Рішення № 128149150, 16.06.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 червня 2025 р. справа № 520/5457/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Міністерства у справах ветеранів України (вул. Хрещатик, буд. 34, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 42657144) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України №11/ІІІ/32/1 від 19.12.2024 «Про відмову у встановленні факту отримання постраждалою особою поранення чи іншого ушкодження здоров`я, одержаного від вибухонебезпечних предметів на території заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України»;

- зобов`язати Міжвідомчу комісію з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України проти України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2024 та прийняти рішення про встановлення факту одержання позивачем поранення (ушкодження здоров`я) від вибухових предметів 25.02.2022 на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач рішенням №11/ІІІ/32/1 від 19.12.2024 відмовив ОСОБА_1 у встановленні факту отримання постраждалою особою поранення чи іншого ушкодження здоров`я, одержаного від вибухонебезпечних предметів на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Із зазначеним рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним і дискримінаційним, таким, що позбавляє її права на визнання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та належного соціального захисту, у зв`язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що рішення міжвідомчої комісії про відмову позивачу у встановленні факту поранення (ушкодження здоров`я) від боєприпасів на території проведення заходів для забезпечення оборони України є обґрунтованим, прийнятим в межах дискреційних повноважень міжвідомчої комісії.

У відповіді на відзив позивач зазначила про безпідставність посилання відповідача на дискреційність повноважень міжвідомчої комісії, як підставу у відмові у позові.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Міністерства у справах ветеранів України (далі - Міжвідомча комісія) із заявою від 19.11.2024 про встановлення факту поранення, яке заявниця отримала від вогнепального поранення боєприпасів і військового озброєння на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та надання статусу особи з інвалідність внаслідок війни.

До заяви ОСОБА_1 були додані копії наступних документів:

- паспорт громадянина України;

- довідка про реєстрацію місця проживання;

- картка платника податків;

- довідка про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення 06.04.2022 відомостей про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 438 КК України, кримінальне провадження №12022221250000078, згідно яких 26.02.2022 до Вовчанської центральної лікарні доставлено ОСОБА_2 - 17 років, яка отримала тілесні ушкодження внаслідок артобстрілу військовими рф (ЖЄО №70 від 06.04.2022);

- пам`ятка про процесуальні права і обов`язки потерпілого, врученої ОСОБА_1 та її законному представнику 23.01.2023;

- висновок експерта №09-194/2023, за результатами проведеної в межах кримінального провадження №№12022221250000078 від 06.04.2022 судово-медичної експертизи, згідно якого експерт дійшов наступних висновків: у зв`язку з артилерійським обстрілом військовослужбовцями рф під час обстрілу траси біля села Мартове Печенізького району Харківської області гр-ка ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження - вогнепальну осколкову тяжку відкриту проникаючу травму голови з вдавленим переломом лобної та тім`яних кісток ліворуч; осколкове поранення м`яких тканин правого плеча, які утворились від травматичної дії тупих твердих предметів за механізмом удару, або удару-стиснення. За ступенем тяжкості вогнепальна осколкова тяжка відкрита проникаюча травма голови з вдавленим переломом лобної та тім`яних кісток ліворуч відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. За ступенем тяжкості осколкове поранення м`яких тканин правого плеча відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше ніж 3 тижні (21 день). Характер та локалізація тілесних ушкоджень у гр-ки ОСОБА_1 не є типовими для самоспричинення;

- пенсійне посвідчення особи з інвалідністю з дитинства серії НОМЕР_2 від 23.05.2023, виданого ОСОБА_1 ;

- довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №328274, згідно якої ОСОБА_1 з 22.03.2023 встановлена 2 група інвалідності з дитинства, причина інвалідності - тілесні ушкодження внаслідок артилерійськового обстрілу військовими рф;

- довідка про відсутність судимості;

- медичні документи (виписки з медичної карти стаціонарного хворого №694, №4809 та 11204).

На засіданні Міжвідомчої комісії (протокол засідання від 19.12.2024 №11) розглянуто заяву ОСОБА_1 від 19.12.2024 та прийнято рішення №11/ІІІ/32/1 від 19.12.2024 про відмову ОСОБА_1 у встановленні факту отримання постраждалою особою поранення чи іншого ушкодження здоров`я, одержаного від вибухонебезпечних предметів на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України відповідно до підпункту 2 пункту 7 Порядку встановлення інвалідності з пораненням чи іншими ушкодженнями здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №306, оскільки ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів отримано не в період і не на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України.

Міністерство у справах ветеранів України листом від 30.12.2024 №23329/1.3/3.1-24 повідомило ОСОБА_1 про прийняте 19.12.2024 рішення.

Вважаючи протиправним рішення Міжвідомчої комісії від 19.12.2024 №11/ІІІ/32/1, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам справи, суд зазначає наступне.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України від 22.10.1993 №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 7 Закону №3551-ХІІ до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних, серед іншого, від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, з 1 грудня 2014 року до 24 лютого 2022 року - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 року - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Зв`язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров`я, отриманим особами, зазначеними в цьому пункті, встановлюється для повнолітніх осіб - за висновком медико-соціальної експертизи, для осіб віком до 18 років - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З огляду на це, право на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни виникає також у осіб з інвалідністю внаслідок, зокрема, поранень від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння з 24 лютого 2022 року, одержаних на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Отже наведеною нормою законодавець пов`язав право особи на отримання відповідного статусу з датою, територією та причиною одержання поранення, тобто у сукупності всіх наведених обставин.

Відповідно до абз. 6 пункту 4 частини 2 статті 7 Закону №3551-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.04.2018 №306, якою затверджено Порядок встановлення зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я (далі - Порядок №306, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, вказаним Порядком визначено процедуру встановлення зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я, одержаними особами від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння (далі - ушкодження здоров`я від боєприпасів), зокрема з 24 лютого 2022 р. - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до абзаців 3, 5 пункту 3 Порядку №306 населений пункт належить до території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, у разі розташування в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Мінреінтеграції (далі - Перелік).

Якщо ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів сталося на території населеного пункту, розташованій в межах тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, факт встановлення зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я від вибухонебезпечних предметів не встановлюється.

Згідно із абзацами 1, 4, 5, 6 пункту 4 Порядку №306 рішення про встановлення факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, приймається міжвідомчою комісією.

Положення про міжвідомчу комісію та її склад затверджуються Мінветеранів. До складу міжвідомчої комісії входять представники Мінветеранів, по одному представнику від Мін`юсту, МОЗ, Мінреінтеграції, Національної поліції, ДСНС, а також СБУ (за згодою). До роботи міжвідомчої комісії можуть залучатися фахівці інших державних органів та представники громадських об`єднань (за згодою).

Засідання міжвідомчої комісії вважається правоможним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

Рішення міжвідомчої комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів міжвідомчої комісії, присутніх на засіданні.

Відповідно до пункту 5 Порядку №306 для встановлення факту одержання ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, постраждала особа, її законний представник або уповноважена особа надсилають Мінветеранів заяву за формою згідно з додатком 1 у паперовій формі, зокрема засобами поштового зв`язку, або в електронній формі на офіційну адресу електронної пошти Мінветеранів. За малолітніх чи неповнолітніх дітей таку заяву подає один з батьків, опікун, піклувальник або інший законний представник.

До заяви додаються копії таких документів:

документа, що посвідчує особу заявника, а у разі подання документів законним представником або уповноваженою особою - документа, що посвідчує особу постраждалої особи, а також документа, який надає повноваження законному представнику або уповноваженій особі представляти таку особу, оформленого відповідно до законодавства (для осіб віком до 14 років - свідоцтва про народження);

документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України;

висновку судово-медичної експертизи, що засвідчує факт отримання поранень чи інших ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів;

довідки медико-соціальної експертної комісії або висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про встановлення особі віком до 18 років категорії дитина з інвалідністю;

витягу з інформаційно-аналітичної системи Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (повний) (для осіб, які досягли 14-річного віку);

витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів та/або інших документів, які підтверджують залучення особи до кримінального провадження як потерпілої;

інших документів (за наявності), які можуть засвідчити одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України.

Пунктом 6 Порядку №306 визначено, що Міжвідомча комісія розглядає заяву та додані до неї документи, надсилає необхідні запити за підписом її голови (відповіді на запити надаються підприємствами, установами та організаціями у 14-денний строк з дня надходження запиту міжвідомчої комісії, якщо інше не передбачено порядками надання відповідної інформації), у разі потреби уточнює інформацію про постраждалу особу, стосовно якої подано заяву, і в місячний строк з дня надходження заяви та доданих до неї документів ухвалює рішення про встановлення факту (відмову у встановленні факту) одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, за формою згідно з додатком 2.

Ухвалене міжвідомчою комісією рішення протягом трьох робочих днів з дати його ухвалення надсилається заявнику на адресу, зазначену в заяві.

Відповідно до пункту 7 Порядку №306 підставами для відмови у встановленні факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, є:

1) поранення чи інші ушкодження здоров`я, що є наслідком:

вчинення постраждалою особою кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення постраждалою особою дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю;

учинення щодо постраждалої особи кримінального правопорушення з корисливих або інших особистих мотивів цивільними особами, не залученими до безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходах, необхідних для забезпечення оборони України;

2) отримання ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів не в період і не на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України;

3) наявність обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України або злочину проти громадської безпеки, миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку, судимість за яким не знята і не погашена в установленому законом порядку;

4) виявлення факту підроблення документів або подання недостовірної інформації про ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів;

5) відсутність документів, що містять підтвердження факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я від вибухонебезпечних предметів внаслідок проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України;

6) наявність прийнятого уповноваженим органом (особою) рішення про відсутність складу правопорушення в кримінальному провадженні за фактом одержання постраждалою особою ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів;

7) перебування особи, яка одержала ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів, у складі збройних формувань Російської Федерації, окупаційної адміністрації Російської Федерації, інших незаконних збройних формувань.

Отже, зі змісту положень підпункту 2 пункту 7 та абзацу 5 пункту 3 Порядку №306 слідує, що міжвідомча комісія відмовляє у встановленні факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров`я у разі, коли отримання ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів не в період і не на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України.

Якщо ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів сталося на території населеного пункту, розташованій в межах тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, факт встановлення зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я від вибухонебезпечних предметів не встановлюється.

Судом встановлено, що позивачу відмовлено у встановленні факту одержання поранення (ушкодження здоров`я) від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння з підстав підпункту 2 пункту 7 Порядку №306, оскільки ушкодження здоров`я від боєприпасів отримане не в період і не на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України.

Також, оскаржуване рішення та відзив на позовну заяву мотивовані посиланням відповідача на абзац 5 пункту 3 Порядку №309: якщо ушкодження здоров`я від вибухонебезпечних предметів сталося на території населеного пункту, розташованій в межах тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, факт встановлення зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я від вибухонебезпечних предметів не встановлюється.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню відповідача, суд враховує, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.12.2022 за №1668/39004 (далі - Наказ №309).

У вказаному переліку вказано території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф та період проведення таких дій.

Так, в період з 24.02.2022 по 11.09.2022 с. Мартове Печенізької селищної територіальної громади Харківської області віднесено до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Як вже було встановлено судом, вибухові травми позивач отримала на території с. Мартове 25.02.2022, яка відповідно до Переліку, у вказаний період була тимчасово окупована рф.

Таким чином, чинним законодавством не передбачено встановлення факту зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я від вибухонебезпечних предметів для постраждалих на територіях, які були окуповані на момент ушкодження здоров`я.

Суд зазначає, що норма абзацу 5 пункту 3 Порядку №309 не визнавалась нечинною та протиправною, також вказана норма не визнавалась неконституційною.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що рішення Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Міністерства у справах ветеранів України від 19.12.2024 №11/ІІІ/32/1 є правомірним.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Міністерства у справах ветеранів України (вул. Хрещатик, буд. 34, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 42657144) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Біленський О.О.