Рішення № 128146406, 16.06.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року Справа № 280/2569/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач, ГУ ДПС у Запорізькій області) до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ), в якій позивач просить суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у сумі 507630 грн. 25 коп., з яких:

- 472144 грн 68 коп. по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, які зарахувати на р/р UA878999980333119341000008479, отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запоріжжя /11010500, код одержувача 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

- 35485 грн 57 коп. по військовому збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, які зарахувати на р/р UA068999980313070137000008001; отримувач - ГУК у Зап.обл./Запорізька обл/11011001; код отримувача 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що станом на день складення позову за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 507630,25грн., з яких: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 472144,68 грн та військового збору в розмірі 35485,57 грн, який виник за результатами узгодження в судовому порядку прийнятих контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, а також з урахуванням нарахованої пені за прострочення сплати зобов`язання. Платнику податків направлено податкову вимогу про сплату боргу, однак сума податкового боргу самостійно не сплачена, у зв`язку з чим контролюючий орган звертається до суду на виконання наданих Податковим кодексом України (далі ПК України) повноважень. Просить позов задовольнити.

У відповідності до вимог ч.6 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддею здійснений запит про зареєстроване місце проживання відповідача, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 14.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На зареєстровану в установленому порядку адресу місця проживання відповідача судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 14.04.2025, яка повернулась за зворотною адресою з причин адресат відсутній за вказаною адресою. Крім того, судом розміщено оголошення про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України (електронний ресурс: https://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/pres-centr/news2/).

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17, від 13.10.2021 у справі №340/4259/20, від 24.11.2021 у справі №280/228/20, від 29.08.2022 у справі № 522/3598/16-а тощо.

Відповідні загальні принципи, що стосуються права на змагальний судовий розгляд, були узагальнені Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Лазаренко та інші проти України» (Lazarenko and Others v. Ukraine) (№ 70329/12 та 5 інших, § 36 і 37, 27 червня 2017 року). У згаданій справі ЄСПЛ повторив, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (див., рішення у справах «Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), від 27 жовтня 1993 року, пункт 33, Серія А № 274 та «Авотіньш проти Латвії» (Avotiтр v. Latvia) [ВП], заява № 17502/07, пункт 119, ЄСПЛ 2016). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17 18, від 06 лютого 2001 року) (§ 36).

Водночас, ЄСПЛ вказав, що статтю 6 Конвенції не можна тлумачити як таку, що встановлює певну форму обслуговування судової кореспонденції (див., наприклад, ухвали щодо прийнятності у справах «Богонос проти Росії» (Bogonos v. Russia), заява № 68798/01, від 05 лютого 2004 року та «Бац проти України» (Bats v. Ukraine), заява № 59927/08, пункт 37, від 24 січня 2017 року). Від національних органів влади також не вимагається забезпечення бездоганного функціонування поштової системи (див., рішення у справі «Загородніков проти Росії» (Zagorodnikov v. Russia), заява № 66941/01, пункт 31, від 07 червня 2007 року). Тим не менш, загальна концепція справедливого судового розгляду охоплює фундаментальний принцип змагальності процесу (див., рішення у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), від 23 червня 1993 року, пункт 63, Серія А, № 262), вимагає, щоб особу, щодо якої порушено провадження, було проінформовано про цей факт (див. рішення у справі «Діліпак та Каракайя проти Туреччини» (Dilipak and Karakaya v. Turkey), заяви № 7942/05 та № 24838/05, пункт 77, від 04 березня 2014 року) ...( § 37).

Враховуючи, що судом вчинено всі можливі передбачені процесуальним законом дії щодо повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач є таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Протягом строків, встановлених частиною 1 статті 261 КАС України, відзив до суду не подано.

На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.

На підставі висновків Акту документальної позапланової невиїзної перевірки №65/08-01-13-05/2827200423 від 25.02.2019, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.04.2019 № 0007491305, яким визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 308038,89 грн. (з яких 246431,11 грн. - грошове зобов`язання, 61607,78 грн. штрафні санкції); від 18.04.2019 року №0007511305, яким визначено грошове зобов`язання з військового збору у розмірі 23160,01 грн. (з яких 18528,01 грн. грошове зобов`язання,4 632 грн. - штрафні санкції); від 18.04.2019 №0007501305, яким визначено штрафні санкції з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 170,00 грн.

У зв`язку із несплатою відповідачем податкових зобов`язань у межах строків, встановлених ПК України, контролюючим органом направлено відповідачу податкову вимогу № 27349-49 від 25.06.2019.

ОСОБА_1 , не погодившись з правомірністю податкових повідомлень-рішень від 18.04.2019 № 0007491305, №0007511305, №0007501305 та податкової вимоги №27349-49 від 25.06.2019, звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просила суд визнати протиправними та скасувати прийняті ГУ ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення від 18.04.2019 № 0007491305, №0007511305, №0007501305, податкову вимогу № 27349-49 від 25.06.2019, визнати протиправними дії з нарахування пені в період з 23.05.2020 по 10.09.2021, а також просила зобов`язати контролюючий орган внести зміни до інтегрованої картки платника шляхом виключення з неї операцій по нарахуванню пені в період з 23.05.2020 по 10.09.2021.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №280/9195/21, яке набрало законної сили 05.08.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Крім того, відповідно до п.129.1 ст.129 ПК України нарахована пеня з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 163935,79 грн. та військового збору в розмірі 12325,56 грн.

У зв`язку з несплатою позивачем податкових зобов`язань у межах строків встановлених ПК України, контролюючим органом було сформовано та направлено відповідачу нову податкову вимогу форми «Ф» № 0001851-1304-0801 від 27.06.2023, якою відповідача повідомлено, що станом на 26.06.2023 податковий борг становить 507630,25 грн. До податкової вимоги додано детальний розрахунок суми податкового боргу. Податкова вимога повернулась без вручення з відміткою за закінченням терміну зберігання.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та військового збору протягом граничних строків, позивач звернувся до суду з даним позовом на виконання наданих ПК України повноважень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

У силу п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Згідно з п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України).

Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що грошові зобов`язання, визначені відповідачу контролюючим органом за наслідками заходів податкового контролю відповідно до податкових повідомлень-рішень від 18.04.2019 № 0007491305, №0007511305 №0007501305 набули статусу узгоджених з дня набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №280/9195/21, - з 05.08.2022, та підлягали погашенню відповідачем протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Крім того, відповідно до пп.129.1.1. п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пунктом 129.4 ст.129 ПК України передбачено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до п.131.1. ст.131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачу нарахована пеня за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 163935,79 грн. та військового збору в розмірі 12325,35 грн.

У відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.58.2 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За змістом п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що контролюючий орган направив адресовану відповідачу податкову вимогу. До податкової вимоги долучено розрахунок податкового боргу, до якого включено, у тому числі, суму нарахованої пені за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань, з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 163935,79 грн та з військового збору в розмірі 12325,35 грн.

Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що податкова вимога форми «Ф» № 0001851-1304-0801 від 27.06.2023 направлена на адресу: АДРЕСА_3 , що не відповідає зареєстрованій адресі місця проживання відповідача, інформація про яку міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі з 13.01.2016.

При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що контролюючий орган був достеменно обізнаний про зареєстровану адресу місця проживання відповідача: АДРЕСА_2 , оскільки саме ця адреса вказувалась ОСОБА_1 при зверненні до суду в межах адміністративної справи №280/9195/21, у якій ГУ ДПС у Запорізькій області брало участь у статусі відповідача та подавало відзив на позовну заяву.

При цьому, за змістом рішення суду у справі №280/9195/21, судом було встановлено, що у матеріалах справи наявна відповідь сектору адресно-довідкової роботи УДМС України в Запорізькій області. Відповідно до інформації наданої сектором адресно-довідкової роботи УДМС України в Запорізькій області встановлено, що позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Слід зазначити, що адреса АДРЕСА_4 відповідає адресі, на яку ОСОБА_1 , були направлені податкові повідомлення-рішення від 18.04.2019 №0007491305, №0007511305 №0007501305, і суд не надає оцінку вказаним обставинам, оскільки такі отримали належну оцінку в межах справи №280/9195/21.

Водночас, до матеріалів справи не надано жодних доказів на підтвердження зареєстрованої адреси місця проживання позивача АДРЕСА_3 , на яку було направлено податкову вимогу форми «Ф» № 0001851-1304-0801 від 27.06.2023.

При цьому, суд не приймає як належний доказ інформацію щодо місця проживання ОСОБА_1 , надану Управлінням податкових сервісів ГУ ДП у Запорізькій області від 12.02.2025 №266/08-01-12-03-03, оскільки вказана інформація суперечить офіційним даним Єдиного демографічного реєстру та обставинам, встановленим рішенням суду у справі №280/9195/21, яке набрало законної сили. Крім того, така інформація свідчить лише про дату, коли контролюючий орган вніс відповідні дані до Державного реєстру фізичних осіб платників податків, водночас, не містить жодної інформації про підстави їх внесення та є належним підтвердження зареєстрованого місця проживання платника податків.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Оскільки до суду не надано належних доказів надіслання (вручення) відповідачу податкової вимоги, суд дійшов висновку про те, що контролюючий орган звернувся до суду з цим позовом передчасно, а тому позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 205, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 16.06.2025.

Суддя М.О. Семененко