YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Київ

/

Деснянський районний суд міста Києва

Рішення № 128107881, 13.06.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Дата ухвалення

13.06.2025

Номер справи

754/5487/25

Номер документу

128107881

Форма судочинства

Цивільне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВРАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"

Єдиний державний реєстр судових рішень

Номер провадження 2/754/4465/25

Справа №754/5487/25

РІШЕННЯ

Іменем України

13 червня 2025 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засіданні Донець Ю.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 167 642,30 грн,

Стислий виклад позицій сторін

Позивач просить стягнути з Відповідачів солідарно заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 167 642,30 грн станом на 31.01.2025, зокрема:

1)заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 18334,18 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 2181,77 грн, три відсотки річних у розмірі 507,83 грн.

2)заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 18384,72 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 2187,78 грн, три відсотки річних у розмірі 509,23 грн;

3)заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 22783,72 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 2460,64 грн., три відсотки річних у розмірі 631,08 грн;

4)заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 27385,93 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 3258,93 грн., три відсотки річних у розмірі 758,55 грн;

5)заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 30034,65 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 3030,08 грн, три відсотки річних у розмірі 700,00 грн, пеня у розмірі 476,33 грн;

6)заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 27984,83 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 2866,26 грн., три відсотки річних у розмірі 643,24 грн, пеня у розмірі 462,85 грн;

7)заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1277,79 грн;

8)заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 665,50 грн;

9) заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку центрального опалення у розмірі 116,41 грн;

Також Позивач просить покласти на Відповідачів судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачі, будучи споживачами послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання, що надаються Позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , не виконали своїх зобов`язань з оплати за спожиті послуги. Тому вони, як дієздатні особами, що проживають та/або зареєстровані за вказаною адресою, за накопичену заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг.

ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, заявила про застосування строків позовної давності та просила розстрочити строк виконання рішення терміном на 12 місяців.

Відповідач ОСОБА_1 правом на подання відзиву не скористався, про розгляд справи був повідомлені належним чином.

УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА

Відповідачка, ОСОБА_2 , є власницею квартири АДРЕСА_2 (докази - копія свідоцтва про право на спадщину за законом № 1-628 від 11.04.2016, видане державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Демчик В.В., копія свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , від 13.01.1998, видане відділом приватизації Ватутінської районної Держадміністрації). У цій квартирі також зареєстрований ОСОБА_1 , який відпговідно до обставин, що визнає Відповідачка, у цій квартирі не проживає.

Згідно з статтею 319 ЦК України, власність зобов`язує. Відповідно до статті 322 того ж Кодексу, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачка, як одноосібний власник квартири, несе обов`язок утримувати своє майно та своєчасно оплачувати всі отримані житлово-комунальні послуги.

З огляду на те, що власником квартири є лише Відповідачка, а ОСОБА_1 не проживає у квартирі та не користується послугами, що визнає та не оспорює Відповідачка, Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог заявлений до нього.

Позивач надає послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, які належать до житлово-комунальних послуг відповідно до пункту другого частини першої статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (надалі - Закон про ЖКП).

Співвласники цього багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір.

Тому споживачам надається послуга з постачання гарячої води, а вопалювальний період -послуга з постачання теплової енергії для потреб опалення згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових індивідуальних договорів про надання послуги за правилами статей 13 і 14 Закону про ЖКП.

Зокрема, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води затверджені постановами Кабінету Міністрів України, про що Позивач повідомив на власному веб- сайті https://kte.kmda.gov.ua/ukladannya-dogovoru-z-kp-kyyivteploen/.

Ці договори є публічними договорами приєднання.

Відповідачка є індивідуальним споживачем, яка отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб відповідно до умов цих типових договорів (пункт 6 частини першої статті 1 Закону про ЖКП).

Вона, як індивідуальний споживач, зобов`язана оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, тобто у строки, встановлені у пункті 34 договорів (пункт 5 частини другої статті 7 Закону про ЖКП).

Відповідачка визнає факт споживання житлово-комунальних послуг у заявлений період, а також погоджуються з якісними та кількісними характеристиками наданих послуг, тарифами КП на постачання гарячої води, теплової енергії та розміром плати за абонентське обслуговування. Оскільки ці обставини визнаються, вони не підлягають доказуванню (частина перша статті 82 ЦПК України).

Щодо застосування строку позовної давності

Відповідачка заявила про застосування наслідків спливу позовної давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина першої статті 257 ЦК України). Для зобов`язань з визначеним строком виконання, як у цьому випадку, перебіг позовної давності починається з наступного дня після закінчення строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).

У спірний період діяли Правила, які визначали, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630).

Отже, для оплати комунальних послуг строк позовної давності починається з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим. Наприклад, заборгованість за березень має бути сплачена не пізніше 20 квітня, тому перебіг позовної давності за цими вимогами починається з 21 квітня.

При цьому, строк позовної давності продовжувався на період карантину (з 12.03.2020 по 30.06.2023, п. 12 Прикінцевих положень ЦК України) та зупинений з початком воєнного стану (з 24.02.2022, п. 19 Прикінцевих положень ЦК України).

Тобто, строк позовної давності не пропущено для вимог, строк оплати яких настав після 12 березня 2017 року, оскільки з 12 березня 2020 року цей строк продовжувався на період карантину, а надалі був зупинений з початком воєнного стану.

У справі, що розглядається, строк оплати за послуги, спожиті в лютому 2017 року, спливає 20 березня 2017 року.

Позов подано 10 квітня 2025 року. Позивач пропустив строк позовної давності за період з липня 2015 по січень 2017 року включно.

Тому з підстав спливу строку позовної давності, про застосування якої заявила Відповідачка, Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 9301,30 грн за спожите централізоване опалення за період споживання з липня 2015 - лютий 2017 року; 9268,42 грн за спожите постачання гарячої води за період споживання з липня 2015 - лютий 2017 року .

Водночас вимоги щодо стягнення заборгованості за опалення за період з березня 2017 по квітень 2018 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню, що складають: 9032,88 грн за спожите централізоване опалення; 9116,03 грн за спожите постачання гарячої води.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сума заборгованості за спожиті послуги по квітень 2018 року зменшилась, тому відповідальність за прострочення виконання зобов`язання складає: за спожите централізоване опалення: 3% річних - 271,05 грн; інфляційні витрати - 1 162,76 грн; - за спожите постачання гарячої води: 3% річних -273,55 грн; інфляційні витрати - 1 173,49 грн.

Суд, зважаючи на часткове визнання Відповідачкою позову, задоволянє позовні вимоги частково в частині стягнення ??заборгованості за житлово-комунальні послуги у сумі 146 566,55 грн, яка складається з:

1)заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 9032,88 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 1162,76 грн, три відсотки річних у розмірі 271,05 грн;

2)заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 9116,03 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 1173,49 грн, три відсотки річних у розмірі 273,55 грн;

3)заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 22783,72 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 2460,64 грн., три відсотки річних у розмірі 631,08 грн;

4)заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 27385,93 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 3258,93 грн., три відсотки річних у розмірі 758,55 грн;

5)заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 30034,65 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 3030,08 грн, три відсотки річних у розмірі 700,00 грн, пеня у розмірі 476,33 грн;

6)заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 27984,83 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 2866,26 грн, три відсотки річних у розмірі 643,24 грн, пеня у розмірі 462,85 грн;

7)заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1277,79 грн;

8)заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 665,50 грн;

9) заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку центрального опалення у розмірі 116,41 грн.

Щодо клопотання про надання розстрочення виконання рішення Суд виходить з такого.

Відповідачка просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців, посилаючись на те, що вона має намір добросовісно виконати рішення суду, але не має можливості виконати рішення суду повністю, враховуючи тяжкий матеріальний стан ОСОБА_2 , та наявність обставин, що істотно ускладняють виконання рішення, а саме: хронічні хвороби.

Відповідачка має дохід 14-15 000 грн, спроможна виплачувати не більше 5 тис. грн.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в резолютивній частині рішенні (пункт 2 частини сьомої статті 265, частина перша статті 267 ЦПК України).

Стаття 265 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення статті 435 цього Кодексу.

Так, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини Відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина третя та четверта статті 435 ЦПК України).

Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (частина п`ята статті 435 ЦПК України).)

Суд, беручи до уваги хронічні захворювання, обставини платоспроможності Відповідачки, соціальний аспект та ті, виклики, що постали перед українським суспільством внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації, що призвело до значного погіршення матеріального становища більшості громадян, у тому числі й Відповідачки, вирішив розстрочити виконання судового рішення за клопотанням Відповідачки на максимально можливий строк.

При цьому, Суд бере до уваги, що Позивач має право на виконання судового рішення та повернення коштів за надані послуги, але вважає, що розстрочка виконання рішення стане стимулом для добровільного виконання Відповідачкою своїх зобов`язань та забезпечить задоволення вимог Позивача, що відповідає завданню цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими міркуваннями.

Розподіл судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову також покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша, пункт 3 перший частини другої статті 141 ЦПК України).

Відповідач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Суд задовольнив позов частково (87,4%), тому Позивачеві підлягають відшкодуванню судові витрати в сумі 2 646,5 грн.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, статтями 263-265 ЦПК України, Суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (місцезнаходження: площа. І. Франка, буд. 5, м. Київ; код ЄДРПОУ 40538421) ??заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 146 566,55 грн, яка складається з: