Рішення № 128146795, 13.06.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2025 року м. Київ справа №826/2243/17

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс»

до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Юкрейніан Кемікал Продактс» звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС, в якому (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.11.2016 №0007641402 про нарахування пені за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 21 935 124,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про відсутність підстав для нарахування пені за порушення термінів надходження валютної виручки та термінів надходження товару, передбачених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР, оскільки таке порушення відбулось не з вини товариства, а внаслідок неналежного виконання договірних зобов`язань з боку контрагентів позивача та наявності форс-мажорних обставин, з урахуванням того, що товариство зверталося до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовами до нерезидентів, за наслідками яких були ухвалені рішення на користь позивача, а також з огляду на наявність у товариства сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 7609 від 16.06.2017, яким засвідчено наявність форс-мажорних обставин у період з 19.12.2014 по 19.03.2015 щодо господарських відносин із Компанією «Tolexis International LTD» (Кіпр). Крім того, позивач вказував, що розрахунок пені, здійснений контролюючим органом за контрактом № 709-1 від 20.10.2014, є помилковим, оскільки 09.03.2015 є неробочим днем, оскільки 08.03.2015 припадало на вихідний день - неділю, з огляду на що нарахування пені повинно було здійснюватися з 10.03.2015, а не з 09.03.2015. Просить суд задовольнити позов.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30.07.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018, у задоволенні позову відмовив повністю.

Позивач, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, подав до суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11.12.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 16.07.2024 - призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 23.07.2024.

У відповідності до положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Постановою Верховного Суду від 23.07.2024 у справі №826/2243/17 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2024 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року прийнято справу №826/2243/17 до провадження судді Жукової Є.О. та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 09 жовтня 2024 року о 14 год 00 хв.

02 вересня 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив, сформований в підсистемі «Електронний суд» 30 серпня 2024 року.

Відповідач у відзиві зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 27 листопада 2024 року, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством «Юкрейніан Кемікал Продактс» укладені контракти щодо постачання товарів і послуг від 10.07.2015 №б/н, від 09.02.2015 №361/851-1 з нерезидентом «ООО «Титановые Инвестиции» (російська федерація); від 30.07.2015 №281-1 з нерезидентом «Центр Оптимальных технологий ООО» (російська федерація); від 12.12.2012 №1333-1, від 19.03.2013 №257-1, від 19.05.2013 №07/14, від 10.12.2012 №1334/1, від 11.03.2013 №258/1 з нерезидентом «Tolexis Enterprises AG.» (Швейцарія); з нерезидентом «ООО «Титановые Инвестиции» (російська федерація).

У період з 04.08.2016 по 21.10.2016 Офісом великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за договорами (контрактами), за результатами якої складено акт від 28.10.2016 №1797/28-10-14-02/32785994 (далі - акт перевірки), яким встановлено:

порушення термінів розрахунків згідно статті 1 Закону №185/94-ВР по контрактам: від 10.07.2015 №б/н з нерезидентом «ООО «Титановые Инвестиции» (російська федерація); від 30.07.2015 №281-1 з нерезидентом «Центр Оптимальных технологий ООО» (російська федерація); від 12.12.2012 №1333-1 з нерезидентом «Tolexis Enterprises AG.» (Швейцарія); від 11.03.2013 №257-1 з нерезидентом «Tolexis Enterprises AG.» (Швейцарія); від 19.05.2013 №07/14 з нерезидентом «Tolexis Enterprises AG.» (Швейцарія); від 10.12.2012 №1334/1 з нерезидентом «Tolexis Enterprises AG.» (Швейцарія); від 11.03.2013 №258/1 з нерезидентом «Tolexis Enterprises AG.» (Швейцарія); від 09.02.2015 №361/851-1 з нерезидентом «ООО «Титановые Инвестиции» (російська федерація);

порушення термінів розрахунків згідно статті 2 Закону №185/94-ВР по контракту від 20.10.2014 №709-1, укладеного з нерезидентом «Tolexis International Ltd» (Кіпр) (том 1 а.с.12-37).

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.11.2016 №0007641402, яким відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 4 Закону України №185/94-ВР за порушення вимог статей 1, 2 Закону №185/94-ВР позивачу нараховано пеню у сумі 21 935 124,26 грн (том 1 а.с.11).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» подано скаргу до ДФС України.

Рішенням про результати розгляду скарги ДФС України від 27 січня 2016 року №1615/6/99-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення від 16.11.2016 №0007641402 залишено без змін, а скаргу без задоволення (том 1 а.с.38-42).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 16.11.2016 №0007641402, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №185/94-ВР).

Так, з акта перевірки вбачається, що пеня була нарахована Товариству по кожному контракту до дати, коли позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Як вже встановлено судом, позивачем були укладені контракти щодо постачання товарів і послуг від 10.07.2015 №б/н, від 09.02.2015 №361/851-1 з нерезидентом «ООО «Титановые Инвестиции» (російська федерація); від 30.07.2015 №281-1 з нерезидентом «Центр Оптимальных технологий ООО» (російська федерація); від 12.12.2012 №1333-1, від 19.03.2013 №257-1, від 19.05.2013 №07/14, від 10.12.2012 №1334/1, від 11.03.2013 №258/1 з нерезидентом «Tolexis Enterprises AG.» (Швейцарія); з нерезидентом «ООО «Титановые Инвестиции» (російська федерація).

Виручка на валютний рахунок позивача за вказаними контрактами надійшла з порушенням законодавчо визначених термінів або взагалі не надходила, внаслідок чого контролюючим органом було встановлено порушення вимог статті 1 Закону №185/94-ВР.

Також, між позивачем (покупець) і нерезидентом «Tolexis International Ltd» (Кіпр) був укладений контракт від 20.10.2014 №709-1.

За умовами вказаного контракту станом на 31.12.2014 обліковується дебіторська заборгованість в сумі 33 961 794,09 доларів США.

Однак, в обґрунтування відсутності вказаних порушень позивач доводить, що на виконання умов цього контракту позивач здійснив попередню оплату в розмірі 36 961 794,09 доларів США.

24 грудня 2014 року банком-кореспондентом платіжним дорученням від 24.12.2014 у зв`язку із запровадженням санкцій з боку Управління з контролю іноземних активів Казначейства США повернуто попередню оплату за контрактом в сумі 3 000 000 доларів США.

Позивач вказує, що вказані обставини порушення термінів розрахунків по вказаному контракту стались внаслідок обставин непереборної сили, що підтверджується сертифікатом торгово-промислової палати від 16.06.2017 №7609, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин щодо обов`язку проведення розрахунків та повернення попередньої оплати за контрактом №709-1 від 20.10.2014 у термін з 19.12.2014 за статтями 2, 4 Закону №185/94-ВР у термін з 19.12.2014 по 19.03.2015.

Факти порушення термінів надходження валютної виручки по зазначеним вище експортним контрактам та термінів надходження товару в законодавчо встановлений строк по зазначеним вище імпортним контрактам, не оспорюється позивачем. Спірним у даній справі є саме нарахування контролюючим органом пені за вказані порушення з урахуванням доводів позивача про наявність форс-мажорних обставин.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом №185/94-ВР), статтею 1 якого передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України (стаття 2 Закону №185/94-ВР).

Відповідно до положень частин першої, другої, п`ятої статті 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Таким чином, резидент, що здійснює експортні/імпортні операції зобов`язаний забезпечити надходження валютних коштів/товару у встановлені законом строки, а у випадку порушення таких строків до таких резидентів застосовуються заходи відповідальності у вигляді стягнення пені у встановленому розмірі.

Положеннями частин шостої, сьомої статті 6 Закону №185/94-ВР передбачено, що якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Таким чином, у відносинах щодо дотримання валютного законодавства визначено компетентні органи, які уповноважені засвідчувати обставини непереборної сили, зокрема - Торгово-промислову палату України та інші державні органи, що видають нормативно-правові акти, а саме - Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент України.

Абзацом 3 частини третьої статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР (далі - Закон №671/97-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5).

Розмежування компетенції Торгово-промислової палати України та регіональних торгово-промислових палат визначено у пункті 4 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), підпунктом 4.1 якого встановлено, що Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов`язань/обов`язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну торгово-промислову палату.

Таким чином, Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виключно до норм законодавства, де прямо визначено Торгово-промислову палату України як уповноважений орган. Єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави звільнення від відповідальності, встановленої статтею 4 Закону №185/94-ВР, за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що прямо передбачено у частині сьомій статті 6 цього Закону, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями частини четвертої статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини форс-мажору (обставини непереборної сили) не є виключенням із загальних правил доказування. Доказами форс-мажорних обставин є будь-які докази за умови їх належності та допустимості, проте у відносинах щодо дотримання валютного законодавства єдиним доказом настання форс-мажору (обставини непереборної сили) є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано суду сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №7609, виданий Торгово-промисловою палатою України 16.06.2017, яким засвідчено наявність форс-мажорних обставин у період з 19.12.2014 по 19.03.2015 щодо господарських відносин із Компанією «Tolexis International LTD» (Кіпр) по контракту № 709-1 від 20.10.20149 (том 1 а.с.126).

Крім того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020 у справі № 640/1783/19, яка набрала законної сили, позов Товариства до Офісу про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії був задоволений: визнано протиправною бездіяльність Офісу, що полягає у неприйнятті рішення про списання безнадійного податкового боргу за заявою позивача від 14.12.2018 № 258; зобов`язано Офіс прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу - пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 20349040,71 грн. за заявою Товариства від 14.12.2018 № 258. Зокрема, в мотивувальній частині зазначеної постанови вказано, що згідно розрахунку пені за контрактом № 709-1 від 20.10.2014 пеня у сумі 20349040,71 грн. нарахована за період прострочення з 19.02.2015 по 19.03.2015, тобто у період дії обставин непереборної сили, вказаного у сертифікаті Торгово-промислової палати України від 16.06.2017 №7609.

З огляду на викладене, поданий позивачем сертифікат Торгово-промислової палати України від 16.06.2017 №7609 є належним доказом існування форс-мажорних обставин з огляду на що нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків згідно статті 2 Закону №185/94-ВР по контракту від 20.10.2014 №709-1, укладеному з нерезидентом «Tolexis International Ltd» (Кіпр), є протиправним.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, при звернення з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1600грн.

Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 1600 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 16.11.2016 №0007641402 про нарахування пені за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 21 935 124,26 грн

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.