Рішення № 128117449, 13.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 400/3661/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Пудової Г.В.

За участю сторін:

Позивача: ОСОБА_1

Представника позивача: Рудої О.О.

Представника відповідача: Раєнка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (т. 1 а.с. 1-13), в якому позивач просить суд:

- ?визнати протиправним та скасувати наказ №7-с від 16.10.2023 року про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани;

???- визнати протиправним та скасувати наказ №80 від 18.12.2023 року в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у виді попередження про неповну службову відповідність;

???- визнати протиправним та скасувати наказ №40 від 06.03.2024 року в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у виді звільнення із служби в поліції.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що під час проходження позивачем військової служби в підрозділі Управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі висновків службових розслідувань до нього застосувались дисциплінарні стягнення на підставі наказів відповідача №7-с від 16.10.2023 року, №80 від 18.12.2023 року та №40 від 06.03.2024 року.

На думку позивача, вищевказані накази є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на що він звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року адміністративну справу №400/3661/24 було передано за підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

22.05.2024 року адміністративна справа №400/3661/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 06.06.2024 року по справі №400/3661/24 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч.5 ст.262 КАС України. Відповідачу запропоновано в 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

18.06.2024 року до суду від представника Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надійшов відзив по справі (т.2 а.с.27-200, т.3 а.с.1-62), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що такі проступки, які вчинив позивач, є істотним порушенням не тільки службової дисципліни, але і нехтування своїми службовими обов`язками як поліцейського, представника правоохоронного органу, що є категорично неприпустимим.

Відповідач у відзиві наполягав на тому, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Служба в поліції за твердженням відповідача у відзиві, ґрунтується на безумовному виконанні наказів, що є відмінною характерною рисою в будь-якій силовій структурі, побудованої за принципом підпорядкування, тім більш в підрозділах поліції особливого призначення, де дотримання дисципліни повинно бути на першому місці.

Також відповідач зазначив, що служба в поліції, особливо в умовах воєнного стану, може поставити поліцейського перед вибором або подальшого служіння, або переваги власної безпеки чи власних інтересів; при цьому при виборі на користь останнього виникає конфлікт інтересів між інтересами служби та власними інтересами, що робить, на думку відповідача, неможливим подальшу службу в поліції.

Також у відзиві відповідачем було зазначено, що погіршення власного морального стану, на що посилався позивач під час невиконання наказів (за що його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності) не є поважною причиною для їх невиконання, оскільки позивач проходив службу в підрозділі поліції особливого призначення та залучався до участі в бойових діях, атому повинен був розуміти наслідки невиконання наказів.

При цьому відповідач у відзиві наполягав, що позивачем не зазначено жодного доказу, які б свідчили про протиправність виданих Департаментом поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » наказів.

03.07.2024 року від сторони позивача надійшла відповідь на відзив (т.3 а.с.71-97), на яку 04.07.2024 року від сторони відповідача надійшли заперечення (т.3 а.с.98-116).

Ухвалою суду від 26.07.2024 року адміністративну справу №400/3661/24 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження в порядку.

04.09.2024 року, 02.12.2024 року, 10.02.2025 року та 09.04.2025 року були проведені підготовчі судові засідання по справі, в яких позивач ОСОБА_1 , його представник адвокат Руда О.О. а також представник Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 висловили власні правові позиції по суті спірних правовідносин та фактичних обставин у справі, надавали додаткові докази по справі та письмові пояснення (т.4 а.с.1-8, 9-243, т.5 а.с.1-118, 129-132, 133-218).

Ухвалами суду від 04.09.2024 року, 10.02.2025 року провадження по справі №400/3661/24 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст.236 КАС України та відповідно поновлено ухвалами суду від 10.02.2025 року, 09.04.2025 року.

09.04.2025 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

30.04.2025 року у судовому засіданні сторона позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Після закінчення офіційного з`ясування обставин у справі у судовому засіданні було оголошено перерву для підготовки сторін до судових дебатів.

04.06.2025 року в судових дебатах сторони наполягали на висловлених раніше власних правових позиціях щодо заявлених позовних вимог.

Суд під час розгляду справи по суті встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу з травня 2023 року у Департаменті поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на посаді інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку управління поліції №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». За період служби в зазначеному підрозділі позивач зарекомендував себе з посереднього боку (т. 1 а.с. 82 зв.ст., т. 2 а.с. 123).

12.07.2023 року позивача відряджено до оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до Донецької та Луганської областей до особливого розпорядження на підставі наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 10.07.2023 року №24 ДСК. Відрядження припинено 26.07.2023 року.

25.08.2023 року позивача відряджено до оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до Донецької та Луганської областей до особливого розпорядження на підставі наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 25.08.2023 року №61 ДСК (т. 1 а.с. 107). Відрядження припинено з 30.11.2023 року.

01.12.2023 року позивача відряджено до оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до Донецької та Луганської областей до особливого розпорядження на підставі наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об?єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 01.12.2023 року №150ДСК (т. 2 а.с. 113). Відрядження припинено з 13.03.2024 року.

У період проходження позивачем військової служби, 25.09.2023 року на ім?я т.в.о. начальника управління - командира полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшла доповідна записка начальника відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» за фактом невиконання наказу зведеного підрозділу - БТГр №2 «ОШБ «Лють» від 17.09.2023 року №90 «Про відрядження особового складу» капітаном поліції ОСОБА_1 інспектором взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» (т.2 а.с.114-116).

На підставі вищевказаного, наказом Управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ») від 25.09.2023 року №53 було призначено проведення службового розслідування відносно позивача для дослідження обставин повноти виконання останнім службових обов`язків (т. 2 а.с. 117-118).

Як вбачається з висновку службового розслідування УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» від 09.10.2023 року (т.2 а.с.135-142), 17.09.2023 року близько 19:00 год. на мобільний телефон позивача в месенджері «WhatsApp» в особисті повідомлення від працівника батальйону № НОМЕР_1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», який займається кадровою роботою, надійшла фотографія наказу зведеного підрозділу - батальйонно-тактичної групи №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17.09.2023 року №90, в якому вказано відрядити з 17.09.2023 року ОСОБА_1 до роти №1 полку УПОП №2 «ДПОП «ОШБ «Лють». Після чого він відправив у відповідь голосове повідомлення кадровому працівнику, в якому попросив особисто ознайомити його з наказом, а не направляти фотокопії документу. Кадровий працівник відповіла у голосовому повідомленні, що не має можливості особисто приїхати та ознайомити його, тому відправила фото. Прослухавши вказане повідомлення, ОСОБА_1 зрозумів, що крайньої необхідності їхати ознайомлюватись із наказом від 17.09.2023 року №90 цього ж дня немає, при цьому будь-яких наказів щодо негайного прибуття до штабу тимчасового пункту дислокації від командира взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку, його заступників та командира батальйону № НОМЕР_1 полку він не отримував, а тому вирішив відпочити через погане самопочуття внаслідок отриманої раніше контузії в ході виконання бойового завдання. 18.09.2023 року о 09:00 год. ОСОБА_1 прибув на збір до тимчасового пункту дислокації батальйону № НОМЕР_1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де командир батальйону збирав весь особовий склад підрозділу та доводив службову інформацію. Щодо ознайомлення з вищевказаним наказом мови не було, також після збору він спілкувався з вищезгаданим кадровим працівником, вона також нічого не повідомила щодо наказу, тому ОСОБА_1 вирішив, що виконання вимог наказу від 17.09.2023 року №90 вже не є актуальним. В обідню перерву цього ж дня, на тимчасовий пункт дислокації батальйону № НОМЕР_1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прибув заступник командира батальйону № НОМЕР_1 полку та запитав у позивача щодо того, чи буде він виконувати вищевказаний наказ, при цьому показавши на телефоні наказ про відрядження з 17.09.2023 року до роти №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють». Ознайомившись із наказом в телефоні, незважаючи на те, що його ніхто з ним офіційно не ознайомлював, ОСОБА_1 вирішив не суперечити наказу та виконати його. Попросив заступника командира батальйону №1 полку дати декілька годин зібратись та прибути за тимчасовим місцем дислокації, визначеним у наказі, на що останній дав згоду. Близько 17:00 год. цього ж дня позивач прибув у тимчасовий пункт дислокації роти №1 полку УПОП № 2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для подальшого несення служби.

З пояснень заступника командира батальйону № НОМЕР_1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » встановлено, що йому зателефонував командир батальйону № НОМЕР_1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та надав вказівку взяти у кадрового працівника друкований варіант наказу від 17.09.2023 року №90 та ознайомити під підпис ОСОБА_1 . Близько 22:00 год., прибувши до позивача, довів указаний наказ особисто, однак позивач відмовився під підпис ознайомлюватись, про що заступник командира батальйону № НОМЕР_1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » доповів командиру батальйону № НОМЕР_1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Надалі 18.09.2023 року в обідній час позивач прибув до тимчасового пункту дислокації роти №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для подальшого несення служби.

Опитана кадровий працівник пояснила, що 17.09.2023 року вона доповіла заступнику командира та командиру батальйону № НОМЕР_1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про неознайомлення позивача з наказом. Надалі цього ж дня за вказівкою командира роздрукувала вказаний наказ та надала його заступнику командира для подальшого ознайомлення ОСОБА_1 під підпис. Вранці 18.09.2023 року близько 09:30 год., коли кадровий працівник перебувала у тимчасовому пункті дислокації батальйону № НОМЕР_1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зайшов ОСОБА_1 та попросив надати зразок для переведення до іншого батальйону. Після того, як вона надала такий зразок, він пішов. Також цього ж дня на нараді батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вона дізналась від заступника командира, що ОСОБА_1 17.09.2023 року відмовився ознайомлюватись з даним наказом під підпис.

Опитаний командир батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » пояснив, що 17.09.2023 року близько 20:00 год. йому зателефонувала кадровий працівник та повідомила про вищевказаний факт. Після чого він зателефонував своєму заступнику та надав вказівку взяти у кадрового працівника зазначений наказ та ознайомити під підпис ОСОБА_1 особисто. Через деякий час йому перетелефонував заступник та повідомив, що ОСОБА_1 відмовився підписувати даний наказ. Пізніше, 18.09.2023 року в обідній час позивач вибув до тимчасового пункту дислокації роти №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », однак із вказаним наказом під підпис так і не ознайомився.

Проаналізувавши вищевказані обставини, у висновку службового розслідування УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» від 09.10.2023 року Дисциплінарна комісія УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» було зазначено про встановлення факту несвоєчасного виконання наказу зведеного підрозділу - батальйонно-тактичної групи «ОБ «Лють» від 17.09.2023 року №90 «Про відрядження особового складу» капітаном поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», в порушення вимог п.п. 2, 4, 9 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VI, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимог абзаців 1, 2, 8 розділу Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, що виразилося в неконтрольованій поведінці, почуттів та емоцій, дозволі особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку, а саме в частині невиконання наказу від керівника в порядку підпорядкованості, який зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати, а також забороняється обговорення наказу чи його критика.

Враховуючи висновки службового розслідування, наказом УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» від 16.10.2023 року №7-с до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (т. 2 а.с. 143-144).

Сторона позивача посилається на те, що в діях позивача відсутній склад дисциплінарного правопорушення, оскільки одразу після отримання інформації та ознайомлення його з наказом, позивач його виконав.

15.11.2023 року за вх.№566еп до УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшла доповідна записка начальника відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» майора поліції Ткаченка В.Ю. щодо невиконання бойового завдання окремими працівниками полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», зокрема, ОСОБА_3 (т.2 а.с.146-149).

На підставі вищевказаного, наказом УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» №96 від 16.11.2023 року було призначено проведення службового розслідування відносно позивача для дослідження обставин повноти виконання останнім службових обов`язків (т.2 а.с.150-151).

Як вбачається з висновку службового розслідування УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» від 30.11.2023 року (т.2 а.с.169-188), наказом командира ЗП - БТГр №2 ДПОП «ОШБ «Лють» підполковника поліції від 13.11.2023 року №196 «Про виконання бойового (спеціального) завдання», на виконання бойового розпорядження командира зведених підрозділів ПОП «ОШБ «Лють» від 13.11.2023 року №166/01/59/03-2023т/БР визначено бойовий та чисельний склад, задіяний у виконанні бойового (спеціального) завдання, починаючи з 14.11.2023 року, до якого був включений ОСОБА_1

14.11.2023 року близько 15:15 год., перебуваючи на ділянці місцевості, розташованій у Донецькій області, заступник командира полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» довів до відома визначених працівників полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», серед яких був позивач, зміст наказу командира ЗП - БТГр №2 ДПОП «ОШБ «Лють» від 13.11.2023 року №196 «Про виконання бойового (спеціального) завдання». Після оголошення та доведення вказаного наказу працівники полку УПОП №2 ДПО «ОШБ «Лють», серед яких був позивач, повідомили, що наказ їм зрозумілий, але виконувати його не готові. Таким чином, до виконання бойового (спеціального) завдання у визначений час не приступили. Присутня на шикуванні начальник відділу психологічного забезпечення управління кадрового забезпечення ДПОП «ОШБ «Лють» за результатами візуального огляду працівників полку повідомила, що протипоказань до виконання останніми бойового (спеціального) завдання не виявлено. Присутня на шикуванні ординатор операційно-перев?язувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_2 повідомила, що за результатами огляду працівників полку, зокрема, позивача, протипоказань до виконання бойового (спеціального) завдання не виявлено. На виконання вимог наказу ДПОП «ОШБ «Лють» від 28.07.2023 року №347 «Про застосування технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» працівниками відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» було зафіксовано факт доведення змісту наказу командира ЗП-БТГр №2 ДПОП «ОШБ «Лють» від 13.11.2023 року №196 «Про виконання бойового (спеціального) завдання» та відмову від його виконання, зокрема, позивачем. Опитаний ОСОБА_1 повідомив, що станом на 17.11.2023 року не може надати пояснення, у зв`язку з поганим психоемоційним та фізичним станом здоров`я. Основною причиною відмови від виконання бойового завдання було посилання на незадовільний психоемоційний та фізичний стан здоров`я працівників. На останньому аркуші наказу наявна відмітка з особистим підписом кожного із зазначених працівників, зокрема, позивача, про готовність чи неготовність до виконання наказу. Присутні на шикуванні лікар та психолог, за вказівкою заступника командира полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» провели візуальний огляд зазначених працівників, внаслідок чого будь-яких застережень та вад, які свідчили б про неможливість виконання бойового завдання, виявлено не було.

Опитаний заступник командира полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» пояснив, що 14.11.2023 року, близько 15:15 год., він прибув до тимчасового пункту дислокації у м.Дружківка Донецької області для зачитування бойового наказу працівникам полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», серед яких був позивач, та яких попередньо було повідомлено про необхідність бути готовими до виконання бойового завдання цього ж дня. У присутності працівників відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», а також командира роти №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» він довів до відома визначених працівників зміст наказу командира ЗП-БТГр №2 ДПОП «ОШБ «Лють від 13.11.2023 року №196 «Про виконання бойового (спеціального) завдання». Після зачитування вказаного наказу присутні працівники полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» підтвердили, що зміст наказу їм зрозумілий. Надалі працівники полку, серед яких був позивач, доповіли, що виконувати бойовий наказ не готові. Основною причиною відмови від виконання бойового завдання було посилання на незадовільний психоемоційний та фізичний стан здоров`я працівників. Опитаний командир роти №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» надав аналогічні пояснення.

При цьому, працівники полку, серед яких був ОСОБА_1 , під особистий підпис ознайомлені з посадовими інструкціями, затвердженими 15.05.2023 року начальником управління - командиром полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють».

Було також враховано, що висновком службового розслідування №2268/59-13-2023вн від 09.10.2023 року був виявлений факт невиконання наказу капітаном поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», та згідно з наказом УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» від 16.10.2023 року №7-с «Про застосування дисциплінарного стягнення» за вчинення вказаного дисциплінарного проступку до ОСОБА_4 вже застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани. Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 , передбаченою ч.6 ст.19 Дисциплінарного статуту, визнано вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення. Обставин щодо скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що, відповідно до вимог ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту, виключає можливість застосування до них дисциплінарного стягнення, не встановлено. Причинами та умовами, що сприяли скоєнню дисциплінарного проступку, визнано особисту недисциплінованість працівників полку, серед яких був ОСОБА_1 та недотримання ним вимог посадових інструкцій, чинного законодавства України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

Проаналізувавши вищевказані обставини, у висновку службового розслідування УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» від 09.10.2023 року Дисциплінарною комісією УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» було зазначено про встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку, порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпунктів 2 та 5 пункту 1, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу ІІ посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», що виразилось у невиконанні наказу командира зведеного підрозділу батальйонно-тактичної групи №2 (управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полки «Цунамі») ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» від 13.11.2023 року №196 «Про виконання бойового (спеціального) завдання», внаслідок чого вирішено до ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Враховуючи висновки службового розслідування, наказом УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» від 18.12.2023 року №80 до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність (т.2 а.с.191-193).

Сторона позивача з цього приводу в якості доводів протиправності наказу було зазначено, що із матеріалів службового розслідування слідує, що позивач відмовився від виконання завдання через стан здоров`я та у зв`язку з тим, що він повинен був робити роботу, яка не відповідає його кваліфікації та навикам. У зв`язку з чим він надавав відповідні рапорти, де зазначав, що бажає захищати країну, від виконання своїх обов`язків не відмовляється, однак в іншій бригаді, оскілки відношення до нього керівництва неприпустиме, що призвело до зниження морального та психологічного стану. Просив відпустку. Зазначено, що виконання бойового розпорядження було покладено не персонально на одного позивача, а й на інших поліцейських (визначено склад групи). Тобто виконання було можливим лише за умови участі в ньому тих поліцейських, яких стосувалося розпорядження, або визначення іншого складу за участю позивача. На думку сторони позивача, за обставин відмови підпорядкованих поліцейських від виконання бойового розпорядження не залежало від позивача, позаяк один він його виконати не міг.

09.02.2024 року до УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшла доповідна записка старшого інспектора відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» про відмову від виконання полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», зокрема, ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 1-4).

На підставі вищевказаного, наказом УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» №40 від 12.02.2024 року було призначено проведення службового розслідування відносно позивача для дослідження обставин повноти виконання останнім службових обов`язків (т. 3 а.с. 5).

Як вбачається з висновку службового розслідування УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» від 26.02.2024 року (т. 3 а.с. 31-51), що 08.02.2024 року приблизно о 14:00 год., знаходячись в одному із населених пунктів Донецької області, командиром роти №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» до відома командира взводу №3 роти №2 батальйону №3 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» доведено бойовий наказ т.в.о. командира зведеного підрозділу - БТГр №2, №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 06.02.2024 року №41 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання». Після оголошення та доведення вказаного наказу працівники полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», зокрема, ОСОБА_1 повідомили, що наказ їм зрозумілий, але виконувати його не готові. Таким чином, до виконання бойового (спеціального) завдання у визначений час не приступили. Присутня на шикуванні психолог відділу кадрового забезпечення УПОП №1 ДНОП «ОШБ «Лють» та старший ординатор операційно-перев?язувального відділення медичної роти військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України за результатами візуального огляду працівників полку, в тому числі ОСОБА_1 , повідомили, що протипоказань до виконання останніми бойового (спеціального) завдання не виявлено.

Капітан поліції ОСОБА_1 відмовився від надання будь-яких письмових пояснень про що, внаслідок чого складено акт про відмову надати пояснення.

Опитаний командир роти №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ Лють» пояснив, що 07.02.2024 року близько 18.00 год. довів до відома поліцейських інформацію про їх залучення до виконання бойового (спеціального) завдання, починаючи з 16.00 год. 08.02.2024 року, та про необхідність бути присутніми у місці тимчасової дислокації роти №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» о 14.00 год. 08.02.2024 року для ознайомлення з наказом т.в.о. командира зведеного підрозділу - БТГр №2, №3 ДПОП «ОШБ «Лють» «Про виконання бойового (спеціального) завдання». Окрім цього відбулося попереднє планування бойового (спеціального) завдання та доведення маршрутів пересування групи. Інформацію про заплановане доведення до підлеглого особового складу наказу «Про виконання бойового (спеціального) завдання» передав працівникам відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють». 08.02.2024 року близько 14.00 год. працівники полку, зокрема, ОСОБА_1 , прибули на шикування до тимчасового пункту дислокації у населеному пункті Дружківка Донецької області. На шикуванні також були присутні працівники відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», які здійснювали відеофіксацію факту доведення до особового складу наказу. Медик та психолог, які також прибули до тимчасового пункту дислокації, очікували на запрошення в іншому місці. У цей час командир роти №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ Лють» довів до відома зазначених поліцейських наказ т.в.о. командира зведеного підрозділу - БТГр №2, №3 ДПОП «ОШБ «Лють» «Про виконання бойового (спеціального) завдання» від 06.02.2024 року №41 дск. ОСОБА_1 відмовився робити відмітку про знайомлення із зазначеним наказом через поганий психоемоційний стан. Одразу після доведення вказаного наказу, командир роти запросив на шикування медика та психолога, які візуально оглянули ОСОБА_1 та повідомили, що протипоказань до виконання ним бойового (спеціального) завдання не виявлено. Вказані працівники за медичною та психологічною допомогою найближчим часом не звертались, у групі посиленої психологічної уваги та допомоги не перебувають. Тому наказ 3П - БТГр №2, №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 06.12.2023 року №41 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» не було виконано. Надалі, у присутності працівників відділу моніторингу УПОП Nє 2 ДПОП «ОШБ «Лють», а також медика та психолога, командир роти №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ Лють» почав запитувати у підлеглих працівників про їх готовність до виконання доведеного наказу, внаслідок чого ОСОБА_1 доповів, що не готовий виконувати наказ та вказали причини своєї відмови. Факт доведення до підлеглих працівників наказу та факт відмови від його виконання ОСОБА_1 зафіксований працівниками відділу моніторингу за допомогою портативних відеореєстраторів.

