Рішення № 12814188, 24.11.2010, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа 2-5771\10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2010 року Ленінський районний суд м. Харкова

у складі:

головуючого - судді Лазарєва А.В.,

секретаря Клименко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК КІПРУ» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору, стягнення грошових коштів та звернення стягнення на заставлене майно, керуючись ст. 209 ЦПК України,-

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «БАНК КІПРУ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору, стягнення грошових коштів та звернення стягнення на заставлене майно.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 13 червня 2007 р. між АБ «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого щодо усіх прав та зобовязань є Публічне акціонерне товариство «БАНК КІПРУ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 21/2007.

За умовами цього договору Банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 11 200 (одинадцять тисяч двісті) доларів США 00 центів, а відповідач зобовязався повернути цей кредит до 11 червня 2010 року (п. 2.2.5 кредитного договору) та сплачувати відсотки за його користування згідно із графіком погашення кредиту.

Відповідач зобовязався щомісячно сплачувати кредит не пізніше 25 числа кожного місяця згідно з графіком, передбаченим п. 2.2.5. Договору № 21/2007 від 13 червня 2007 р.

Відповідно до п. 2.2.6. кредитного договору, за користування кредитом відповідач повинен сплачувати позивачу відсоткову ставку у розмірі 13,5 % річних. У випадку порушення строків повернення кредиту за вказаним договором, відповідач сплачує банку відсотки у розмірі 18,5 % річних.

В порушення п. 2.2.5. кредитного договору, відповідач не повертає позивачу кредитні кошти згідно із погодженим графіком, чим допустив прострочення виконання зобовязання за кредитним договором.

Станом на 01 липня 2010 року заборгованість ОСОБА_1 за простроченим кредитом складає 5 126 (пять тисяч сто двадцять шість) доларів США 74 центи, що еквівалентно 44593 грн. 95 копійок .

Згідно із п. 2.2.6. кредитного договору, Позичальник зобовязався щомісячно сплачувати за користування кредитом проценти в розмірі 13,5 % річних за строковий кредит та 18,5 % річних у разі порушення строків повернення кредиту за кредитним договором. Розрахунковий період по нарахуванню процентів 30 (31) день з 21 числа минулого місяця по 20 число поточного місяця із розрахунку 365 (366) днів на рік з моменту виникнення заборгованості. Проценти за кредит позичальник сплачує щомісячно до 25 числа поточного місяця та по закінчені строку дії договору.

В строки, встановлені п. 2.2.6. кредитного договору, Позичальником не були сплачені Банку проценти за користування кредитними коштами, в результаті чого за Кредитним договором станом на 01.07.2010 року утворилася заборгованість за простроченими процентами в розмірі 516 (пятсот шістнадцять) доларів США 85 центів.

Згідно із пунктом 2.2.7. кредитного договору у разі несвоєчасної сплати процентів за користування кредитом відповідач зобовязався сплачувати позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Пеня за простроченими відсотками з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ станом на 01.07.2010 року складає 191 (сто девяносто одна) гривня 30 копійок.

В забезпечення виконання вищезазначеного зобовязання відповідач надав позивачу в заставу автомобіль марки VOLKSWAGEN Passat, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску 1997, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 та належить Позичальнику на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого РЕВ МВ № 1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області 12.06.2007 року.

Предмет застави переданий в заставу за договором застави майна (транспортного засобу), який посвідчений 13.06.2007 року приватним нотаріусом ХМНО Дяченко В.Е. за № 628.

Оскільки станом на 01 липня 2010 року ОСОБА_1 не повернув заборгованість за отриманий кредит, ПАТ «БАНК КІПРУ» змушений звернутись до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору, стягнення грошових коштів та звернення стягнення на заставлене майно.

В судовому засіданні представник позивача за дорученням Єфремова І.В. позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі з посиланням на вищевикладене.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог ПАТ «БАНК КІПРУ».

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Станом на 01 липня 2010 року згідно із банківським розрахунком загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за користування кредитом по кредитному договору складає 5 643 долара США 59 центів та пеня 191 грн. 30 коп.

Відповідач на цей час не виконує умови кредитного договору, що підтверджується поясненнями відповідача в судовому засіданні, що ставить під сумнів його виконання.

Ігнорування виконання відповідачем умов договору є істотним порушенням його умов, що може призвести до фінансової втрати для установи банку.

Так, згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилась та сплати процентів.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Надавши відповідачу кредит у сумі 11 200 (одинадцять тисяч двісті) доларів США 00 центів, Банк свої зобовязання виконав у повному обсязі.

Статтею 615 ЦК України передбачено односторонню часткову або в повному обсязі відмову від зобовязання у разі порушення зобовязання однією стороною, якщо це встановлено договором або законом.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 Цивільного кодексу України, в разі прострочення позичальником повернення чергової частини кредиту, кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України та п. 2.3.2. кредитного договору, у разі недотримання відповідачем умов кредитного договору, а саме у випадку затримок погашення кредиту та сплати відсотків по ньому, які допустив відповідач, банк має право розірвати договір та достроково стягнути з відповідача наданий раніше кредит, проценти по ньому та штрафні санкції в тому числі і шляхом звернення стягнення на забезпечення.

Згідно зі ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно зі ст.ст. 23, 24 Закону України «Про заставу» № 2654 від 02.10.1992 року та ст.ст. 15.7.1, 15.7.2.,15.7.3договору застави № 21/2007 - З від 13 червня 2007 року укладеного на забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором, у разі невиконання боржником основного зобовязання, заставодержатель має право: достроково звернути стягнення на предмет застави згідно п. 2.3.3. кредитного договору; звернути стягнення на предмет застави згідно з чинним законодавством у випадку, коли в момент настання терміну виконання Заставодавцем зобовязання, забезпеченого заставою, згідно з цим договором, воно не буде виконано.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України та п.п. 2.1. кредитного договору, банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки вони підтверджені у судовому засіданні.

У п.п. 2.3.3. кредитного договору № 21/2007 від 13 червня 2007 року зазначено, що у разі недотримання Позичальником умов кредитного договору, банк має право розірвати договір та достроково стягнути наданий раніше кредит, проценти по ньому та можливі штрафні санкції в тому числі і шляхом звернення стягнення на забезпечення в разі погіршення фінансового стану Позичальника, затримок погашення кредиту та сплати процентів, ухилення від контролю з боку Банку, погіршення стану заставленого майна, а також у разі якщо наданий кредит буде з різних обставин незабезпеченим.

Пунктом 3.2. кредитного договору № 21/2007 від № 21/2007 від 13 червня 2007 року передбачено, що у разі відсутності коштів у Позичальника, відшкодування боргів Банку проводиться шляхом стягнення на предмет застави.

Так, п. 2.2.4. кредитного договору № 21/2007 від 13 червня 2007 року передбачено, що Позичальник зобовязується відповідати всім належним Позичальнику майном та власними коштами за всіма своїми зобовязаннями, що випливають з умов цього договору.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав до суду жодних доказів підтверджуючих виконання ним обовязків по кредитному договору за вказаний період і тому з нього необхідно стягнути вказану заборгованість та звернути стягнення на автомобіль марки: VOLKSWAGEN Passat, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску 1997, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 та належить Позичальнику на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого РЕВ МВ № 1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області 12.06.2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212 , 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України ст.ст. 526, 530,543,549, 551, 553, 554, 611, 1049, 1050,1054 ЦК України, , Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про заставу» № 2654 від 02.10.1992 рок у , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства «БАНК КІПРУ» задовольнити повністю.

Розірвати кредитний договір №21/2007 від 13 червня 2007 р., укладений між Акціонерним банком «АвтоЗАЗбанк», правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАНК КІПРУ» та ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КІПРУ» Код ЄДРПОУ 19358784, МФО 320940 (адреса: вул. Урицького 45, м. Київ, 03035) заборгованість в сумі 44593 гривні 95 копійок, пеню за простроченими процентами в розмірі 191 гр. 30 коп., державне мито в сумі 448 грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гр., а всього 45353 гр. 50 коп .

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 в сумі 44785 гр. 25 коп. за кредитним договором № 21/2007 від 13 червня 2007 р. на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КІПРУ» звернути стягнення на автомобіль, марки VOLKSWAGEN Passat, реєстраційний №НОМЕР_1, рік випуску 1997, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого РЕВ МВ № 1 ДАІ ГУМВС України в Харківській області 12 червня 2007 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя : Лазарєв А.В.