Рішення № 128120249, 13.06.2025, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 461/954/25

Провадження 2-а/465/154/25

РІШЕННЯ

Іменем України

13.06.2025 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м.Львова Ванівський Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Львівській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.01.2025 року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сефрі забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3963396 його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП. Згідно вказаної постанови, 29.01.2025 року о 16:40 год. на площі Данила Галицького,2, керуючи автомобілем Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «Вїзд заборонено» та не мав полісу обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1ґ Правил дорожнього руху. Вважає вказану вище постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, так як він являється учасником бойових дій, а тому звільнений від обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності на території України. Крім того, автомобіль марки Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 у відповідності до технічного талону транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить на праві власності військовій частині НОМЕР_3 , де він на даний час проходить службу. Просить позов задоволити.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 02.04.2025 року прийнято справу до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником відповідача 24.04.2025 року подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що оскаржувана постанова серії ЕНА №3983396 винесена 29.01.2025 року, тобто на момент дії нової редакції Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Просить відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч.9ст.205 КАС Українисправа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч.4ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльностіполіція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом п. 1-2 ч. 1ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно із частиною 1статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у тому, що особа вчиняє дії - керує транспортним засобом, у тому числі, без поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, або відмовляється пред`явити поліс до перевірки.

Судом встановлено, що згідно копії постанови серії ЕНА №3983396, 29.01.2025 року о 16:40 год. у м.Львові на площі Данила Галицького,2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 та не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено» та не мав полісу обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 ґ Правил дорожнього руху.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказує, що працівники поліції не мали законного права притягати його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог чинного законодавства він звільнений від обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності на території України.

Статтею 9КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, положеннямист.245КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно приписів ч. 1 ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також слід зазначити, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_4 від 09.07.2021 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Згідно реєстраційних даних транспортного засобу, автомобіль Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_1 належить Військовій частині НОМЕР_3 , в якій ОСОБА_1 проходить військову службу, що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 16.08.2024 №238.

Пунктом 2.1ґ Правил дорожнього руху, визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".

Відповідно достатті 16 Закону України «Про дорожній рух»водій зобов`язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Положеннями ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що набув чинності 01.01.2025, визначено, що розмір страхової премії за внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків для страхувальника, який є:

громадянином України - учасником бойових дій, постраждалим учасником Революції Гідності, учасником війни, особою з інвалідністю II групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до I або II категорії, пенсіонером, - щодо транспортного засобу, який має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності, за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або особою, яка також належить до категорій, визначених цією частиною, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу;

громадянином України - особою з інвалідністю I групи, - щодо транспортного засобу, який має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності (володіння), за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або іншою особою за присутності страхувальника, або особою, яка також належить до категорій, визначених цією частиною, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу.

Зменшення розміру страхової премії, визначене частиною першою цієї статті, може бути застосовано одночасно лише щодо одного транспортного засобу страхувальника.

У разі порушення умов використання транспортного засобу, щодо якого укладено внутрішній договір страхування відповідно до частин першої і другої цієї статті, у страховика (МТСБУ) виникає право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди, відповідно допункту 4частини першої статті 37 цього Закону.

Страховик за внутрішніми договорами страхування, укладеними з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, має право на отримання компенсації з Державного бюджету України у розмірі не більше страхової премії за внутрішнім договором страхування, укладеним на умовах, передбачених частиною першою цієї статті, у випадках та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України може встановлювати особливості визначення розміру страхової премії на відповідний рік для інших, ніж зазначені у частині першій цієї статті, категорій фізичних осіб, за умови що у Державному бюджеті України на відповідний рік передбачені захищені видатки бюджету для компенсації страховикам неотриманої страхової премії (частини страхової премії).

Відтак, доводи позивача в частині, що він належить до категорії осіб, які згідно вимогст.13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, є безпідставними.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 дійсно є учасником бойових дій, однак згідно вищевказаних вимог Закону не належить до кола осіб, звільнених від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, а користується лише пільгами при сплаті розміру страхового платежу й відповідно доказів наявності у нього чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності суду не надав.

Отже, доводи позивача про те, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статями 77,134,139,243-246,286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 доДепартаменту патрульноїполіції вособі Управлінняпатрульної поліціїу Львівськійобласті,про скасуванняпостанови пронакладення адміністративногостягнення відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 червня 2025 року.

Суддя Ванівський Ю.М.