Ухвала суду № 128146841, 13.06.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про зміну способу і порядку виконання судового рішення

13 червня 2025 року № 640/28232/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши заяву Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві

про визнати протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якому просив суд: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зробити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового забезпечення за період з 14.06.2011 р. і по 18.02.2020 p., виходячи із грошового забезпечення голови Київського ААС, а починаючи з 19.02.2020 р. перерахунок ОСОБА_1 довічного грошового утримання з урахуванням фактично виплачених сум зробити відповідно до рішень Конституційного Суду від 18.02.20 р. №2-рп/202 та Верховного Суду від 16.06.2020 р. у зразковій справі №620/1116/20 р., відповідно до довідки Київського ААС № 02.7- 34/39 від 25.06.2020.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2021 року залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 року, вирішено адміністративну справу № 640/28232/20 по суті, а саме адміністративний позов задоволено.

Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано до суду заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №640/28232/20 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої пенсії в сумі 4417666,13 грн.

За результатами автоматизованого розподілу вказана заява була передана для розгляду судді Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду призначено розгляд заяви про зміну способу і порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку письмового провадження.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд робить висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.

З наведеної норми вбачається, що суд може змінити спосіб або порядок виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленому раніше порядку і способом. При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Так, саме поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

Обґрунтовуючи необхідність зміни способу та порядку виконання рішення Окружного адміністративного суду від 19.07.2021 у справі №640/28232/20, Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції зазначило, що у Відділі перебуває виконавче провадження №69840697 з примусового виконання виконавчого листа №640/28232/20, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва.

Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) зауважив, що оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві самостійно не може виконати вказане рішення та виплати позивачу відповідну суму заборгованості є потреба у зміні способу виконання відповідного судового рішення.

Заявник зазначив, що згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, рішенням №93006018586 від 15.07.2022, управлінням з 19.02.2020 ОСОБА_1 було здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Київського ААС №02.7-34/39 від 25.06.2020. Сума заборгованості за період з 19.022020 по 31.07.2022 складає 4417666,13 грн та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Вказане, на думку заявника, свідчить про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві добровільно не виконало рішення суду.

Відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у м.Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) зауважив, що оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві самостійно не може виконати вказане рішення та виплати позивачу відповідну суму заборгованості є потреба у зміні способу виконання відповідного судового рішення, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень від 05.06.2012 № 4901-VI (зі змінами, далі - Закон №4901-VI), який набрав чинності 01.01.2013, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є - державний орган; державне підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що стаття 3 Закону №4901-VI встановлює особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З 01.04.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги", якою вносяться зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596.

Пунктом 3 постанови наказано Пенсійному фонду України до 01.04.2021 провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.

Постановою також внесено зміни до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, за змістом якого Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування виплати пенсій.

Отже, з 01.04.2021 функції з фінансування виплати пенсій покладені на Пенсійний фонд України.

Тобто рішення суду в частині доплати до пенсії боржником фактично виконується в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На переконання суду, вказане рішення не потребує встановлення іншого способу виконання, оскільки рішення є типовим та одним із багатьох тисяч інших типових рішень щодо перерахунку та виплати пенсії.

У всіх подібних судових рішеннях існують схожі обставини щодо їх виконання, які у даному випадку, що розглядається, не є істотно ускладненими або такими, що спричиняють неможливість їх виконання.

Виплата за вказаними рішеннями здійснюється з Державного бюджету України у порядку черговості і необґрунтована зміна способу виконання такого рішення спричинить порушення порядку виплати таким чином, що особа, яка мала право на виплату у порядку черговості, отримає його позачергово, що не є справедливим по відношенню до інших громадян, які також чекають на виплату коштів з бюджету.

При цьому суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 112382417).

З наведених в ухвалі мотивів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №640/28232/20, а відтак заява Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення суду №640/28232/20.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Колеснікова І.С.