Вирок № 128121077, 13.06.2025, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1081/25

Номер провадження 1-кп/573/183/25

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2025 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Сумської області, Білопільського району, с. Москаленки, мешканця АДРЕСА_1 , неодруженого, із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, у лікаря нарколога, психіатра на обліку не перебуває, раніше несудимого,

за ч. 1 ст. 249 КК України,

в с т а н о в и в :

24.04.2025, перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою незаконного зайняття рибним добувним промислом, маючи за місцем мешкання дві рибацькі сітки довжиною близько 30 м кожна, розміром вічка 40х40 мм, і рибацький костюм, ОСОБА_4 взяв з собою зазначені заборонені знаряддя лову і цього ж дня близько 21:30 вирушив на русловий ставок водотоки річки Локня, який розташований поблизу с. Новоандріївка, Терещенківського старостату, Білопільської міської ради, Сумського району, перебуває на території природно-заповідного фонду орнітологічного заказника місцевого значення «Улянівський» та являється комунальною власністю Білопільської міської ради.

Всупереч законним вимогам, діючи умисно, протиправно, з метою незаконного вилову риби, 24.04.2025 близько 22:00, прибувши до руслового ставку водотоки річки «Локня», який розташований поблизу с. Новоандріївка, Терещенківського старостату, Білопільської міської ради, перебуває на території природно-заповідного фонду орнітологічного заказника місцевого значення «Улянівський» та являється комунальною власністю Білопільської міської ради, використовуючи рибацький костюм та дві рибацькі сітки довжиною близько 30 м кожна, розміром вічка 40х40 мм, ОСОБА_4 встановив останні на водоймі та залишився чекати біля водойми.

У подальшому, 25.04.2025 близько 03:00, продовжуючи єдиний умисел на зайняття незаконним рибним промислом у період нересту, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді незаконного видобутку риби і бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини в сфері охорони відтворення навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, за допомогою вищевказаних засобів вилову в період з 22:00 24.04.2025 до 03:00 25.04.2025 ОСОБА_4 здійснив незаконний вилов 40 карасів сріблястих, чим відповідно до висновку експерта завдав шкоду навколишньому природному середовищу на суму 37184 грн.

Відповідно до критеріїв істотності шкоди як «добування великої кількості риби», що зазначений у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» та листа Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України від 05.05.2025 №417-05/25, шкода рибному господарству України, яка завдана вилученням водних біоресурсів відповідно до матеріалів кримінального провадження, є істотною.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість визнав повністю, щиро розкаявся та дав покази, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Зокрема, показав, що 24.04.2025 він взяв вдома дві рибацькі сітки, рибацький костюм і близько 21:00 прийшов на ставок річки Локня, який розташований поблизу с. Новоандріївка. Використовуючи рибацький костюм, він встановив сітки, за допомогою яких наловив 40 сріблястих карасів. Дозвільних документів у нього не було. При цьому він знав, що вилов риби в такий спосіб і в такий період заборонені.

На підставі ч. 3 ст.349КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а тому в суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Також судом учасникам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

За таких обставин, суд дії ОСОБА_4 кваліфікує за ч. 1 ст. 249 КК України, оскільки він вчинив незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є кримінальним проступком, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання міська рада компрометуючими даними не володіє. Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинене ним кримінальне правопорушення, своєю поведінкою під час досудового розслідування та судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки він правдиво повідомив про обставини його вчинення. Обставин, що обтяжують покарання, під час судового розгляду не встановлено.

Тому суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведених вище обставин і того, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді пробаційного нагляду, що буде достатнім для того, щоб він довів своє виправлення.

Білопільською міською радою до ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з останнього на користь міської ради 37184 грн.

Обвинувачений позов визнав повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 128, ч. 1 ст. 129 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно зі ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на викладене, оскільки неправомірними діями обвинуваченого Білопільській міській раді була завдана майнова шкода, позов слід задовольнити.

Запобіжний захід ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувався.

З обвинуваченої підлягають стягненню в доход держави судові витрати в сумі 5794 грн 10 коп. за проведення експертиз.

Ухвалу слідчого судді, якою накладено арешт на речові докази, необхідно скасувати, оскільки в ньому відпала потреба.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

На підставі ч. 2 ст. 591 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу).

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави 5794 грн 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Білопільської міської ради 37184 грн майнової шкоди.

Скасувати арешт рибацького костюму, двох рибацьких сіток, який накладений ухвалою слідчого судді Білопільського районного суду Сумської області від 05.06.2025.

Речові докази:

- оптичний диск CD-R, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в справі;

- рибацький костюм, дві сітки з ліски розміром вічка 40х40, довжиною близька 30 м кожна, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Білопілля), конфіскувати.

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя