Рішення № 128142241, 16.06.2025, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1287/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Тарасюк А.М.,

при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядкуокремого провадженнясправу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Дубровицька міська рада Сарненського району Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду та просить встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід заявниці, ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить будинок та земельна ділянка, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований - один, а після своєї смерті залишив заповіт, посвідчений сільським головою Щуром Р.Х. Трипутнянської сільської ради Дубровицького (Сарненського) району Рівненської області 10 квітня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за №45, згідно якого житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 та земельну ділянку за тією ж адресою заповів заявниці, своїй онуці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 14 березня 2018 року заявниця уклала шлюб із ОСОБА_4 та змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Батьками заявниці є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яка до укладення шлюбу мала прізвище ОСОБА_9 , батьком якої був ОСОБА_2 та ОСОБА_10 матір"ю.

Отже заявниця, ОСОБА_11 та ОСОБА_2 є рідними онукою та дідом. Будучи спадкоємицею за заповітом вона, як онука спадкодавця, звернулася до приватного нотаріуса Скирі А.В. щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка при огляді наданих документів, встановила, що покійний ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 один і тому, як наслідок, 15 травня 2025 року нотаріусом надано роз`яснення за №233/01-16 згідно якого вбачається, що заявником пропущено встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк на прийняття спадщини для подання відповідної заяви та не пред`явлено доказів про постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою. Також при цьому роз`яснено те, що заявник має право звернутися до суду з позовом про встановлення факту проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В обгрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 повідомляє, що ОСОБА_2 помер у віці 82 роки, перед смертю часто хворів, у зв"язку із чим не міг себе належним чином самостійно обслуговувати, потребував постійного стороннього догляду, тому як і належить онуці якій дід заповів своє майно, постійно допомагала діду, доглядала та на час смерті проживала з ним без реєстрації у вищевказаному житловому будинку. Після смерті діда не цікавилася питанням спадщини, яка відкрилася після його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), оскільки в той час в Україні почалась війна ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Однак, заявник і надалі продовжує користуватися будинком померлого діда, у зв"язку із чим важала, що прийняла спадщину так як на день смерті проживала разом із ним за однією адресою в АДРЕСА_1 , проте адреси реєстрації місць проживання у нас були різні.

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру від 15.05.2025 №81190427 спадкова справа не заводилася свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

У судовому засідання ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала та просила їх задоволити. При цьому додала, що встановлення даного факту заявнику необхідне для оформлення документів для прийняття спадщини.

Представник заінтересованої особи Дубровицької міської ради в судове засідання не з`явився. Згідно поданої заяви міського голови Микульського Б., останій просить дану справу розглянути без участі представника міської ради. Проти заявлених вимог не заперечують.

Заслухавши пояснення заявника, допитавши свідків, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та встановивши, що вимоги заявника не зачіпають інтереси третіх осіб, а прийняте рішення суду не суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заяву слід задоволити з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст.315ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановленні також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дід заявниці, ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.10).

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить будинок та земельна ділянка, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку №871575 (а.с.14) та випискою з погосподарської книги №8 , виданої Дубровицькою міською радою 09.12.2024 року №1006/01 (а.с.13)..

Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради від 09 грудня 2024 року за №1007/01, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований - один (а.с.11).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений сільським головою Щуром Р.Х. Трипутнянської сільської ради Дубровицького (Сарненського) району Рівненської області 10 квітня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за №45, згідно якого житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 та земельну ділянку за тією ж адресою заповів внучці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

14 березня 2018 року заявниця уклала шлюб із ОСОБА_4 та змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.9).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що батьками заявниці, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 записані ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.с.15).

З копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_7 одружився з ОСОБА_12 та після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 » (а.с.16).

Із дослідженого в судовому засіданні копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 та її батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_10 (а.с.17), що підтверджує ступінь споріднення ОСОБА_13 та покійного ОСОБА_2 , які є рідними онукою та дідом.

Згідно із актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 09.12.2024 року за №1011, ОСОБА_14 1997 року народження дійсно проживала з жовтня 2020 року за адресою АДРЕСА_1 та здійснювала догляд за дідом, ОСОБА_2 , 1939 року народження до дня його його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 та на даний час користується його майном (а.с.18-19).

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 даного кодексу, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до вимог ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Так, згідно із ст.1261ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч. 1 ст.1265ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

У судовому засіданні встановлено, що померлий ОСОБА_2 після своєї смерті залишив заповіт, згідно якого майно яким володів за життя заповів своїй онуці ОСОБА_1 .

Згідно п.п. 4.12 п. 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини, про що зазначається у змісті п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

З п.п. 3.20 п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

У судовому засіданні встановлено та наявні у матеріалах справи докази, підтверджують в повному обсязі той факт, що заявниця ОСОБА_1 проживала із спадкодавцем ОСОБА_2 в одному будинку за адресою: АДРЕСА_1 та вела з ним спільне господарство.

Факт спільногопроживання заявниці ОСОБА_1 із дідом ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та веденняз нимспільного господарства,зокрема підтвердилидопитані усудовому засіданнісвідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Також підтвердили, що померлий ОСОБА_2 у зв`язку із похилим віком, дійсно потребував постійного догляду, у зв`язку з чим його онука ОСОБА_1 його доглядала.

Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення, в тому числі і постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як вбачається з письмової відповіді приватного нотаріуса Сарненського районного нотаріального округу Скирі А.В. від 15 травня 2025 року №233/01-16 (а.с.20) ОСОБА_1 роз`яснено, що оскільки нею не подано заяву про прийняття спадщини, яка передбачена ч. 1 ст. 1269 ЦК України, а також не пред`явлені докази про постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою, які необхідні у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, тому необхідно звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини або в судовому порядку встановити факт постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 23 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни за№7від 30травня 2008року "Просудову практикуу справахпро спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Таким чином, оскільки встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини для заявника має юридичні наслідки, з урахуванням всіх встановлених обставин справи, у суду наявні законні підстави встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 на момент відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 13, 81, 89, 259, 263-265,294,352,354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особаДубровицька міськарада провстановлення факту,що маєюридичне значення задоволити.

Встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 ..

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: підпис.

Згідно з оригіналом.

Суддя Дубровицького

районного суду: Тарасюк А.М.