Рішення № 128107589, 29.05.2025, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/495/24

Провадження №2/702/85/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2025 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Нейло І.М.

за участю

секретаря судового засідання Прилуцької О.І.

прокурора Лозової К.В.

представника позивача Іщенка Р.П.

представника відповідача Загороднього С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Монастирище Черкаської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом заступника керівникаЧеркаської обласноїпрокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділенняФонду державногомайна Українипо Київській,Черкаській таЧернігівській областях до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафтатрейд-Інвест», про витребування майна,

ВСТАНОВИВ

Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (надалі РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях) звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив витребувати від ОСОБА_1 на користь держави в особі РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях заглиблене приміщення, Ж, що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 7, с. Сатанівка, Уманського р-ну Черкаської області та стягнути судовий збір.

В обґрунтування позову вказав, що за результатами приватизації між ТОВ «Дніпроінвест-Ч» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, 17.07.2007 укладено Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу державної власності, в тому числі Монастирищенської нафтобази, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . За майновим комплексом Монастирищенської нафтобази рахувався об`єкт цивільної оборони, а саме протирадіаційне укриття - заглиблене приміщення (літ. «ж»), який не увійшов до складу об`єктів приватизації, та був переданий покупцю - ТОВ «Дніпроінвест-Ч» на утримання. В подальшому ТОВ «Дніпроінвест-Ч», внесло майновий комплекс Монастирищенської нафтобази, разом зі спірним майном до статутного фонду ТОВ «Інвест Черкаси». Виконавчий комітет Сатанівської сільської ради прийняв рішення від 25.02.2010 за № 9, на підставі якого ТОВ «Інвест Черкаси» отримало свідоцтво про право приватної власності на весь майновий комплекс Монастирищенської нафтобази, разом з заглибленим приміщенням (літ. Ж), який не підлягав приватизації. На підставі зазначеного свідоцтва, право приватної власності на заглиблене приміщення, «ж» було зареєстровано за ТОВ «Інвест Черкаси», яке в свою чергу внесло майновий комплекс Монастирищенської нафтобази, разом з заглибленим приміщенням, «ж» до статутного капіталу ТОВ «Укр-пром-трейд», за яким 25.05.2016 було зареєстровано право власності. У подальшому, право власності на спірне нерухоме майно набували: ПАТ «КБ ПриватБанк» 04.06.2016 р., ОСОБА_2 20.01.2022, «Укрнафатрейд-Інвест» 03.01.2023 р. та останнім набувачем спірного нежитлового приміщення є відповідач ОСОБА_1 , який придбав майновий комплекс Монастирищенської нафтобази, відповідно договору купівлі-продажу від 26.04.2023 № 385. Прокурор, вважає, що оскільки РФ ДМ України в Черкаській області, не приймав рішення щодо відчуження заглибленого приміщення протирадіаційного укриття площею 43,5 кв.м. під літерою «Ж», яке входить до складу майновий комплекс Монастирищенської нафтобази тому вважає, що спірне нерухоме майно підлягає витребуванню від відповідача, на підставі ст. 388 ЦК України.

Ухвалою від 07.06.2024, відкрите загальне позовне провадження по справі, призначено підготовче судове засідання та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «Укрнафта Трейд-Інвест».

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Булай В.С. 20.08.2024 подав до суду відзив на позов та заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, в яких позовні вимоги не визнав з підстав того, що прокурором не доведено, що спірне нерухоме майно є об`єктом цивільної оборони. Вважає, що оскільки, право власності на спірне нерухоме майно було зареєстровано за ТОВ «Інвест Черкаси» 19.03.2010 р., відповідач порушив строк звернення до суду. Крім того, представник позивача зауважив, що позивач мав бути обізнаний про свій обов`язок забезпечити проведення технічної інвентаризації захисних споруд, на виконання розпорядження КМУкраїни від26.11.2008року №1473-р "Про підготовку та проведення у 2009-2010 роках технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту)". За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову та застосувати строк позовної давності./ т.1 а.с.220-230, 235-246/.

Представник РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях 26.08.2024 подав до суду відповідь на відзив та заперечення проти заяви про застосування строків позовної давності. Вважає, що статус спірного майна, як об`єкта цивільної оборони не впливає на право позивача, щодо витребування спірного майна оскільки Сатанівська сільська рада Черкаської області не мала повноважень щодо розпорядження державним майном тому вважає, що видане свідоцтво про право власності на спірне майно ТОВ «Інвест - Черкаси» є незаконним. Останнім добросовісним набувачем спірного майна є ОСОБА_1 , однак заглиблене приміщення вибуло з володіння власника не з волі Регіонального відділення ФДМ України тому, на думку представника позивача, наявні підстави для застосування положень частини першої статті 388 ЦК України. Також представник позивача зауважує, що РВ ФДМ стало відомо про порушення прав держави з листа ТОВ «Дніпроінвест-Ч» від 14.08.2018 № 105, що також було встановлено рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.06.2021 у справі № 925/1288/20. Між тим законами України строк позовної давності було продовжено на період дії карантину, у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану, тому вважає доводи представника відповідача щодо пропуску строку позовної давності, необґрунтованими. /т.2 а.с.1-3, 2-6/.

Ухвалою суду від 11.09.2024 було задоволено клопотання представника відповідача та закрито провадження у справі з підстав того, що спір стосується приватизації державного майна, тому належить до господарської юрисдикції./т.2 а.с.41, 42/.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28.11.2024 ухвалу Монастирищенського районного суду від 11.09.2024 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду з підстав того, що спірне майно не підлягало приватизації, та набуто відповідачем після його вибуття поза волею держави. /т.2 а.с.121-125/.

Ухвалою суду від 15.01.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор та представник РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав викладених у позові та заперечували проти застосування строків позовної давності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, посилаючись на підстави, які були викладені у відзиві на позовну заяву, просив застосувати строк позовної давності.

Представник третьої особи, ТОВ «Укрнафта Трейд-Інвест» в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши сторін, дослідивши надані докази, суд вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Виконавчий комітет Сатанівської сільської ради прийняв рішення від 22.08.2007 за № 21, на підставі якого за державою Україна, в особі Верховної ради України, було зареєстровано право власності на майновий комплекс Монастирищенської нафтобази, до складу якого входило спірне заглиблене приміщення «ж» 43, 5 кв.м. Таким чином, на час приватизації, спірне заглиблене спірне приміщення було частиною майнового комплексу Монастирищенської нафтобази та перебувало у розпорядженні та володінні держави, від імені якої реалізацію функцій здійснював позивач. /т.1 а.с.109/.

Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, на підставі свідоцтва про реєстрацію права власності від 22.08.2007 за державою в особі Верховної Ради України зареєстровано право власності на єдиний майновий комплекс будівель та споруд розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з приміткою «Для відчуження, за виключенням заглибленого приміщення під літерою «Ж»./т.1 а.с.48/

17.10.2007 між РВ ФДМ України по Черкаській області та ТОВ «Дніпроінвест-Ч» укладений договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу - державного майна, в тому числі майнового комплексу Монастирищенської нафтобази (додаток 1 до договору), який був зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно/т.1 а.с. 36,57-77/.

За умовами цього правочину РВ ФДМ України по Черкаській області продав ТОВ «Дніпроінвест-Ч» державне майно, яке згідно додатку 1 договору, входило до складу об`єктів малої приватизації, в т.ч. майновий комплекс Монастирищенської нафтобази.

Відповідно до розділу 8 цього договору, продавець гарантував, що об`єкт приватизації не входить до переліку об`єктів, які не підлягають приватизації.

29.12.2010 РВ ФДМ України по Черкаській області та ТОВ «Дніпроінвест-Ч», уклали договір про внесення змін до попереднього договору від 17.10.2007, згідно змісту якого Регіональне відділення передало ТОВ «Дніпроінвест-Ч» на утримання спірне заглиблене приміщення «Ж», як протирадіаційне укриття з зазначенням того, що спірне нежитлове приміщення не підлягає приватизації. /т.1 а.с.82-84/.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази реалізації сторонами умов договору від 29.12.2010, шляхом виділення спірної частини нерухомого майна зі складу майнового комплексу Монастирищенської нафтобази.

12.01.2010 ТОВ «Дніпроінвест-Ч», як учасник ТОВ «Інвест Черкаси», внесло майновий комплекс Монастирищенської нафтобази до статутного фонду ТОВ «Інвест Черкаси». /т.1 а.с. 111-115/.

Виконавчий комітет Сатанівської сільської ради прийняв рішення від 25.02.2010 за № 9, на підставі якого ТОВ «Інвест Черкаси» отримало свідоцтво про право приватної власності на майновий комплекс Монастирищенської нафтобази, у складі якого перебувало спірне заглиблене приміщення. /т.1 а.с.116/.

ТОВ «Інвест Черкаси», в свою чергу внесло майновий комплекс Монастирищенської нафтобази, разом з заглибленим приміщенням, «ж» до статутного капіталу ТОВ «УКР-ПРОМ-ТРЕЙД», за яким 25.05.2016 було зареєстровано право власності. /т.1 а.с. 30/

У подальшому, право власності на спірне нерухоме майно набували: ПАТ «КБ ПриватБанк» 04.06.2016 р., ОСОБА_2 20.01.2022, «Укрнафтатрейд-Інвест» 03.01.2023 р. /т.1. а.с. 25-37/;

26.04.2023, право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 26.04.2023 № 385. /т.1 а.с. 26/.

Надаючи оцінку договору купівлі-продажу державного майна від 17.10.2007, який був укладений між РВ ФДМ України по Черкаській області та ТОВ «Дніпроінвест-Ч», суд вважає, що позивач розпорядився своїм правом на відчуження спірного приміщення, яке перебувало у складі майнового комплексу Монастирищенської нафтобази згідно ст. 186 ЦК України, де визначено, що річ призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 188ЦК України якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.

Отже, перехід приналежності головної речі, а саме господарських будівель та споруд, до нового власника можливий тільки разом із головною річчю. (ПВС від 05.02.2020 у справі № 658/3228/18-ц.), тобто заглиблене приміщення під літерою «ж» є приналежністю головної речі, якою в даному випадку виступає адміністративна будівля та відповідно до технічного паспорту, виготовленого БТІ, разом становлять Монастирищенську нафтобазу.

Оскільки, згідно змісту договору купівлі-продажу державного майна від 17.10.2007, продаж заглибленого приміщення (літ. ж), відбувся у складі майнового комплексу Монастирищенської нафтобази та на час його вчинення були відсутні договірні або законодавчі обмеження його відчуження, РВ ФДМ України по Черкаській області здійснив продаж спірного заглибленого приміщення як в силу договору так і в силу закону.

На підставі викладеного суд не погоджується з позицією прокурора, що Виконавчий комітет Сатанівської сільської ради, Уманського р-ну, Черкаської області безпідставно прийняв рішення про видачу свідоцтва про право власності на заглиблене приміщення «ж», розташоване на території Монастирищенської нафтобази, за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки спірне нерухоме майно не виділялось в натурі, як окремо визначене майно, зі складу майнового комплексу Монастирищенської нафтобази.

Що стосується позиції прокурора про неможливість приватизації заглибленого приміщення (літ. «ж»), як будівлі цивільного захисту населення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.32 Кодексу цивільного захисту України, до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них ізолюючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 цього Кодексу, для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Отже, захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту і належать до засобів колективного захисту.

Відповідно до положень ч.12 ст.32 Кодексу цивільного захисту України, споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Як визначено у ст. 5 цього Кодексу, порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України, зокрема таким є Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 138.

Цей Порядок визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, у тому числі споруди подвійного призначення та найпростіших укриттів,та ведення його обліку.

Так, обліку підлягають усі захисні споруди, подвійного призначення та найпростіші укриття на території України незалежно від форми власності.

До прийняття вказаного Порядку діяв Порядок використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року №253.

Перелік документації, які повинна була мати захисна споруда, до введення Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009року №253 регламентувався положеннями БНіП 3.01.09-84 "Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд та їх утримання у мирний час", яким передбачено перелік документації, яка повинна бути заведена для забезпечення належного стану утримання захисної споруди.

Згідно копії матеріалів інвентаризаційної справи № 414 Монастирищенської нафтобази, на території комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться заглиблене приміщення «ж», загальною площею 43, 5 кв.м., яке обладнане окремим входом. / т.1 а.с. 105-108, 163, 164/.

Згідно листів Департаменту цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Черкаської ОДА від 15.03.2024, від 14.02.2024, від 07.05.2024 спірне майно як об`єкт цивільного захисту та найпростіше укриття не обліковується. /т.1 а.с. 92-96/.

Як вбачається з листа Монастирищенської міської ради від 15.02.2024, протирадіаційне укриття, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на обліку Монастирищенської міської ради не перебуває.

Крім того в матеріалах справи відсутні докази на виконання наказів ФДМ України від 09.06.1999 № 1077 та наказу ФДМ України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 № 908/68, в яких зокрема зазначено про необхідність здійснення перевірок позивачем державного майна, не рідше ніж один раз на два роки.

За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про те, що спірне майно на час укладення договору купівлі-продажу від 17.10.2007 не підлягало приватизації, оскільки серед досліджених доказів, будь-яких відомостей про те, що спірна будівля, на час її продажу, мала призначення як протирадіаційного укриття або найпростішого укриття у зв`язку з чим взята на облік як будівля цивільного захисту населення.

Стаття 388ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто, можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, від волевиявлення власника щодо вибуття майна, від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем, а також від характеру набуття майна (платно чи безоплатно).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У разі позбавлення власника володіння нерухомим майном це введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю) (відповідний правовий висновок викладений у постанові ВП ВС від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Отже, найперше, що суд має з`ясувати, розглядаючи віндикаційний позов, - наявність права власності у позивача на спірне індивідуально визначене майно.

У свою чергу, як встановлено судом, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області уклавши 17.10.2007 договір купівлі продажу майнового комплексу Монастирищенської нафтобази розпорядився правом власності на спірне нерухоме майно у складі майнового комплексу.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічна правова норма міститься у ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).

Отже, враховуючи наведене вище суд прийшов до переконання, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. (ВВП ВС від 22.05.2018 справа № 369/6892/15-ц).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 27, 60, 141, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

В позовних вимогах заступника керівникаЧеркаської обласноїпрокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділенняФонду державногомайна Українипо Київській,Черкаській таЧернігівській областях до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнафтатрейд-Інвест», про витребування майна, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення виготовлено 06.06.2025

Суддя І.М. Нейло