Ухвала суду № 128124865, 16.06.2025, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №297/1651/18

98

1-кп/339/11/25

У Х В А Л А

16 червня 2025 року м. Болехів Болехівський міський суд Івано-Франківської області:

в складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянувши у режимі відеоконференції у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення позовної заяви, скаргу на рішення про проведення обшуку та визнання доказів недопустимими по кримінальному провадженню № 42017070000000285 від 08 серпня 2017 року відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

В с т а н о в и в:

На розгляді Болехівського міського суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України.

18 грудня 2024 року потерпілим ОСОБА_8 подано цивільний позов у кримінальному провадженні про відшкодування майнової та матеріальної шкоди. Згідно вказаного позову потерпілий ОСОБА_8 просить стягнути на його користь матеріальні збитки в розмірі 500 доларів США, які йому завдані вавслідок кримінального правопорушення в національній валюті (гривні) із розрахунку офіційного курсу НБУ на момент прийняття судового рішення з обвинувачених солідарно та стягнути по 1000 грн. з кожного обвинуваченого в рахунок моральної шкоди

10 квітня 2025 року захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , подав клопотання про повернення позовної заяви поданої потерпілим, оскільки зазначена позовна заява не відповідає вимогам кримінального та процесуального законодавства (ст.128 ч.4,5 КПК України, ст.175 ЦПК України).

Зокрема захисник вказує, що потерпілим у позовній заяві не зазначено відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб (цивільного позивача), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету як цивільного позивача, так і цивільного відповідача. Обґрунтування позивача щодо матеріальної шкоди грунтується виключно на припущенні останнього, що злочинними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_6 йому завдано майнову шкоду у розмірі 500 доларів США та по теперішній час добровільно не відшкодована. До позовної заяви не додано доказів (обвинувального вироку суду) на підтвердження жодної обставини на яку посилається позивач, зокрема доведеної вини обвинувачених.

Крім того вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Потерпілий зобов`язаний зазначити в позові, у чому полягає моральна шкода, якими критеріями він керувався, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами позивач це підтверджує. При цьому остаточно визначає розмір моральної шкоди, яка була заподіяна потерпілому, винятково суд.

Таким чином, якщо позивач посилається на втрати немайнового характеру, спричинені моральними чи фізичними стражданнями, кожну з таких обставин необхідно довести належними та допустимими доказами. Враховуючи викладене захисник ОСОБА_5 просить повернути позовну заяву позивачу (потерпілому).

Крім того, 12 травня 2025 року захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 , подав скаргу на рішення про проведення обшуку на підставі ч.3 ст.231 КПК України від 22 серпня 2017 року та клопотання про визнання доказів недопустимими.

Вказану скаргу захисником подано на підставі ст. 303 ч. 2 КПК України. Мотивуючи вимоги скарги, захисник зазначає, що в рамках даного кримінального провадження було проведно обшук на підставі ухвали слідчого судді від 22 серпня 2017 року. Однак до слідчого судді звернулася не та посадова особа, яка прийняла рішення про проведення обшуку без ухвали слідчого судді, а тому такі докази не є допустимими, а отримана інформація підлягає знищенню. Слідчий судя не міг задовільнити клопотання про легалізацію проведеного обшук, адже слідчий ОСОБА_9 не приймав "повідомлення" про проведення обшуку без ухвали слідчого судді, а тому і не мав првава звертатися про легалізацію проведеного обшуку, а мав лише право просити дозволу на проведення обшуку в майбутньому. Також зазначає, що посадові особи, які зверталися з питанням легалізації фактичного обшуку не виконали вимог п.п. 4, 6, 7 ч.3 ст. 234 КПК України, а саме не зазначили підставу для обшуку, особу, якій належить житло чи інше володіння, речі, документи або осіб, яких планується відшукати. Проведення фактичного обшуку проведно ОСОБА_10 , а слідчий суддя надав дозвіл на проведеня обшуку щодо судді ОСОБА_4 .

А тому просить: 1) визнати дії - повідомлення, а саме : "повідомив ОСОБА_10 , що у її житловому приміщенні проводиться обшук на підставі ч.3 ст.231 КПК України" слідчого ОСОБА_11 , як підставу для проведення обшуку не законними; 2) визнати дії прокурора ОСОБА_12 щодо погодження клопотання про надання дозволу на проведення обшуку слідчого ОСОБА_9 незаконними; 3) визнати дії слідчого ОСОБА_9 щодо надання клопотання про надання дозволу на проведення обшуку, як на легалізацію "повідомив ОСОБА_10 , що у її житловому приміщенні проводиться обшук на підставі ч.3 ст. 231 КПК України" слідчого ОСОБА_11 незаконними; 4) визнати огляд місця події в частині огляду (обшуку) території та домоволодіння ОСОБА_10 та будинку останньої, як проведеного з істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, а тому його результати, зафіксовані у протоколі від 17 серпня 2017 року, в цій частині визнати недопустимим доказом; 5) визнати ухвалу суду від 22 серпня 2017 року за № 308/8183/17 щодо надання дозволу на проведення обшуку в житловому приміщенні ОСОБА_4 незаконною; 6) визнати затримання ОСОБА_4 в цей самий час 17 серпня 2017 року незаконними.

Обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 у підготовчому засіданні подане клопотання та вимоги скарги підтримали.

Обвинувачений ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_7 у підготовчому засіданні також клопотання та вимоги скарги підтримали.

Прокурор заперечив щодо задоволення скарги, обгрунтовуючи тим, що надавати оцінку в підготовчому судовому засіданні доказам суд не може, дане питання може бути вирішенене лише після дослідження всіх доказів по справі.

Потерпілий ОСОБА_8 при рогляді вказаної скарги та клопотання про повернення позовної заяви поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та скарги, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до статті 175 ЦПК у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з ч.3 ст. даної статті: позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичнихосіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичнихосіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом ізпозовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З позовної заяви вбачається, що потерпілим у позовній заяві не зазначено:

-відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб (цивільного позивача), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету як цивільного позивача, так і цивільного відповідача;

- не додано доказів на підтвердження жодної обставини на яку посилається позивач, не обгрунтовано належним чином розмір моральної шкоди та не вказано в чому вона взагалі полягає.

Відповідно до частини 2 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженнічесті та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Потерпілий зобов`язаний зазначити в позові, у чому полягає моральна шкода, якими критеріями він керувався, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами позивач це підтверджую, але у поданій позовній заяві жодним чином не обґрунтовано потерпілим, в чому саме полягала моральна шкода, а також не надано належних доказів на підтвердження її наявності та розміру.

Відсутність відповідного обґрунтування та доказів унеможливлює встановлення факту завдання моральної шкоди та визначення її розміру у судовому порядку.

Слід зазначити, що матеріали кримінального провадження не можуть підміняти докази, які повинні долучатися до цивільного позову у кримінальному провадженні на підтвердження його обставин в розумінні ЦПК України.

Зокрема, відповідно до п.5 ст. 175 ЦПК України, позивач в позовній заяві викладає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Вказане відсутнє в позовній заяві, а отже така не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону.

Відповідно до статті 185 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, зазначених у статтях 175 і 177 ЦПК України - підлягає залишенню без руху.

Проте в підготовчому судовому засіданні в кримінальному процесі суд повинен вирішити питання прийняття чи не прийняття позовної заяви.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу (потерпілому) ОСОБА_8 .

В той же час, повернення позовної заяви позивачу, жодним чином не порушує право потерпілого звернутися з таким позовом в порядку цивільного провадження.

Вирішуючи питання щодо скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення про проведення обшуку на підставі ч.3 ст.231 КПК України в даному кримінальному провадженні, суд зазначає наступне

Так, згідно з положеннями ч. 2 ст. 303 КПК України, предметом оскарження на підготовчому судовому засіданні можуть бути лише ті рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не могли бути оскаржені слідчому судді на досудовому розслідуванні в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України (за виключенням рішення про відмову у визнанні потерпілим та рішення, дії чи бездіяльності при застосуванні заходів безпеки, які можуть бути оскаржені як під час досудового розслідування так і під час підготовчого судового засідання).

Суд, дослідивши подану скарги та заслухавши доводи сторін, дійшов таких висновків.

Положеннями ч. 2 ст. 303 КПК України, визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (ніж ті, що зазначені в частині 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Отже, положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-318 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання "можуть бути предметом розгляду", а не "розглядаються" чи "підлягають розгляду" тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК України).

Ані ч.2 ст.303, ані статті 314-316 КПК не передбачають, що суд в підготовчому судовому засіданні має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені ч.2 ст.307 КПК України під час досудового розслідування, а саме скасовувати рішення слідчого чи прокурора, зобов`язувати припинити дію чи, навпаки, вчинити певну дію, відмовити в задоволенні скарги.

Натомість, за змістом ст. 314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.

Водночас, зі змісту поданої стороною захисту скарги вбачається, що викладені в ній доводи зводяться до виконання певних слідчих дій.

На переконання суду, викладені у скарзі аргументи потребують аналізу законності низки взаємопов`язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження захисника щодо допущених порушень під час досудового розслідування підлягають дослідженню вже під час судового розгляду у ході дослідження доказів, оскільки це матиме значення для оцінки їх допустимості та належності.

Таким чином, розгляд по суті вказаної скарги під час підготовчого судового засідання був би передчасним, а тому суд приходить до висновку про необхідність долучення її до матеріалів кримінального провадження, без вирішення порушених у них питань по суті.

Одночасно, суд роз`яснює стороні захисту, що доводи викладені у його скарзі будуть розглянуті на стадії судового розгляду, зокрема, під час дослідження доказів, а також під час надання їм оцінки в нарадчій кімнаті.

Керуючись ст. 110, ст. ст. 314-316, ст. ст. 369-372 КПК України, суд

П о с т а н о в и в:

Позовну заяву потерпілого ОСОБА_8 до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - повернути позивачу.

Скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1