Ухвала суду № 128119496, 11.06.2025, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/10508/24

провадження № 1-кс/619/598/25

УХВАЛА

іменем України

11 червня 2025 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222080000041 від 26 жовтня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Шарівка Богодухівського району Харківської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, адвоката, в.о. начальника юридичного відділу ДП «Новопокровський КХП», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України,

встановив:

До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2015 року № 271 затверджено перелік об`єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015-2017 роках. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 204 прийнято рішення приватизувати єдиний майновий комплекс державного підприємства Державне підприємство «Новопокровський комбінат хлібопродуктів».

Потерпіла у кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи працівницею ДП «Новопокровський КХП», за розпорядженням в.о. генерального директора підприємства ОСОБА_8 , отримала в користування службове житлове приміщення (квартиру), розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , де в подальшому офіційно зареєструвала місце свого проживання. Крім того, ОСОБА_7 висловила бажання взяти участь у процедурі приватизації в порядку, що встановлений Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна», про що в квітні 2021 року повідомила в.о. генерального директора ОСОБА_8 .

Разом з цим, розпорядженням від 9 грудня 2021 року за №1636-р - Кабінет Міністрів України погодив пропозицію Фонду державного майна України про призначення на посаду генерального директора Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В подальшому, наказом Фонду державного майна України від 02.06.2022 за №547 на головного інженера державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» ОСОБА_9 покладено виконання обов`язків генерального директора вказаного Підприємства з наступного дня від дати видання цього наказу до прийняття рішення суб`єктом управління про увільнення від виконання обов`язків директора.

В той же час, у ОСОБА_9 , який будучи службовою особою у розумінні ч. 3 ст. 18, примітки 1 до ст. 364 Кримінального кодексу України, перебуваючи на посаді генерального директора ДП «Новопокровський КХП» (Далі - Підприємство), а також будучи у дружніх стосунках з виконувачем обов`язків начальника юридичного відділу вказаного Підприємства ОСОБА_5 , маючи спільний з останнім злочинний корисливий умисел з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер та наслідки своїх дій, всупереч інтересам підприємства та за попередньою змовою, у жовтні 2023 року, більш точної дати та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось за можливе, запросив до свого службового кабінету, який знаходиться на другому поверсі адміністративної будівлі Підприємства, потерпілу ОСОБА_7 та висловив їй протиправну вимогу, за змістом якої - остання повинна передати ОСОБА_9 неправомірну вигоду, а саме: грошові кошти на загальну суму 15 000 доларів США за вчинення в інтересах останньої дій щодо приватизації житлової квартири, що перебуває на балансі Підприємства, в якій вона фактично мешкає, за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_7 .

Таким чином, під час своєї протиправної вимоги, використовуючи своє службове становище, а також перевагу та службову залежність звичайного працівника, якою є ОСОБА_7 перед виконувачем обов`язків генерального директора вказаного Підприємства, діючи з ОСОБА_5 за попередньою змовою, ОСОБА_9 , діючи умисно, запевнив потерпілу ОСОБА_7 в тому, що у разі її відмови надати їм неправомірну вигоду у сумі 15 000 доларів США за сприяння у приватизації вищевказаного житла, він, використовуючи свої службові повноваження генерального директора Підприємства, вчинить дії щодо виселення ОСОБА_7 та знайде іншу особу, зацікавлену у приватизації квартири в такий спосіб. Таким чином, ОСОБА_9 висловлено погрозу в бік ОСОБА_7 та створено дійсні умови, що переконали її у реальній небезпеці бути позбавленої єдиного житла, в якому остання фактично мешкає.

Під час бесіди з ОСОБА_7 виконувач обов`язків генерального директора вказаного Підприємства ОСОБА_9 вказав останній, що всіма процедурними та судово-процесуальними питаннями щодо виселення другої людини, яка мешкає разом з ОСОБА_7 у житловій квартирі, що перебуває на балансі Підприємства, за адресою: АДРЕСА_3 , буде займатись саме ОСОБА_5 .

В свою чергу, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є діючим адвокатом Ради адвокатів Донецької області, має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5093 від 25.07.2018, відповідно до наказу № 42-Л від 14.06.2022 займає посаду виконувача обов`язків начальника юридичного відділу Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів».

В подальшому, виконувач обов`язків начальника юридичного відділу Підприємства ОСОБА_5 , маючи спільний з ОСОБА_9 злочинний корисливий умисел, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер та наслідки своїх дій, всупереч інтересам Підприємства та за попередньою змовою з останнім, сприяв ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення своїми порадами, які полягали у наданні ОСОБА_9 інформації про можливість примусового виселення співмешканця потерпілої ОСОБА_7 із квартири, з подальшою процедурою її приватизації, а також запланованою безпосередньою участю з подальшим отриманням неправомірної вигоди для обох за вчинення вказаних дій.

Таким чином, проведеним спеціальним слідчим експериментом встановлено, що 24.11.2023 приблизно о 12:25 ОСОБА_7 увійшла до службового кабінету ОСОБА_9 , розташованого на другому поверсі Підприємства за адресою: вул. Віктора Вєсіча, буд. 1, с-ще Новопокровка, Чугуївський район, Харківська область, де на неї очікували ОСОБА_9 та ОСОБА_5 . Так, у приміщенні кабінету ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_9 передала ОСОБА_5 першу обумовлену частину неправомірної вигоди в розмірі 5 000 доларів США, а ОСОБА_5 , в свою чергу, вказав рукою на місце на столі поблизу себе, після чого вимовив «Угу, ложи», тобто вказав ОСОБА_7 місце, де вона повинна залишити грошові кошти, тим самим фактично одержав неправомірну вигоду, діючи у змові з ОСОБА_9 , з метою спільного особистого збагачення їх обох.

Частина отриманої ОСОБА_5 неправомірної вигоди у ході проведення 24.11.2023 спеціального слідчого експерименту, а саме: 500 доларів США (5 купюр номіналом по 100 доларів США кожна) виявлені 07.01.2025 у ОСОБА_9 у ході проведення обшуку його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджує розподіл отриманої вищевказаної неправомірної вигоди, у виді грошових коштів між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , а також їх попередню змову, спільний корисливий умисел та спільну мету.

В ході подальшої бесіди ОСОБА_9 повідомив потерпілій ОСОБА_7 , що відтепер він за юридичною допомогою ОСОБА_5 розпочне процедуру приватизації житлової квартири, надавши перевагу саме потерпілій ОСОБА_7 , а друга частина суми неправомірної вигоди повинна бути передана нею у січні-лютому 2024 року.

Після отримання частини вищевказаної неправомірної вигоди, виконувач обов`язків начальника юридичного відділу Підприємства ОСОБА_5 , маючи спільний з ОСОБА_9 злочинний корисливий умисел з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер та наслідки своїх дій, всупереч інтересам Підприємства та за попередньою змовою з останнім, згідно з попередньо узгодженим спільним планом дій, почав готувати процесуальні документи з їх подачею до суду, а також надавати поради потерпілій ОСОБА_7 , з метою досягнення кінцевої злочинної мети та подальшого отримання другої частини неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за виконану роботу.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що ризики жодним чином не доведені, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 будується на припущеннях, не ґрунтується на доказах. Існування ризиків стосовно ОСОБА_5 для застосування запобіжного заходу тримання під вартою, на думку захисника, є припущенням, які не підтверджуються жодними доказами. ОСОБА_7 передавала грошові кошти ОСОБА_9 , а не ОСОБА_5 ОСОБА_5 не наділений владними повноваженнями і питання приватизації не належать до його компетенції. ОСОБА_5 надавав роз`яснення ОСОБА_7 з правових питань в межах трудових обов`язків ОСОБА_5 . ОСОБА_7 не надавала свідчень проти ОСОБА_5 . Квартира, в якій проживає ОСОБА_7 не перебуває на балансі підприємства. Ризики, викладені прокурором у клопотанні є недоведеними. ОСОБА_5 зявляється на кожний виклик органу досудового розслідування та суду, наміру переховуватися не має. Підозрюваний продовжує виконувати трудові обов`язки на ДП "Новопокрівський КХП", підтримуючи нормальні виробничі відносини з потерпілою та іншими працівниками, що свідчить про відсутність конфліктних ситуацій та мотивів здійснення тиску. У потерпілої не має претензій до ОСОБА_5 в інкримінованому діянні. Стороною обвинувачення не доведено обставин щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Також просили врахувати перебування у ОСОБА_5 на утриманні двох дітей та матері, яка є пенсіонером.

Вищеперелічені доводи також містяться у запереченнях, які були подані до суду адвокатом ОСОБА_4 з доданими до них документами.

Вислухавши думку учасників провадження дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов таких висновків.

У провадженні слідчого відділення ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222080000041 від 26 жовтня 2023 року.

6 червня 2025 року о 18 год. 12 хв. у кримінальному провадженні за № 42023222080000041 від 26 жовтня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Щодо обґрунтованості підозри

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя перевіряє: (1) чи набула особа статусу підозрюваної; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, складено і підписано виконувачем обов`язків керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_10 6 червня 2025 року, вручено ОСОБА_5 6 червня 2025 року о 18 год 12 хв.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в якому суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вірогідності вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів:

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 09.06.2025;

- стенограмою до протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 09.06.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27.03.2025;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо, -відеоконтроль особи від 25.12.2023;

- протоколом додаткового допиту потерпілої від 18.12.2024;

-повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину ОСОБА_9 від 07.01.2025;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 26.02.2025.

Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів, потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Суд враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Підозрюваний може усвідомлювати незворотність настання покарання та може, намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинути місце свого проживання, у зв`язку з чим наявний ризик його ухилення від слідства та суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Ризик незаконного впливу на потерпілу, свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілу, свідків, експертів, спеціалістів слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Показання потерпілої, свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на потерпілу, свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні з метою схилити потерпілу, свідків не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого йому може загрожувати покарання, у виді позбавлення волі.

Слідчий суддя бере до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, роботи, вік та стан здоров`я підозрюваного, враховує його стійкі соціальні зв`язки, однак дані обставини, з урахуванням вищевикладеного, не можуть слугувати достатньою підставою для обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у зв`язку з наявністю встановлених у судовому засіданні ризиків, слідчий суддя переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука або ж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків з урахуванням обставин інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, до 07.07.2025 включно.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, відповідно до положень п.3 ч.5 ст.182 КПК України, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, визначає ОСОБА_5 заставу у межах 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн, та покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який на даний час є адвокатом, працює на посаді виконуючого обов`язки начальника юридичного відділу у ДП «Новопокровський КХП», має двох дітей: сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочку ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , матір ОСОБА_15 , яка є пенсіонеркою; за місцем роботи характеризується з позитивної сторони, у підозрюваного наявне нерухоме та рухоме майно, а тому суд вважає визначений розмір застави достатнім для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та таким, що не є завідомо непомірним для останнього.

Визначення розміру застави у даному випадку, з урахуванням всіх вищезазначених обставин та тяжкості інкримінованого злочину, забезпечує дотримання судом прав особи, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

У разі внесення застави суд вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки: - прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; - не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; - здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Слідчим суддею розглядалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам. Крім того, фактичні обставини інкримінованого йому умисного злочину, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.

Слід також зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222080000041 від 26 жовтня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, до 07.07.2025 включно.

Строк дії ухвали встановити до 7 липня 2025 року (включно).

Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) грн, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UА 208201720355299002000006674 (призначення платежу - застава) до спливу терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст. 111, 112 КПК України.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити під розпис ОСОБА_5 , прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1