Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження №2/447/106/25 Справа №447/2287/24
У Х В А Л А
судового засідання
16.06.2025 Миколаївський районний суд Львівської області
в складі головуючого-судді Бачуна О.І.
секретар судового засідання Данилів О.І.
представника позивача Ратича Т.М., представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», Новороздільської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області про скасування державної реєстрації права власності на частину житлового будинку та договору дарування будинку,
в с т а н о в и в:
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
01.04.2025 року на адресу суду від позивача ОСОБА_2 надійшла заява про зміну підстав позову, в якій позивач просить замінити первісного відповідача - належним відповідачем ОСОБА_4 та прийняти позовні вимоги в новій редакції, а саме витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 у користь ОСОБА_2 власність 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Присудити ОСОБА_2 судові витрати.
У судовому засіданні представник позивач адвокат Ратич Т.М. заяву підтримав та просив її задоволити.
Представник відповідача адвокат Стасишин Р.М. у судовому засіданні подав письмові заперечення на заяву позивача про зміну підстав позову, вказав що позивач просить змінити відповідача, а також підстави і предмет позову, а у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Інні учасники в судове засідання не прибули.
Суд, заслухавши учасників процесу, доходить до таких висновків.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У статті 49 ЦПК України унормовані процесуальні права та обов`язки сторін.
Так, відповідно до частин другої та третьої статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви . У разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Одночасна зміна підстав і предмета позову відбувається тоді, коли фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Подібні за змістом висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13 серпня 2024 року у справі № 914/3080/20 та від 12.05.2025року справа № 204/1212/21 провадження № 61-3998св24
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
Аналогічний правовий підхід щодо застосування норми права у подібних правовідносинах продемонструвала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16
Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Подібними міркуваннями керувалася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
У свою чергу, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Збільшено (зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
За таких умов, суд дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_2 про зміну підстав позовна вимога, в якій він просить заміни відповідача та виклав позовні вимоги в новій редакції, є новою матеріально-правовою вимогою, яка має інші правові підстави. Тобто, зазначена позовна вимога фактично є новим позовом, що є недопустимим в розрізі положень цивільного процесуального законодавства.
Відтак наведене правове регулювання норми частини третьої статті 49 ЦПК України та судової практики його застосування Верховним Судом вказує на недопустимість одночасної зміни предмету та підстави позову, що на думку суду має місце в даному випадку.
Керуючись статтями 49,258,260ЦПК України
у х в а л и в:
У прийнятті заяви ОСОБА_2 про зміну підстав позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третьої особи Комунального підприємства Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», Новороздільської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації права власності на частину житлового будинку та договору дарування будинку, в підготовче провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає
Суддя Бачун О. І.
Судове рішення № 128137388, Миколаївський районний суд Львівської області було прийнято 16.06.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 447/2287/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: