Рішення № 128147189, 16.06.2025, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2704/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі відповідач 2), у якій просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо не зарахування ОСОБА_1 періоди роботи з 04.03.1982 по 04.08.1983, з 24 вересня по 30 грудня 1985 році, з січня 1992 по 27 грудня 1997 року, до страхового стажу при призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 04.03.1982 по 04.08.1983, з 24 вересня по 30 грудня 1985 року, з 28 січня 1992 року по 27 грудня 1997 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звертався до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявами про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV). Вказані заяви були розглянуті за принципом екстериторіальності.

Рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу. Зокрема, за доданими документами до страхового стажу позивача не було зараховано періоди роботи з 1982 року по 1983 рік, 1985 рік та з 1992 по 1997 роки.

Вважає дії відповідачів протиправними, оскільки усі періоди роботи підтверджені належними документами.

З цих з цих підстав просить позов задовольнити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надало суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначає, що заява позивача від 11.05.2022 була розглянута ним за принципом екстериторіальності. За результатами розгляду заяви та доданих документів було прийнято рішення від 17.05.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу. Страховий стаж позивача визначено 15 років 01 місяць 08 днів.

До страхового стажу позивача згідно наданих документів не враховано: періоди роботи в колгоспі ім. В. Ульянова згідно довідки від 04.05.2022 р. №94 з 1982 по 1983 роки, оскільки ім`я та по батькові зазначено в скороченій формі, в 1985 році, оскільки не зазначено по батькові; періоди роботи в колгоспі ім. В. Ульянова згідно довідки від 04.05.2022 №79 з 1992 по 1997 роки, оскільки по-батькові зазначено в скороченій формі.

З огляду на відсутність у позивача достатнього страхового стажу для призначення пенсії за віком просить відмовити у задоволенні позову.

Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області також надало суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначає, що позивач вперше звернувся із заявою про призначення пенсії за віком до територіальних органів Пенсійного фонду України 11.05.2022. Вказана заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області та прийнято рішення від 17.05.2022 № 112750004625 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу. За доданими документами до страхового стажу не враховано: період роботи в колгоспі ім. В. Ульянова згідно довідки від 04.05.2022 №94 з 1982 року по 1983 рік, оскільки ім`я та по батькові зазначено в скороченій формі, в 1985 році, оскільки не зазначено по батькові; періоди роботи в колгоспі ім. В. Ульянова згідно довідки від 04.05.2022 № 79 з 1992 по 1997 рр., оскільки по батькові зазначено в скорочені формі.

Однак, позивач вказане рішення не оскаржив, а натомість, 31.05.2022 знову звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Така заява, була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та прийнято рішення від 06.06.2022 № 112750004625 про відмову у призначенні пенсії за віком. До страхового стажу не враховано: архівні довідки №79 від 04.05.2022, №94 від 04.05.2022, оскільки в довідках зазначено скорочене ПІБ заявника.

Вказує, що 05.03.2025 позивач втретє звернувся до Головного управління із заявою про призначення пенсії, за результатами розгляду якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 13.03.2025 №112750004625. Страховий стаж ОСОБА_1 визначено 12 років 4 місяці 11 днів.

Зауважує, що до страхового стажу не враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 , а саме:

- з 04.03.1982 по 04.08.1983, оскільки записи внесено до дати заповнення трудової книжки (18.08.1983). Крім того, довідка від 04.05.2022 №94 має розбіжності в періоді роботи з записами трудової книжки (з січня 1982 по липень 1983) та ім`я та по батькові особи, зазначені в довідці не відповідають паспортним даним заявника;

- з 04.01.1986 по 02.01.1998, оскільки записи про встановлений мінімум та вироблену кількість вихододнів не засвідчено належним чином, а також відсутні відомості про реорганізацію колгоспу імені Володимира Улянова. Крім того, ім`я та по батькові особи, зазначені в довідках від 18.05.2022 №114, від 06.05.2022 №97, від 04.05.2022 №79 не відповідають паспортним даним заявника;

- з 01.01.1998 по 28.02.2000, оскільки має місце великий проміжок часу між датою звільнення та датою наказу про звільнення з роботи. Крім того, довідка від 06.05.2022 №100 не містить відомості про прийняття особи на роботу, а період роботи в фермерському господарстві Данилко враховано пропорційно даних, наявних в Індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- з 01.08.2003 по 30.09.2003 та з 01.11.2003 по 01.12.2003, оскільки відсутні відомості в Індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Крім того, до страхового стажу не враховано період роботи в колгоспі з вересня по грудень 1985 року, оскільки ім`я та по батькові особи, зазначені в довідці від 04.05.2022 №94 не відповідають паспортним даним заявника. При цьому, страховий стаж з 01.01.1999 враховано пропорційно даним, наявним в Реєстрі.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

01.05.2025 на виконання вимог ухвали суду від 29.04.2025 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

08.05.2025 до суду від представника позивача надійшла позовна заява у новій редакції.

Будь-яких інших заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.

29.04.2025 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

05.05.2025 ухвалою суду продовжено ОСОБА_1 строк, встановлений ухвалою суду від 29.04.2025 тривалістю не більше 5 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

15.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у Головного управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області докази по справі.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

11.05.2022 ОСОБА_1 вперше звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV (а.с. 83).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності, було розглянуто вказану заяву позивача з доданими до неї документами.

Рішенням від 17.05.2022 № 112750004625 у призначенні пенсії ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зокрема, до страхового стажу не враховано періоди роботи в колгоспі ім. В. Ульянова згідно довідки від 04.05.2022 №94 з 1982 року по 1983 рік, оскільки ім`я та по батькові зазначено в скороченій формі, в 1985 році, оскільки не зазначено по батькові; періоди роботи в колгоспі ім. В. Ульянова згідно довідки від 04.05.2022 №79 з 1992 по 1997 рр., оскільки по батькові зазначено в скорочені формі (а.с. 90).

31.05.2022 позивач вдруге звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення йому пенсії за віком (а.с. 90зв.-91).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності, від 06.06.2022 №112750004625 у призначенні пенсії знову було відмовлено у зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу. Архівні довідки №79 від 04.05.2022, № 94 від 04.05.2022 не взяті до уваги, оскільки в довідках зазначено скорочене ПІБ заявника. Згідно довідки №98 від 06.05.2022 підтверджено період роботи заявника з повними ініціалами без скорочень тільки за 1986-1991 роки (а.с. 96зв.)

05.03.2025 ОСОБА_1 втретє звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV (а.с. 97-98).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності, було розглянуто вказану заяву позивача з доданими до неї документами.

Рішенням від 13.03.2025 №112750004625 у призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж визначено 12 років 4 місяці 11 днів.

До страхового стажу не враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 , а саме:

- з 04.03.1982 по 04.08.1983, оскільки записи внесено до дати заповнення трудової книжки (18.08.1983). Крім того, довідка від 04.05.2022 №94 має розбіжності в періоді роботи з записами трудової книжки (з січня 1982 по липень 1983) та ім`я та по батькові особи, зазначені в довідці не відповідають паспортним даним заявника;

- з 04.01.1986 по 02.01.1998, оскільки записи про встановлений мінімум та вироблену кількість вихододнів не засвідчено належним чином, а також відсутні відомості про реорганізацію колгоспу імені Володимира Улянова. Крім того, ім`я та по батькові особи, зазначені в довідках від 18.05.2022 №114, від 06.05.2022 №97, від 04.05.2022 №79 не відповідають паспортним даним заявника;

- з 01.01.1998 по 28.02.2000, оскільки має місце великий проміжок часу між датою звільнення та датою наказу про звільнення з роботи. Крім того, довідка від 06.05.2022 №100 не містить відомості про прийняття особи на роботу, а період роботи в фермерському господарстві Данилко враховано пропорційно даних, наявних в Індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- з 01.08.2003 по 30.09.2003 та з 01.11.2003 по 01.12.2003, оскільки відсутні відомості в Індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказано на необхідність підтвердження вказаного період додатковими документами або результатами перевірки.