Психолог відділу кадрового забезпечення УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» пояснила, що 08.02.2024 о 14:00 год. за вказівкою керівника психологічної служби ДПОП «ОШБ «Лють» була присутня на шикуванні окремих поліцейських полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють». У цей час командир роти №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» довів до відома вказаних працівників наказ про виконання бойового (спеціального) завдання. Присутні на шикуванні працівники полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» повідомили, що наказ про виконання (спеціального) бойового завдання їм зрозумілий. На запитання командира роти №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» про готовність до виконання бойового завдання двоє працівників підтвердили свою готовність, двоє працівників були не готові по причині поганого психоемоційного стану та незадовільного стану здоров`я, ще двоє працівників повідомили, що не готові виконувати бойовий наказ, однак причину не повідомили. Слід зазначити, що присутні працівники полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» у групі посиленої психологічної уваги та допомоги не перебувають, особистого звернення за психологічною допомогою не було. Надалі психологом був проведений візуальний огляд зазначених працівників полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», у результаті якого встановлено, що психоемоційний стан працівників був задовільний, гострих психоемоційних реакцій не спостерігалось, протипоказань до виконання бойового завдання під час вказаного огляду не виявлено, тому вона повідомила про це присутнім працівникам полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», у тому числі командиру роти №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють».

Дисциплінарна комісія УПОП №1 ДПОП «ОШБ «Лють» прийшла до висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту, пунктів 1, 3 розділу ІІ посадової інструкції, що виразилось у невиконанні наказу т.в.о. командира зведеного підрозділу - батальйонно-тактичної групи №2, №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 06.02.2024 року №41 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання». Обставини, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , передбачені частиною четвертою статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, відсутні. Обставиною, яка обтяжує відповідальність ОСОБА_1 , передбаченою пунктом 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, визнано вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення. Обставин щодо скоєння ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони, що, відповідно до вимог ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту, виключає можливість застосування до них дисциплінарного стягнення, не встановлено. Причинами та умовами, що сприяли відмові від виконання бойового (спеціального) завдання, стали особиста недисциплінованість ОСОБА_1 та нехтування ним вимог чинного законодавства України, наказів Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ України. Внаслідок цього, на підставі вимог ч. 6 ст. 20 Закону України від 15.03.2018 року №2337-VII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та наказу Національної поліції України від 04.10.2018 року №929 «Про затвердження Переліку посад керівників Національної поліції України та їх повноважень щодо застосування заохочень і дисциплінарних стягнень» (зі змінами) вирішено порушити перед уповноваженим керівництвом ДПОП «ОШБ «Лють» клопотання про застосування до інспектора взводу №2 роти №3 ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Враховуючи висновки службового розслідування, наказом УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» від 06.03.2024 року №40 до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (т. 3 а.с. 54-55).

Сторона позивача з цього приводу також посилалась на те, що позивач відмовився від виконання завдання через стан здоров`я, крім того, у спірний період, він надавав відповідні рапорти, оскільки відношення до нього керівництва неприпустиме, що призвело до зниження морального та психологічного стану.

У той же час, 26.08.2024 року до УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшла доповідна записка начальника відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», зокрема, за фактом отримання 20.10.2023 року поранення колишнім інспектором взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» капітаном поліції ОСОБА_1 (т.4 а.с.32).

На підставі вищевказаного, наказом УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» №348 від 30.08.2024 року було призначено проведення службового розслідування відносно позивача для дослідження обставин повноти виконання останнім службових обов`язків (т.4 а.с.33-34).

Водночас, як вбачається з висновку службового розслідування УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» від 13.09.2024 року (т.4 а.с.79-89), порушень вимог чинного законодавства та службової дисципліни з боку колишнього інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» ОСОБА_1 , не встановлено.

З цього приводу сторона позивача у судових засіданнях посилалась на той факт, що оскільки відповідно до висновку службового розслідування УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» від 13.09.2024 року не було встановлено порушень вимог чинного законодавства та службової дисципліни з боку позивача, то відсутні ознаки повторності та систематичності порушень службової дисципліни позивачем, що, у свою чергу, виключає можливість накладення на нього найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Вважаючи вищевказані накази відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся за їх оскарженням з даним адміністративним позовом.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив та інші надані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, заслухавши сторін у судових засіданнях, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі Закон №580-VIII) (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний, зокрема, але не виключно, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

За ч.1 ст.64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

"Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Згідно ч.ч.1-2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно п.п.1,2,4 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

За ч.ч.1-2 ст.5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

За ч.1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (ч.5 ст.13 Дисциплінарного статуту).

Згідно ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 4 розділу VI Порядку №893, що узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.

Згідно п.9 розділу VI Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

Відповідно до п.п.1, 4 розділу VІI Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як було встановлено судом, що підставами для винесення оскаржуваних наказів «Про застосування дисциплінарного стягнення» є встановлення Дисциплінарною комісією УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» фактів вчинення позивачем дисциплінарних проступків, зокрема порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, частини 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, підпунктів 2 та 5 пункту 1, підпунктів 2 та 4 пункту 3 розділу ІІ посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», що виразились у несвоєчасному виконанні наказу зведеного підрозділу - батальйонно-тактичної групи «ОБ «Лють» від 17.09.2023 року №90 «Про відрядження особового складу», невиконанні наказу командира зведеного підрозділу батальйонно-тактичної групи №2 (управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полки « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» від 13.11.2023 року №196 «Про виконання бойового (спеціального) завдання» та невиконанні наказу т.в.о. командира зведеного підрозділу - батальйонно-тактичної групи №2, №3 ДПОП «ОШБ «Лють» від 06.02.2024 року №41 дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання».

При цьому позивачем не зазначено доводів та не надано доказів, які б свідчили про протиправність виданих Департаментом поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » наказів, які він не виконав.

Разом з тим, згідно розділу ІІ Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС від 04.12.2017 року №987 (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до своїх функціональних повноважень Підрозділи виконують такі завдання, зокрема, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та 60 днів після цього.

Вищевказане також узгоджується із приписами Положення про Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада НПУ «Лють», затвердженого наказом НП України №403 від 16.04.2024 року (т.2 а.с.100-106).

Аналізуючи вищевказане, забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану є безпосередніми завданнями підрозділів поліції особливого призначення, зокрема, Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада НПУ «Лють».

Начальником управління-командир полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 15.05.2023 року було затверджено Посадову інструкцію інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 », згідно п.п.1 та 5 п.1 розділу ІІ якого основними завданнями інспектора взводу є:

участь у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, зокрема шляхом виконання бойових розпоряджень, які надані уповноваженими посадовими особами та бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), спеціальних та технічних засобів відповідно до законодавства України;

виконання бойових завдань з відсічі збройної агресії, проведення штурмових, контрдиверсійних та пошуково-фільтраційних заходів.

Згідно п.п. 2 та 4 п.3 розділу ІІ Посадової інструкції інспектор взводу зобов?язаний:

знати та неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі працівника поліції, мужньо і вправно служити народу України;

безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.

Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.10.2024 року по справі №380/8781/22.

Тобто, законодавством закріплено обов`язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно виконувати покладені на них завдання. Проходження служби в поліції вимагає від особи дисциплінованості та сумлінності при виконанні службових обов`язків. Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд зазначає, що позивач 15.05.2023 року був особисто ознайомлений із Посадовою інструкцією інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується відповідним підписом (т. 2 а.с. 132).

Враховуючи вищевказані нормативні приписи суд доходить висновку, що позивач за час розгляду справи не навів достатніх доводів або належних доказів на підтвердження обґрунтованості відмови ним від виконання ним бойових наказів керівництва.

Верховний Суд у постанові від 13.09.2024 року по справі №160/6082/22 зазначає, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

У постанові Верховного Суду від 23.10.2024 року у справі №380/8781/22 вказано, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення.

Суд з цього приводу враховує те, що позивачем за період з вересня 2023 року по березень 2024 року було подано низку рапортів до керівництва УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють», в яких він зазначав про свій низький морально-психологічний стан, клопотав про надання відпустки та переведення в іншій підрозділ. Водночас суд зазначає, що низький психоемоційний стан поліцейського не є підставою, що звільняє цю особу від обов`язків неухильного виконання ним наказів безпосереднього керівництва та службових обов`язків працівника правоохоронного органу, тим більш, пов`язаних із забезпеченням та здійсненням заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану.

За таких обставин, суд вважає помилковою позицію сторони позивача про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднання штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений законами та Конституцією України.

Щодо твердження сторони позивача відносно того, що оскільки відповідно до висновку службового розслідування УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» від 13.09.2024 року не було встановлено порушень службової дисципліни з боку позивача, а тому відсутні ознаки повторюваності, що виключає можливість накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, суд зазначає наступне.

За ч.9 ст.19 Дисциплінарного статуту за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

Згідно ч.13 ст.19 Дисциплінарного статуту у разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

Як було встановлено судом, 26.08.2024 року до УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» надійшла доповідна записка начальника відділу моніторингу УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» за фактом отримання 20.10.2023 року поранення колишнім інспектором взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» капітаном поліції ОСОБА_1 . На підставі вищевказаного, наказом УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» №348 від 30.08.2024 року було призначено проведення службового розслідування відносно позивача для дослідження обставин повноти виконання останнім службових обов`язків, водночас, як вбачається з висновку службового розслідування УПОП №2 ДПОП «ОШБ «ЛЮТЬ» від 13.09.2024 року, порушень вимог чинного законодавства та службової дисципліни з боку позивача встановлено не було, та, відповідно, не було накладено жодного дисциплінарного стягнення.

Водночас, Дисциплінарний статут не містить приписів, що унеможливлюють накладення на поліцейського більш суворого дисциплінарного стягнення у випадку, якщо попереднім службовим розслідуванням не було встановлено вини особи. Суд зазначає, що вид дисциплінарного стягнення залежить виключно від характеру проступку, наявності обтяжуючих обставин та дії попереднього стягнення (за наявності). Повторність злочинів впливає виключно на вид дисциплінарного стягнення, а не на наявність або відсутність підстав для його накладення.

На думку суду, застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби хоча і є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Крім того суд враховує, що вказане службове розслідування проводилось вже після винесення відповідачем наказу №40 від 06.03.2024 року в частині застосування дисциплінарного стягнення до позивача у виді звільнення із служби в поліції, а тому фактично не могло впливати на дисциплінарні стягнення, які були раніше накладені на поліцейського.

Суд зазначає, що в умовах воєнного стану та враховуючи ступінь тяжкості дисциплінарних проступків, до ОСОБА_1 застосовані поступово співмірні його вині дисциплінарні стягнення, у вигляді догани, попередження про неповну службову відповідність та звільнення зі служби в поліції.

Крім того, суд також враховує і те, що службова характеристика позивача підтверджує, що останній зарекомендував себе посередньо, не проявляв принциповості та наполегливості, не завжди приділяв роботі достатньо зусиль, відмовлявся виконувати накази командира.

Біографічна довідка полковника поліції ОСОБА_1 хоча і свідчить про тривалий час служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції України. В той же час, факт тривалого перебування на службі останнього не закріпив в його принципах правил дотримання службової дисципліни та виконання наказів керівництва.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи встановлення судом фактів дотримання відповідачем порядку проведення службових розслідувань та встановлення факту порушення позивачем службової дисципліни, суд не вбачає підстав для визнання протиправними та скасування наказів Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №7-с від 16.10.2023 року, №80 від 18.12.2023 року та №40 від 06.03.2024 року, та, як наслідок, підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 77, 90, 192-194, 241-246, 251, 255, 264, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання протиправними та скасування наказів відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний суддею 13 червня 2025 року.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач - Департамент поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).

Суддя О.В. Білостоцький

.