Рішення № 128144553, 16.06.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 червня 2025 р. Справа № 120/15717/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивача зазначила, що її довіритель перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

На підставі Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03 березня 2022 року, з метою забезпечення оборони Держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань позивача призвано на військову службу, яку він проходить дотепер у військовій частині НОМЕР_1 .

При цьому під час проходження військової служби позивач Указом Президента від 03 червня 2022 року № 390 нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Нагородження позивача орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня стало підставою для призначення йому пенсії за особливі заслуги перед Україною та встановленням відповідної надбавки до пенсії в розмірі 35% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Під час подальшого проходження військової служби та виконання військових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини від збройної агресії, 11 січня 2024 року ОСОБА_1 нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня (Указ Президента від 11 січня 2024 року № 9), що, на думку представниці позивача є підставою для нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії в розмірі 35% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У зв`язку із нагородженням позивача орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня він 07 серпня 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою, у якій просив нарахувати та виплатити надбавку у розмірі 35% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте відповідач листом від 30 серпня 2024 року повідомив заявника про те, що ОСОБА_1 вже здійснюється нарахування та виплата надбавки у розмірі 35% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а здійснення нарахування та виплати надбавки до пенсії за особливі заслуги перед Україною за кожен орден окремо чинним законодавством не передбачено.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, представниця позивача звернулася з цим позовом до суду з вимогою зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01 січня 2024 року здійснити нарахування та виплату пенсії за особливі заслуги перед Україною у вигляді надбавки за орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня у розмірі 35% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною".

Ухвалою від 27 листопада 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

12 грудня 2024 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що статтею 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" передбачалось, що пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються зокрема громадянам України: ветеранам війни, нагородженим за бойові дії орденом, медаллю "За відвагу" або медаллю Ушакова, незалежно від часу нагородження.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" передбачено, що пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність: 1) від 35 до 40 відсотків - особам, зазначеним у пунктах 1 і 8 статті 1 цього Закону; 2) від 25 до 35 відсотків - особам, зазначеним у пунктах 2 - 5 статті 1 цього Закону; 3) від 20 до 25 відсотків - особам, зазначеним у пунктах 6 і 7 статті 1 цього Закону.

У свою чергу, відповідно до частини 3 статті 5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" пенсія за особливі заслуги призначається з дня звернення за встановленням пенсії, але не раніше дати набрання чинності положеннями Закону, що встановлює право на таку пенсію. Днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому заяви про порушення клопотання про встановлення пенсії за особливі заслуги з усіма необхідними документами. Якщо заява про встановлення пенсії за особливі заслуги надсилається поштою і при цьому подаються всі необхідні документи, то днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається дата, вказана на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі, коли до заяви додані не всі необхідні документи, орган, що здійснює підготовку документів для встановлення пенсії за особливі заслуги, повідомляє заявнику, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3 місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому або відправлення заяви про встановлення такої пенсії.

Як зазначає представник відповідача далі, відповідно до статті 5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом. Розмір надбавки особам, зазначених у пунктах 1-6 статті 1 цього Закону, визначається згідно із схемою визначення розмірів надбавок залежно від заслуг перед Україною, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, відповідно до якої особам, нагородженим орденом за особисту мужність (особистий внесок), виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України надбавка виплачується у розмірі 35% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У разі, якщо особа має право на надбавки з кількох підстав, передбачених статтею 1 цього Закону, встановлюється надбавка, що є більшою, у максимальному розмірі.

Представник відповідача зазначає, що на підставі заяв позивача від 20 жовтня 2023 року та від 20 червня 2024 року та долучених до них орденських книжок серії ОК № 068882 та серії НОМЕР_2 позивачу встановлено надбавку за особливі заслуги в розмірі 35% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За наведених обставин, на думку представника відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

06 січня 2025 року представницею позивача подано до суду відповідь на відзив, проте така до уваги не береться, оскільки заявами по суті у справах, визначених частиною 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, є позов та відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Указом Президента України "Про відзначення державними нагородами" від 03 червня 2022 року № 390/2022 ОСОБА_1 нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

У зв`язку із цим ОСОБА_1 встановлено надбавку до пенсії за особливі заслуги перед Україною в розмірі 35% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Указом Президента України "Про відзначення державними нагородами" від 11 січня 2024 року № 9/2024 позивача нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня.

Вважаючи, що нагородження позивача орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня є підставою для нарахування та виплати ще однієї надбавки до пенсії за особливі заслуги в розмірі 35% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із відповідною заявою.

Проте листом від 30 серпня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило заявника про те, що відповідно до статті 5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом. Розмір надбавки визначається згідно із схемою визначення розмірів надбавок залежно від заслуг перед Україною, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, відповідно до якої особам, нагородженим орденом за особисту мужність (особистий внесок), виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України надбавка виплачується у розмірі 35% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Далі у листі йдеться про те, що на підставі заяв ОСОБА_1 від 20 жовтня 2023 року та від 20 червня 2024 року та долучених до таких орденів серії ОК № 068882 та серії ОК № 068811 позивачу встановлено надбавку до пенсії за особливі заслуги в розмірі 35% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Законом України «Про державні нагороди» № 1549-III (далі - Закон № 1549-III) відповідно до Конституції України встановлено державні нагороди України для відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною.

Державні нагороди України є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною.

Державні нагороди встановлюються виключно законами України (стаття 1 Закону № 1549-III).

Відповідно до статті 3 Закону № 1549-III державними нагородами є: звання Герой України; орден; медаль; відзнака "Іменна вогнепальна зброя"; почесне звання України; Державна премія України; президентська відзнака.

Особи, нагороджені державними нагородами, користуються пільгами, передбаченими законами України (статті 15 Закону № 1549-III).

Відповідно до пункту 3 розділу V Прикінцевих положень Закону № 1549-III установлено, що дія цього Закону поширюється на правовідносини, пов`язані з нагородженням:

громадян України, удостоєних державних нагород СРСР або республік, що входили до його складу;

громадян України, іноземців та осіб без громадянства, нагороджених державними нагородами Української РСР (Почесною Грамотою, Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, удостоєних почесних звань Української РСР), а також нагороджених Державними преміями Української РСР;

осіб, нагороджених відзнаками Президента України до набрання чинності цим Законом.

Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» № 1767-III (далі - Закон № 1767-III) передбачено встановлення для окремих категорій громадян за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення у певний період додаткових соціальних благ у вигляді додаткових або підвищених грошових виплат, пільг або компенсацій для задоволення окремих потреб.

Відповідно до статті 1 Закону № 1767-III пенсія за особливі заслуги перед Україною встановлюється таким громадянам України:

1) Героям України, особам, нагородженим орденом Героїв Небесної Сотні, чотирма і більше орденами України після проголошення незалежності України, особам, відзначеним почесним званням України "народний" після проголошення незалежності України;

2) ветеранам війни, які після проголошення незалежності України нагороджені орденом за особисту мужність (особистий внесок), виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України;

3) видатним спортсменам - переможцям Олімпійських та Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи;

4) космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків;

5) особам, відзначеним почесним званням України "заслужений", державною премією України, нагородженим одним із орденів України;

6) матерям, які народили п`ять і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Якщо у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання дітей до зазначеного віку здійснювалося батьком, право на пенсію за особливі заслуги надається батьку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку;

7) особам, яких відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам`яті борців за незалежність України у XX столітті" визнано борцями за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" реабілітовано, із числа тих, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.

Відтак Законом № 1767-III передбачено вичерпний перелік категорій громадян України, яким встановлюється пенсія за особливі заслуги перед Україною.

Відповідно до статті 2 Закону № 1767-III пенсії за особливі заслуги встановлюються територіальним органом Пенсійного фонду України.

Згідно зі статтею 3 Закону №1767-III за цим Законом встановлюються пенсії: за віком; по інвалідності; у разі втрати годувальника; за вислугу років.

Пенсії за особливі заслуги встановлюються громадянам, зазначеним у статті 1 цього Закону, які мають право на пенсію за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника та за вислугу років відповідно до закону (статті 4 Закону № 1767-III).

Так, суд установив, що ОСОБА_1 з 17 грудня 2008 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

При цьому до складових пенсійних виплат позивача включено зокрема й надбавку за особливі заслуги перед Україною у розмірі 35% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується розрахунком пенсії за вислугу років станом на 01 березня 2024 року.

Водночас представниця позивача вважає, що її довіритель має право на встановлення згадуваної вище надбавки ще й за отриманий ним орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня серії ОК № 068811.

Проте відповідно до положень статті 5 Закону № 1767-III пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах:

4200 гривень - особам, зазначеним у пункті 7 статті 1 цього Закону;

від 35 до 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, - особам, зазначеним у пунктах 1 і 6 статті 1 цього Закону;

від 23 до 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, - особам, зазначеним у пунктах 2-5 статті 1 цього Закону (частина 1).

Розмір надбавки визначається згідно із схемою визначення розмірів надбавок залежно від заслуг перед Україною, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. У разі якщо особа одночасно має право на надбавку з кількох підстав, передбачених статтею 1 цього Закону, встановлюється надбавка, що є більшою у максимальному розмірі (частина 2 статті 5 Закону № 1767-III).

Із системного аналізу наведеної статті слідує, що визначення відсоткового значення надбавки до розміру пенсії перебуває у безпосередньому зв`язку із тим, на підставі якого пункту статті 1 Закону № 1767-III така пенсія встановлена громадянину України.

При цьому ця стаття чітко передбачає, що у максимальному розмірі (не більше 40% розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність) згадувана вище надбавка встановлюється лише у випадку, якщо особа має право на неї з кількох підстав, передбачених статтею 1 Закону № 1767-III.

Водночас позивачеві встановлено надбавку до пенсії за особливі заслуги перед Україною як громадянину України - ветерану війни, який після проголошення незалежності України нагороджений орденом (в даному випадку орденами) за особисту мужність (особистий внесок), виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, тобто на підставі пункту 2 статті 1 Закону № 1767-III).

Суд зауважує, що нагородження позивача у 2022 році орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня серії ОК № 068882, а у 2024 році - орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня серії ОК № 068811 не може свідчити про виникнення права на встановлення надбавки за кожний орден окремо, позаяк розмір такої надбавки встановлюється громадянам України в залежності від виду їх заслуг перед державою, передбачених статтею 1 Закону № 1767-III.

При цьому позивачу встановлено надбавку до пенсії за особливі заслуги перед Україною в розмірі 35% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на підставі пункту 2 статті 1 Закону № 1767-III і таким Законом не передбачено її встановлення за кожний окремо отриманий громадянином України орден.

Також суд відхиляє посилання представниці позивача на наказ Міністерства соціальної політики України від 27 грудня 2017 року № 2054 "Про затвердження Схеми визначення розмірів надбавок до пенсії, на яку має право особа згідно із законом, залежно від заслуг перед Україною відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", оскільки такий прийнято на реалізацію статті частини другої статті 5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", яка не застосовна до спірних правовідносин.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані представницею позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення учасниками справи інших витрат суду не надано, тому відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Рішення суду в повному обсязі складено 16.06.2025

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович