Рішення № 128146394, 16.06.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року Справа № 640/22660/19 провадження №ЗП/280/1003/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою

Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368)

до Державного підприємства Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами (03047, м. Київ, пр. Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 05905668)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі позивач, ГУ ПФУ в м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного підприємства Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами (далі відповідач, ДП ДВ «Преса України» ДУС), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість на відшкодування витрат та виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 231620,36 грн на розрахунковий рахунок №25607306208000, код платежу 50020600 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та області, МФО 322669.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушуються вимоги п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-ІV), згідно з якими усі підприємства незалежно від форм власності та господарювання, галузевої належності та виду діяльності повинні відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) та пунктів 1-8 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV до досягнення працівниками пенсійного віку, наслідком чого стала заборгованість відповідача перед бюджетом Пенсійного фонду України в розмірі 231620,36 грн за період з липня 2019 року до жовтня 2019 року включно, у рахунок погашення заборгованості відповідачем сплата не здійснювалась. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Григорович П.О.) від 25.11.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Григорович П.О.) від 20.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами; встановлено строки подання заяв по суті справи.

До матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву, поданий представником ДП ДВ «Преса України» ДУС (вх.№03-14/11843/20 від 30.01.2020), в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що мір фактичних витрат, які позивачем заявлено до стягнення протягом спірного періоду змінювався, і як наслідок, з урахуванням положень Інструкції №22-1, позивач мав повідомити про це відповідача в місячний термін. Однак, позивачем, не надано належних доказів відправлення повідомлень про суми витрат, якими є опис вкладення в поштовий конверт та документу, що підтверджує надання поштових послуг. Так само, позивачем не надано належного підтвердження того, що ним було надіслано на адресу відповідача рахунок сум до відшкодування, який мав бути надісланий до 20-го числа січня місяця поточного року. Таким чином, обов`язок щодо сплати відповідачем витрат на виплату і доставку пільгових пенсії,виникає лише після дотримання позивачем процедури повідомлення про належні до сплати суми. Крім того, позивачем до позовної заяви не додано жодного документа, який би підтверджував суми зазначені в особовому рахунку. Просить відмовити у задоволенні позову.

До матеріалів справи долучено відповідь на відзив, подану представником ГУ ПФУ в м. Києві (вх. №03-14/15114/20 від 06.02.2020), в якій позивач зазначає, що ним до позовної заяви додано копії розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, що підлягають відшкодуванню, отримання яких підтверджується відповідними копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення. Також, документами, на підставі яких здійснюється облік сум нарахованих платежів шляхом занесення інформації про суми, що підлягають сплаті платникам, до карток особових рахунків платників, є, зокрема, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Таким чином в основі даних картки особового рахунку платника містяться розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Просить задовольнити позовні вимоги.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.

З урахуванням пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX, Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, справу №640/22660/19 передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

10.04.2025 справа №640/22660/19 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду, після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Семененко Марині Олександрівні.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 15.04.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, розпочато спочатку судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

21.04.2025 представником відповідача подано клопотання, в якому зазначає, що ДП ДВ «Преса України» ДУС в повному обсязі погасило заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, за оскаржуваний період. Просить закрити провадження по справі.

30.04.2025 та 12.05.2025 представник позивача подав ідентичні за змістом клопотання, в яких зазначив, що станом на сьогоднішній день, відповідачем заборгованість сплачена в повному обсязі, а отже розгляд даної справи не є актуальним.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

ДП ДВ «Преса України» ДУС перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві.

Управління направляло відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених, у тому числі, особам, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» та пунктів б-з статті 13 Закону № 1788-XII XII та пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV за Списком № 1, які отримані відповідачем, про що свідчать долучені до позову рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Загальна сума боргу відповідача з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня 2019 року до жовтня 2019 року включно становить 231620,36 грн.

На момент звернення до суду нараховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 231620,36 грн, відповідачем не сплачені, заборгованість перед Пенсійним фондом не погашена, доказів іншого суду не надано.

Оскільки відповідач не сплатив вказані кошти, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Статтею 13 Закону №1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, відповідно до п. «а» даної норми (в редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

За змістом пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Також, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі - Інструкція №21-1) визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 1.3 Інструкції №21-1 застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом пункту 2.1.1. Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники: 2.1.1. Роботодавці:

- підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;

- колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок);

- дипломатичні представництва, консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

- іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України.

Відповідно до пункту 6.1. Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 6.4 та 6.5 Інструкції №21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.

Відповідно до пункту 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, обов`язок з відшкодування у повному розмірі витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на роботодавця.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок визначення належних до відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій покладено на позивача, а відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунок фактичних витрат, який надсилається роботодавцю.

Також органи Пенсійного фонду зобов`язані повідомити підприємство про настання обставин, які впливають на суму відшкодування, шляхом надіслання відповідного розрахунку.

Як встановлено судом, на виконання вимог пункту 6.4 Інструкції №21-1 позивач направляв на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту «а» та пункту б-з статті 13 Закону № 1788-XII, та пунктів 1-8 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, якими визначався розмір щомісячних внесків.

При цьому, зазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем не оскаржені, а отже визначені ними суми належних до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є узгодженими. Доказів іншого до суду не надано.

Як підтверджують матеріали справи, відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» та пункту б-з статті 13 Закону №1788-XII, та пунктів 1-8 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, надісланих позивачем, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача, становила 231620,36 грн, за період з липня 2019 року до жовтня 2019 року включно.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний відшкодувати суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у спірному розмірі.

Водночас, судом встановлено, що станом на день вирішення справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідачем сплачена.

Відтак, оскільки, на момент розгляду справи, відповідач сплатив заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відсутні підстави для задоволення позову.

Водночас, клопотання відповідача про закриття провадження у справі з посиланням на погашення боргу, заявлено необґрунтовано, оскільки статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) таких підстав для закриття провадження у справі не передбачено.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно з положеннями абзацу 6 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) до Державного підприємства Державне видавництво «Преса України» Державного управління справами (03047, м. Київ, пр. Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 05905668) про стягнення заборгованості, відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 16.06.2025.

Суддя М.О. Семененко