Рішення № 128117435, 13.06.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 640/1128/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2025 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КАРГЕС (вул. Антоновича, буд. 20-Б, офіс. 21, м. Київ, 01004, РНОКПП 33744863) до Головного управління ДПС у м.Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебувала адміністративна справа №640/1128/21 за Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КАРГЕС до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому позивач просив:

визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020р. №0790130417 та податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020р. №0790150417, в частині нарахувань в розмірі 15755,60 грн.

Позов обґрунтований тим, що 16.09.2020 р. ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КАРГЕС» поштовим пересиланням отримало від Головного управління ДПС у м. Києві податкові повідомлення-рішення від 08.09.2020 р. № 0790130417 та № 0790150417, прийняті підставі Акта № 26881/26- 15-04-11-13 від 10.08.2020 р. про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету. Згідно Акта перевірки, встановлено порушення ТОВ «ТД «Каргес» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 ПК України, відповідальність за які передбачені п. 126.1 ст. 126 ПК України.

Згідно повідомлення-рішення від 08.09.2020 р. № 0790130417 відповідачем здійснено нарахування позивачу штрафу за затримку на 50 днів сплати грошового зобов`язання 682 260,88 грн. у розмірі 20 %, а саме 136 452,17 грн.

Згідно повідомлення-рішення від 08.09.2020 р. № 0790150417 відповідачем здійснено нарахування позивачу штрафу за затримку на 10, 1, 1, 1 днів сплати грошового зобов`язання 256 743,10 грн. у розмірі 10%, а саме 25 674, 31 грн. У донарахування в розмірі 9 918,71 грн. позивач вказану суму ППР визнає (щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Р») № 408180405).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Доводи позову мотивовані наступним.

Позивач вказує, що на підставі абз. 1 п. 50.1 ст. 50 ПК України, 01.06.2020 р. та 20.07.2020 р. ним були подані до ДПС уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень, вересень та жовтень 2019 р. (далі Уточнюючі розрахунки, додаються) засобами електронного зв`язку в електронній формі. Відповідно до отриманих Позивачем Квитанцій № 2 (додаються) зазначені уточнюючі розрахунки були прийняті ГУ ДПС у м. Києві (Голосіївській р-н м. Києва).

Позивач визнає, що згідно з абз. 4 п. 50.1 ст. 50 ПК України, оскільки ним було подано Уточнюючі розрахунки, то до дня подання такого уточнюючого розрахунку за ним виникло зобов`язання здійснити оплату заявлених у цих розрахунках грошових зобов`язань.

Водночас, позивач посилається на те, що джерелом погашення заявлених у цих розрахунках грошових зобов`язань, згідно з абз. 1-2 п. 87.1 ст. 87 ПК України, є також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Як зазначає позивач, за даними інтегрованої картки платника в кабінеті платника податків позивача станом на 31.05.2020 р. обліковувалась переплата з податку на додану вартість у сумі 1 053 275,46 грн., а станом на 20.07.2020 р. у сумі 247 888,54 грн. Розмір вказаних переплат був достатнім для погашення грошових зобов`язань, самостійно визначених позивачем в Уточнюючих розрахунках. Як вбачається з ІКП позивача, облікові операції щодо поданих Уточнюючих розрахунків були відображені в день їх подання 01.06.2020 та 20.07.2020 відповідно. Отже, за умови надмірно сплаченого податку на додану вартість при поданні Уточнюючих розрахунків, в інформаційній системі ДФС повинно було бути проведено погашення самостійно визначених позивачем зобов`язань в автоматичному режимі.

З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що, оскільки обставини щодо порушення ним граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, які викладені в Акті перевірки, не відповідають дійсності, то податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі такого Акта, є незаконними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду № 2825-ІХ, визначено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі - Закон) наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок №399).

Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399, матеріали адміністративної справи №640/1128/21 передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду, справа №640/1128/21 передана судді Радчуку А.А.

Ухвалою від 16.04.2025 року судом прийнято до провадження справу №640/1128/21 та розпочато її розгляд спочатку зі стадії відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У судовій справі №640/1128/21 наявні відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, які надійшли до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відповідно до відзиву, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві позов не визнає, з позовними вимогами не погоджується. Зазначає, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої було складено акт від 10.08.2020 року № 26881/26-15-04-11-13. Перевіркою встановлено, що ТОВ «ТД «Каргес» на порушення вимог п. 50.1 ст. 50, п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 Податкового кодексу України, несвоєчасно сплачено (перераховано) узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначену в уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з ПДВ та податковому повідомленні-рішенні з затримкою до та понад 30 календарних днів (дані щодо погашення сум податкового боргу та інформація щодо несвоєчасної сплати, кількості днів порушення та застосованих штрафних санкцій наведено в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафних санкцій).

За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020 року №0790150417 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість у розмірі 10% у сумі 25674,31 грн. та податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020 року №0790130417 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість у розмірі 20% у сумі 136452,17 грн.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій платником несвоєчасно погашено узгоджені податкові зобов`язання з ПДВ на суму 939 003,95 грн., а саме: по податковому повідомленню-рішенню від 18.12.2019 року №0408180405 та по уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстраційний №9121929318 від 01.06.2020, реєстраційний №9172468078 від 20.07.2020, реєстраційний №9172602585 від 20.07.2020, реєстраційний №9172542713 від 20.07.2020). Відповідно, за результатами перевірки встановлено, що згідно з наявною інформацією в базі даних ІС «Податковий блок», ТОВ «ТД «Каргес» порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ, що призвело до виникнення автоматично розрахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 162126,48 грн.

Щодо посилання позивача на можливість погашення самостійно визначених позивачем зобов`язань в Уточнюючих розрахунках від 01.06.2020 та 20.07.2020 в автоматичному режимі за рахунок надміру сплачених платежів, відповідач зазначив, що відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державно соціальне страхування.

Крім того у відзиві відповідач зауважив, що позивач не спростовує висновок податкового органу про порушення граничних строків сплати податку на додану вартість

Таким чином оскаржені повідомлення-рішення відповідач вважає обґрунтованими.

У відповіді на відзив позивач посилався на відсутність правопорушення в розумінні ст. 109 ПК України, позаяк позивач на підставі норм Податкового кодексу України та з дотриманням встановлених процедур: здійснив уточнення власних податкових зобов`язань з податку на додану вартість за минулі періоди шляхом подання відповідних документів; та абсолютно правомірно розраховував, що самостійно визначене грошове зобов`язання буде погашено шляхом зарахування наявних переплат по вказаному податку в автоматичному режимі.

Під час розгляду справи в Одеському окружному адміністративному суді сторони не надали інших заяв по суті справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КАРГЕС» (далі ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КАРГЕС»), код ЄДРПОУ 33744863, зареєстроване юридичною особою 08.09.2005 року; є платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КАРГЕС» за КВЕД є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

На підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 та п. 75.1 ст.75, в порядку п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України, головним державним ревізором-інспектором відділу застосування штрафних санкцій з ПДВ управління адміністрування податків з юридичних осіб ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ "ТД "КАРГЕС" (код ЄДРПОУ 33744863).

За результатами перевірки складено Акт «Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ "ТД "КАРГЕС" (код ЄДРПОУ 33744863)» № 26881/26-15-04-11-13 від 10.08.2020 року, яким встановлено порушення ТОВ "ТД "КАРГЕС" (код ЄДРПОУ 33744863) граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених п.50.1 ст.50, п.57.1 ст.57, п.57.3 ст.57, ст.203 Податкового кодексу України (таблиця 1).

Згідно таблиці 1 узгоджені суми грошового зобов`язання визначені у наступних документах:

Податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 408180405 від 18.12.2019 на суму 99187, 10 грн., граничний термін сплати: 18.01.2020, фактично сплачено: 28.01.2020, затримка: 10 днів, сума штрафної санкції (10%) 9918,17 грн.;

Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9121929318 від 01.06.2020 на суму 682260,85 грн., граничний термін сплати: 01.06.2020, фактично сплачено: 21.07.2020, затримка: 50 днів, сума штрафної санкції (20%) 136452,17 грн.;

Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9172468078 від 20.07.2020 на суму 14078,00 грн., граничний термін сплати: 20.07.2020, фактично сплачено: 21.07.2020, затримка: 1 днів, сума штрафної санкції (10%) 1407,80 грн.;

Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9172602585 від 20.07.2020 на суму 105858,00 грн., граничний термін сплати: 20.07.2020, фактично сплачено: 21.07.2020, затримка: 1 днів, сума штрафної санкції (10%) 10585,80 грн.;

Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9172542713 від 20.07.2020 на суму 37620,00 грн., граничний термін сплати: 20.07.2020, фактично сплачено: 21.07.2020, затримка: 1 днів, сума штрафної санкції (10%) 3762,00 грн.

За висновком Акту перевірки №26881/26-15-04-11-13 від 10.08.2020 року, дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ "ТД "КАРГЕС" (кол ЄДРПОУ 33744863) граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, передбачених п.50.1 ст.50, п.57.1 ст.57, п.57.3 ст.57, ст.203 Податкового кодексу України з урахуванням ст. 102 Податкового кодексу України. Відповідальність платника передбачена п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

На підставі висновків Акту перевірки №26881/26-15-04-11-13 від 10.08.2020 року, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0790130417 від 08.09.2020 року, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання з ПДВ, визначеного п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, нарахований штраф у розмірі 20 % за затримку на 50 календарних днів сплати грошового зобов`язання 682 260,88 грн., а саме 136 452,17 грн.;

№ 0790150417 від 08.09.2020 року, яким за порушення строку сплати грошового зобов`язання з ПДВ, визначеного п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України та на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, нарахований штраф у розмірі 10 % за затримку на 10,1,1,1 календарних днів сплати грошового зобов`язання у загальній сумі 256743,10 грн., а саме 25674,31 грн. У донарахування в розмірі 9 918,71 грн. позивач вказану суму ППР визнає (щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Р») № 408180405).

За результатами розгляду скарги на вказані податкові повідомлення-рішення, ДПС України листом від 23.12.2020 року залишено їх без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом з підстав наведених в адміністративному позові.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Згідно пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Надаючи оцінку правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень № 0790130417 та № 0790130417 від 08.09.2020 року про застосування штрафу 10 % та 20 % за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0790130417 від 08.09.2020 року про застосування штрафу у розмірі 20 % за затримку на 50 календарних днів сплати грошового зобов`язання 682 260,88 грн., а саме 136 452,17 грн. прийняте внаслідок порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, що виникло на підставі Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9121929318 від 01.06.2020 на суму 682260,85 грн., граничний термін сплати: 01.06.2020, фактично сплачено: 21.07.2020, затримка: 50 днів, сума штрафної санкції (20%) 136452,17 грн.

Щодо термінів сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначеного платником податків уточнюючим розрахунком, суд зазначає таке.

Відповідно до абз. 1 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до абз. 4 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Матеріалами справи підтверджується та сторони визнають, що 01.06.2020 року позивачем подано Уточнюючий розрахунок №9121929318 від 01.06.2020 на суму 682260,85 грн.

Отже, оскільки позивачем було подано Уточнюючий розрахунок, то відповідно до пп. «а» абз. 4 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України виникло зобов`язання здійснити оплату, заявлених грошових зобов`язань не пізніше дня подання розрахунку (до подання такого уточнюючого розрахунку).

Отже, граничним терміном сплати за Уточнюючим розрахунком №9121929318 від 01.06.2020 року є 01.06.2020 року,

Натомість, як встановлено актом перевірки №26881/26-15-04-11-13 від 10.08.2020 року, позивачем грошове зобов`язання, що виникло у зв`язку з поданням Уточнюючого розрахунку №9121929318 від 01.06.2020 року, фактично сплачено 21.07.2020 року.

Позивач не доводить, що ним було здійснено своєчасну оплату згідно Уточнюючого розрахунку №9121929318 від 01.06.2020 року у строк, передбачений п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, а посилається на те, що джерелом погашення заявлених у цих розрахунках грошових зобов`язань, згідно з абз. 1-2 п. 87.1 ст. 87 ПК України, є також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Як зазначає позивач, за даними інтегрованої картки платника в кабінеті платника податків позивача станом на 31.05.2020 р. обліковувалась переплата з податку на додану вартість у сумі 1 053 275,46 грн., а станом на 20.07.2020 р. у сумі 247 888,54 грн. Розмір вказаних переплат був достатнім для погашення грошових зобов`язань, самостійно визначених позивачем в Уточнюючих розрахунках. Отже, за умови надмірно сплаченого податку на додану вартість при поданні Уточнюючих розрахунків, в інформаційній системі ДФС повинно було бути проведено погашення самостійно визначених позивачем зобов`язань в автоматичному режимі.

Відповідач заперечує проти доводів позивача щодо погашення самостійно визначених позивачем зобов`язань в автоматичному режимі за рахунок переплат, посилаючись на те, що відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Дослідивши вказані обставини справи та доводи сторін, суд виходить з наступного.

Стаття 87 Податкового кодексу України визначає джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Тобто, п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України дійсно передбачена можливість сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника).

Водночас, п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, враховуючи встановлену приписами п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України черговість спрямування коштів, сплачених платником податків, у разі наявності податкового боргу, відповідач мав повноваження на перенаправлення коштів у рахунок грошового зобов`язання та/або податкового боргу, що виник раніше.

Суд зазначає, що нормою п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України законодавець чітко встановив черговість спрямування коштів, сплачених платником податків, у разі наявності податкового боргу.

Отже, у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов`язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, та у випадку несвоєчасного погашення якої, податковий орган нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 Податкового кодексу України у залежності від терміну затримки.

При цьому, санкція норми ст. 126 Податкового кодексу України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов`язання безвідносно до підстав її виникнення. Будь-яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України ст. 126 цього Кодексу не містить.

Аналогічну позицію щодо застосування положень ст. 87 та ст. 126 Податкового кодексу України викладено в постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 808/2290/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 813/3722/17, від 27 грудня 2018 року у справі № 820/6904/16.

Згідно з п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України).

Виконанням податкового обов`язку, згідно з п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що застосування до позивача штрафу за порушення строку сплати грошового зобов`язання з ПДВ, визначеного на підставі Уточнюючого розрахунку №9121929318 від 01.06.2020 року, встановленого п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, у розмірі 20 % за затримку на 50 календарних днів сплати грошового зобов`язання 682 260,88 грн., а саме 136 452,17 грн., відбулось правомірно на підставі ст. 126 Податкового кодексу України.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0790130417 від 08.09.2020 року про нарахування штрафу у розмірі 20 % за затримку на 50 календарних днів сплати грошового зобов`язання 682 260,88 грн., а саме 136 452,17 грн., не підлягає скасуванню.

З аналогічних підстав прийняте податкове повідомлення-рішення № 0790150417 від 08.09.2020 року про застосування штрафу 10 % за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Так, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0790150417 від 08.09.2020 року в частині, що оскаржується, прийняте внаслідок застосування штрафу у розмірі 10 % за затримку на 1,1,1 календарних днів сплати грошових зобов`язань, що виникли у зв`язку з поданням:

Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9172468078 від 20.07.2020 на суму 14078,00 грн., граничний термін сплати: 20.07.2020, фактично сплачено: 21.07.2020, затримка: 1 днів, сума штрафної санкції (10%) 1407,80 грн.;

Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9172602585 від 20.07.2020 на суму 105858,00 грн., граничний термін сплати: 20.07.2020, фактично сплачено: 21.07.2020, затримка: 1 днів, сума штрафної санкції (10%) 10585,80 грн.;

Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9172542713 від 20.07.2020 на суму 37620,00 грн., граничний термін сплати: 20.07.2020, фактично сплачено: 21.07.2020, затримка: 1 днів, сума штрафної санкції (10%) 3762,00 грн.

Враховуючи підтвердження затримки сплати грошових зобов`язань, що виникли у зв`язку з поданням вказаних уточнюючих розрахунків, суд доходить висновку, що застосування до позивача штрафу у розмірі 10 % за затримку на 1,1,1 календарних днів сплати грошового зобов`язання відбулось правомірно на підставі ст. 126 Податкового кодексу України.

Отже, податкове повідомлення-рішення № 0790150417 від 08.09.2020 року про нарахування штрафу у розмірі 10 % за затримку на 1,1,1 календарних днів сплати грошового зобов`язання у загальній сумі 157556,00 грн., а саме 15755,60 грн., є правомірним та не підлягає скасуванню. Щодо донарахування в розмірі 9 918,71 грн. позивач повідомлення-рішення № 0790130417 від 08.09.2020 року визнає (щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Р») № 408180405).

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77-78, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КАРГЕС (вул. Антоновича, буд. 20-Б, офіс. 21, м. Київ, 01004, РНОКПП 33744863) до Головного управління ДПС у м.Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України. Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

СуддяА.А. Радчук

.