Рішення № 128147223, 13.06.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/703/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Матірко Світлани Миколаївни, поданим в її інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_2 (далі позивач), поданим в її інтересах ОСОБА_1 (далі представник позивача), до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якому представник позивача просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_2 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_2 грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2022 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 360/727/23;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги при звільненні за 7 років;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу при звільненні за 7 років з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 360/727/23;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані 98 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані 98 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 360/727/23;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані 30 календарних днів основної щорічної відпустки за 2022 рік;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористані 30 календарних днів основної щорічної відпустки за 2022 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 360/727/23.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 та була зарахована на грошове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13 липня 2022 року позивача відповідно до наказу від 13 липня 2022 року № 73 звільнено з військової служби за станом здоров`я. В період проходження військової служби позивачу виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2016-2022 роки у розмірі місячного грошового забезпечення.

При звільненні з військової служби позивачу відповідно до наказу від 13 липня 2022 року № 73 було виплачено: одноразову допомогу при звільненні за 7 календарних років виходячи з місячного грошового забезпечення; грошову компенсацію за 98 невикористаних календарних днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2022 роки виходячи з місячного грошового забезпечення; грошову компенсацію за 30 невикористаних календарних днів основної відпустки за 2022 рік виходячи з місячного грошового забезпечення. Проте при звільненні із військової служби позивачу не було виплачено індексацію грошового забезпечення.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 360/727/23 зобов`язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно у сумі 85927 (вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот двадцять сім) гривень 84 коп., а також індексацію-різницю грошового забезпечення 4434 (чотири тисячі чотириста тридцять чотири) гривні 07 коп. у місяць у загальній сумі 232431 (двісті тридцять дві тисячі чотириста тридцять одна) гривня 09 коп. за період з 01 березня 2018 року по 13 липня 2022 року, відповідно до норм абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

14 березня 2025 року відповідачем на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 360/727/23 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця січень 2008 року та індексацію-різницю грошового забезпечення 4434,07 грн за період з 01 березня 2018 року по 13 липня 2022 року у загальній сумі 270327,62 грн, що підтверджується банківською випискою.

Після виплати індексації грошового забезпечення позивачу стало відомо, що відповідач:

- при обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 10-1 та частиною третьою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за 2016-2022 роки протиправно не враховував індексацію грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обраховано допомогу;

- при обрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 7 років, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обраховано допомогу;

- при обрахунку розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обраховано допомогу;

- при обрахунку розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки за 2022 рік протиправно не врахував індексацію грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обраховано допомогу.

Така протиправна бездіяльність відповідача призвела до того, що позивачу в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату одноразових видів грошового забезпечення. Неврахування відповідачем індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації за невикористані календарні дні відпустки призвело до виплати знеціненого грошового забезпечення та є протиправним, а тому такі виплати підлягають перерахунку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 позов не визнав, про що через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» 30 квітня 2025 року за вхідним реєстраційним № 10527/2025 подав відзив на позовну заяву від 29 квітня 2025 року, в якому у задоволенні у позовних вимог просить відмовити.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, визначено, що індексація грошових доходів населення - механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення (стаття 1 Закону).

Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно індексація не є постійною виплатою, а залежить від індексу споживчих цін, а тому відсутні правові підстави для включення даних сум до складу грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за 7 років, грошової компенсації за невикористані 98 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки, грошової компенсації за невикористані 30 календарних днів основної щорічної відпустки за 2022 рік.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 14 квітня 2025 року про відкриття провадження в адміністративній справі серед іншого: відкрито провадження у справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано від відповідача письмові докази.

Ухвалою від 6 червня 2025 року:

зобов`язано ОСОБА_2 у строк до 11 червня 2025 року надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» відомості про нараховану та виплачену їй в ІНФОРМАЦІЯ_4 грошової допомоги на оздоровлення за період 2016-2017 роки;

зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк до 11 червня 2025 року надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»:

- довідку про грошове забезпечення ОСОБА_2 за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2022 року, з урахуванням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 360/727/23, з зазначенням окремо всіх складових грошового забезпечення (щомісячних основних, щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) у кожному місяці та грошовий атестат (у разі наявності);

- накази про виплату ОСОБА_2 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки;

- письмові пояснення щодо розміру виплаченої позивачу: грошової допомоги на оздоровлення у 2016-2022 роках із наведенням відповідних розрахунків; одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 7 років із наведенням відповідних розрахунків; грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки із наведенням відповідних розрахунків; грошової компенсації за невикористані календарні дні основної відпустки за 2022 рік із наведенням відповідних розрахунків.

13 червня 2025 року від представника позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшли пояснення, в яких останній зазначив, що з метою отримання відомостей про виплачене грошове забезпечення позивач 30 червня 2023 року звернулась із заявою до відповідача, проте відповідачем відмовлено позивачу у наданні карток особового рахунку про виплачене грошове забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 31 липня 2017 року.

Частиною першою статті 10-1 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що один раз в рік військовослужбовцям виплачується грошова допомога на оздоровлення, обрахунок якої здійснюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення.

У 2016 - 2017 роках при виплаті грошової допомоги на оздоровлення відповідачем не враховувалась до складу місячного грошового забезпечення щомісячна додаткова грошова винагорода, тому розмір допомоги складав близько 60 % від місячного грошового забезпечення. Як слідує із витягу з реєстру про виплачене грошове забезпечення (форма ОК-5) у листопаді та грудні 2016 року та лютому 2017 року грошове забезпечення позивача перевищувало місячне, що свідчить про виплату одноразових видів грошового забезпечення, зокрема, грошової допомоги на оздоровлення.

Представник позивача просив врахувати надані пояснення при прийнятті судового рішення.

Станом на час вирішення справи витребувані ухвалою від 6 червня 2025 року документи відповідачем суду не надані.

Дослідивши матеріали судової справи в електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є учасником бойових дій та з 30 вересня 2014 року по 13 липня 2022 року проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_6 , який переформовано у ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 , на посадах діловода відділення комплектування, діловода відділення офіцерів запасу і кадрів, молодшого спеціаліста служби захисту інформації, начальника служби захисту інформації, начальника служби охорони державної таємниці, про що свідчать посвідчення від 8 квітня 2016 року серії НОМЕР_2 , видане Управлінням персоналу штабу Військової частини НОМЕР_3 , довідка ІНФОРМАЦІЯ_9 від 14 серпня 2023 року № СТ/540, витяг з послужного списку від 13 липня 2022 року № ст/504 та витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 (по стройовій частині) від 13 липня 2022 року № 73.

Згідно з витягами з наказів військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_10 (по стройовій частині) від 11 червня 2018 року № 101, від 2 квітня 2019 року № 54, від 11 березня 2020 року № 45, витягом з наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_11 (по стройовій частині) від 23 січня 2021 року № 10 та витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 (по стройовій частині) від 4 липня 2022 року № 70 позивачу протягом 2018-2022 років виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (у 2018 році сума не зазначена, у 2019 році 11567,68 грн, у 2020 році 11567,68 грн, у 2021 році 11567,68 грн, у 2022 році 15442,31 грн).

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 (по стройовій частині) від 13 липня 2022 року № 73:

старшого солдата ОСОБА_2 , начальника служби охорони державної таємниці ІНФОРМАЦІЯ_12 , звільнену наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 5 липня 2022 року № 21-РС, у запас за підпунктом «б» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», вважати такою, що 13 липня 2022 року справи та посаду здала, та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_13 ;

з 13 липня 2022 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, а з котлового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_9 зі сніданку 14 липня 2022 року;

вислуга років станом на 13 липня 2022 року становить: календарна 7 років 9 місяців 5 днів, пільгова 11 років 9 місяців 10 днів, загальна 19 років 6 місяців 15 днів;

щорічна основна відпустка за 2022 рік не використана;

наказано виплатити старшому солдату ОСОБА_3 грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік відповідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з розрахунку 30 календарних діб;

наказано виплатити старшому солдату ОСОБА_3 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зі змінами), за 2016 рік - 14 календарних днів, за 2017 рік - 14 календарних днів, за 2018 рік - 14 календарних днів, за 2019 рік - 14 календарних днів, за 2020 рік - 14 календарних днів, за 2021 рік - 14 календарних днів, за 2022 рік - 14 календарних днів;

наказано виплатити старшому солдату ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу по звільненню відповідно до абзацу другого пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з дня останнього призову за 7 (сім) календарних років служби.

Відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 7 вересня 2023 року № 837-ф-237 та від 29 квітня 2025 року № 1962 про нараховане та виплачене грошове забезпечення (основні та додаткові щомісячні види), у тому числі посадовий оклад, оклад за військовим званням, тощо ОСОБА_2 за період з серпня 2017 року по липень 2022 року грошове забезпечення позивача складалось з таких складових:

у період проходження військової служби з серпня 2017 року по лютий 2018 року: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, щомісячна додаткова грошова винагорода, таємність, премія, АТО (ООС);

у період проходження військової служби з березня 2018 року по липень 2022 року: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, таємність, премія, АТО (ООС), індексація;

грошова допомога на оздоровлення виплачена у таких розмірах:

червень 2018 року 7992,60 грн, яка обрахована з урахуванням посадового окладу 2640,00 грн, окладу за військове звання 600,00 грн, надбавки за вислугу років 810,00 грн, надбавки за виконання особливо важливих завдань 405,00 грн, таємності 264,00 грн, премії 3273,60 грн;

березень 2019 року 12518,68 грн, яка обрахована з урахуванням посадового окладу 3170,00 грн, окладу за військове звання 600,00 грн, надбавки за вислугу років 1319,50 грн, надбавки за виконання особливо важливих завдань 3308,18 грн, таємності 951,00 грн, премії 3170,00 грн;

у жовтні 2020 року 12518,68 грн, яка обрахована з урахуванням посадового окладу 3170,00 грн, окладу за військове звання 600,00 грн, надбавки за вислугу років 1319,50 грн, надбавки за виконання особливо важливих завдань 3308,18 грн, таємності 951,00 грн, премії 3170,00 грн;

у лютому 2021 року - 12829,70 грн, яка обрахована з урахуванням посадового окладу 3170,00 грн, окладу за військове звання 600,00 грн, надбавки за вислугу років 1508,00 грн, надбавки за виконання особливо важливих завдань 3430,70 грн, таємності 951,00 грн, премії 3170,00 грн;

у липні 2022 року 15442,31 грн, яка обрахована з урахуванням посадового окладу 3170,00 грн, окладу за військове звання 600,00 грн, надбавки за вислугу років 1508,00 грн, надбавки за виконання особливо важливих завдань 3430,70 грн, премії 6733,61 грн;

поточна індексація виплачувалась: у грудні 2018 року січні 2019 року 71,08 грн щомісячно, у лютому-травні 2019 року 134,47 грн щомісячно; у червні-листопаді 2019 року 206,72 грн щомісячно, у грудні 2019 року жовтні 2020 року 216,51 грн щомісячно, у листопаді 2020 року 226,29 грн; у грудні 2020 року 233,81 грн, у січні-березні 2021 року 331,42 грн щомісячно, у квітні-червні 2021 року 415,41 грн щомісячно, у липні-листопаді 2021 року 540,03 грн щомісячно, у грудні 2021 року січні 2022 року 563,19 грн щомісячно, у лютому-квітні 2022 року 672,35 грн щомісячно, у травні 2022 року 913,01 грн, у червні 2022 року 1017,21 грн, у липні 2022 року 447,03 грн;

при звільненні позивачу виплачено: кошти в сумі 7465,69 грн за невикористану основну відпустку, за відпустку УБД у розмірі 48775,86 грн, грошову допомогу при звільненні у розмірі 54001,85 грн.

У довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 7 вересня 2023 року № 837-ф-237 також зазначено, що документи по нарахуванню грошового забезпечення військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 2000 по 2017 роки у цей час знаходяться на тимчасово окупованій території Луганської області та доступу до них тимчасово немає.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року у справі № 360/727/23, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2024 року, позовні вимоги Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволені частково:

- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 в період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (базового місяця) - січень 2008 року із урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 13 липня 2022 року, обрахованому відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року по 13 липня 2022 року відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, із урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10 липня 2024 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі № 360/727/23 в частині відмовлених позовних вимог щодо розрахунку суми індексації грошового забезпечення (у конкретній сумі) за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, а також щодо зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4434,07 грн у місяць у загальній сумі 232431,09 грн за період з 1 березня 2018 року по 13 липня 2022 року відповідно до норм абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року, яке набрало законної сили 16 жовтня 2024 року, позовні вимоги Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині розрахунку суми індексації грошового забезпечення (у конкретній сумі) за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, а також щодо зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4434,07 грн у місяць у загальній сумі 232431,09 грн за період з 1 березня 2018 року по 13 липня 2022 року відповідно до норм абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, задоволено:

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно у сумі 85927 (вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот двадцять сім) гривень 84 коп., а також індексацію-різницю грошового забезпечення 4434 (чотири тисячі чотириста тридцять чотири) гривні 07 коп. у місяць у загальній сумі 232431 (двісті тридцять дві тисячі чотириста тридцять одна) гривня 09 коп. за період з 1 березня 2018 року по 13 липня 2022 року відповідно до норм абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року відповідачем 14 березня 2025 року на картковий рахунок позивача перераховано індексацію грошового забезпечення у загальному розмірі 270327,62 грн.

Отже, дослідженням зібраних судом документів, судом встановлено, що:

за період 2016-2017 року у позивача та відповідача відсутні письмові докази щодо виплати позивачу у цей період грошової допомоги на оздоровлення та щодо її розміру;

до складу грошової допомоги на оздоровлення за період 2018-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки та грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 рік індексація грошового забезпечення не увійшла.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги та заперечення сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до статті 18 Закону України від 5 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною другою статті 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

За визначенням статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-XII):

індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;

індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;

поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII:

індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша);

обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (частина друга);

для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті (частина третя);

підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта).

Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Частиною другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 8 Закону № 1282-XII перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.

За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Відповідно до пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):

індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац перший);

у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії (абзац другий);

частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац п`ятий);

сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац шостий);

у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу (абзац сьомий).

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Пунктом 14 Порядку № 1078 визначено, що роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

З вищевикладеного слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.

За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.

Нормами Закону № 1282-XII та пункту 11 Порядку № 1078 визначено, що додаткові витрати, пов`язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.

Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на такі цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»).

Таким чином, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.

Відповідно до пункту 3 статті 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 1294), яка була чинною до 1 березня 2018 року, було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи) (абзац перший пункту 2 Постанови № 1294).

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 1294 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704), яка є чинною з 1 березня 2018 року, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи) (абзац перший пункту 3 Постанови № 704).

Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (була чиною до 20 липня 2018 року).

Пунктом 1.1 розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329 (далі Інструкція № 260), яка була чинною до 20 липня 2018 року, було передбачено, що ця Інструкція визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства (пункт 1.2 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 260).

Відповідно до пункту 30.1 розділу ХХХ «Правила виплати грошової допомоги для оздоровлення» Інструкції № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 30.2 розділу ХХХ «Правила виплати грошової допомоги для оздоровлення» Інструкції № 260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям за місцем штатної служби в разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулий рік) або без вибуття у відпустку (за їх заявою протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги (абзац перший пункту 30.3 розділу ХХХ «Правила виплати грошової допомоги для оздоровлення» Інструкції № 260).

За приписами пункту 30.7 розділу ХХХ «Правила виплати грошової допомоги для оздоровлення» Інструкції № 260 у разі переміщення військовослужбовців по службі в інші військові частини в наказі командира частини про виключення зі списків особового складу зазначаються відомості про надання грошової допомоги на оздоровлення. Витяг з наказу разом з особовою справою надсилається у військову частину за новим місцем служби.

Абзацом першим пункту 30.8 розділу ХХХ «Правила виплати грошової допомоги для оздоровлення» Інструкції № 260 визначено, що військовослужбовцям, які прибули для подальшого проходження військової служби і зараховані до Збройних Сил України з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту України, грошова допомога на оздоровлення в році їх прибуття виплачується тільки в разі ненадання цієї допомоги за попереднім місцем служби.

Згідно з пунктом 2 розділу I «Загальні положення» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяких інших осіб, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2016 року № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2016 року за № 745/32197 (далі Порядок № 260 у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин):

грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення;

до щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років;

до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія;

до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Відповідно до пункту 3 розділу I «Загальні положення» Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Абзацом другим пункту 7 розділу I «Загальні положення» Порядку № 260 визначено, що розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.

Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов`язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення (абзац третій пункту 7 розділу I «Загальні положення» Порядку № 260).

Згідно з пунктом 8 розділу I «Загальні положення» Порядку № 260:

грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців;

грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України);

грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Відповідно до пункту 1 розділу ХХІІІ «Виплата грошової допомоги на оздоровлення» Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги. Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату (пункт 2 розділу ХХІІІ «Виплата грошової допомоги на оздоровлення» Порядку № 260).

Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу ХХІІІ «Виплата грошової допомоги на оздоровлення» Порядку № 260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пункту першого статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Згідно з пунктом восьмим статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У разі якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

Абзацами першим-другим пункту чотирнадцятого статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ закріплено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (абзац третій пункту чотирнадцятого статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ).

Відповідно до пункту 3 розділу ХХХІ «Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби» Порядку № 260:

у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки;

іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки;

при цьому грошове забезпечення за період наданої відпустки або розмір грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки у рік звільнення обчислюється з такого розрахунку:

тим, які мають вислугу до 10 календарних років, - 2,5 календарних дня;

тим, які мають вислугу від 10 до 15 календарних років, - 2,9 календарних дня;

тим, які мають вислугу від 15 до 20 календарних років, - 3,3 календарних дня;

тим, які мають вислугу 20 і більше календарних років, - 3,8 календарних дня;

одержана в результаті обчислення тривалість відпустки округлюється в бік збільшення до повного дня;

грошове забезпечення за період відпустки виплачується до дня закінчення відпустки включно на підставі наказу командира військової частини.

Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення. Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою (пункти 5, 6 розділу ХХХІ «Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби» Порядку № 260).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 15 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно з пунктом 1 розділу ХХХІІ «Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби» Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою (абзаци перший-другий пункту 5 розділу ХХХІІ «Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби» Порядку № 260).

Отже, розмір грошової допомоги для оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання таких допомог та компенсацій.

Відповідно до законодавчого визначення, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Ураховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі № 820/5286/17, від 29 квітня 2020 року у справі № 240/10130/19, від 30 квітня 2021 року у справі № 620/561/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 820/3423/18 та від 30 листопада 2023 року у справі № 380/21619/21.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_2 грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 7 років, грошової компенсації за невикористані 30 календарних днів основної щорічної відпустки за 2022 рік та грошової компенсації за невикористані 98 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки та зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_2 грошову допомогу на оздоровлення за 2018-2022 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за 7 років, грошову компенсацію за невикористані 30 календарних днів основної щорічної відпустки за 2022 рік та грошову компенсацію за невикористані 98 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки з урахуванням індексації-різниці грошового забезпечення в розмірі 4434,07 грн в місяць, виплаченої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 360/727/23, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Разом з тим, обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності жодним чином не нівелює обов`язку позивача довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) не містять складових виплаченого грошового забезпечення за 2016-2017 роки, а містять загальну суму виплаченого місячного доходу за спірний період, твердження представника позивача про те, що перевищення місячного грошового забезпечення у листопаді та грудні 2016 року та лютому 2017 року свідчить про виплату одноразових видів грошового забезпечення, зокрема, грошової допомоги на оздоровлення, суд вважає такими, що ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені жодними доказами, які б достовірно і беззаперечно засвідчили спірні обставини.

Оскільки у справі відсутні письмові докази щодо виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, які стосуються перерахунку її розміру за цей період.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у визначенні ОСОБА_2 розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 7 років, грошової компенсації за невикористані 30 календарних днів основної щорічної відпустки за 2022 рік та грошової компенсації за невикористані 98 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація-різниця грошового забезпечення в розмірі 4434,07 грн в місяць;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 7 років, грошової компенсації за невикористані 30 календарних днів основної щорічної відпустки за 2022 рік та грошової компенсації за невикористані 98 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки, з урахуванням індексації-різниці грошового забезпечення в розмірі 4434,07 грн в місяць, виплаченої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 360/727/23, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням з донарахованих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, у зв`язку з чим позов належить задовольнити частково.

Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач у спірних правовідносинах згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнена.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), поданий в її інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у визначенні ОСОБА_2 розміру грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 7 років, грошової компенсації за невикористані 30 календарних днів основної щорічної відпустки за 2022 рік та грошової компенсації за невикористані 98 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація-різниця грошового забезпечення в розмірі 4434,07 грн в місяць.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2018-2022 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за 7 років, грошової компенсації за невикористані 30 календарних днів основної щорічної відпустки за 2022 рік та грошової компенсації за невикористані 98 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2022 роки, з урахуванням індексації-різниці грошового забезпечення в розмірі 4434,07 грн в місяць, виплаченої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року у справі № 360/727/23, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням з донарахованих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська