Рішення № 128144630, 16.06.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 червня 2025 р. Справа № 120/9597/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фірми «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фірми «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що податковим повідомленням-рішенням Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.07.2024 року № 1553/Ж10/31-00-07-01-03-25 до Фірми «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю застосована відповідальність за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період фінансово-господарської діяльності із 31.08.2022 по 09.06.2023 у виді нарахування 2 882 956,71 грн. пені. Оспорюване товариством ППР винесене відповідачем на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 24.05.2024 року № 1542/Ж5/31-00-07-01-03-20/23063575, з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактом № 30127659 від 31.08.2022, укладеним з компанією KRONES AG (Німеччина) за період діяльності з 31.08.2022 по 09.06.2023 на підставі листа ДПС України від 28.04.2023 № 9341/00-07-05-02-07 щодо інформації, наданої НБУ, у якому зазначено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України № 2473-VIII в частині несвоєчасного повернення нерезидентом коштів у розмірі 686000 євро з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків на 36 днів (06.03.2023 11.04.2023)

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 24.07.2024 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

08.08.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем наведено заперечення проти заявлених позовних. Аргументуючи свою позицію, відповідач зазначає, що документальною позаплановою виїзною перевіркою Фірми «Люстдорф» з питань дотримання вимог валютного законодавства встановлено порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів за контрактом №30127659 від 31.08.2022, укладеним з компанією-нерезидентом KRONES AG (Німеччина). На виконання умов контракту №30127659 від 31.08.2022 Фірмою «Люстдорф» 08.09.2022 здійснено попередню оплату за товар компанії - нерезиденту KRONES AG (Німеччина) у загальній сумі 686 000,00 євро (граничний термін отримання товару - 06.03.2023). Нерезидентом KRONES AG (Німеччина) не було поставлено товар, а здійснено повернення коштів згідно платіжного доручення від 11.04.2023 на суму 689 000,00 євро з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків на 36 днів (06.03.2023 - 11.04.2023). Станом на 09.06.2023 в бухгалтерському обліку ТОВ «Люстдорф» по рахунку 632 за Контрактом №30127659 від 31.08.2022 укладеним з нерезидентом KRONES AG (Німеччина) наявна дебіторська заборгованість у загальній сумі 686 000,00 євро (27 259 787,80 грн).

Міністерством економіки України видано висновок щодо продовження граничних строків розрахунків від 22.08.2023 №4432-09/2981-07, починаючи з 27.06.2023 по 20.09.2023. Однак, в зв`язку з тим, що висновок Міністерства економіки України видано після граничного строку розрахунку та після повернення попередньої оплати нерезидентом він не був врахований в ході проведення перевірки.

Таким чином, документальною позаплановою виїзною перевіркою Фірми «Люстдорф» за контрактом №30127659 від 31.08.2022 укладеним з компанією-нерезидентом KRONES AG (Німеччина) встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону №2473-VIII в частині несвоєчасного повернення нерезидентом коштів у розмірі 686 000,00 євро з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків на 36 днів (06.03.2023 - 11.04.2023).

Відповідач, з посиланням на постанову Верховного Суду від 21.05.2024 у справі № 140/10623/23 зазначає, що у разі ненадходження грошових коштів у встановлений строк на рахунок резидента контрольний орган має право нарахувати пеню на підставі пункту 2 статті 13 Закону № 2473. Враховуючи зазначене, відповідач наголошує на правомірності застосування до позивача штрафних санкцій.

12.08.2024 представником позивача подані додаткові письмові пояснення, в яких стверджує про безпідставність нарахування в період дії карантину пені, що передбачена ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення граничних строків розрахунків в іноземній валюті.

14.08.2024 до суду надійшли письмові пояснення від представника відповідача, в яких зазначає, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України Про валюту і валютні операції, зокрема його ст. 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, і розмір пені, встановленого згідно із цією статтею. Пеня, нарахування якої передбачено Законом України Про валюту і валютні операції, не є адміністративно-господарською санкцією в розумінні ст. 238-250 ГК України, адже за приписами пп. 14.1.39 ст.14 ПК України пеня, яка нараховується контролюючим органом у разі порушення суб`єктом господарювання Закону України Про валюту і валютні операції, є грошовим зобов`язанням платника податків.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Фірма "Люстдорф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 23063575) зареєстрована як юридична особа; перебуває на обліку як платник податків у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрована платником податку на додану вартість.

31.08.2022 Товариство уклало зовнішньоекономічний Контракт № 30127659 із Корпорацією KRONES AG (Німеччина).

За умовами п. 4.1.Контракту та Додатку № 2 до нього, виготовлення та постачання Продавцем замовленого Товариством обладнання мало відбутись упродовж 52 тижнів з моменту здійснення попередньої оплати в сумі 686000 євро.

На виконання умов контракту №30127659 від 31.08.2022 Фірмою «Люстдорф» 08.09.2022 здійснено попередню оплату за товар компанії - нерезиденту KRONES AG (Німеччина) у загальній сумі 686 000,00 євро (граничний термін отримання товару - 06.03.2023).

Нерезидентом KRONES AG (Німеччина) не було поставлено товар, а здійснено повернення коштів згідно платіжного доручення від 11.04.2023 на суму 689 000,00 євро з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків на 36 днів (06.03.2023 - 11.04.2023).

Станом на 09.06.2023 в бухгалтерському обліку Фірми «Люстдорф» по рахунку 632 за Контрактом №30127659 від 31.08.2022 укладеним з нерезидентом KRONES AG (Німеччина) була наявна дебіторська заборгованість у загальній сумі 686 000,00 євро (27 259 787,80 грн).

Фірма «Люстдорф» листом від 16.03.2024 (вх.№П1916 від 17.03.2024) звернулась до Міністерства економіки України щодо продовженні граничних строків розрахунків за контрактом №30127659 від 31.08.2022, проте листом від 04.05.2023 №4432-10/2030-07 Міністерство економіки України відмовило у продовженні строків розрахунків.

Листом від 23.06.2023 №425 Фірма «Люстдорф» знову звернулась до Міністерства економіки України щодо продовженні граничних строків розрахунків за контрактом №30127659 від 31.08.2022.

Міністерством економіки України видано висновок щодо продовження граничних строків розрахунків від 22.08.2023 №4432-09/2981-07, починаючи з 27.06.2023 по 20.09.2023.

Центральним МУ ДПС по роботі з ВПП на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.351 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та відповідно до наказу Центрального МУ ДПС по роботі з ВПП від 17.05.2024 №254/Ж1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Фірми «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій між Фірмою «Люстдорф» та компанією KRONES AG (Німеччина) за контрактом №30127659 від 31.08.2022, за період діяльності з 31.08.2022 по 09.06.2023, на підставі листа ДПС України від 28.04.2023 № 9341/7/99-00-07-05-02-07 щодо інформації, наданої НБУ (лист від 19.04.2023 №25-0005/77/ДСК).

За наслідками зазначеної перевірки складено акт перевірки від 24.05.2024 № 1542/Ж5/31-00-07-01-03-20/23063575, відповідно до якого встановлено порушення ч. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473-VIII) в частині несвоєчасного повернення нерезидентом коштів у розмірі 686 000,00 євро з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків на 36 днів (06.03.2023 11.04.2023).

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2024 № 1553/Ж10/31-00-07-01-03-25, яким визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 2 882 956,71 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII від 21.06.2018.

Відповідно до статті 3 Закону №2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону. У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону. Закони України та інші нормативно-правові акти валютного законодавства, що встановлюють нові обов`язки для суб`єктів валютних операцій або погіршують їхнє становище, не мають зворотної сили. У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини третьої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону №2473-VIII).

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон № 2473-VIII та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) - відсутні.

Частинами першою - третьою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Отже, спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Так, дійсно, відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.

Крім того, зміни до положень Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону № 2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

При цьому, суд зауважує, що маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляді порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: "13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426".

Тобто, на переконання суду, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

Отже, суд приходить до висновку, що пеня, передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Також, підпунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Тобто нормами вказаного пункту визначено певні особливості справляння податків і зборів на певний період часу - на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Суд вважає, що така норма може бути застосована до строків, визначених як податковим так і іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але виключно у податковій сфері (у сфері справляння податків і зборів).

Однак, як вже було зазначено Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону «Про валюту і валютні операції», застосовуються положення саме Закону «Про валюту і валютні операції».

Тобто про зупинення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів мали бути внесені відповідні зміни до Закону України «Про валюту і валютні операції», чого законодавцем зроблено не було.

Отже, підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, не є конкуруючими нормами, і те що підпункт 69.9 пункту 69 прийнятий пізніше у часі (03.03.2022) не є підставою для його застосування до спірних правовідносин.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 23.07.2024 у справі №240/25642/22 та від 29.08.2024 року по справі № 280/7416/23, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як видно з матеріалів справи, на виконання умов контракту №30127659 від 31.08.2022 Фірмою «Люстдорф» 08.09.2022 здійснено попередню оплату за товар компанії - нерезиденту KRONES AG (Німеччина) у загальній сумі 686 000,00 євро (граничний термін отримання товару - 06.03.2023).

Однак, нерезидентом KRONES AG (Німеччина) не було поставлено товар, а здійснено повернення коштів згідно платіжного доручення від 11.04.2023 на суму 689 000,00 євро.

Таким чином, враховуючи дату граничного терміну отримання товару (06.03.2023) та дату повернення коштів нерезидентом (11.04.2023), мало місце порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків на 36 днів, що і не заперечується позивачем.

Отже, з огляду на вказані обставини справи, суд приходить до висновку щодо підтвердження факту порушення позивачем приписів Закону України «Про валюту і валютні операції» та як наслідок правомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, підстави для присудження в користь позивача понесених при розгляді справи судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Фірма "Люстдорф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (вул. Коцюбинського, 1, м. Іллінці, Вінницька область, 22700, код ЄДРПОУ 23063575)

Відповідач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, 3, м. Київ, 02068, код ЄДРПОУ 44082145)

СуддяВіятик Наталія Володимирівна