 20.12.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання по справі на 09.01.2025.

У період з 26 грудня 2024 року по 17 січня 2025 року суддя перебувала на лікарняному.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території м. Харкова о 10:40, яка триває станом на 11:00, судове засідання, призначене на 03.02.2025 об 11:00, по справі №520/34683/24, перенесено на 24.02.2025.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території м. Харкова о 09:03, яка триває станом на 11:20, судове засідання, призначене на 24.02.2025 об 11:00, по справі №520/34683/24, перенесено на 10.03.2025 об 11:00.

Протокольною ухвалою від 10.03.2025 у зв`язку з неявкою представника позивача суд відклав розгляд справи на 01.04.2025.

Протокольною ухвалою від 01.04.2025 у зв`язку з неявкою представника відповідача суд відклав розгляд справи на 21.04.2025.

У період з 18 квітня 2025 року по 25 квітня 2025 року суддя перебувала на лікарняному.

26.05.2025 у судовому засіданні оголошено технічну перерву.

Протокольною ухвалою від 02.06.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 12.06.2025.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання 12.06.2025 не прибув.

Отже, оскільки судом не встановлено перешкод для розгляду справи без участі сторін, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Між позивачем , ТОВ «ТОПТУЛ» та Фірмою CAPITAL PRODUCTION Sp z о.о., Польща було укладено зовнішньоекономічний договір №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 поставки продукції.

Згідно умов Договору №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 предметом договору є постачання Продавцем Покупцю продукції, асортимент якої визначається згідно з Інвойсами, які є невід`ємною частиною цього Договору, в рамках, встановлених цим Договором.

Відповідно до п.2.1. Договору №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 ціна на Продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Інвойсом (рахунок-фактура) до Договору.

Згідно Інвойса №10/0924-1 від 10.09.2024 Продавець зобов`язується поставити Покупцю товари (Двостійкові підіймачі) в загальній кількості 40 шт. на суму 37 100,00 доларів США.

Умовами Інвойсу передбачено, що оплата за товар здійснюється Покупцем протягом 180 днів після поставки Продукції. Умови поставки: FCA, Гданськ, Республіка Польща.

На виконання умов Договору №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 Продавець виконав поставку продукції Покупцеві.

Для здійснення митного оформлення поставленого товару уповноваженою особою декларанта ТОВ «ТОПТУЛ» подано до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію №24UA100380337590U7 від 17.09.2024.

Разом з митною декларацією №24UA100380337590U7 від 17.09.2024 уповноважена декларантом особа надала пакет документів, необхідний для підтвердження заявленої митної вартості товару, передбачений ст.53 Митного кодексу України, а саме:

Декларацію митної вартості від 17.09.2024;

Договір №СР/2022/07/2 поставки продукції від 15.07.2022 з додатками;

Комерційну пропозицію Capital Production Sp z о.о. від 03.07.2024;

Інвойс №10/0924-1 від 10.09.2024;

Міжнародну товарно-транспорту накладну (CMR) б/н від 10.09.2024 (інвойс №10/0924-1);

Заявку від 09.09.2024 №0909 на надання транспортно-експедиційного обслуговування вантажу в контейнері №CMAU7672280;

Інвойс №12/0924/1 від 12.09.2024 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу в контейнері № CMAU7672280 (інвойс №10/0924-1 від 10.09.2024);

Договір-заявку №1-12/09 від 12.09.2024 на міжнародні автомобільні перевезення вантажів;

Рахунок-фактуру №Г-00000942 від 13.09.2024 за міжнародні транспортні послуги: Довідку про транспортні витрати №13.09 від 19.09.2024;

Комерційну пропозицію (прайс-лист) виробника товару GUANGZHOU JINGJIA AUTO EQUIPMENT CO., LTD від 03.06.2024;

Проформу інвойс №A0UA0624001 від 06.06.2024;

Інвойс №A0PL 1624001 від 17.07.2024;

Пакувальний аркуш до інвойса №A0PL 1624001 від 17.07.2024;

Митну декларацію країни відправлення №223120240002743464 від 17.07.2024: Коносамент №479631113PVG від 22.07.2024; Інвойс №105724229274 від 19.08.2024;

Платіжну інструкцію №46583600300003359 від 06.06.2024 (попередня оплата за товар згідно №A0UA0624001 від 06.06.2024);

Платіжну інструкцію №SR24IB10217506DS від 16.07.2024 (попередня оплата за товар згідно №A0UA0624001 від 06.06.2024);

Платіжну інструкцію №SR24IB12061254DS віл 20.08.2024 (попередня оплата за морський фрахт);

Платіжну інструкцію від ТОВ «ТОПТУЛ» №311 від 10.09.2024 (оплата за товари згідно контракту № СР/2022/07/2 від 15.07.2022 (в т.ч. по інвойсу №10/0924/1 від 10.09.2024);

Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №010/0922 від 01.09.2022;

Договір про надання послуг митного брокера від 26.07.2016 №08/16.

17.09.2024 після подачі митної декларації та пакету необхідних і достатніх документів, митницею було направлено електронний запит.

Уповноваженою особою декларанта було направлено відповідь на запит митниці (вих. №17/09-24-1 від 17.09.2024) та повідомлено, що разом з митною декларацією було надано у повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, перелік яких визначений ч.2 ст.53 МК України.

Для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України, на умовах поставки FCA Gdansk (PL), відповідно до частини 2 статті 53 МКУ та наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 були надані:

договір від 01.09.2022 № 010/0922 між CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o. та TOB «ТОПТУЛ» на виконання транспортно-експедиційних послуг на території Польщі;

заявку на перевезення за маршрутом м. Гданськ- м.Томашув-Любельскі № 0909 від 09.09.2024;

інвойс № 12/0924/1 від 12.09.2024 за транспортно-експедиційне обслуговування вантажу в контейнері CMAU7672280 за маршрутом м. Гданськ - м. Томашув- Любельскі, Польща;

договір-заявка № 1-12/09 від 12.09.2024 між ТОВ «Горизонт-СМ» та ТОВ «ТОПТУЛ» на перевезення вантажу за маршрутом м. Томашув-Любельскі, Польща - м. Харків, Україна;

рахунок № Г-00000942 від 13.09.2024 від ТОВ «Горизонт-СМ», за міжнародні транспорті послуги за маршрутом м. Томашув- Любельскі, Польща - м. Харків, Україна;

довідка № 13.09 від 13.09.2024 від ТОВ «Горизонт-СМ», за міжнародні транспорті витрати за маршрутом м. Томашув- Любельскі, Польща - м. Харків, Україна:

комерційну цінову пропозицію (замовлення) від 03.07.2024р, яка включає інформацію щодо переліку продукції, її кількості, та іншої інформації необхідної для здійснення замовлення, та яка була підтверджена (засвідчення) печатками ТОВ «ТОПТУЛ» і CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o.

банківський платіжний документ, що стосується товару № 311 від 10.09.2024 та інвойси призначення платежу №№ 09/0924-1, 09/0924-2, 10/0924-1.

Уповноваженою особою декларанта також повідомлено, що для підтвердження всіх складових вартості товару було надано CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o. та додано до МД № 24UA100380337590U7 такі документи:

Проформа-інвойс на оплату товару№ A0UA0624001 від 06.06.2024 та банківські документи щодо оплати товару №46583600300003359 від 06.06.2024 і №SR24IB10217506DS від 16.07.2024; Інвойс № A0PL1624001 від 17.07.2024 від виробника GUANGZHOU JINGJIA AUTO EQUIPMENT CO. LTD.

-Пакувальний лист від виробника GUANGZHOU .IINGJIA AUTO EQUIPMENT CO..

LTD.

-Коносамент № 479631113PVG від 22.07.2024.

-Цінова пропозиція виробника GUANGZHOU JINGJIA AUTO EQUIPMENT CO., LTD від 03.06.2024.

-Експортна декларація 223120240002743464 від 17.07.2024.

-Рахунки за морський фрахт №105724229274 від 19.08.2024 і №105724229264 від 19.08.2024 та банківські документи щодо оплати фрахту №SR24IB12061254DS від 20.08.2024.

Уповноважена декларантом особа просила визначити митну вартість товару на підставі наданих до митної декларації №24UA100380337590U7 документів, як таких, що в повному обсязі підтверджують митну вартість.

Однак, Київською митницею ДМС України 17.09.2024 прийнято Рішення №UA100380/2024/000080/2 про коригування митної вартості товарів.

17.09.2024 прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100380/2024/000780, якою декларанту (представнику декларанта) повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з зазначенням таких причин: «Прийняття рішення про визначення митної вартості товарів (коригування митної вартості) від 17.09.2024 №100380/2024/000080/2: п.6 ст.54, ст.256. п.11 ст.264 Митного кодексу України (Закон України від 13/03/2012 №4495-УІ), потреба внесення змін до гр. 45, 46, 43, 47, В, 44 МД».

Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, прийнятими із порушенням порядку, передбаченого митним законодавством та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

За змістом частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта.

Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 МКУ перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МКУ.

На підставі п. 4 ст. 337 МКУ контроль із застосуванням системи управління ризиками це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі із використанням інформаційних технологій), поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.

Також, глава 52 МКУ (ст.ст. 361, 362, 363) встановлює цілі застосування системи управління ризиками, її аналіз і об`єкти, діяльність митних органів з оцінки та управління ризиками. Автоматизована система управління ризиками застосовуєтьсямитними органами і функціонує на центральному рівні та є складовою частиною єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів. ЄАІС є державною власністю. Держателем, адміністратором ЄАІС та володільцем інформації в ЄАІС є Держмитслужба. Це визначається Положенням про Єдину автоматизовану інформаційну систему митних органів, порядок і умови застосування її систем, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2023 № 263 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.07.2023 за №1132/40188).

Основними завданнями ЄАІС є: забезпечення виконання митних формальностей, передбачених законодавством України з питань митної справи; автоматизація процедур митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України у тому числі митного контролю після завершення митного оформлення, визначення форм та обсягів митного контролю, механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, сприяння захисту прав інтелектуальної власності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, прийняття рішень митними органами.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Так, згідно із зазначеними вище приписами,17.09.2024 відповідачем був направлений запит позивачу щодо надання додаткових документів.

Згідно з вимогами п.2 ч .2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України має право упевнюватися в достовірності або точності будь - якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості та письмово запитувати у декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав розширений пакет документів для підтвердження правильності та достовірності визначення ним митної вартості задекларованих товарів.

Судом встановлено, що при прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу було взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься в ціновій базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС).

Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.

Щодо доводів митного органу про те, що документи, подані позивачем не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Так, до транспортних документів можуть належати: рахунок-фактура, акт виконаних робіт від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат.

Таким чином, законодавством не передбачений вичерпний та єдиний перелік документів, які підтверджують транспортні витрати імпортера при ввезенні товару. Основною вимогою законодавства до таких документів є наявність в них інформації щодо вартості перевезення оцінюваних товарів.

Судом встановлено, що на підтвердження заявленої у митній декларації №24UA100380337590U7 від 17.09.2024 митної вартості товару, уповноважена декларантом особа надала пакет документів, необхідний для підтвердження заявленої митної вартості товару, передбачений ст.53 Митного кодексу України, а саме: Декларацію митної вартості від 17.09.2024; Договір №СР/2022/07/2 поставки продукції від 15.07.2022 з додатками; Комерційну пропозицію Capital Production Sp z о.о. від 03.07.2024; Інвойс №10/0924-1 від 10.09.2024; Міжнародну товарно-транспорту накладну (CMR) б/н від 10.09.2024 (інвойс №10/0924-1); Заявку від 09.09.2024 №0909 на надання транспортно-експедиційного обслуговування вантажу в контейнері №CMAU7672280; Інвойс №12/0924/1 від 12.09.2024 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу в контейнері № CMAU7672280 (інвойс №10/0924-1 від 10.09.2024); Договір-заявку №1-12/09 від 12.09.2024 на міжнародні автомобільні перевезення вантажів; Рахунок-фактуру №Г-00000942 від 13.09.2024 за міжнародні транспортні послуги: Довідку про транспортні витрати №13.09 від 19.09.2024; Комерційну пропозицію (прайс-лист) виробника товару GUANGZHOU JINGJIA ATO EQUIPMENT CO., LTD від 03.06.2024; Проформу інвойс №A0UA0624001 від 06.06.2024; Інвойс №A0PL 1624001 від 17.07.2024; Пакувальний аркуш до інвойса №A0PL 1624001 від 17.07.2024; Митну декларацію країни відправлення №223120240002743464 від 17.07.2024: Коносамент №479631113PVG від 22.07.2024; Інвойс №105724229274 від 19.08.2024; Платіжну інструкцію №46583600300003359 від 06.06.2024 (попередня оплата за товар згідно №A0UA0624001 від 06.06.2024); Платіжну інструкцію №SR24IB10217506DS від 16.07.2024 (попередня оплата за товар згідно №A0UA0624001 від 06.06.2024); Платіжну інструкцію №SR24IB12061254DS віл 20.08.2024 (попередня оплата за морський фрахт); Платіжну інструкцію від ТОВ «ТОПТУЛ» №311 від 10.09.2024 (оплата за товари згідно контракту № СР/2022/07/2 від 15.07.2022 (в т.ч. по інвойсу №10/0924/1 від 10.09.2024); Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №010/0922 від 01.09.2022; Договір про надання послуг митного брокера від 26.07.2016 №08/16.

Таким чином, декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм Митного Кодексу України щодо документального підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення, на підставі яких можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди.

Отже, вказані доводи відповідача щодо непідтвердження позивачем митної вартості товарів спростовуються матеріалами справи.

Суд ураховує, що позивачем надані митному органу додаткові документи та пояснення в яких зазначено, що згідно наданих декларантом документів можливо визначити всі складові митної вартості оцінюваних товарів за ціною угоди, а декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм митного Кодексу України щодо підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення.

Суд зазначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: заявлені декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA- GDANSK», як це зазначено у МД від 17.09.2024 № 24UA100380337590U7, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - рахунок- фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів: - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Також, відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається обов`язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Відповідно до положень п.2.2.7 Методичних рекомендацій митний орган під час проведення контролю за правильністю заявленої декларантом митної вартості перевіряє документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчає маршрут транспортування та перевіряє достовірність декларування витрат на транспортування.

Стосовно доводів митного органу, що в рахунку від 12.09.2024 № 12/0924/1 зазначено, що вартість транспортно-експедиційного обслуговування вантажу в контейнері складає 1500 $. Транспортно експедиційне-обслуговування вантажу включає перевалку в порту, перевезення, вантажно-розвантажувальні роботи та інші пов`язані послуги, проте не вказано вартість кожної окремої складової транспортно-експедиційного обслуговування вантажу, суд зазначає таке.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом до митного оформлення надано транспортні перевізні документи та документи, які містять відомості про вартість транспортування: CMR, договір про надання транспортних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від експедитора, Договір-заявка від перевізника товару, рахунок- фактура та довідка про транспортні витрати.

Правилами заповнення митної декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №599, а саме розділом III визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Законодавством не встановлено вичерпного конкретного переліку документів, які повинен надати декларант для підтвердження витрат на транспортування товарів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах розгляду справи №804/16553/14 у постанові від 31.05.2019 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Суд зазначає, що надані до митного оформлення договір від 01.09.2022 №010/0922 між CAPITAL PRODUCTION Sp z.o.o. та TOB «ТОПТУЛ» на виконання транспортно- експедиційних послуг, заявка на перевезення №0909 від 09.09.2024; інвойс №12/0924/1 від 12.09.2024 за транспортно-експедиційне обслуговування вантажу в контейнері CMAU7672280, коносамент, договір-заявка №1-12/09 від 12.09.2024 між ТОВ «ГОРИЗОНТ- CM» та ТОВ «ТОПТУЛ» на перевезення вантажу, рахунок-фактура №Г-00000942 від 13.09.2024 від ТОВ «ГОРИЗОНТ-CM» за міжнародні транспортні перевезення вантажу, довідка №13.09 від 13.09.2024 від ТОВ «ГОРИЗОНТ-CM» за міжнародні транспортні перевезення у повному обсязі підтверджують розмір витрат на перевезення товарів.

Щодо посилань митниці на те, що договір-заявка не містить інформації про місце завантаження чи інших відомостей, що не дає митниці можливості ідентифікувати товар саме з вказаною поставкою, суд повідомляє таке.

Договір-заявка №1-12/09 від 12.09.2024 містить всю необхідну інформацію, в тому числі конкретне місце завантаження товару в Польщі та місце розвантаження товару в Україні, посилання на продукцію, що перевозиться.

Інформація щодо вартості транспортних витрат по доставці вантажу конкретно зазначена у довідці №13.09 від 13.09.2024 та розподілена на 2 частини: вартість транспортування до кордону України та від кордону до місця розвантаження.

Крім того суд зауважує, що Митним кодексом України та Правилами заповнення митної декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 не передбачено обов`язку надання до митниці розшифрування кожної окремої складової транспортно- експедиційного обслуговування вантажу.

Щодо доводів відповідача про те, що відповідно до п.2.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 СР/2022/0772 ціна на Продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Інвойсом (рахунок-фактура) до Договору. Проте, у інвойсі від 10.09.2024 10/0924-1 не визначено, що входить у ціну товару та строки оплати, суд зазначає таке.

Інвойс від 10.09.2024 №10/0924-1 складений у повній відповідності до умов зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 №СР/2022/07/2 та містить всю необхідну інформацію, яка повинна бути зазначена, а саме: найменування, адреси продавця та покупця, строки оплати, умови поставки, валюта платежу, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, кількість одиниць товару, посилання на контракт, банківські реквізити Продавця та інше.

Стосовно доводів митного органу, що наданий прайс-лист виробника являється адресним та не стосується даної поставки товару, суд повідомляє наступне.

Каталоги, специфікації, прейскуранта, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, - не передбачено. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари або види послуг. Оскільки чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прайс-листа, згідно із загальноприйнятою світовою практикою прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, шо стосуються умов продажу товарів.

Інформація, яка міститься у прайс-листі (комерційній пропозиції) виробника GUANGZHOU JINGJIA AUTO EQUIPMENT CO., LTD від 03.06.2024, відповідає іншим документам, які надавались виробником та були подані позивачем до митного оформлення, а саме: інвойсу від 17.07.2024 №A0PL1624001 та проформі-інвойсу від 06.06.2024 №A0UA0624001, таким чином ціни, вказані у прайс-листі виробника, є актуальними на час здійснення замовлення.

Щодо доводів відповідача про те, що надані до митного оформлення інвойс (№ 10/0924-Івід 10.09.2024) на суму 37100,00 дол.США та банківський платіжний документ від 10.09.2024 №311 не дає можливості перевірки вартості товару так як містить постання на рахунки-фактури (інвойси) які не стосуються наданої поставки, суд повідомляє наступне.

До митного оформлення ТОВ «ТОПТУЛ» було надано платіжну інструкцію №311 від 10.09.2024. Вказана платіжна інструкція підтверджує оплату ТОВ «ТОПТУЛ» товарів згідно інвойсів №09/0924-1, №09/0924-2, №10/0924-1. Таким чином, в розпорядженні митниці наявні документи, що підтверджують оплату ТОВ «ТОПТУЛ» товарів, поставлених згідно інвойсу №№10/0924-1 від 10.09.2024.

Стосовно доводів митного органу, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості: товар №1 - митна декларація від 09.07.2024 №24UА500020006309U4, вартість товару згідно джерела інформації - 2,02дол. США за кг, суд повідомляє таке.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Як вбачається з тексту Рішення, а саме графи 33, митницею не було зазначено обов`язкової інформації щодо обсягу партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що суперечить Правилам заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затвердженими Наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року (далі за текстом - Правила).

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 року у справі №260/718/19 зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації САІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також, відповідно до п. 2.1. Правил, в разі здійснення коригування митної вар гості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у постанові від 13.01.2022 у справі №520/11061/2020 зробив висновок, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номери митних декларацій як на джерела цінової інформації не свідчить про належне обгрунтування митним органом можливості правоможності щодо митної вартості за резервним методом. Такі міркування суду першої інстанції узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21 серпня 2018 року у справі №804/1755/17 та від 25 травня 2021 року у справі №520/10386/2020.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч. 2 ст. 55 МК України.

Таким чином, із зазначених у рішенні про коригування митної вартості товарів від 17.09.2024 №UА100380/2024/000080/2 обставин, жодна не вказує на наявність розбіжностей щодо визначення митної вартості товару.

Розбіжність - це відсутність однаковості у документах щодо митної вартості товару.

В той же час у зовнішньоекономічному договорі (контракті), митній декларації, інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей у вартості, кількості чи інших даних щодо товару не міститься.

При цьому, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого декларантом товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися, як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за резервним методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, з урахуванням того, що безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обгрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, ураховуючи викладене вище, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених вище висновків суду не спростовують.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2024/000080/2 від 17.09.2024 є необґрунтованим та прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню.

Також, з огляду на обставини того, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2024/000780 від 17.09.2024 була прийнята на підставі рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2024/000080/2 від 17.09.2024, то з огляду на висновки суду у цій справі суд доходить висновку, що така картка підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VII. Розподіл судових витрат.

Платіжною інструкцією від 12.12.2024 №73530 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 6056,00 грн. За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 6056,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100380/2024/000080/2 від 17.09.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2024/000780 від 17.09.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Топтул", місцезнаходження: 61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, 8, ЄДРПОУ 39803464.

Відповідач Київська митниця Державної митної служби України, місцезнаходження: 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8А, ЄДРПОУ 43997555.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16.06.2025.

Суддя О.В. Пасечнік