Рішення № 128147221, 13.06.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/690/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене в листі від 22 січня 2025 року № 2600-0503-8/12135, про відмову у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна у розмірі 25573,10 грн згідно з платіжною інструкцією від 21 жовтня 2024 року № 0.0.3959599909.1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна у розмірі 25573,10 грн згідно з платіжною інструкцією від 21 жовтня 2024 року № 0.0.3959599909.1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 жовтня 2024 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 740, позивач придбав нерухоме майно у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на зазначену квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 жовтня 2024 року за № 57197624. Продаж зазначеної квартири здійснено за 2557310,00 грн, внаслідок чого сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (1 % вартості) у розмірі 25573,10 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21 жовтня 2024 року № 0.0.3959599909.1.

Відповідно до інформаційних довідок від 2 жовтня 2024 року № 397527814 та від 9 грудня 2024 року № 407294682 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта відомості щодо набуття позивачем нерухомого майна, в тому числі і житла окрім вказаної вище квартири відсутні, тобто житло позивач придбав вперше.

Згідно з інформацією, викладеною у листі АТ «Ощадбанк» від 6 грудня 2024 року № 11/3-19/9682/2024/с, АТ «Ощадбанк» не здійснює видачу довідок про використання/ невикористання житлових чеків за місцями проживання громадян в АР Крим та м. Севастополь, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, з причин зупинення діяльності установ банку на вказаних територіях та відсутності доступу до даних списків та журналів.

18 грудня 2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення помилково сплаченого збору, однак відповідач своїм рішенням, викладеним в листі від 22 січня 2025 року № 2600-0503-8/12135, відмовив у поверненні коштів, посилаючись на недоведеність придбання нерухомого майна вперше, оскільки надані позивачем документи є неповними і не свідчать про придбання житла вперше, відповідно не можна зробити висновку про помилковість сплати цього збору при посвідченні договору.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 14 квітня 2025 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); відмовлено у залученні до участі у справі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; витребувано від відповідача: заяву ОСОБА_1 від 18 грудня 2024 року про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування зі всіма доданими до неї документами та всі рішення, прийняті за наслідками розгляду такої заяви.

Ухвалою від 24 квітня 2025 року клопотання від 22 квітня 2025 року № 2600-0802-7/71050 та додані до нього документи, подані 23 квітня 2025 року в електронній формі на адресу електронної пошти Луганського окружного адміністративного суду, повернуті Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві без розгляду.

Позовна заява з додатками та ухвала від 14 квітня 2025 року в електронному вигляді доставлені відповідачу до Електронного кабінету учасника процесу за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 9 квітня 2025 року та 14 квітня 2025 року відповідно, а судом повідомлення про доставлення електронного документа до Електронного кабінету отримані 10 квітня 2025 року та 14 квітня 2025 року відповідно, про що свідчать довідки про доставку електронного документа.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалось.

Згідно з положеннями частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали судової справи в електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 21 жовтня 2024 року № 400134969 є власником квартири, загальною площею 55,2 кв. м., розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 904281780000.

21 жовтня 2024 року між ОСОБА_2 (далі - Продавець) та ОСОБА_1 (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, предметом якого є квартира АДРЕСА_3 . Вказана квартира складається з двох житлових кімнат та має загальну площу 55,20 кв. м., житлову площу 28,90 кв. м. Право власності на квартиру належить Продавцю на підставі договору дарування квартири, посвідченого Буренко О.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 13 квітня 2016 року за реєстровим № 979. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 57552787, від 18 квітня 2016 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 904281780000, номер запису про право власності 14203076.

Згідно з пунктом 2.1 вищезазначеного договору купівлі-продажу продаж зазначеної квартири вчиняється за 2557310,00 грн (два мільйони п`ятсот п`ятдесят сім тисяч триста десять гривень 00 коп.).

Договір купівлі-продажу квартири від 21 жовтня 2024 року посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. та зареєстровано в реєстрі за № 740.

Відповідно до платіжної інструкції від 21 жовтня 2024 року № 0.0.3959599909.1 ОСОБА_1 сплатив збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна у розмірі 25573,10 грн.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 2 жовтня 2024 року № 397527814 за параметрами запиту «права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження» за позивачем: відомості з Державного реєстру речових прав - відомості відсутні; відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості відсутні; відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості відсутні; відомості з Державного реєстру іпотек відомості відсутні.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 9 грудня 2024 року № 407294682 за параметрами запиту «права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження» позивач є власником квартири загальною площею 55,2 кв. м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 904281780000.

Згідно з листом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 6 грудня 2024 року № 11/3-19/9682/2024/с відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1993 року № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» (далі - Постанова № 305), Ощадний банк України забезпечує відкриття громадянам України іменних приватизаційних рахунків на повну вартість житлового чека, окремо від приватизаційного депозитного рахунку майнового сертифіката за умови надання громадянином України приватизаційних платіжних доручень, виданих органами приватизації, що свідчить про набуття громадянином статусу потенційного покупця об`єктів приватизації; списання частки або всієї вартості житлового чека за поданням органу приватизації державного житлового фонду. Підставою для здійснення операцій з приватизаційними платіжними дорученнями є списки громадян, які мають право на одержання приватизаційних паперів (відкриття приватизаційних депозитних рахунків), а також відповідна відмітка органу приватизації державного житлового фонду у паспорті про право на безоплатну приватизацію житла відповідному для даного громадянина обсязі. Списки складались станом на 1992 рік, місцевими Радами народних депутатів або представництвами України в інших державах, на підставі заяви одержувача та пред`явлення паспорта громадянина України або документа, що його замінює. Відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів регулюються Положенням про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженим постановою правління Національного банку України від 27 квітня 2000 року № 179 зі змінами (далі Положення № 179). Згідно з Положенням № 179 для використання коштів приватизаційних депозитних рахунків громадяни України звертаються до установ АТ «Ощадбанк» за місцем проживання, де знаходяться списки громадян, які мають право на одержання приватизаційних паперів (далі - Списки). Установи АТ «Ощадбанк» здійснюють видачу довідок про здійснення операцій за депозитними рахунками тільки клієнтам, їх законним представникам та державним установам, які мають на це право згідно з чинним законодавством, на підставі даних Списків та Журналів відкриття приватизаційних депозитних рахунків (далі - Журнал). Списки та Журнали зберігаються тільки в документарній формі (на паперових носіях), є єдиним джерелом інформації для підготовки довідки та знаходяться в установах АТ «Ощадбанк» за місцем колишнього проживання позивача у Луганській області. Водночас, статтею 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» серед іншого визначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами (органи приватизації), створеними місцевою державною адміністрацією, та органами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2010 року за № 109/17404 (далі - Положення), визначено документи, які подаються громадянином до органу приватизації. Серед іншого документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. Згідно з пунктом 20 Положення документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка(и), видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем(ями) проживання (після 1992 року), щодо використання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території). Наразі АТ «Ощадбанк» не здійснює видачу довідок про здійснення операцій за депозитними рахунками за місцями проживання громадян в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією з причин зупинення діяльності установ банку на вказаних територіях та відсутності доступу до даних Списків та Журналів.

Заявою від 18 грудня 2024 року позивач звернувся до відповідача, якою просив повернути йому помилково сплачені кошти в якості збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна, кошти в розмірі 25573,10 грн, згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 21 жовтня 2024 року № 0.0.3959599909.1.

До заяви від 18 грудня 2024 року б/н позивач додав: довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 2 жовтня 2024 року № 397527814; довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 9 грудня 2024 року № 407294682; лист АТ «Ощадбанк» від 6 грудня 2024 року № 11/3-19/9682/2024/с; квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 21 жовтня 2024 року № 0.0.3959599909.1; копію договору купівлі-продажу квартири від 21 жовтня 2024 року; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 жовтня 2024 року № 400134969; копію паспорта громадянина України; копію довідки про присвоєння позивачу реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

Відповідач, всупереч вимогам ухвали від 14 квітня 2025 року в частині надання доказів, додатки до заяви позивача від 18 грудня 2024 року б/н суду не надав.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним, що позивач до заяви від 18 грудня 2024 року б/н надав всі вищеперелічені документи.