Крім того, до страхового стажу не враховано період роботи в колгоспі з вересня по грудень 1985 року, оскільки ім`я та по-батькові особи, зазначені в довідці від 04.05.2022 №94 не відповідають паспортним даним заявника (а.с. 98зв 99).

Відповідно до трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 від 18.07.1983, копія якої міститься в матеріалах справи, позивач з 04.03.1982 прийнятий в члени колгоспу імені Володимира Ульянова та вибув із членів колгоспу 04.08.1983 згідно поданої заяви;

- 04.01.1986 ОСОБА_1 був прийнятий в члени колгоспу імені В.Ульянова згідно протоколу №1 та працював по різних професіях;

- 01.01.1998 прийнятий в члени кооперативу пайовиків с. Недогарки за переведенням (протокол №2 від 19.12.1997). Згідно розпорядження голови Олександрійської райдержадміністрації назва кооперативу була змінена на кооператив с/г пайовиків (КСП) імені В.С. Ткаченка, а згідно розпорядження від 24.05.2000 на фермерське господарство «Данилко». Згідно наказу №17 від 28.02.2000 позивач був звільнений за власним бажанням (а.с. 18-20).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV.

Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2025 по 31.12.2025 - не менше 32 років.

Згідно частини 2 статті 26 Закону №1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2025 по 31.12.2025 - від 22 до 32 років.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач вперше звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком у віці 61 рік.

Під "страховим стажем" згідно частини 1 статті 24 Закону №1058-IV розуміють період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до пункту 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Частина 3 статті 56 Закону №1788-ХІІ передбачає, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків (пп. «а»).

Згідно зі статтею 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Надання інших додаткових документів, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або у ній містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310 ( далі - Порядок №310).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №310 трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (п.5 Порядку №310).

Згідно із пунктом 6 Порядку №310 всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Пунктом 10 Порядку №310 встановлено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідно до статуту та правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Трудова книжка колгоспника містить окремі розділи: ІІІ «членство в колгоспі», де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV «відомості про роботу» - відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V «трудова участь у громадському господарстві» - встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Таким чином, трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

При цьому, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на голову колгоспу, а за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Власне, недотримання правил ведення трудової книжки колгоспника може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Отже, відповідальним за заповнення трудової книжки колгоспника вперше є роботодавець, який мав її оформити та вести належним чином з моменту вступу позивача в члени колгоспу. Відтак, відсутня вина позивача в тому, що трудову книжку колгоспника оформлено із порушенням строків.

Суд зазначає, що у спірному випадку титульна сторінка трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 має відомості про ПІБ колгоспника, рік народження - 1961, професію, дату заповнення трудової книжки ІНФОРМАЦІЯ_1 , підпис володільця книжки, печатку колгоспу і підпис відповідальної особи за видачу трудових книжок.

На сторінках « 2» та «3» наявний запис про те, що з 04.03.1982 позивач прийнятий в члени колгоспу імені Володимира Ульянова та з 04.08.1983 вибув з членів колгоспу згідно поданої заяви із вказівкою на протоколи зборів. Записи засвідчені підписами голови колгоспу, головного бухгалтера та печаткою.

Також зазначено за цей період відомості про вироблення мінімуму трудової участі у господарстві, нараховану заробітну плату. Зокрема, за період роботи:

- слюсарем1982 рік встановлений мінімум 280 трудоднів, виконаний мінімум 280 трудоднів;

- слюсарем1983 рік встановлений мінімум 160 трудоднів, виконаний мінімум 161.

Відтак, факт роботи позивача у період з 04.03.1982 по 04.08.1983 у колгоспі імені Володимира Улянова підтверджується записами в трудовій книжці колгоспника у повному обсязі.

Разом з тим, позивач на підтвердження його роботи у колгоспі надав архівну довідку №94 від 04.05.2022 трудового архіву Олександрійської районної ради Кіровоградської області, згідно якої у документах архівного фонду колгоспу імені В.Ульянова Недогарської сільської ради Олександрівського району в книгах нарахування заробітної плати значаться відомості відносно ОСОБА_1 за 1982 рік, січень липень 1983 року. Достовірність вказаної довідки відповідачами не заперечується.

Суд вважає безпідставним неврахування відповідачами вказаної довідки, з підстав не зазначення повного імені та по-батькові, адже її зміст дозволяє встановити особу, якої вона стосується, та періоди роботи позивача.

Що стосується розбіжностей в періоді роботи з записами трудової книжки колгоспника, то дійсно у довідці №94 від 04.05.2022 зазначено період роботи з січня 1982 по липень 1983, що частково не відповідає записам у трудовій книжці.

Водночас, Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Відтак, суд дійшов висновку, що період роботи згідно трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 з 04.03.1982 по 04.08.1983 протиправно не було зараховано пенсійним органом до страхового стажу позивача.

Що стосується зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 24.09.1985 по 30.12.1985, то згідно записів у трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1 ОСОБА_1 був прийнятий в члени колгоспу імені В.Ульянова 04.01.1986 згідно протоколу №1. При цьому, наявний запис від 31.12.1985 про кількість відпрацьованих людино-днів або число виходів на роботу за 1985 рік 93 за встановленого мінімуму людино-днів 93. Запис скріплений підписом голови колгоспу та печаткою.

З урахуванням хронології записів щодо прийняття до членів колгоспу та періоду фактичних трудових відносин, у даному випадку вказаний період потребує підтвердження належними та допустимими доказами.

Так, згідно архівної довідки №94 від 04.05.2022 трудового архіву Олександрійської районної ради Кіровоградської області ОСОБА_2 у 1985 році відпрацював у вересні 1 вихододень, жовтні 21+10, листопаді 30 та грудні 31.

Як уже зазначено судом вище, підстав для неврахування відомостей цієї довідки у суду немає.

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 56 Закону №1788-XII передбачено, зокрема, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі членства в колгоспах, незалежно від характеру, тривалості роботи і перерв. При цьому, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Аналогічний порядок обчислення стажу роботи застосовується і в тому разі, якщо не встановлювався мінімум трудової участі в громадському господарстві.

Наведені положення свідчать про те, що єдиною підставою для врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.

Трудова книжка не містить будь-яких відміток про те, що позивач, будучи членом колгоспу, не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві.

Тому, при обчисленні стажу роботи (страхового стажу), з урахуванням заявлених позовних вимог, має враховуватися період 24.09.1985 по 30.12.1985 у повному обсязі.

Стосовно можливості зарахування до страхового стажу періоду з 28.01.1992 по 27.12.1997, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, 04.01.1986 ОСОБА_1 був прийнятий в члени колгоспу імені В.Ульянова згідно протоколу №1 та працював по різних професіях.

У трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1 наявні записи про вироблення мінімуму трудової участі у господарстві, нараховану заробітну плату у спірний період, а саме:

- слюсарем 1992 рік становлений мінімум 270 трудоднів, виконаний мінімум 329 трудоднів;

- слюсарем 1993 рік становлений мінімум 270 трудоднів, виконаний мінімум 341 трудоднів;

- слюсарем 1994 рік становлений мінімум 270 трудоднів, виконаний мінімум 333 трудоднів;

- слюсарем 1995 рік становлений мінімум 260 трудоднів, виконаний мінімум 229 трудоднів;

- сторожем 1996 рік становлений мінімум 260 трудоднів, виконаний мінімум 349 трудоднів;

- сторожем 1997 рік становлений мінімум 260 трудоднів, виконаний мінімум 330 трудоднів.

Записи засвідчені підписами голови колгоспу та печаткою, тобто підтверджують факт зайнятості особи на відповідних роботах, а отже підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.

Відсутність у трудовій книжці записів щодо реорганізації колгоспу імені В.Ульянова не може вважатися законною підставою для не зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача, адже як уже зазначено судом вище, працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства. Визначальним для призначення пенсії є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

У матеріалах адміністративної справи є архівна довідка Трудового архіву Олександрійської районної ради Кіровоградської області від 04.05.2022 №79, у якій вказується про періоди роботи з січня 1992 року по грудень 1997 року в АСКГ Недогарських селян Недогарської сільської ради Олександрійського району.

Вказана довідка, яка видані на підставі первинних документів господарства, є належними і допустимими доказами, що підтверджують спірні періоди роботи позивача. При цьому, знову ж таки зазначення у цих довідках не повних відомостей про ім`я та по батькові ОСОБА_1 , а так само зазначення по батькові позивача « ОСОБА_3 », «Як.» замість « ОСОБА_4 », на переконання суду, не є підставою для неврахування пенсійним органом відомостей цієї довідки.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 28.01.1992 по 27.12.1997 згідно трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 належить зарахувати до страхового стажу позивача.

В частині не зарахування періодів роботи з 04.01.1986 по 27.01.1992, з 01.01.1998 по 28.02.2000, з 01.08.2003 по 30.09.2003 та з 01.11.2003 по 01.12.2003, то такі періоди не належать до предмету дослідження у цій справі, оскільки позивач просить зарахувати до його страхового стажу лише періоди з 04.03.1982 по 04.08.1983, з 24.09.1985 по 30.12.1985, та з 28.01.1992 по 27.12.1997.

Суд також зауважує, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення/перерахунок пенсії, або ж для підтвердження періодів трудової діяльності було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Натомість, відповідачами не надано суду доказів здійснення будь-яких запитів на підтвердження спірних періодів роботи позивача.

Суд виходить з того, що аналізуючи надані документи, пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми. У цьому випадку, орган Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії (врахуванню стажу), при виконанні своїх повноважень повинен діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. Так, у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 у справі №752/18396/16-а сформульована правова позиція, що принцип диспозитивності в адміністративному процесі має своє специфічне змістовне наповнення, пов`язане з публічно-правовим характером адміністративного позову та активною участю суду в процесі розгляду адміністративних справ, тому адміністративний суд може та зобов`язаний в окремих випадках вийти за межі позовних вимог, якщо спосіб захисту, який обрав позивач, є недостатнім для захисту його прав, свобод і законних інтересів.

Позивач, просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо не зарахування періодів роботи до страхового стажу при призначенні пенсії за віком, однак, як вбачається з матеріалів справи, його заяву від 05.03.2025 про призначення пенсії за віком було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

За результатами розгляду прийнято рішення від 13.03.2025 №112750004625 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу.

Відтак, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області протиправно не було зараховано до страхового стажу, зокрема, періоди роботи позивача з 04.03.1982 по 04.08.1983, з 24.09.1985 по 30.12.1985 та з 28.01.1992 по 27.12.1997, ефективним способом правового захисту порушених прав позивача є визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 13.03.2025 №112750004625.

Також, суд зазначає, що питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року (зі змінами внесеними постановою Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України») (далі - Порядок №22-1)

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Положеннями пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Таким чином, після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунку) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. При цьому, виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Враховуючи вимоги Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії за віком, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Відтак, оскільки рішення за результатами розгляду останньої заяви позивача від 05.03.2025 приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності. Тобто всі дії щодо призначення/перерахунку пенсії вчиняє саме Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

З огляду на наведене, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 04.03.1982 по 04.08.1983, з 24.09.1985 по 30.12.1985, з 28.01.1992 по 27.12.1997, та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що відповідач 1, приймаючи рішення від 13.03.2025 №112750004625, діяв не на підставі Конституції та законів України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 13.03.2025 №112750004625 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.03.2025 про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 04.03.1982 по 04.08.1983, з 24.09.1985 по 30.12.1985, з 28.01.1992 по 27.12.1997, та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вулиця Соборна, 7а, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25009) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 червня 2025 року.

Повне найменування учасників:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вулиця Соборна, 7а, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25009).

Відповідач 2 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК