Постанова № 128142152, 16.06.2025, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 541/1441/25

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2025 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Сиволапа Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, в приміщенні суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2025 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови поліцейського відділення поліції № 4 (с. Царичанка) Дніпропетровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровської області сержанта поліції Чубинець О.В. серії ЕНА № 4433675 від 05 квітня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП.

За ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14 квітня 2025 року матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 передано до Шишацького районного суду Полтавської області за підсудністю.

Ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 07 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху в зв`язку з несплатою позивачем судового збору.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою суду від 15 травня 2025 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

Ухвалою суду від 29 травня 2025 року за заявою позивача у справі замінено неналежного відповідача - Департамент патрульної поліції, належним відповідачем Головне управління Національної Поліції в Дніпропетровській області, прийнято до розгляду уточнений адміністративний позов, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмету спору та виступає на стороні відповідача залучено поліцейського ВП № 4 Дніпропетровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області Чубинця О.В.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що 05 квітня 2025 року поліцейськими безпідставно без дотримання вимог Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено його транспортний засіб та перевірені його документи, як водія.

Після цього, в порушення правової процедури, без дослідження всіх істотних обставин справи про адміністративне правопорушення за відсутності належних та допустимих доказів вчиненого правопорушення, поліцейський ВП № 4 Дніпропетровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області склав щодо ОСОБА_1 постанову серії ЕНА № 4433675 про накладення адміністративного стягнення за ч.4 ст. 126 КУпАП за те, що водій керував автомобілем, будучи позбавленим права такого керування судом.

При цьому позивач стверджує, що не був повідомлений судом про розгляд справи за ст. 130 КУпАП щодо нього, відповідну постанову про позбавлення його права керування транспортними засобами не отримував, а отже не знав про те, що його було позбавлено даного права. Від Управління патрульної поліції йому не надходило вимоги здати посвідчення водія у зв`язку позбавленням права керування транспортними засобами.

У визначений судом строк до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ГУНП в Дніпропетровській області із запереченнями проти позову з огляду на те, що оскаржувана постанова є законною та складена з урахуванням норм чинного законодавства, а доводи позивача, викладені в позовній заяві, є спробою уникнути адміністративної відповідальності.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні факти та правовідносини які їх супроводжують.

Об 17-33 год. 05 квітня 2025 року по вул. Центральна в с. Китайгород Дніпропетровського району Дніпропетровської області поліцейським відділення поліції № 4 (с. Царичанка) Дніпропетровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області сержантом поліції Чубинцем О.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4433675 (ас.10).

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. за ч.4 ст. 126 КУпАП.

Постанова мотивована тим, що об 17-04 год. 05.14.2025 по вул. Центральна в с. Китайгород ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21124» д.н.з. НОМЕР_1 без заднього номерного знаку та будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 1 рік від 05.03.2025 Харківським апеляційним судом, чим порушив п. 2.1а ПДР.

Дана постанова підписана особою яка її склала, а також особою притягнутою до відповідальності ОСОБА_3 без жодних зауважень з приводу її змісту чи форми.

У п. 7 постанови вказано, що до неї додається відео з бодікамери Motorola Vb4 00 799063 (а.с.10).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» в якості превентивного заходу поліції дозволяється застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з положеннями Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999 поліція використовує портативні реєстратори тобто пристрої, призначені для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.

Відповідно до п.п. 4-5 Розділу ІІ Інструкції під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Згідно з пп.1 п.3 Розділу VIII «Загальний порядок зберігання та видачі відеозаписів» вищевказаної Інструкції строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах становить 30 діб.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що надати суду відеофайл з нагрудної камери поліцейських, які фіксували порушення ПДР ОСОБА_3 05.04.2025 не виявляється можливим в зв`язку із закінченням терміну його зберігання.

На думку суду значною мірою цьому сприяла саме процесуальна поведінка сторони позивача, зокрема подання позову до неналежного суду, що обумовило передачу справу з Миргородського міськрайонного суду до Шишацького районного суду Полтавської області за підсудністю, несплата судового збору при поданні позовної заяви, що потягло за особою винесення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху, пред`явлення позову до неналежного відповідача та подання заяви про його заміну лише 28 травня 2025 року, незважаючи на тому що про неналежність відповідача суд наголошував ще в ухвалі від 07 травня 2025 року.

За таких обставин до участі в розгляді справи ГУНП в Дніпропетровській області було залучено лише 29 травня 2025 року тобто поза межами 30 денного строку зберігання відеозаписів з портативних реєстраторів поліцейських, який збіг 05 травня 2025 року.

Зважаючи на те, що вимоги вищевказаної Інструкції та виходячи із змісту оскаржуваної постанови в якій зазначено, що до неї додається відео з бодікамери Motorola Vb4 00 799063 при тому, що ОСОБА_2 підписав дану постанову та при підписанні не висловив застережень щодо її форми чи змісту, суд дійшов висновку про те, що на момент винесення оскарженої постанови факт керування ОСОБА_3 транспортним засобом за вказаних в постанові обставин (час та місце) підтверджувався відеозаписом з портативного реєстратора щонайменше одного з поліцейських, які здійснювали документування дій вказаного водія.

При цьому в тексті позовної заяви сам ОСОБА_2 не заперечує факту керування ним транспортним засобом за вказаних в оскаржуваній постанові обставин, а лише стверджує що зупинку даного транспортного засобу та перевірку документів водія було здійснено безпідставно.

З тексту оскаржуваної постанови слідує, що причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 стало відсутність заднього номерного знаку, що знов таки не заперечувалось водієм при підписанні ним оскаржуваної постанови.

Керування транспортним засобом без заднього номерного знаку є порушенням п. 2.9«в» Правил дорожнього руху та відповідно до п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» є підставою для зупинки поліцейським відповідного транспортного засобу.

Порушення даного пункту ПДР водієм може тягнути за особою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121-3 КУпАП, а відповідно до п.2 ч.1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

За таких обставин доводи позовної заяви про незаконність зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та перевірки його документів поліцейськими є неспроможними.

Відповідно до ч.ч. 9-10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно з ч. 4 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.4 ст. 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Постановою Харківського апеляційного суду від 05 березня 2025 року у справі № 643/13113/23 залишено без змін постанову Московського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2024 року якою ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Дана постанова набрала законної сили 05.03.2025, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Таким чином, починаючи з 05.03.2025 ОСОБА_2 вважається особою позбавленою права керування транспортними засобами та є суб`єктом відповідальності за ч.ч. 4-5 ст. 126 КУпАП в разі здійснення ним керування транспортними засобами.

Суд звертає увагу, що з моменту винесення постанови Харківським апеляційним судом (05.03.2025) до моменту складання відносно ОСОБА_1 постанови за ч.4 ст. 126 КУпАП (05.04.2025) минув достатній строк (один місяць).

Зі змісту постанови Харківського апеляційного суду слідує, що в судовому засіданні приймав участь захисник ОСОБА_1 адвокат Морозов В.Ю., а сам правопорушник був належним чином повідомлений судом про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання з`явився.

Крім того Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин доводи позивача про те, що станом на момент складання оскаржуваної ним постанови (05.04.2025) він не знав про прийняття судом рішення про позбавлення його права керування транспортними засобами є повністю неспроможними.

Згідно з положеннями ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1-2, 4 статті 126 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 258 КУпАП у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу

Таким чином, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що вчинення ОСОБА_3 передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП адміністративного правопорушення, за вказаних в оскаржуваній постанові обставин підтверджується належними та допустимими доказами по справі, а оскаржувана постанова винесена уповноваженим суб`єктом у передбачений законом спосіб та в повній відповідності до існуючої адміністративної процедури.

За таких обставин суд не знаходить підстав для скасування постанови поліцейського про накладення адміністративного стягнення та вважає необхідним відмовити у задоволені позову.

В зв`язку цим всі судові витрати у справі суд відносить на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду (м. Харків) через Шишацький районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя Д.С. Сиволап