Листом від 22 січня 2025 року № 2600-0503-8/12135 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що надані ним документи є неповними (ненадана інформація щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду) і не свідчать про придбання житла вперше, відповідно не можна зробити висновку про помилковість сплати цього збору при посвідченні договору.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР).

Згідно з абзацом першим пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса (абзаци другий-четвертий пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР).

Згідно з пунктом 8 статті 2 Закону № 400/97-ВР об`єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Платники збору, визначені пунктами 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України (частини перша, третя статті 3 Закону № 400/97-ВР).

Відповідно до пункту 10 статті 4 Закону № 400/97-ВР на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об`єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону.

Статтею 6 Закону № 400/97 визначено, що Кабінет Міністрів України протягом двох тижнів після дня опублікування цього Закону повинен прийняти рішення, спрямовані на виконання цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Так, на виконання вимог статті 6 Закону № 400/97 Кабінетом Міністрів України 3 листопада 1998 року прийнято постанову № 1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі Порядок № 1740 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами пунктів 1, 2 Порядку № 1740 цей порядок регулює питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування». Збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачується платниками на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства).

Відповідно до пункту 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 15-2 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування (пункт 15-3 Порядку № 1740).

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що чинною редакцією Порядку № 1740 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

Державою деталізовано законодавство, котре регламентує підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила:

1) коло осіб, котрі в розумінні Закону № 400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

2) перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.

Таким чином, в рамках Порядку № 1740 держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:

- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,

- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона має право подати до органу Пенсійного фонду України заяву про повернення коштів з бюджету на підставі Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182.

Разом з тим, звертаючись з заявою про повернення з бюджету помилково сплачених коштів, саме фізична особа повинна надати докази на підтвердження того, що помилилася, коли сплачувала збір.

Отже, заявник повинен надати органу Пенсійного фонду України передбачені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 документи на підтвердження того, що він придбав житло вперше.

Також суд звертає увагу на те, що у зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку № 1740 деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.

З огляду на наведене, під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його безоплатну приватизацію.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 листопада 2021 року у справі № 280/9714/20.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_1 виконав вимоги пункту 15-2 Порядку № 1740 щодо подання нотаріусу відповідної заяви і документів при посвідченні договору купівлі-продажу квартири.

Повертаючись до оцінки фактичних обставин цієї справи, суд виходить з такого.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 18 грудня 2024 року про повернення помилково сплачених коштів. Заявник вважає, що сплачений ним збір у розмірі 25573,10 грн при укладенні договору купівлі-продажу від 21 жовтня 2024 року підлягає поверненню, оскільки ним вперше придбавалась квартира.

Оцінюючи подану позивачем заяву на відповідність передбаченим підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 вимогам, суд враховує, що до заяви не додано даних про невикористання житлових чеків для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, що охоплюють період з 1992 року та мають бути надані з усіх місць проживання з 1992 року по дату укладення договору купівлі-продажу.

При цьому, норми Порядку № 1740 не містять виключень щодо фізичних осіб, які проживали на тимчасово окупованій території та/або території ведення бойових дій, в частині надання/не надання інформації щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду за період з 1992 року по дату укладення договору купівлі-продажу.

Отже, поданий позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві пакет документів був недостатнім (некомплектним) для прийняття органом Пенсійного фонду України позитивного рішення.

Суд також вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що суд у цій справі перевірив обґрунтованість відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, наданої листом від 22 січня 2025 року № 2600-0503-8/12135. Проте це рішення не є перешкодою для позивача повторно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із належно оформленою заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування зокрема з наданням додатків, передбачених підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Разом з тим, обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності жодним чином не нівелює обов`язку позивача довести суду ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на встановлені судом обставини та нормативне регулювання спірних правовідносин, суд встановив, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, тому вимоги позивача є безпідставними та в їх задоволенні належить відмовити.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання адміністративного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська