Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 186/899/25
Номер провадження № 2/0186/724/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2025 року м. Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Янжули С.А.
при секретарі - Лиман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядкуспрощеного позовногопровадження зповідомленням (викликом)сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АІА ФІНАНС ГРУП", треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області - Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області - Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
16 квітня 2025 року в провадження Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АІА ФІНАНС ГРУП", треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області - Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області - Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, подана представником позивача - адвокатом Лещенко Н.П.
1.Позиції сторін, процесуальні дії
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що в березні 2025 року дізналася про те, що 27 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. винесено постанову про відкриття ВП №6558781 з примусового виконання виконавчого напису №31473, виданого 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Головкіною Я.В. про стягнення з неї на користь ТОВ "ФК"АІА ФІНАНС ГРУП" заборгованості за кредитним договором №1868113 від 17 березня 2019 року в розмірі 29 900 гривень.
Спірний виконавчий напис є протиправним, оскільки вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України. Стягувачем нотаріусу не було подано документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Заборгованість, яка значиться у виконавчому написі, не дає можливості зробити висновок щодо правомірності нарахування. Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року та зареєстрованим за №282/20595, передбачена можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Просить суд поновити строк для звернення до суду з даним позовом, оскільки його пропущено з поважних причин, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області - Головкіною Я.В. №31473 від 18 березня 2021 року.
18 квітня 2025 року судом постановлено ухвалу про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису №31473 від 18 березня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області - Головкіною Яною Вікторівною, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК"АІА ФІНАНС ГРУП" заборгованості за кредитним договором №1868113 від 17 березня 2019 року в розмірі 29 900 гривень, здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорчук Л.В. у виконавчому провадженні №6558781.
21 квітня 2025 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, в позові просили суд розглянути справу в їх відсутність, позовні вимоги підтримали, не заперечували проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача повторно в судове засідання не з`явився, своїм правом на подання відзиву не скористався, про дату розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, заяви про розгляд справи в його відсутність не надав.
Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату розгляду справи повідомлені належним чином, заяв про розгляд справи в їх відсутність не надали.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст.280-283 ЦПК України.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
17 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК"АІА ФІНАНС ГРУП" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1868113, розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір наданого кредиту 3 950 гривень, строком на 10 днів.
18 березня 2021 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., вчинено виконавчий напис №31473 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1868113 від 17 березня 2019 року, укладеним з ТОВ "ФК"АІА ФІНАНС ГРУП", в розмірі 29 900 гривень за період з 27 березня 2019 року по 03 березня 2021 року. Сума заборгованості складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 3 950 гривень, простроченої заборгованості по несплачених відсотках - 25 950 гривень.
27 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В., на підставі оспорюваного виконавчого напису, було відкрито виконавче провадження №6558781.
3.Релевантні джерела права
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, пунктом 2 Переліку документів, передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з тим, пункт 2 вказаного переліку був визнаний незаконним та нечинним у повному обсязі згідно із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі №826/20084/14. Вказана постанова суду є чинною.
В пункті 1 вищевказаного Переліку документів визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17, постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі №826/20084/14. Таким чином, з 22.02.2017 кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року в справі №158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
4.Оцінка доказів та аргументів сторін
Суд відзначає, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж беззаперечно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі та саме за цей період.
Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Відповідачем не було надано доказів того, що ним нотаріусу були надані будь-які документи, що підтверджують безспірність заборгованості у вказаний у виконавчому написі період. Зокрема, відповідачем не було надано доказів подання ним нотаріусу виписки з рахунку позивача, яка б містила обов`язкові реквізити, що повинні бути вказані у ній згідно п. 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (дата здійснення останніх (попередніх) операцій по рахунку, код валюти, суми операцій (відповідно за дебетом або кредитом) тощо). Без цих відомостей з виписки абсолютно неможливо з`ясувати коли і які саме суми були отримані позивачем від банку, коли були нараховані відсотки, в якому розмірі та за який період було нараховано відсотки, яким є розмір заборгованості та чи існує заборгованість взагалі.
Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Крім того, виконавчий напис вчинено на підставі договору, стосовно якого не надано доказів нотаріального посвідчення. З урахуванням визнання в судовому порядку з 22 лютого 2017 року нечинним пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, видача таких виконавчих написів після 22 липня 2017 року можлива лише за умови пред`явлення оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів).
Отже, оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не відповідає вимогам закону, в той час як заборгованість, яка вказана у цьому написі, не є безспірною. Факт наявності цього виконавчого напису суттєво порушує права позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню, та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо поновлення строку на звернення позивача до суду з даним позовом, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно дост.ст.15,16ЦК Україникожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання.Кожна особамає правозвернутися досуду зазахистом свогоособистого немайновогоабо майновогоправа таінтересу. Відповідно до ст. 256 ЦПК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За правилами ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Відмовити в позові через пропуск строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог в позові належить відмовити за безпідставністю.
Отже, позовна давність застосовується до обґрунтованого позову.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252 - 255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Статтею 253 цього Кодексу визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19, зазначила, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому, саме на позивача покладений обов`язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункти 61, 62), від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17 (провадження № 12-104гс19, пункти 5.43, 5.44) та у справі № 911/3677/17 (провадження №12-119гс19, пункти 6.43, 6.44).
При цьому питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (пункт 23.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 706/1272/14-ц (провадження № 14-456цс18)).
Судом встановлено, що оспорюваний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом 18 березня 2021 року, доказів того, що вказаний виконавчий напис був отриманий позивачем ОСОБА_1 - не надано, позивач вказує на те, що про існування виконавчого напису і про відкрите виконавче провадження з його виконання дізналася в березні 2025 року і одразу звернулася з позовом до суду, в звязку з чим, суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнавши причини пропуску такого строку поважними.
5.Розподіл судових витрат, вирішення питання про заходи забезпечення позову
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1 211,20 гривень за подання позову до суду та 605,60 гривень за подання заяви про забезпечення позову, сплачені позивачем, у зв`язку з задоволенням її заяви про забезпечення позову та позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АІА ФІНАНС ГРУП", треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області - Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області - Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовільнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №31473 від 18 березня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області - Головкіною Яною Вікторівною.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АІА ФІНАНС ГРУП" на користь ОСОБА_1 судовий збір по справі в розмірі 1816 (однієї тисячі восьмиста шістнадцяти) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Інформація про учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АІА ФІНАНС ГРУП", код ЄДРПОУ 41184403, місцезнаходження: вул.Михайлівська, буд.15/1, літ.Б, м.Київ.
Треті особи:
приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області - Головкіна Яна Вікторівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області - Сидорук Леся Вікторівна, місцезнаходження: вул.Хмельницького Богдана, буд.4, офіс 400, м.Дніпро.
Повний текст рішення суду виготовлений 16 червня 2025 року.
Суддя: С.А.Янжула.
Судове рішення № 128124527, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області) було прийнято 16.06.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 186/899/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: