Ухвала суду № 128137870, 16.06.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15979/21

Провадження № 1-кп/522/2186/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2021 року за № 12021164500000868 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, громадянина України, українця, з середньою-технічною освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 03 серпня 2021 року, приблизно о 18 годині 40 хвилин, ОСОБА_5 знаходячись на будівельному майданчику, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, № 25, побачив на автомобілі марки «mitsubihi landcer» в кузові чорного кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 , на капоті якого знаходився мобільний телефон торгової марки «Iphon 11» моделі «Pro», в корпусі чорного кольору.

В цей час, у ОСОБА_5 з корисливих мотивів, виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадання чужого майна, а саме вказаного мобільного телефону.

Маючи намір на вчинення крадіжки чужого майна та переслідуючи ціль незаконного збагачення, впевнившись, що його дії залишаються непомітними для оточуючих, діючи умисно, ОСОБА_5 підійшов до вищевказаного автомобіля та умисно, з корисливих мотивів, викрав з капоту належний ОСОБА_6 мобільний телефон торгової марки «Iphon 11» моделі «Pro», в корпусі чорного кольору, вартістю 30000 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар» за абонентським номером: НОМЕР_2 , яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє.

Таємно викравши мобільний телефон ОСОБА_6 в розмірі 30000 гривень, ОСОБА_5 з місця вчинення ним кримінального правопорушення скрився, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, підлягає поверненню прокурору.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Судом встановлено істотне порушення вимог КПК України. Таким істотним порушенням вимог КПК України суд визнає невідповідність обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України.

Обвинувальний акт складений відносно ОСОБА_5 і реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідають встановленим вимогам закону.

Органами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021164500000868 було допущено порушення основоположних прав обвинуваченого і завдань КПК.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2008 року, ухваленому у справі «Ващенко проти України», зазначено: «Обвинувачення для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п. 51)».

У рішенні від 25.07.2000 року, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії»,

детальніше прописано: "Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально

проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «b» ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинувачені, включаючи зміни причини обвинувачення».

Відповідно до ч. 1 ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Право підозрюваного на захист - це сукупність наданих йому законом повноважень для спростування підозри або обвинувачення, пом`якшення покарання, а також захисту своїх особистих інтересів.

Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, засудженому, виправданому права на захист є однією з основних засад судочинства в Україні, визначеної п. 6 ч. 1 ст. 129 Конституції України.

В обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, що не відповідає формулюванню обвинувачення і, як наслідок, є беззаперечною підставою для повернення обвинувального акту.

Згідно з положеннями ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Обов`язок перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні. У випадку, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, суд згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, повинен повернути обвинувальний акт прокурору.

Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 3, ч. 4 ст. 110, ч. 1 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт - це процесуальний документ, яким завершується досудове розслідування та у якому формулюється твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і який після його складання слідчим (прокурором) затверджується прокурором. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 291 КПК України, до обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Встановлено, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акта, суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Ухвалою суду від 29.04.2025 року надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доставку його до Приморського районного суду м. Одеси для вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу. Оголошено у розшук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_5 затримано та доставлено до суду для обрання запобіжного заходу.

Прокурор заявила клопотання про відновлення судового провадження та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , посилаючись на те, що підставою обрання запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

Ризики, передбачені ст. 177 КПК України подовжують існувати на даний час, у ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_5 переховувався та може надалі переховуватись від суду, з метою уникнення покарання, незаконно впливати на свідків, потерпілого а також вчинити інший злочин.

Застосування до ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів не зможуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Також, ОСОБА_5 не має постійної роботи, ніде не працює, не має міцних соціальних зв`язків, постійного заробітку, за місцем реєстрації не мешкає, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що вказує на схильність особи до вчинення інших злочинів.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників процессу, суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані судом при обранні міри запобіжного заходу не відпали та останній перебуваючи на свободі переховувався та може надалі переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, яких на теперішній час ще не було допитано, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує положення ст. 9 Конституції України, та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно яких тривале тримання під вартою обвинуваченого може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (рішення Європейського суду «W. v/ Switherlandjudgement» of 26 January 1993. SeriesAno.254-A, p.15, §30).

Керуючись ст.ст. 29, 177, 178, 183, 199, 291, 314, 331, 392 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» терміном на шістдесят діб, а саме до 15.08.2025 року включно.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 16 червня 2025 року - 151400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень (50 х 3028 = 151400).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) прибувати до суду за кожною вимогою; 3) не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; 4) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до обвинувачеого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Повернути обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України керівнику Приморської окружної прокуратури м. Одеси, для усунення недоліків.

Зобов`язати прокурора усунути виявлені недоліки.

На ухвалу протягом 7 діб з дня її оголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області.

Суддя: ОСОБА_1

16.06.2025