Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 464/833/25
пр.№ 2/464/933/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.06.2025 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого судді Жили В.С.,
за участі: секретаря судового засідання Харук У.О.,
представника позивача Бокало Т.А.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідачів Артюшкова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за надані послуги,
встановив:
Позивач Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго (далі ЛМКП«Львівтеплоенерго») звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01.12.2021 по 31.03.2024 в сумі 5473,39 грн., пені за надані послуги в розмірі 14,78грн., 1,17 грн. 3 % річних та 2,31 грн. інфляційних нарахувань.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно є споживачами послуг, що надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго» за цією адресою, зокрема послуг постачання теплової енергії та гарячої води. Відповідачам для здійснення оплати за надані послуги позивачем був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялись повідомлення на оплату послуг. З 01.12.2021 вважаються укладеними індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води. На виконання означених договір, позивач зобов`язався надавати споживачам послуги відповідної якості, а останні своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги в строки і на умовах, що передбачені цими договорами приєднання. Оскільки виконавець надавав відповідачам послуги у сфері теплопостачання та останні такими користувалися, проте оплату належним чином не здійснювали, за період з 01.12.2021 по 31.03.2024 за адресою проживання відповідачів утворилася заборгованість за послуги з постачання теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення в розмірі 5473,39 грн., а також пеня за надані послуги в розмірі 14,78 грн., 1,17 грн. 3 % річних та 2,31 грн. інфляційних втрат. Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачів солідарно у судовому порядку.
Враховуючи малозначність справи, ухвалою судді від 28.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
24.03.2025представник відповідачівАртюшков О.О.звернувся досуду звідзивом напозовну заяву,в якомувимоги щодостягнення звідповідачів заборгованостізапослуги зпостачання тепловоїенергії назадоволення загальнобудинковихпотреб наопалення вважає необґрунтованими та незаконними, з огляду на те, що 05.12.2014 рішенням Львівської міської ради № 921 співвласникам квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ) було надано дозвіл на відключення від мережі центрального опалення і влаштування індивідуальних систем опалення. Надалі здійснено відключення усього під`їзду, у тому числі й квартири АДРЕСА_2 від мережі центрального опалення та гарячого водопостачання шляхом видимого розриву заварюванням приєднань радіаторів (конвекторів), заварюванням стояків, демонтажем транзитних стояків та уводів ГВІ, що підтверджується копією акту від 17.05.2015, затвердженим рішенням міжвідомчої комісії з питань відключення від мереж ЦО і ГВП/протокол від 15.10.2014 №12. З травня 2015 року у під`їзді відсутні радіатори та стояки, через які могло би здійснюватися опалення місць загального користування. Відтак з 2015 року ЛМКП «Львівтеплоенерго» жодних послуг з постачання теплової енергії у під`їзд, де розташована квартира відповідачів, не надає. 21.02.2022 відповідачі через ЦНАП зверталися із колективною скаргою на дії посадових осіб ЛМКП «Львівтеплоенерго» з приводу виставлення останнім неправомірних повідомлень про оплату послуг, проте результати її розгляду не відомі. Крім того, з повідомлень на оплату послуг неможливо зрозуміти, за який розмір опалювальної площі здійснене нарахування, немає даних щодо витрачених Гкал на задоволення загально будинкових потреб з опалення, чи відбувалося нарахування пропорційно до площі квартири відповідачів. За наведеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
23.04.2025 представник позивача ЛМКП «Львівтеплоенерго» Бокало Т.А. подала до суду додаткові пояснення, в яких, серед іншого, вказала, що мешканці будинку за адресою: АДРЕСА_2 , не обрали модель договірних відносин, тому між споживачами за вказаною адресою та ЛМКП «Львівтеплоенерго» вважаються укладеними індивідуальні договори про надання послуг, що є публічними договорами приєднання. Зазначила, що доказами надання послуги споживачам у будинку по АДРЕСА_2 є акт про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік № 3139 від 08.09.2022, гарантійні свідоцтва на теплолічильник, перетворювач витрати, термоперетворювачі, які підтверджують, що комерційний вузол обліку ТЕ справний та працює належним чином, а також інформація про ВОТЕ (покази комерційного вузла обліку ТЕ). Наголошує, що під`їзд, у якому знаходиться квартира відповідачів є частиною будинку по АДРЕСА_2 , який є єдиним майновим комплексом та об`єктом теплопостачання в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку: і житлових, і нежитлових. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Відсутність окремих елементів системи опалення в приміщенні не свідчить про те, що теплова енергія не споживається, кожен мешканець будинку зобов`язаний брати участь в управлінні та функціонуванні інженерних систем багатоповерхового будинку.
Представник позивача ЛМКП «Львівтеплоенерго» Бокало Т.А. у судовому засідання позов, з урахуванням письмових пояснень, підтримала, просила суд такий задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 , представник відповідачів Артюшков О.О. проти задоволення позову заперечили з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву, просили у задоволенні такого відмовити.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 1 з місця проживання про склад сім`ї та реєстрації від 20.01.2025, даними з Єдиного державного демографічного реєстру від 08.02.2025 та відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області від 28.02.2025.
Позивачем ЛМКП «Львівтеплоенерго» до будинку відповідачів надається послуга з постачання теплової енергії, а відтак відповідачі є споживачами такої послуги. Для здійснення відповідних оплат позивачем за адресою відповідачів відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
З наданої представником відповідачів копії рішенням Львівської міської ради від 05.12.2014 № 921 встановлено, що співвласникам квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ) було надано дозвіл на відключення від мережі центрального опалення і влаштування індивідуальних систем опалення.
Згідно з копією акту від 17.05.2015, затвердженого рішенням міжвідомчої комісії з питань відключення від мереж ЦО і ГВП (протокол від 15.10.2014 №12), таким підтверджено відключення квартири АДРЕСА_7 від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП будинку.
Положеннями статей 68, 162 ЖК України передбачено, що наймач тавласник житлазобов`язанийсвоєчасно вноситиквартирну платута платуза комунальніпослуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (ст. 360 ЦК України).
За приписами ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1ст.901 ЦК України).
Положеннями частин 1, 5, 9 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Як визначено ч. 1ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
01.12.2021 між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та споживачами укладено індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води.
Вказані договори є публічними договорами приєднання та розміщені на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://lmkp.lte.lviv.ua/.
За умовами означених договорів ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов`язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договорами.
Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо);
Плата за абонентське обслуговування платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води). Плата за абонентське обслуговування нараховується у відповідності до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Виходячи із приписів ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання (ч. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).
Відповідно до вимог пунктів 14, 38 Правил надання послуг постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 за № 830 (в редакції від 08.09.2021), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Як визначено ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», до спільного майна багатоквартирного будинку належать: приміщення загального користування (в т.ч. допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузол комерційного обліку вузол обліку що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом.
Частиною 1 ст. 9 вищезазначеного Закону визначено, що комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Таким чином, теплопостачальна організація здійснює комерційний облік споживання теплової енергії, наданої для всього будинку як єдиного майнового комплексу. Співвласники будинку оплачують теплову енергію, яка використовується для опалення всього будинку (не окремого під`їзду): як квартир і нежитлових приміщень, так і місць загального користування, у тому числі і втрати тепла внутрішньобудинкових мереж системи опалення будинку, незалежно від встановлення окремих опалювальних приладів у місцях загального користування. У тому числі оплачують таку теплову енергію і співвласники, що мають встановлене індивідуальне опалення.
У ходірозгляду справисудом з`ясовано,що позивачемдо будинкувідповідачів заадресою: АДРЕСА_2 , надаються послуги з теплопостачання, про що свідчать, зокрема, акт про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік № 3139 від 08.09.2022, гарантійні свідоцтва на теплолічильник, перетворювач витрат, термоперетворювачі, які підтверджують, що комерційний вузол обліку ТЕ справний та працює належним чином, інформація про ВОТЕ (покази комерційного вузла обліку ТЕ).
Покликаючись на неналежне виконання відповідачами обов`язку із оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, позивач долучає розрахунок заборгованості за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01.12.2021 по 31.03.2024 в сумі 5473,39 грн.
У свою чергу, заперечуючи факт наданняпослуг зпостачання тепловоїенергії упід`їзд,де розташованаквартира відповідачів,сторона відповідачів покликається на те, що актом від 17.05.2015, затвердженим рішенням міжвідомчої комісії з питань відключення від мереж ЦО і ГВП/протокол від 15.10.2014 №12, підтверджено відключення усього під`їзду, у тому числі й квартири АДРЕСА_2 , від мережі центрального опалення та гарячого водопостачання шляхом видимого розриву заварюванням приєднань радіаторів (конвекторів), заварюванням стояків, демонтажем транзитних стояків та уводів ГВІ.
Окрім цього, долучено лист Львівського комунального підприємства «Житловик-С» від 21.05.2025, у якому, зокрема, зазначено, що в ході обстеження працівниками ЛКП встановлено, що під`їзд №l багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_8 , до якого входять квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , є відключеним від мереж центрального опалення. У вказаних квартирах влаштовано індивідуальні системи опалення, що підтверджується як візуально, так і за технічною документацією. Також повідомлено, що підвальні приміщення у зазначеному будинку конструктивно не передбачені проєктом будівництва, тобто фізично відсутні. Окрім того, мережі центрального опалення, які проходили на горищі будинку, в межах першого під`їзду є закільцьованими над другим під`їздом. Відповідно, у під`їзді №1 від першого до останнього поверху відсутні будь-які діючі трубопроводи системи централізованого теплопостачання.
Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутній акт щодо проведення такого обстеження, не зазначено дати обстеження та складу комісії яка його здійснювала.
Окрім цього, як встановлено в ході розгляду справи, рішенням виконавчого комітету ЛМР №921 надано дозвіл на відключення від мережі центрального опалення і влаштування індивідуальних систем опалення в окремих квартирах будинку, а саме квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ,
АДРЕСА_9 , а не в цілому під`їзді цього будинку. Окрім цього, акт від 17.05.2015 чітко стосується лише відключення квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , а не всього під`їзду чи будь-яких інших приміщень будинку.
При цьому, те, що від мереж центрального опалення у встановленому законом порядку відключено цілий під`їзд та/або усі квартири і приміщення під`їзду або, що в такому знаходяться лише квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , матеріали справи доказів не містять.
Зокрема, відповідачами не надано відповідного рішення органу місцевого самоврядування та актів про відключення опалення. Окрім цього, в матеріалах справи відсутні докази щодо поверховості означеного будинку, кількості квартир та інших приміщень в ньому. Так, відповідачами не надано будівельно-технічної документації на будинок, актуальних матеріалів його технічної інвентаризації чи будь-яких інших доказів які б дозволили суду встановити технічні параметри та склад приміщень і квартир будинку, а відповідно суд приходить до висновку про недоведеність відповідачами обставин відключення спірного під`їзду будинку від опалення вцілому.
В аспекті наведеного суд констатує також про відсутність із сторони відповідачів клопотань щодо витребування будь-яких доказів у справі.
Що стосується твердження відповідачів про те, що в під`їзді будинку, де знаходиться їх квартира, відсутні радіатори та стояки, через які могло би здійснюватися опалення місць загального користування, суд бере до уваги наступне.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.12.2020 у справі № 311/3489/18, внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.
Відповідно до п. 3 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 № 315, розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.
За означеного, суд приходить до висновку, що зміст листа Львівського комунального підприємства «Житловик-С» від 21.05.2025 суперечить іншим доказам у справі, а відповідно не береться до уваги.
З огляду на наведене та фактичні обставини справи відповідачі не звільнені від оплати послуг функціонування внутрішньобудинкової системи опалення та гарячого водопостачання, а також абонентського обслуговування, оскільки такі послуги належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною, а тому вони зобов`язані нести витрати утримання та обслуговування будинку спільно з іншими власниками квартир цього будинку.
У ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» закріплено, що у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Правила надання послуг постачання теплової енергії, зокрема п.п.54-58, також містять положення, що у разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі, несвоєчасно або надання послуги неналежної якості споживач має право викликати виконавця або його представника для проведення перевірки кількості та/або якості наданої послуги.
За результатами перевірки якості надання послуги складається акт-претензія відповідно до Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1145.
Виконавець зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.
У разі неприбуття виконавця в установлений строк або необґрунтованої відмови виконавця підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем та не менш як двома споживачами, які проживають (розташовані) у сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю рекомендованим листом або через електронний кабінет Єдиної платформи (за наявності).
Виконавець протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта-претензії вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених у ньому, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії у формі, яка аналогічна формі подання претензії.
У разі ненадання виконавцем відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем. Виконавець зобов`язаний повідомити у десятиденний строк споживачеві у формі, яка аналогічна формі подання претензії, про вжиті за результатами задоволення його претензії заходи.
Доказів ненаданнячи неякісногонадання послуг,оформленоговідповідним актом-претензією,матеріали справи не містять.
Подання мешканцями квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 колективної скарги не є належним доказом надання неякісних послуг чи їх ненадання, що б могло впливати на розрахунок заборгованості відповідачів.
За змістом висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.09.2018 у справі №522/7683/13-ц, саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості за житлово-комунальні послуги, заявленого стороною позивача надавачем відповідних послуг.
Так, сторона відповідача заперечує поданий позивачем розрахунок, однак власного не проведено, доказів його неправильності не надано. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Керуючись принципами диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, за якими суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог та наданих ними доказів, оцінюючи аргументи та докази за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши всі зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01.12.2021 по 31.03.2024 в сумі 5473,39 грн.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідачів 3 % річних, інфляційних втрат та пені, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Про деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Ця постанова набрала чинності з дня опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405, яка набрала чинності 30.12.2023, внесено зміни тапункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану»викладено в такій редакції: установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затвердженихнаказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 № 285).
Таким чином, до періоду нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та пені з 24.02.2022 по 29.12.2023, підлягає застосуваннюпостанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» в редакції до внесення 29.12.2023 означених змін, а з 30.12.2023 із врахуванням таких змін.
Водночас з наданих позивачем розрахунків (додатків до позовної заяви) вбачається, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» нараховано втрати від інфляції, 3%річних та пеню на заборгованість, що нарахована споживачам за період січня 2024 року за період прострочення відповідачів з 01.03.2024 по 01.04.2024.
З огляду на наведене вище, дослідивши надані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що з відповідачів солідарно підлягають стягненню на користь ЛМКП«Львівтеплоенерго»пеня за надані послуги в розмірі 14,78 грн., 1,17 грн. 3 % річних та 2,31 грн. інфляційних втрат.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги необхідно задовольнити.
Окрім цього, з врахуванням вимог частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн., а саме по 1009,33 грн. з кожного.
Керуючись статтями 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01.12.2021 по 31.03.2024 у розмірі 5473,39 грн., пеню за надані послуги в розмірі 14,78 грн., 3 % річних у розмірі 1,17 грн., інфляційні втрати у розмірі 2,31грн.
Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» по 1 009 (одній тисячі дев`ять) гривень 33 (тридцять три) копійки судового збору з кожного.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтями 273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 12.06.2025.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 05506460, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідачка: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Володимир ЖИЛА
Судове рішення № 128113870, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 12.06.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 464/833/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: