Рішення № 128107692, 13.06.2025, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/961/25

2-а/709/36/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2025 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання Кіян С.О.,

представника позивача Савіська І.О.,

представника відповідача Макогон І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ГУНП в Черкаській області (далі відповідач) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначалося, що стосовно позивача 02 червня 2025 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Зокрема, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 гривень за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за невиконання вимог п.п. 2.1. (а), 2.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР).

Позивач вважав оскаржувану постанову незаконною, складеною з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказував, що керував електроскутером потужністю 2000 Вт, який не є механічним транспортним засобом та не може бути прирівняний до мопеда, оскільки за своїми характеристиками прирівнюється до електровелосипеда, а тому він не повинен мати посвідчення водія на право керування транспортним засобом та одягати мотошолом.

Крім того, позивач стверджував, що під час винесення оскаржуваної постанови працівником поліції не роз`яснювалися його процесуальні права, розгляд справи відбувався формально, про що зокрема свідчить допущена поліцейським помилка в назві електроскутера. У зв`язку з викладеним позивач, посилаючись на судову практику Верховного Суду, просив суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.

Від відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив, в якому стверджувалося про законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови, оскільки вона винесена належним суб`єктом із дотриманням процедури та положень КУпАП. Так, позивач керував двоколісним транспортним засобом, який хоча і не є механічним транспортним засобом в розумінні ПДР, однак віднесений до транспортних засобів категорії А1, а тому особа, яка ним керує, є водієм і потребує наявності права керування відповідної категорії та повинен використовувати мотошолом. З приводу допущеної поліцейським помилки у назві транспортного засобу зазначалося, що це описка, яка не впливає на суть правопорушення. Крім того, зазначалося про роз`яснення позивачеві його прав під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчить долучений до відзиву відеозапис. Враховуючи викладене, посилаючись на норми ПДР, КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», судову практику, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с. 41-49).

Позивач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с. 25).

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити. Звертав увагу суду на те, що судова практика, на яку посилається відповідач у відзиві, є нерелевантною, а долучений відеозапис підтверджує факт не роз`яснення поліцейським позивачеві прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Під час судового засідання представник відповідача підтримала викладену у письмовому відзиві позицію щодо правомірності дій поліцейського під час складання і винесення оскаржуваної постанови, наявності складу інкримінованих адміністративних правопорушень. Зокрема, зазначала, що поліцейський роз`яснював позивачеві його права.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозаписи, суд дійшов такого висновку.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 02 червня 2025 року серії ЕНА № 4873008, винесеною поліцейським Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області старшим сержантом поліції Носенком В.В., позивача за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 3400,00 гривень (а.с. 6). Відповідно до змісту оскаржуваної постанови позивач 02 червня 2025 року о 10:41 у с. Крутьки по вул. Братів Гаращенків керував мопедом Yadea E85, не маючи права керування цим транспортним засобом відповідної категорії А1, а також за відсутності мотошолома, чим порушив вимоги п.п. 2.1. (а), 2.3. ПДР.

За змістом ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно доч.5ст.121КУпАП порушенняправил користуванняременями безпекиабо мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 2.1. (а) ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

У п. 2.3. (г) ПДР вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Пункт 1.10. ПДР також містить наступні визначення термінів:

-транспортний засіб пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;

-механічний транспортний засіб транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт;

-мопед двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Зі змісту п. 1.12. ПДР вбачається, що право на керування транспортними засобами особам може бути надано: мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії А1, А) з 16-річного віку. При цьому до категорії А1 належать такі транспортні засоби: мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

На офіційному вебсайті виробника Yadea за посиланням https://yadea-ukraine.com/e8s.html вказано, що електроскутер Yadea E8S має потужність 2000 Вт (3000 Вт максимум).

Таким чином у розумінні ПДР електроскутер Yadea E8S, яким керував позивач, не є механічним транспортним засобом, проте водночас є транспортним засобом, віднесеним до категорії А1 та по суті є мопедом.

Разом з тим за змістом ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху; від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації; обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

У п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У п. 21 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року).

Конституційний Суд України в п. 4.1 рішення від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі Інструкція).

Так, п. 9 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу; поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Натомість з переглянутого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського 2025_0602_103535_0000000_002489_0018.mp4 вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення фактично не відбувався, поліцейським не оголошено про відкриття розгляду справи про адміністративне правопорушення, не роз`яснені у повному обсязі позивачеві права та обов`язки відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, у тому числі право заявляти клопотання, право на отримання правової допомоги, право на отримання та ознайомлення з доказами про вчинення проступку, не запропоновано надати як усні, так і письмові пояснення. Тобто оскаржувана постанова винесена без фактичного розгляду справи з наступним врученням її позивачеві. При цьому лише під час вручення оскаржуваної постанови поліцейський повідомив позивача про її зміст та роз`яснив порядок і строки її оскарження, а також порядок сплати штрафу.

Таким чином викладені позивачем у позовній заяві доводи щодо не роз`яснення йому процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

При цьому проставлення підпису позивачем у п. 8 оскаржуваної постанови у цій ситуації не може бути розцінено судом як підтвердження факту роз`яснення прав, передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки таке роз`яснення не здійснювалося, про що свідчить переглянутий відеозапис з нагрудної камери поліцейського.

За таких обставин, оцінивши наявні у справі докази, зокрема доданий відповідачем відеозапис, суд дійшов висновку про порушення правової процедури розгляду адміністративних матеріалів та накладення на позивача адміністративного стягнення.

Крім того, суд констатує недоліки оскаржуваної постанови, зокрема в ній не вказано який саме підпункт пункту 2.3. ПДР порушив позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що постанову у справі про адміністративне правопорушення, винесену органами Національної поліції, може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, а саме скасування оскаржуваної постанови та надіслання справи на новий розгляд.

З огляду на часткове задоволення адміністративного позову з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 205, 242-246, 255, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 02 червня 2025 року серії ЕНА № 4873008 про накладення на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 (три тисячі чотириста гривень 00 копійок) гривень скасувати.

Справу про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 126 КУпАП надіслати на новий розгляд до Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення в іншій частині відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 копійок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Черкаській області, місцезнаходження: вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 40108667.

Суддя В.В. Чубай