Рішення № 128107314, 12.06.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.06.2025Справа № 554/2680/25 Провадження № 2/554/2454/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2025 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді Сініцина Е.М.,

за участю секретаря судового засідання Кувіти М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період часу з 01 квітня 2012 року по 31 січня 2025 року, яка дорівнює розміру 9 249,24 гривень, за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки свої зобов`язання щодо оплати послуг відповідачі не виконували належним чином, у зв`язку з чим за ними утворилася вищезазначена сума заборгованості.

Представник позивача про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяви та клопотання не надсилав.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про час та місце слухання справи повідомлялися шляхом направлення рекомендованих листів з повідомленням про вручення. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 направили до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, просили відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Борсук В.В.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Борсук В.В. направив до суду Відзив та заяву про застосування строку позовної давності. У Відзиві зазначив, що позов не підлягає задоволенню, а вимоги позивача, викладені у позовній заяві є необґрунтованими, оскільки до позовної заяви не додано жодного договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, які б взагалі підтверджували наявність між відповідачами та позивачем договірних правовідносин та зобов`язань; не додано будь - яких, в тому числі розрахункових - документів в якості належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного надання та отримання послуг з утримання будинку. Крім цього, в позовній заяві відсутні чіткі розрахунки щомісячних нарахувань заборгованості за надані послуги, перелік таких послуг їх обсяг. Фактично з позовної заяви поданої до суду, взагалі не зрозуміло з якої точно дати порушено право позивача та обґрунтовано не зазначено дату з якої виникла заборгованість за надані послуги, зокрема не відображено дату підписання (фактичний момент укладання) Типового договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

В той же час, відповідач вважає за необхідне заявити суду про застосування строку позовної давності, оскільки позивач зазначає період нарахування заборгованості з квітня місяця 2012 року по січень 2025 року, що у сумі становить 9249, 24 грн., а позов поданий у лютому 2025 року.

Представник позивач надіслав Відповідь на відзив зазначивши, що підставою для оплати комунальних послуг є їх споживання, за відсутності Договору, клопотання про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки позивачами здійснювались періодичні платежі і їх строк не перевищував 3 років. Також вважала, що предметом спору є стягнення заборгованості, а не факт надання чи ненадання послуг. Просила позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч.1 ст.82 ЦПК України закріплено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд вважає, що сторонами визнаються обставини надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій позивачем - КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» та отримання вказаних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , а також те, що квартира має статус приватної власності, особовий рахунок оформлений на ОСОБА_1 .

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і Правил.

Комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки встановлені відповідними договорами.

Верховний Суд України у справі № 6-56220св10, рішення від 07.09.2011 року та у справі №6-2951цс15 рішення від 20.04.2016 року, зазначив, що «відсутність укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення споживача від оплати спожитих житлово-комунальних послуг».

Відповідно, споживачі комунальних послуг зобов`язані оплачувати її вартість, не враховуючи на укладений чи не укладений між ними та підприємством договір.

Суд вважає, що посилання відповідачів на відсутність укладеного договору, що є підставою для не сплату за отримані послуги - є безпідставним та необґрунтованим.

Більш того, періодичними сплатами, що відображено в Розрахунку нарахувань та надходжень підтверджується фактичне прийняття та споживання послуг відповідачами.

Позивач подав позов до суду 03 березня 2025 року про стягнення заборгованості за період часу з 01 квітня 2012 року по 31 січня 2025 року в розмірі 9 249,24 гривень, а відповідачі заявили клопотання про застосування строку позовної давності.

Згідно зі статтею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За правилами статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

В Розрахунку нарахувань та надходжень вказано про періодичні сплати відповідачами коштів за отримані комунальні послуги. Період сплати не переривався більше ніж на 11 місяців, а також, сплата відбувалось в сумі, що більше розміру сплати за місяць, тобто відповідачі визнавали заборгованість, відповідно, клопотання про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Однак, суд погоджується зі ствердженням відповідачів про те, що позивачем не додано розрахункових документів на підтвердження фактичного надання та отримання послуг з утримання будинку, відсутні чіткі розрахунки щомісячних нарахувань заборгованості за надані послуги, перелік таких послуг, їх обсяг.

Розрахунок нарахувань та надходжень не містить механізму нарахування заборгованості: квадратури квартири, нарахування на кількість осіб, зменшення чи збільшення обсягу послуг в залежності від пори року, виду та кількості наданих послуг. Розрахунок містить лише цифри, що не підтверджені позивачем.

За таких обставин, суд вважає, що Розрахунок не може визнаватись належним та допустимим доказом по справі.

Крім того, суд вважає, що позивачем навіть не надані докази, що підприємство надавало послуги відповідачам, не долучені Акти виконаних робіт тощо.

Посилання представника позивача, що предметом спору є стягнення заборгованості, а не факт надання чи ненадання послуг є необґрунтованим, оскільки обов`язок споживача зі сплати за комунальні послуги виникає лише за умови їх споживання.

Саме позивач повинен довести об`єм наданих послуг, період їх надання, їх якість, відповідно, і правильність нарахування за надані послуги.

У разі непогодження споживача з зазначеним позивачем, відповідач повинен довести не отримання цих послуг, або їх отримання не в повному обсязі.

Надані позивачем всі інші докази Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Рішення Полтавської міської ради з переліком послуг, можуть підтвердити наявність заборгованості відповідачів лише у сукупності з іншими доказами, а враховуючи, що таких суду не надано, тому не беруться до уваги.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов подано необґрунтовано, тому в позові необхідно відмовити.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.

Оскільки в позові відмовлено в повному обсязі, то сплачені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279,280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції, шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Сторони у справі:

Позивач Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, місце знаходження: м. Полтава, вул. Івана Мазепи, буд.30, р/рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, Код в ЄДРПОУ 13961729.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий.

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий.

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий.

Суддя Е.М. Сініцин.