Рішення № 128107283, 12.06.2025, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.06.2025Справа № 554/1562/25 Провадження № 2/554/2216/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2025 року м. Полтава

Шевченківський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Сініцина Е.М.,

за участю секретаря Кувіта М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Фінансовакомпанія «КредитКапітал» звернувсядо судуіз позовноюзаявою довідповідача ОСОБА_1 простягнення заборгованостіта просивстягнути з ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Кредит Капітал»заборгованість станомна деньзвернення досуду зпозовною заявою,за договоромпро споживчийкредит №103340140від 05.04.2024року,що укладенийміж відповідачемта ТОВ«Мілоан»,у розмірі5000,00грн.,з яких 5000,00грн. простроченазаборгованість затілом кредиту,16980,00грн. простроченазаборгованість завідсотками,1150,00-прострочена заборгованістьза комісією,7570,00грн. простроченазаборгованість занеустойкою та/абопроцентами запорушення грошовогозобов`язання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 29.08.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т від 29.08.2024 року, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 103340140 від 05.04.2024 року що укладений між ТОВ «Мілоан» та Відповідачем у розмірі 5000,00 гривень.

Крім того, просив стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі сплати судового збору 2 422,40 гривень.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17.02.2025 року позовну заяву залишено без руху, недоліки усунуті позивачем.

Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.03.2025 року цивільну справу за вказаним позовом прийнято до провадження, постановлено відкрити провадження та проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику, але з повідомленням сторін про дату та час розгляду справи.

28 квітня 2025 року, згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», назву Октябрського районного суду м. Полтави було змінено на «Шевченківський районний суд міста Полтави».

Відповідач про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, направив до суду відзив, у якому зазначив, що не погоджується з викладеними у позовній заяві обставинами, вважає, позов безпідставним та необґрунтованим, оскільки не погоджується, що Договір було підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та зазначає, що позивач надає копію даного договору позики/кредиту без його підпису як позичальника. Він не укладав договір про споживчий кредит у редакції, яку долучає представник позивача в якості копій до позовної заяви, відповідно не погоджував кредитну ставку та інші кабальні умови кредитування. Вказав, що вимога про нарахування та сплату відсотків є явно завищені, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч.1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 16980 грн. не є співрозмірною тілу кредиту в сумі 5000 грн., є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Просить суд при ухваленні рішення зменшити розмір відсотків. Також вважає безпідставним нарахування та стягнення неустойки 7570,00 грн., оскільки період нарахування припадає на триваючий воєнний стан, що суперечить п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Звернув увагу, що згідно з абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Він вважає, що позивачем не надано належних доказів, що підтверджують перехід до позивача прав вимоги у такій сумі, яка вказана у додатках до договору факторингу. Зазначає про відсутність доказів перерахування коштів (тіла кредиту), та відсутність первинних документів, оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку. А також зазначає, що не відомо кому належать карткові рахунки, на які переказано дані кошти, оскільки лист не містить ідентифікуючих даних про нього (із фрагментів номеру карти, що відображені у повідомлені, неможливо встановити належність карти (рахунку). Відтак інформаційна довідка не є первинним або платіжним документом, що підтверджує переказ коштів, а тому є неналежним та недопустимим доказом. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача надіслав до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що аргументи у відзиві на позовну заяву відповідача вважають безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання за кредитним договором. Вважають, що Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору, укладеного в електронній формі. Щодо нарахування процентів, комісії та неустойки посилалися на відповідні пункти вказаного договору, підписавши який відповідач засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором, що свідчить про свідоме визнання відповідачем умов договору, в тому числі і оспорюваних. Щодо заперечення про відсутність доказів отримання новим кредитором права вимоги, стверджують, що договір факторингу №111-МЛ/Т від 29.08.2024 року укладений згідно вимог законодавства, а тому зауваження щодо відступлення права вимоги є необґрунтованими та недоречними. Щодо відсутності доказів перерахування грошових коштів (тіла кредиту), позивач зазначив, що згідно п. 2.1 кредитного договору № 103340140 від 05.04.2024 року, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти. На підтвердження виконання товариством зобов`язань, щодо перерахування коштів за кредитним договором надали платіжне доручення. З огляду на дану умову договору, кошти відповідачу було перераховано на банківську карту, без відкриття рахунку, відтак рахунок не було відкрито, а отже виписки за даним кредитним договором відсутні, оскільки рух коштів не відображається у цьому випадку на рахунку, оскільки останній не відкривався. Також зауважують, що Позивачем було надано копію платіжного доручення, що підтверджує перерахування грошових коштів за кредитом № 103340140.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» надані докази копія договору споживчого кредиту №103340140 від 05.04.2024 року з додатками; копія довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію відповідача; копія анкети-заяви на кредит №103340140; копія прийняття рішення по заяві № 103340140; копію платіжного доручення № 86325378 від 05.04.2024; копія відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» по кредитному договору № 103340140; копія договору відступлення права вимоги № 111-МЛ/Т від 29 серпня 2024 року; копія акту приймання передачі реєстру боржників №1 та №2 від 29 серпня 2024 року до Договору відступлення прав вимоги № 111-МЛ /Т від 29 серпня 2024 року; копія платіжної інструкції про безготівковий переказ в національній валюті від 29 серпня 2024 року; копія витягу з Реєстру боржників №2 до договору відступлення прав вимоги № 111 МЛ/Т від 29 серпня 2024 року; копія досудової вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» від 05.02.2025 року, копія повідомлення вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» по кредитному договору № 103340140, а також установчі документи юридичних осіб.

Суд вважає, що надані позивачем копія договору споживчого кредиту №103340140 від 05.04.2024 року з додатками, копія анкети-заяви на кредит №103340140, копія прийняття рішення по заяві № 103340140, підтверджують виникнення кредитних правовідносин між відповідачем з ТОВ «Мілоан» внаслідок підписання сторонами договору електронними підписами.

Укладання Договору підтверджено копією довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію відповідача, де вказано час відправлення ідентифікатора позичальнику «2024-04-05 12:13:15», а на Договорі стоїть той же самий час 12:13.

Крім того, сам відповідач в відзиві на позовну заяву крім іншого, оспорював нараховані відсотки та просив суд при ухваленні рішення їх зменшити, що на переконання суду підтверджує укладання Договору споживчого кредиту №103340140 від 05.04.2024 року з ОСОБА_1 ..

Посилання відповідача, що він не укладав договір про споживчий кредит у редакції, яку долучає позивач, спростоване часом укладання Договору, копією анкети-заяви на отримання кредиту №103340140, копією прийняття рішення по заяві № 103340140 та Довідкою про ідентифікацію.

Однак, судом не встановлено перерахування коштів ТОВ «Мілоан» та отримання їх відповідачем, оскільки копія платіжного доручення № 86325378 від 05.04.2024 року не є належним та допустимим доказом, так як на ній відсутній підпис, печатка чи штамп банку.

Платіжне доручення, це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції. Розпорядження не може підтверджувати сам факт перерахування коштів, лише підтверджує дозвіл на перерахування коштів, а не саме виконання платіжної операції, про що зазначено в п.54 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги».

Відповідно, факт перерахування коштів відповідачу, позивачем не підтверджений, а позиція відповідача про відсутність доказів перерахування коштів (тіла кредиту), та відсутність первинних документів, оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є обґрунтованою та доведеною.

Належними доказами, які підтверджують перерахування коштів та їх отримання, наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

В ч.2 та ч.8 ст.83 ЦПК України закріплено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч.1ст.84ЦПК України, учасник справи,у разінеможливості самостійнонадати докази,вправі податиклопотання провитребування доказівсудом.Таке клопотанняповинно бутиподане встрок,зазначений участинах2та3статті 83цього Кодексу.Якщо такеклопотання заявленоз пропускомвстановленого строку,суд залишаєйого беззадоволення,крім випадку,коли особа,яка йогоподає,обґрунтує неможливістьйого поданняу встановленийстрок зпричин,що незалежали віднеї.

Заява про неможливість надання доказів первинних фінансових документів разом з позовною заявою до суду не надходила. Клопотання про витребування доказів судом від позивача надійшло вже після надання суду додаткових пояснень на відзив до позовної заяви, з пропуском встановленого Законом строку, тому суд розглянув справу за наявними в ній доказами.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постанова Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнті є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Крім того, копія Відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №103340140 від 05.04.2024 на який посилається позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості.

А також Відомості - не є Розрахунком заборгованості, а відтак, інформація, що міститься в ній, не може бути доказом наявності заборгованості.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не надані належні докази, а саме первинні документи, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та за якими можливо встановити факт дійсного перерахування та отримання коштів відповідачем, а також впевнитись в дійсній сумі заборгованості.

Крім того, позивачем не наданий Розрахунок заборгованості, а за відсутності вказаного доказу не можливо встановити правильність нарахування заборгованості, відповідно, сума, заявлена позивачем до стягнення є необґрунтованою.

Інші докази - копія договору відступлення права вимоги № 111-МЛ/Т від 29 серпня 2024 року; копія акту приймання передачі реєстру боржників від 29 серпня 2024 року до Договору відступлення прав вимоги № 111-МЛ/Т від 29 серпня 2024 року; копія платіжної інструкції про безготівковий переказ в національній валюті від 29 серпня 2024 року; копія витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 111 МЛ/Т від 29 серпня 2024 року; копія досудової вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» від 05.02.2025 року, а також установчі документи юридичних осіб, можуть підтвердити наявність заборгованості відповідача лише у сукупності з іншими доказами, а враховуючи, що таких суду не надано, тому не беруться до уваги.

Всі інші посилання відповідача не підлягають розгляду, оскільки є похідними від встановлених в судовому засіданні обставин відсутність підтвердження перерахування коштів ТОВ «Мілоан» та отримання кредиту ОСОБА_1 ..

З огляду на викладене, суд вважає, що позов подано необґрунтовано, тому в позові необхідно відмовити.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.

Оскільки в позові відмовлено в повному обсязі, то сплачені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274-279,280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236

Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Е.М. Сініцин.